Використання платіжної системи Payoneer юрособою: які облікові та податкові наслідки?
На яку дату відображати у бухобліку дохід у разі отримання коштів через Payoneer? Що з курсовими різницями? На яку дату нараховувати ПЗ з ПДВ при отриманні коштів через Payoneer?
Юрособа отримала передоплату за надання послуг від нерезидента на рахунок, відкритий у платіжній системі Payoneer. Через декілька днів іноземна валюта була перерахована з рахунку Payoneer та зарахована на валютний рахунок підприємства в українському банку.
ДПС було поставлено три запитання:
1. Якою датою відображати операцію з отримання іноземної валюти в бухобліку: датою зарахування коштів на рахунок у платіжній системі Payoneer чи датою їх зарахування на валютний рахунок підприємства в українському банку?
2. Чи виникає у підприємства обов’язок нараховувати курсові різниці на дату зарахування коштів на валютний рахунок в українському банку у зазначеній ситуації?
3. На яку дату складати податкову накладну з ПДВ, якщо місце постачання послуг — митна територія України?
А тепер спинимося на відповідях ДПС щодо питань відображення в обліку та податкових наслідків у разі використання Payoneer.
На яку дату відображати у бухобліку дохід у разі отримання коштів через Payoneer
Податківці у листі від 26.02.2026 №209/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №10/2026) вказали на норми п. 44.1 ПКУ щодо ведення платниками податку на прибуток обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування.
Вони наголосили:
платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Також навели норми пп. 134.1.1 ПКУ щодо об’єкта оподаткування податком на прибуток.
І ще нагадали, що питання методології бухобліку та фінзвітності регулює Мінфін.
Питання визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, а також порядок визначення курсових різниць за статтями в іноземній валюті для потреб бухобліку належить до компетенції Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухобліку.
Не забули податківці уточнити, що відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 15 Закону України «Про Національний банк України» рішення щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютним резервом ухвалює Правління Національного банку України, до повноважень якого належить їх ухвалення.
Тож відповіді у ДПС щодо дати відображення в обліку доходу у разі отримання коштів через Payoneer та курсової різниці щодо цієї операції ми не побачили. З цими запитаннями підприємству слід буде звернутися до Мінфіну та НБУ.
Від редакції: ми вже наводили позицію юриста, що робота з міжнародними платіжними системами, як-от Payoneer чи Wise, зручна, але приховує податкову пастку. Рахунки в цих системах не є банківськими рахунками з погляду українського законодавства. Про це ми писали за посиланнями.
Позаяк відповіді у ДПС немає, то на сьогодні, без розʼяснення НБУ та Мінфіну, найкраще при отриманні грошей на Payoneer у повному обсязі перерахувати їх на свій офіційний валютний рахунок в українському банку.
І за цією датою (зарахування на банківський рахунок) визнавати дохід.
Хоча і тут криється пастка: адже за п. 5 ПСБО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Коли (на яку дату: надходження у платіжній системі чи зарахування на банківський рахунок?) Мінфін вважатиме ці кошти власними коштами підприємства, наразі невідомо.
На яку дату нараховувати ПЗ з ПДВ при отриманні коштів через Payoneer
А ось тут у ДПС точка зору вже сформувалася.
Податківці у листі наголосили, що при здійсненні платником податку операцій з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата зарахування коштів на банківський рахунок або дата належним чином оформленого первинного документа, що засвідчує факт постачання послуг, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.
А згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Висновок ДПС:
якщо за операцією з надання послуг нерезидентові з місцем їх постачання на митній території України оплата послуг є першою подією, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, отже, на яку має бути складено податкову накладну за такою операцією, є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Тобто якщо першою подією є оплата, то ПЗ з ПДВ виникнуть датою зарахування коштів на банківський рахунок підприємства!