Середня зарплата для внеску за непрацевлаштовану особу з інвалідністю: як рахуємо з 1 січня 2026 року?
Кабмін затвердив Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Він ще не опублікований, але вивчати його слід уже, адже він діятиме з 01.01.2026!
Як ми вже наголошували, Законом №4219 внесено зміни щодо санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Тоді ж був створений проєкт Порядку, який потім затвердив Кабмін і про який ми розповімо далі.
Нашу статтю на цю тему читайте за посиланням:
Формула розрахунку розміру внеску
Штрафи були за календарний рік, а внески сплачуватимемо за наслідками календарного кварталу.
Розмір внеску рахуватимуть з 01.01.2026 як добуток таких показників:
— 40% середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
— кількість місяців у кварталі;
— різниця між установленим нормативом та середньообліковою кількістю працівників — осіб з інвалідністю (тобто виконаним нормативом) за квартал, з урахуванням вимог, визначених щодо розміру оплати праці.
Ось якраз про середньомісячну зарплату і поговоримо.
Порядок обчислення середньомісячної зарплати застосовується з 01.01.2026
КМУ затвердив постанову №268 від 25.02.2026 «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» (див. у «ДК» №10/2026).
Нова постанова і Порядок №268 набрали чинності з 03.03.2026, але застосовуються заднім числом — з 1 січня 2026 року!
Отже, вже маємо формулу розрахунку середньомісячної зарплати.
ЗПсер = ЗП кварт : К сер : П,
де:
ЗПсер — середньомісячна зарплата (винагорода) на одного працівника за відповідний календарний квартал;
ЗПкварт — нарахована зарплата (дохід, грошове забезпечення) за календарний квартал;
Ксер — середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення) за відповідний календарний квартал;
П — кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення).
А тепер розгляньмо кожен показників формули окремо.
Кількість місяців у кварталі, за які нараховано зарплату (П)
Цю кількість визначити неважко, якщо знати, що саме законодавці та КМУ мають на увазі під терміном «нарахована зарплата» в даному випадку.
Як визначаємо зарплату за квартал (ЗПкварт)?
Для зручності покажемо, які показники беремо до розрахунку, а які — ні, у таблиці.
Таблиця. Визначення показника ЗПкварт роботодавцями
| Включаються | Не включаються |
| Основна та додаткова зарплата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, нарахована працівникам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів | винагорода, нарахована за договорами цивільно-правового характеру; |
| допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; | |
| оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти роботодавця; | |
| допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за кошти Пенсійного фонду України; | |
| сума нарахованої зарплати найманих працівників, праця яких належить до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до статті 182 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»; | |
| сума зарплати, яка зберігається за працівниками, скерованими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, та щомісячна матеріальна допомога таким працівникам; | |
| винагорода державних виконавців. |
Приклад 1.
У І кварталі 2026 року юрособа нарахувала працівникам 1 000 000 грн, із них:
зарплата основна — 600 000 грн;
зарплата додаткова (щомісячні премії, доплата за суміщення посад та відпусткові) — 200 000 грн;
лікарняні 150 000 грн;
допомога по вагітності та пологах — 50 000 грн.
До розрахунку ЗПкварт увійдуть: зарплата основна (600 000) + зарплата додаткова (200 000 грн). Тобто всього 800 000 грн.
Як визначаємо середню кількість працівників (Ксер)?
Тут не обійтися без Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 №286.
Однак, зверніть увагу: Порядок №268 встановлює власні правила визначення середньої кількості працівників! Зокрема, при цьому не враховуються певні категорії осіб (ми наводимо їх перелік нижче). Що вже спричинило звернення Германцева до Уряду, про яке ми повідомляли тут.
Середню кількість працівників, яким нараховано зарплату за відповідний календарний квартал (Ксер), обчислюють як суму середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу та кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості.
Це можна відобразити умовною формулою (її немає в Порядку №268, але ми наводимо її для зручності):
Ксер = Ксошп + Ксзов,
де:
Ксошп — середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначається підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та діленням отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення);
Не враховуємо під час обчислення показника Ксошп:
— осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ;
— працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною (до досягнення нею трирічного віку, а якщо дитина потребує домашнього догляду, — до досягнення нею шестирічного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку);
— працівників, які перебувають у відпустці без збереження зарплати протягом усього звітного кварталу;
— працівників, з якими тимчасово зупинено дію трудового договору відповідно до ст. 13 Закону №2136;
— працівників, які скеровані для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;
— працівників, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до статті 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Середньооблікову кількість штатних працівників за місяць обчислюють підсумовуванням кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого — до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і діленням одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.
Приклади розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників від Мінсоцполітики ми навели за посиланням.
А обчисленню показника облікової кількості штатних працівників за день присвячено розділ 2 Інструкції №286.
Ксзов — кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості за відповідний календарний квартал враховується пропорційно до оплаченого часу та визначається діленням загальної кількості людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який було нараховано зарплату зовнішнім сумісникам, на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої роботодавцем згідно із законодавством або колективним договором.
Обчислюючи кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості, не враховують час, відпрацьований ними понаднормово.
Приклад 2.
На підприємстві працюють два зовнішні сумісники. Одному встановлено неповний робочий день — по три робочі години з понеділка до п’ятниці. У І кварталі 2026 року він відпрацював з урахуванням його графіка 192 години і ще 5 годин понаднормово.
Іншому встановлено неповний робочий тиждень — по три робочі дні (понеділок, середа і п’ятниця), в які він працює по 8 годин. У І кварталі 2026 року він відпрацював з урахуванням його графіка 304 години і ще 20 годин понаднормово.
Загальний фонд робочого часу на одного працівника за І квартал на цьому підприємстві становить 512 годин.
Як визначаємо кількість сумісників в еквіваленті повної зайнятості (Ксзов)?
За встановленою Порядком №268 формулою — перепрацювання не враховуємо: (192 + 304) / 512 = 0,97, округлюємо до 1 особи.