Списання ОЗ, МНМА, НА та запасів за наслідками інвентаризації: чи нараховувати ПЗ з ПДВ?
Річну інвентаризацію проведено, і за її результатами комісія ухвалила рішення списати деякі активи. Але чи не призведе це до нарахування ПЗ з ПДВ? Чи можна цього якось уникнути?
ДПСУ в листі від 26.12.2025 №1434/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №01/2026) розглянула якраз таку ситуацію.
Підприємство (загальна система оподаткування, платник ПДВ) за результатами річної інвентаризації списує такі активи:
— основні засоби (ОЗ) — частина об’єктів має залишкову вартість, щодо інших залишкова вартість дорівнює нулю;
— малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) — за окремими об’єктами є залишкова вартість, за іншими — залишкова вартість нульова;
— запаси (рахунки 22, 20, 28);
— нематеріальні активи (рахунок 12).
Зазначені активи є непридатними для подальшої експлуатації. Списання оформлено належним чином, складено акт на списання, який підписано членами інвентаризаційної комісії.
Перед підприємством постало запитання: чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ у разі списання наведених вище активів?
Податківці очікувано відповіли ствердно. Так, ПЗ з ПДВ нарахувати треба.
У разі списання в обліку платника ПДВ малоцінних необоротних активів, запасів, нематеріальних активів, у зв’язку з чим вони не зможуть надалі використовуватися у його господарській діяльності, такий платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ.
Але при цьому треба враховувати низку нюансів.
По-перше, ці активи від самого початку або внаслідок рішення керівника підприємства могли бути призначені для використання в неоподатковуваній або в негосподарській діяльності підприємства. Тож ПЗ з ПДВ за такими активами за п. 198.5 ПКУ вже могли бути нараховані раніше. Як бути в такому разі? Податківці надали відповідь в ІПК від 16.09.2019 №273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК. У ній вони запропонували скласти РК і зменшити раніше визнане ПЗ. А за наслідками списання активів скласти нову ПН.
По-друге, ці активи могли бути придбані без ПДВ або тоді, коли підприємство не було платником ПДВ, отже, ПК за цими активами не було. Чи треба в такому разі нараховувати ПЗ з ПДВ при їх списанні? На жаль, так. Адже сам п. 198.5 ПКУ унеможливлює нарахування ПЗ з ПДВ, якщо не було використання податкового кредиту, тільки для активів, придбаних до 01.07.2015.
До речі, подекуди податківці видають лояльні для платників ПДВ консультації, в яких висловлюються, що якщо не було ПК, то не треба коригувати його ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Але, повторюємо, сам ПКУ такої залежності для товарів, придбаних після 01.07.2015, не містить. На цьому наголошують і самі податківці, наприклад за посиланням.
По-третє, що буде базою для оподаткування запасів? Вона визначається за п. 189.1 ПКУ, і це вартість їх придбання. Принаймні щодо тих запасів, які були придбані, а не виготовлені самостійно. В описаній ситуації маємо справу саме з такими запасами, про що свідчать рахунки, за якими вони обліковуються (20, 22, 28).
І, нарешті, найцікавіший момент — це нарахування ПЗ за списанням необоротних активів. Їх у такому разі доведеться списувати згідно з різними нормами ПКУ.
Щодо МНМА та нематеріальних активів доведеться діяти за п. 198.5 ПКУ. При цьому базою для оподаткування ПДВ буде балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого ці активи списують.
А от щодо ОЗ є окрема норма, викладена в п. 189.9 ПКУ, і вона застосовується якраз у разі списання ОЗ за самостійним рішенням платника ПДВ.
Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, то така ліквідація для потреб оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації. Водночас у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник ПДВ не нараховує податкових зобов’язань з ПДВ за умови подання контролюючому органу належним чином оформленого (у тому числі за довільною формою) відповідного документа (якщо такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа). Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, унаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Одразу зазначимо, що подавати копії таких документів разом із декларацією з ПДВ за місяць, у якому відбувається списання ОЗ, не обов’язково — Порядок заповнення та подання декларації з ПДВ такої вимоги не містить.
Ось і в коментованому листі податківці відповідають:
Нормами Кодексу не визначено механізму та термінів подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих чи невиробничих засобів. У зв’язку з цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
Тобто подати такі копії документів можна. Але якщо їх не подати, а показати вже під час документальної перевірки, то нічого страшного не станеться.
Останнє запитання: які це можуть бути підтвердні документи?
Часткову відповідь на нього знаходимо в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 №673. Вона наводить перелік документів, які можуть підтверджувати факт знищення або зруйнування ОЗ унаслідок дії обставин непереборної сили та в інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні.
Якщо ж ідеться про знищення за самостійним рішенням платника ПДВ, то потрібні інші документи: рішення інвентаризаційної комісії, наказ керівника підприємства про списання та знищення ОЗ, акт про списання, в якому зазначається, що об’єкт був знищений (або складений самим підприємством, якщо знищення, розбирання, перетворення здійснюється власними силами, або сторонньої організації, яка провела це знищення, розбирання тощо).