Незважаючи на запровадження у 2022 році мораторію на проведення держнагляду (контролю), органи Держпраці планують комплексні перевірки та все ще мають право проводити позапланові перевірки. І, як виявилося, питання законності комплексних (планових!) заходів наразі відкрите. Але все за порядком.
Продовження часткового мораторію
Нагадаємо, що органи Держпраці в силу приписів ч. 6 ст. 2 Закону №877 належать до органів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
І за п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» було встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану.
Водночас Держпраці наказом від 26.11.2025 №196-25а затвердила Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 рік. До нього включено 18 211 суб'єктів господарювання, які підлягають перевірці Держпраці, серед 31 888 суб’єктів господарювання, запланованих для проведення комплексної перевірки та проводитимуться у таких сферах:
— державний гірничий нагляд;
— держконтроль за дотримання законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
— держнагляд за додержанням законодавства про працю;
— держнагляд у сфері охорони праці та гігієни праці.
Тож чекати на планову перевірку чи ні? Буде вона чи не буде? Не буде! План Держпраці склала, але проведення таких перевірок наразі заблоковане мораторієм.
Водночас протягом періоду воєнного стану дозволено позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303):
— за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;
— для захисту довкілля та забезпечення безпеки держави;
— для виконання міжнародних зобов’язань України.
Тобто планових перевірок поки що не буде, а от на позапланову перевірку Держпраці може завітати.
Коли і за якими напрямами Держпраці проводить перевірки під час воєнного стану, орган держнагляду (контролю) уточнив за посиланням.
Підстави для призначення позапланової перевірки
У ст. 16 Закону №2136 (цей закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану) наведено вичерпний перелік підстав для позапланових перевірок виконання трудового законодавства, а саме:
— за заявою працівника або профспілки в частині додержання вимог Закону №2136, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів;
— за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
— у зв’язку з невиконанням госпсуб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
— звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що завдало шкоди її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довкіллю чи безпеці держави.
Важливо! Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження Держпраці, що в обов’язковому порядку пред’являється керівникові чи уповноваженій особі ЮО, її відокремленого підрозділу, ФОПу або уповноваженій ним особі перед початком позапланового заходу (крім направлення та службового посвідчення);
— доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави;
— настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
— за рішенням суду.
Кого перевірятимуть: юросіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізосіб, які використовують найману працю.
З 01.10.2025 до підстав для здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та вимог Закону №2136 додаються і перевірки з питань вчинення мобінгу (цькування).
Чому саме з цієї дати? Тому що така підстава виникла через внесення Законом №4352 змін до ст. 16 Закону №2136, які набрали чинності з 1 жовтня 2025 року. Ми про це писали тут.
Увага! Позапланові заходи держнагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань.
А це означає, що під час перевірок з питань мобінгу перевірятимуться лише обставини вчинення мобінгу. Але позаяк при цьому інспектори Держпраці можуть перевіряти і документи на підприємстві, то така перевірки може призвести і до виявлення інших порушень законодавства з праці.
Наприклад, якщо працівник поскаржився на вчинення мобінгу в частині обмеження премії чи інших виплат або дії роботодавця пов’язані з порушенням його прав як працівника порівняно з іншими працівниками чи такі порушення загрожують життю або здоров’ю тощо. Такі скарги можуть призвести до перевірки значної кількості документів.
Чи будуть штрафувати або вимагати усунення інших порушень під час перевірки з мобінгу? Ні. Але у разі виявлення цих інших порушень можуть призначити іншу позапланову перевірку, вже з питань дотримання решти норм трудового законодавства. А позаяк доказами будуть документи, отримані у самого роботодавця (копії яких залишаться в інспекторів), то проблем із призначенням додаткової перевірки не буде. Втім, такої перевірки під час воєнного стану можна не боятися — згідно з ч. 3 ст. 16 Закону №2136 у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються.
Що таке мобінг та як працівники можуть поскаржитися на це до Держпраці, — ми писали за посиланням.
Коротко нагадаємо, що працівник у разі вчинення щодо нього мобінгу має право:
— звернутись до роботодавця з вимогою про тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу (ч. 10 ст. 60-2 КЗпП);
— на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника за ст. 38 КзпП.
Увага! В обох випадках працівник має право звернутися до Держпраці із заявою про вчинення мобінгу, що неодмінно призведе до позапланової перевірки роботодавця. Тому ображати працівників, а також допускати, щоб його ображали інші працівники, ми, звісно, роботодавцям наполегливо не радимо!
До речі, про інших працівників (які самі полюбляють ображати інших). Роботодавець має право звільняти таких працівників за ст. 40 КзпП за вчинення мобінгу (цькування). Але для такого звільнення з ініціативи роботодавця потрібне судове рішення, яке набрало законної сили.
Таке звільнення може загрожувати і самому керівникові підприємства (ст. 41 КЗпП), при цьому з двох підстав:
— вчинення мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву
— та/або невжиття заходів щодо його припинення.
Щоправда, і в цих двох ситуаціях потрібне судове рішення, що говорить про ці факти і набрало законної сили.
Увага: історія із узаконеним захистом працівників від мобінгу (цькування) на роботі щойно почалася і набирає обертів. Держпраці вже наприкінці 2024 року інформувала, що до регіональних управлінь дедалі частіше надходять звернення стосовно цькування працівника на робочому місці, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, з боку колег, підлеглих або керівництва, яке вчиняється з метою приниження гідності співробітника. І реакція на такі скарги є миттєвою, хоча не завжди приводить до покарання роботодавця, зокрема, через відсутність доказів мобінгу (цькування), крім скарги ображеного. Але перевірка буде і допуск до документів на підприємстві у інспекторів з праці буде теж.
Застосування штрафів
У період дії воєнного стану, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час позапланових заходів держнагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Водночас посадові особи юросіб та/або ФОПи (якщо ФОП зазначений як відповідальна особа за відповідною статтею КУпАП) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41, 41-1 — 41-3 КУпАП, 188-1 КУпАП.
Також нагадаємо, що згідно з наказом від 09.03.2023 №1243 було затверджено уніфіковані форми документів Держпраці (попередження, акти, вимоги, припис тощо). З усіх форм документів, що їх складають органи Держпраці, вилучили посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 №823.
Через нову підставу для позапланових перевірок — вчинення мобінгу (цькування), яка вже діє з 01.10.2025, згадаймо про відповідні санкції щодо роботодавця. А ці штрафи будуть, адже вони не встановлені ст. 265 КЗпП (щодо яких під час воєнного стану є пільга).
Ці штрафи встановлено ст. 173-5 КУпАП! Тобто це адміністративні штрафи (і не тільки).
Так, вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 грн до 1 700 грн або громадські роботи строком від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на ФОПів, які використовують найману працю, посадових осіб — від 1 700 грн до 3 400 грн або громадські роботи строком від тридцяти до сорока годин.
А за вчинення мобінгу (цькування) працівника, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 700 грн до 3 400 грн або громадські роботи строком від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на ФОПів, які використовують найману працю, посадових осіб — від 3 400 грн до 6 800 грн або громадські роботи строком від сорока до шістдесяти годин.
Не забувайте і про ще один вид витрат: працівник згідно з ч. 2 ст. 173 КЗпП матиме право на відшкодування витрат на лікування (якщо мобінг довів і до такого) або на відшкодування моральної шкоди (ст. 237-1 КЗпП). Щоправда, в обох випадках суму компенсації має визначити суд, тобто Держпраці таких виплат не затверджує.
Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю у 2026 році
Це встановлює ст. 265 КЗпП. Розміри штрафів не змінюватимуться протягом 2026 року, бо МЗП (8 647 грн) встановлено на весь рік.
Наприклад, зарплата в конверті чи неоформлений працівник коштуватиме 10 мінзарплат (86 470 грн) за перше порушення.
| Вид порушення | Розміри штрафів з 1 січня 2026 року |
| Неоформлені працівники та зарплата у конвертах | 10 мінзарплат (86 470 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 мінзарплат (259 410 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, — за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення |
| Недопущення до перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3 мінзарплати (25 941 грн) |
| Недопущення до перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати у конвертах | 16 мінзарплат (138 352 грн) |
| Порушення строків виплати зарплати | 3 мінзарплати (25 941 грн) |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 2 мінзарплати (17 294 грн) за кожного працівника |
| Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам | 4 мінзарплати (34 588 грн) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження |
| Інші порушення трудового законодавства | 1 мінзарплата за кожне порушення (8 647 грн); 2 мінзарплати (17 294 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення |
Утім, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136).
Комплексні планові перевірки
На свої перевірки Держпраці може приходити не сама. Комплексні перевірки — це перевірки, в яких беруть участь два чи більше державних органів. Тобто перевірку вони проводять одночасно.
Державна регуляторна служба України (далі — ДРСУ) вже другий рік поспіль затверджує Плани здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю).
Увага! Про здійснення комплексних заходів та перелік госпсуб’єктів, які плануються до проведення у 2026 році, ми писали за посиланням.
Сама ДРСУ пояснює затвердження таких планів так.
Порядок планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено статтею 5 Закону №877.
Планові перевірки госпсуб’єктів здійснюються відповідно до річних планів органів державного нагляду (контролю) (ст. 5 Закону №877).
Якщо один і той самий суб’єкт господарювання внесений до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю), — це є підставою для проведення щодо такого госпсуб’єкта комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Керуючись положеннями статті 5 Закону, Державна регуляторна служба України щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).
Ухвалення такого плану не суперечить Постанові КМУ від 13.03.2022 №303, бо вона не встановлює жодних обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).
Про комплексні річні плани здійснення заходів держнагляду (контролю) ми писали тут.
Водночас спробуймо з’ясувати: чи є такі комплексні плани законними та чи не порушують вони мораторію за Постановою №303?
Загалом ДРСУ посилається на ст. 5 Закону №877, якою передбачено саме планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). А Постанова №303 не встановлює заборону планувати (мати намір) проведення перевірок органами держнагляду (контролю).
Звісно, такі плани складають не для намірів, а для їх реалізації. Проте наразі планові перевірки від Держпраці заблоковані. А якщо йдеться про комплексні планові перевірки?
Як ми зазначили вище, комплексні планові перевірки — це ті самі планові перевірки, але одночасно кількома контролюючими органами. Тож стверджувати, що комплексні планові заходи не підпадають під дію мораторію за Постановою №303, не бачимо підстав.
А якщо Держпраці все ж таки спробує прийти на комплексну планову перевірку?
Нагадаємо, що та сама ч. 1 ст. 5 Закону №877 зазначає госпсуб’єкту, що він має право відмовитися від комплексного планового заходу держнагляду (контролю), письмово звернувшись до ДРСУ. І тоді перевірку такого госпсуб’єкта проводять згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Простими словами це означає: якщо роботодавець дізнається про те, що його включено до плану-графіка комплексних планових перевірок, він може подати до ДРСУ заяву, в якій зазначити відмову від комплексної планової перевірки. Ну, тобто що він не бажає, щоб контролери, які запланували завітати до нього з перевіркою, приходили разом. А воліє, щоб такі перевірки проводилися окремо і в різні строки. У такому разі кожен із цих органів має розподілити одну комплексну перевірку на декілька звичайних планових перевірок. І Держпраці вже не зможе скористатися цією підставою.
Якщо госпсуб’єкт відмовляється від комплексного заходу, то провести плановий захід Держпраці вже не може, бо це порушує мораторій, установлений Постановою №303.
І тоді у Держпраці залишаються лише позапланові заходи з підстав, зафіксованих у ст. 16 Закону №2136, які ми навели вище.
Якщо госпсуб’єкт не відмовиться від комплексної планової перевірки, чи штрафуватиме його Держпраці?
Цікаве запитання. Адже норма щодо незастосування штрафів за ст. 265 КЗпП у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень стосується тих порушень, які були виявлені під час позапланових заходів держнагляду (контролю). Саме так прописано у ст. 16 Закону №2136.
На жаль, тут маємо невтішну відповідь. Якщо Держпраці проведе саме планову перевірку, хоч і в межах комплексної, вона зможе застосувати ці штрафи, як у мирні часи. Оскаржити ці штрафи в суді буде можна, але чи стане суд на бік роботодавця, наразі сказати важко.
За приписами ст. 16 Закону №2136 норми цієї статті стосуються лише порядку проведення позапланових перевірок, так само як і звільнення від штрафів лише за результатами їх проведення. Про інші планові або комплексні перевірки у цій статті Закону №2136 — ані слова.
Тому роботодавець має ще одну вагому причину відмовитися від комплексної перевірки та після цього посилатися на мораторій для планових перевірок Держпраці. Адже якщо навіть Держпраці завітає до нього з позаплановою перевіркою, такий роботодавець дізнається про свої порушення, усуне їх згідно з приписом і не сплачуватиме фінансових санкцій. Звісно, залишається ще адмінштраф, але в нього є строки давності і до нього наш бізнес готовий у разі будь-якої перевірки.
Утім, наразі ми чудово розуміємо, що саме таке прочитання норм Закону №2136, Закону №877 та Постанови №303 — лише наше. У будь-якому разі без судової практики неможливо однозначно стверджувати, що мораторій має перевагу над можливістю проведення комплексних (планових!) заходів та застосування штрафів за результатами їх проведення.
Держнагляд з охорони праці
Нагадаємо, що відповідно до ст. 38 Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ «Про охорону праці» діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про адміністративну процедуру», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про відповідні органи.
Про Закон №877 тут не згадується. Натомість про здійснення держнагляду (контролю) у сфері охорони праці прямо сказано у пп. 15, 16 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 №96.
Якщо звернутися до судової практика, то, зокрема, в одному з останніх судових рішень — у справі №160/9951/21 (постанова ВС від 10.05.2024) — суд розглядав спір щодо оскарження результатів перевірки Держпраці з питань дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (перевіряли ПАТ). У цьому рішенні ВС згадував про порядок проведення держнагляду (контролю) за Законом №877, дотримання якого є обов’язковим.
Таким чином, якщо ми говоримо про перевірки Держпраці саме з охорони праці, то повертаємося до всього того, про що говорили вище. Планові заходи підпадають під мораторій за Постановою №303. Щодо комплексних перевірок — наша позиція є незмінною, але наразі питання щодо превалювання мораторію над комплексними перевірками є відкритим. А ось щодо позапланових заходів — то, на думку ВС, для їх проведення слід керуватися підставами зі ст. 6 Закону №877.
Нагадаємо, що за приписами Закону №3992 повноваження Держпраці у сфері охорони праці передано до інших центральних органів щодо:
— реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів — до МВС;
— контролю за дотриманням законодавства про рекламу (щодо змісту реклами про вакансії) — до Держпродспоживслужби.
Утім, варто пам’ятати про види робіт та ТЗ підвищеної небезпеки, які наразі все ще залишаються за Держпраці.
Адже, позаяк реєстрацію, перереєстрацію, тимчасову реєстрацію, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснювали територіальні органи Держпраці, а тепер — органи МВС, то проводити перевірки мали б саме органи МВС. Водночас контроль за технічним станом ТЗ (щодо техогляду та експертного обстеження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за Постановою КМУ від 26.05.2004 №687 — на сьогодні без змін), наразі залишається за Держпраці.
При цьому на роботодавців покладено обов’язок отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за Постановою КМУ від 03.02.2021 №77 (далі — Перелік).
Проте строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки (група А Переліку), який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
А на час дії воєнного стану експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці групі Б Переліку (докладніше ми писали про це тут). Про отримання дозволів та їх дію протягом воєнного стану (група А Переліку), необхідність подання декларації відповідності матеріально-технічної бази (група Б Переліку) Держпраці зазначало за посиланням.
Тому повноваження Держпраці та МВС щодо можливості контролю за технічним станом ТЗ підвищеної небезпеки залишається спірним та неврегульованим. Проте, на нашу думку, це питання радше залишиться таким, як є, до припинення воєнного стану, адже ця проблема стосується і військових формувань, які використовують устаткування підвищеної небезпеки на лінії бойового зіткнення, що об’єктивно позбавляє можливості такого контролю.