Суттєво. Якщо організація проведення та фінансування медоглядів працівників для роботодавця є обов’язком згідно із законодавством та такі медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.5 ПКУ.
! Роботодавцям — платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо оподаткування операцій з постачання послуг з охорони здоров’я та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство на виконання вимог законодавства укладає з медичними закладами, що мають ліцензії на постачання медичних послуг, договори на проведення обов’язкових медичних оглядів працівників підприємства:
— медичних оглядів працівників підприємства, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці;
— обов’язкових психіатричних оглядів працівників, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин;
— обов’язкових медичних оглядів водіїв тощо.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.1.5 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з проведення медичних оглядів працівників підприємств, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг, якщо замовником послуг є юридична особа, для якої такі медичні огляди є обов’язком згідно із законодавством?
2) чи звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з проведення обов’язкового психіатричного огляду працівників Товариства?
3) чи звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.1.5 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з проведення обов’язкових періодичних медичних оглядів водіїв транспортних засобів, якщо замовником послуг є юридична особа, для якої такі медичні огляди є обов’язком згідно із законодавством?
4) чи має право медичний заклад, який проводить обов’язкові медичні огляди працівників юридичної особи, на замовлення якої проводяться такі медичні огляди, не застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пунктом 197.1.5 статті 197 розділу V ПКУ, якщо операції з проведення таких медичних оглядів звільняються від оподаткування ПДВ згідно з таким пунктом ПКУ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків i зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Правові основи застосування податкової пільги визначено статтею 30 розділу I ПКУ.
Податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу I ПКУ (пункт 30.1 статті 30 розділу I ПКУ).
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (пункт 30.3 статті 30 розділу I ПКУ).
Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (пункт 30.4 статті 30 розділу I ПКУ).
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ (пункт 30.5 статті 30 розділу I ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність i відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням i сплатою податків i зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» заклад охорони здоров’я — юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180.
Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня1996 року №1138 затверджений Перелік платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Порядок та організація надання медичних послуг з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113.
Згідно з Порядком попередній (при прийнятті на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди є обов’язковими для окремих професій, виробництв та організацій, для працівників, зайнятих на певних видах робіт, крім того, для осіб віком до 21 року.
Порядок проведення обов’язкових психіатричних оглядів та перелік категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду, встановлений Порядком проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.04.2022 №651.
Законом України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» передбачено проведення медичних оглядів водіїв з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає у тому числі: попередні, періодичні та позачергові медичні огляди.
Періодичність та порядок проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів, визначені у Положенні про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 №65/80.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, крім послуг, визначених підпунктами «а» — «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.
Отже, для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я мають виконуватися наступні умови:
такі послуги надаються закладами охорони здоров’я;
заклад охорони здоров’я має ліцензію на постачання таких послуг;
такі послуги не перераховані у підпунктах «а» — «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 — 3
Якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, психіатричних оглядів працівників, медичних оглядів водіїв для роботодавця є обов’язком згідно із законодавством та такі медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, оскільки такі операції не підпадають під виключення, зазначені в підпункті «в» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Щодо питання 4
За загальновстановленими правилами податкові пільги з ПДВ надаються не окремим платникам ПДВ, а застосовуються до операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ.
З огляду на норми, визначені пунктом 30.4 статті 30 розділу I ПКУ, платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити застосування (дію) пільги з ПДВ (у тому числі і пільги з ПДВ, передбаченої підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) на один чи декілька звітних періодів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).