ВЗ з першого грудня: що каже ДПСУ?
ДПСУ видала роз’яснення щодо застосування норм Закону №4015, які вже набрали чинності. То як їх застосовувати щодо грудневих доходів та доходів інших місяців?
Свіже роз’яснення ДПСУ ви можете переглянути у «ДК» №51/2024. А зараз ми його прокоментуємо вже на кількох практичних прикладах.
Приклад 1 Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою) і жодних інших доходів.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн.
Позаяк з 1 грудня 2024 року до доходу у вигляді зарплати вже діє ставка ВЗ 5%, то ВЗ за такого працівника треба буде сплатити:
10 000 х 5% = 500 грн.
Приклад 2 Працівник у грудні отримує зарплату за окладом (тарифною ставкою) і лікарняні або відпусткові за грудень.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн. Але він відпрацював лише чверть звичайної норми робочого часу, тому нараховано йому буде зарплати лише 2 500 грн. Водночас він хворів у грудні, і йому було нараховано 9 000 грн лікарняних.
ВЗ утримується як із зарплати (всіх її складових), так і з лікарняних та відпусткових. Єдиний виняток становлять декретні — зі суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами ані ПДФО, ані ВЗ не утримується.
Отже, ВЗ за грудень становитиме:
(2 500 + 9 000) х 5% = 575 грн.
Усе це — прості і зрозумілі речі, адже йдеться про доходи одного місяця, нараховані цього самого місяця. А тепер про «перехідні» доходи — ті, в яких місяць нарахування (або виплати) не збігається з місяцем, за який вони були нараховані (виплачені).
Податківці у коментованому роз’ясненні наголошують: до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних із тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка ВЗ 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Приклад 3 Працівник у грудні отримує зарплату за листопад.
Нехай розмір його окладу буде 10 000 грн. Але нарахували зарплату такому працівникові в листопаді, а виплатили на початку грудня. Що з ВЗ?
Позаяк ідеться про зарплату за період до 1 грудня 2024 року, то ВЗ з неї було утримано 1,5% і перераховувати наново в грудні при виплаті — не треба:
10 000 х 1,5% = 150 грн.
Приклад 4 Працівник у листопаді отримав відпусткові за грудень. А ось тут — дзеркально зворотна ситуація!
Коли працівник ішов у відпустку, він отримав відпусткові наперед. Нехай йому було нараховано 5 000 грн за листопад і 8 000 грн за грудень (усього 13 000 грн).
Проте це доходи за різні місяці, хоч і виплачені вони були в одному. Тож рахувати і ВЗ, і ПДФО, і ЄСВ з таких відпусткових треба було окремо — за листопад і за грудень.
Але нас зараз цікавить лише ВЗ. При виплаті відпусткових його ставка становила ще 1,5%. А з 1 грудня вона стала 5%.
Тому роботодавцю доведеться зробити коригування: донарахувати ВЗ за грудень і сплатити до бюджету.
Але як це зробити і коли? А ось про це в ПКУ не написали!
У коментованому роз’ясненні податківці «раптом» роблять несподіваний висновок: якщо платникові податку були нараховані (виплачені, надані) такі доходи у листопаді 2024 року за період перебування у відпустці як у листопаді, так і в грудні, то роботодавець має провести перерахунок утриманих (перерахованих) сум військового збору в порядку, визначеному п. 169.4 ПКУ.
Від себе автор зауважить, що слово «має» тут недоречне: п. 169.4 ПКУ не містить такого випадку обов’язкового перерахунку (їх перелік наведено у пп. 169.4.2 ПКУ, і він виключний). А от право проведення перерахунку є, про це сказано у пп. 169.4.3 ПКУ. Але стосується воно лише ПДФО!
Наприклад, річний перерахунок, про який ми написали у «ДК» №50/2024, за ПКУ стосується лише ПДФО і нічого більше.
Тобто насправді податківці пропонують зробити коригування за алгоритмом перерахунку ПДФО. Хоча ПКУ таких рекомендацій чи норм не містить.
Приклад 4 (продовження). Отже, роботодавець може в останній робочий день грудня зробити нарахування зарплати, річний перерахунок ПДФО і водночас грудневий перерахунок ВЗ.
Наприклад, він з 8 000 грн відпусткових при виплаті утримав 120 грн ВЗ. А треба утримати 400 грн. Тож донараховує різницю ВЗ (280 грн) у грудні, утримує з грудневої зарплати і відображає їх у додатку 4ДФ як нарахування за грудень 2024 року. Сплатити цей ВЗ треба у строки виплати ВЗ з решти грудневої зарплати.
Інші види доходів, які нараховуються податковими агентами
Як зазначено у роз’ясненні від ДПСУ, до решти доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, наприклад:
винагорода за цивільно-правовими договорами,
орендна плата,
проценти за депозитами,
дивіденди тощо,
які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка ВЗ у розмірі 5% незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, бо, на думку податківців, відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.
З таким висновком теж можна посперечатися. Але, як бачимо, податківці роблять виняток лише для доходів у межах трудових відносин. Іншим доведеться дослуховуватися до них.
Приклад 5 Орендна плата сплачена фізособі за листопад у грудні (післяплата).
Якщо йти за роз’ясненнями податківців, то з такої орендної плати треба утримати ВЗ за ставкою 5%. І це незалежно від того, що акт оформили 30 листопада, тоді ж нарахували орендну плату й утримали ВЗ за ставкою 1,5%. Тобто у грудні при виплаті треба донарахувати й доутримати ще 3,5% ВЗ.
Але це добре, якщо орендна плата сплачується регулярно й швидко. А якщо ні? Тоді, на нашу думку, нарахувати і сплатити ВЗ однаково доведеться за ставкою 5%, але вже у строки сплати ПДФО з доходу, який був нарахований, але не виплачений (пп. 168.1.5 ПКУ). Тобто протягом 30 днів, наступних після закінчення місяця нарахування такого доходу.
Приклад 6 Підрядник-фізособа отримав аванс за договором ЦПХ у листопаді.
Це досить поширена ситуація. А проблеми у замовника виникають, якщо виплата відбувається у листопаді, а підписання акта — після 1 грудня 2024 р.
На думку податківців, з такої винагороди за договором ЦПХ треба утримати ВЗ за ставкою 5%. І це незалежно від того, що винагороду вже виплатили і ВЗ утримали за ставкою 1,5%. Тобто при нарахуванні винагороди треба донарахувати й доутримати ще 3,5% ВЗ. Про це підрядників потрібно попередити вже тепер, адже вони мають повернути зайво сплачену їм суму винагороди.
Приклад 7 Дивіденди за 2024 рік.
Загальні збори засновників ухвалили рішення про виплату дивідендів за 2024 рік. Відбулися вони, наприклад, у лютому 2025 року.
На думку податківців, незалежно від того, що Закон №4015 почав діяти з 1 грудня 2024 року, а дивіденди сплачуються за весь 2024 рік, пропорційного утримання ВЗ (за місяці до змін і після) не буде. З усієї суми дивідендів треба утримати 5% ВЗ!
Це, до речі, стосується й ухвалення рішення про виплату дивідендів за попередні роки, якщо воно ухвалюється після 1 грудня 2024 року.