Пальне у тарі до 5 л — без акцизного складу
Податківці в ІПК від 28.01.2022 р. №228/ІПК/99-00-09-03-02-06 (див. «ДК» №9-10/2022) відповіли на запитання щодо реєстрації акцизного складу, якщо СГ зберігає та використовує для власних потреб пальне у споживчій тарі до 5 л.
У зверненні на отримання ІПК суб’єкт господарювання зазначає, що він реалізує пальне та вже зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального.
СГ є розпорядником декількох акцизних складів, які зареєстровані в СЕА РПСЕ та використовуються для реалізації пального контрагентам — суб’єктам господарювання для заправляння пальним власних транспортних засобів.
Відповідно, за цими акцизними складами СГ подає до ДПС добову довідку про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.
Також СГ має зареєстровані в СЕА РПСЕ акцизні склади пересувні для заправляння авіаційним паливом гвинтокрила для власних потреб. У період, коли діяльність із заправляння не відбувається, ці паливозаправники перебувають на нафтобазі, з якою у СГ укладено договір про надання послуг із забезпечення місцем стоянки спецтранспорту.
Крім цього, СГ зберігає та використовує реактиви, які входять до складу підакцизних товарів, що їх він придбаває у постачальників у споживчій тарі ємністю 2, 3 та 5 літрів для використання з виробничою метою.
Про що запитував СГ
1) Чи потрібна ліцензія на зберігання реактивів та чи реєструвати акцизний склад, де вони зберігаються?
2) Чи потрібна ліцензія на зберігання пального на акцизному складі пересувному?
3) Чи можна подавати щодо акцизного складу, де відбувається реалізація пального контрагентам — суб’єктам господарювання, щоденну Довідку №2, а щодо акцизного складу пересувного із заправлянням пальним власних транспортних засобів — зведену Довідку №2 за місяць?
Реактиви — це пальне?
Реактиви входять до підакцизних товарів, тільки якщо їхній код за УКТ ЗЕД є в переліку підакцизних товарів у пп. 215.3.4 ПКУ. Тобто якщо вони належать з метою оподаткування акцизним податком до категорії пального!
А далі слід зважати на тару, в якій придбаваються та зберігаються реактиви.
За умовами запитання СГ придбаває реактиви у постачальників у споживчій тарі ємністю 2, 3 та 5 літрів для використання з виробничою метою. Відповідно й зберігає їх у цій самій тарі.
Податківці нагадують, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка розлила його в таку тару.
Тож якщо суб’єкт господарювання планує зберігати на складі виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), отримане від виробника або особи, яка розлила його у таку тару, то йому не потрібно реєструвати акцизний склад.
Водночас, якщо суб’єкт господарювання здійснюватиме зберігання пального у тарі ємністю понад 5 літрів та/або є розпорядником інших акцизних складів, в яких зберігається пальне в ємностях понад 5 літрів, йому необхідно буде зареєструвати зазначений акцизний склад, незалежно від загальної місткості розташованих на ньому ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а також обсягів отриманого пального протягом календарного року. Як варіант, зберігати таке пальне можна на вже зареєстрованих акцизних складах, щоб не реєструвати новий.
Така сама відповідь і на запитання про ліцензію на зберігання реактивів.
Зберігання пального до 5 л — без ліцензії
Суб’єкти господарювання, які, зокрема, зберігають пальне виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують. І лише якщо СГ має у власності або у користуванні місце (територію), де перебуватиме ємність, що використовується для зберігання пального у розумінні Закону №481, при цьому одночасно зберігає пальне у тарі до 5 літрів, в такому разі СГ необхідно отримати ліцензію на зберігання пального — через наявність ємності.
Чи потрібна ліцензія для зберігання пального у ТЗ?
У контексті поставлених запитань ідеться про зберігання пального як вантажу у спеціалізованому вантажному транспортному засобі, а не про зберігання пального у паливному баку.
Податківці в коментованій ІПК зазначають: якщо ТЗ використовується виключно для переміщення пального для власного споживання на митній території України, без зберігання у ньому пального у певному місці (території), що перебуває у власності або у користуванні СГ, то ліцензія на зберігання пального не отримується. І навпаки, якщо суб’єкт господарювання зберігає пальне у ТЗ, йому потрібна ліцензія на зберігання пального.
У цьому випадку паливозаправники розміщені на нафтобазі, з якою у СГ укладено договір про надання послуг із забезпечення місцем стоянки спецтранспорту. І якщо при цьому паливозаправники перебувають на нафтобазі з пальним у резервуарах, ліцензію на зберігання потрібно отримувати на адресу такої нафтобази.
СГ, які зберігають пальне, що використовується виключно для власного споживання чи промислової переробки і не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. У заяві вони зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
У цьому випадку, якщо ліцензія отримується на місце зберігання, з якого пальне не реалізовують, її можна отримати за спрощеною процедурою, незважаючи на те що цей самий СГ має інші АС, з яких він реалізовує пальне іншим особам.
Як варіант, можна зберігати пальне на вже зареєстрованих АС.
Чи можна подавати щодо одного АС добову довідку, а щодо іншого — зведену місячну?
Останнє запитання стосується того, чи можна подавати щодо акцизного складу, де відбувається реалізація пального контрагентам — суб’єктам господарювання, щоденну Довідку №2, а щодо акцизного складу пересувного із заправлянням пальним власних ТЗ — зведену Довідку №2 за місяць.
Податківці не надали чіткої відповіді на це запитання, а обмежилися цитуванням норм пп. 230.1.3 ПКУ:
— розпорядники АС зобов’язані на кожному АС щодня (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого і реалізованого пального;
— розпорядники АС, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані на кожному АС формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця.
СГ, який поставив запитання, належить до першої категорії, бо має «товарний» акцизний склад, з якого реалізує пальне іншим особам, і щодо такого АС необхідно подавати інформацію щодня.
Одночасно з цим суб’єкт господарювання має акцизний склад пересувний, на якому зберігається пальне виключно для власного споживання. На нашу думку, норми пп. 230.1.3 ПКУ не передбачають для акцизних складів пересувних подання даних про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця. Ці норми стосуються тільки стаціонарного АС. А ось щоб дізнатися думку податківців щодо цього, розпорядникові доведеться подати новий запит на ІПК.