• Посилання скопійовано

За якою формою декларації звітуємо з податку на прибуток у 2021 році?

01.

За якою формою декларації звітуємо з податку на прибуток у 2021 році?

01.12.2020 р. набрав чинності Наказ Мінфіну від 29.10.2020 р. №649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Мінфіну України від 13 червня 2016 року №544», зареєстрований у Мін'юсті 18.11.2020 р. за №1143/35426 (далі — Наказ №649), яким:

Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, ДПСУ в листі від 14.12.2020 р. №22431/7/99-00-05-05-01-07 роз'яснює: платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду — І квартал 2021 року.

02.

З якого періоду подається уточнююча форма декларації з податку на прибуток зі змінами, внесеними Наказом №649?

Як роз'яснюють податківці в ЗІР (підкатегорія 102.20.01), уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за формою зі змінами, внесеними Наказом №649, подається починаючи з 01 квітня 2021 року.

Зверніть також увагу, що, згідно з роз'ясненнями податківців, платник податку на прибуток, у якого податковий (звітний) період припадає на період дії карантину, має право у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), самостійно виправити помилки, що містяться у поданих ним податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за звітні (податкові) періоди, які припадають на період дії карантину, без нарахування штрафних санкцій на суму заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток.

У разі самостійного виправлення помилок, допущених у деклараціях за звітні (податкові) періоди минулих років (у т. ч. за 2019 рік), протягом проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), платник податку на суму заниженого податкового зобов'язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Пеня нараховується відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ, за винятком періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

А якщо помилки виявили податківці під час документальної перевірки?

Як роз'яснює ДПСУ, якщо за результатами документальної перевірки виявлено неправильно визначені сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об'єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшено/зменшено податкові зобов'язання, то узгоджені суми податкових зобов'язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов'язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшено/зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від'ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках податкової декларації з податку на прибуток підприємств в наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому подається доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних років, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в декларації.

03.

Чи планують оновлювати форму декларації протягом 2021 року?

Так, такі плани є. Ми про них повідомляли тут.

31 березня ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Згідно з пояснювальною запискою, з метою приведення у відповідність до положень ПКУ декларації з податку на прибуток проектом вносяться такі зміни та доповнення:

1. У Декларацію щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, з урахуванням прийнятих законами №466, №786, №1117 змін до пп. 133.2.2 та пп. 141.4.7 ПКУ.

2. У додатки до Декларації:

— додаток ПН щодо можливості відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до статті 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу;

— додаток РІ щодо:

  • виключення різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, — на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція підпункту 140.5.15 ПКУ діяла до 01.01.2021 р.);
  • доповнення новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 ПКУ);
  • доповнення новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:
  • на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 ПКУ);
  • на суму отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);

— додаток АМ щодо відображення відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з пунктом 140.2 ПКУ, інформації про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Очікується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Проте зараз він знаходиться на стадії обговорення.

04.

Чи треба подавати порожню декларацію?

Чи потрібно подавати до органів ДПС Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація), якщо показники фінансової звітності не підлягають відображенню в Декларації? На це запитання в ЗІР (підкатегорія 102.20.02) податківці відповідають так.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 134.1.1 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Абзацами першим — третім п. 46.2 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно із Законом про бухоблік, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) та її невід'ємною частиною.

До Декларації додаються, зокрема, додатки до рядків Декларації, у тому числі фінансова звітність як додаток ФЗ. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами, у відповідних графах «П(С)БО» або «МСФЗ» графи «ФЗ» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків — форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».

Відповідно до п. 2 Порядку №419, платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам ДПС у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність.

Висновок: враховуючи, що для обрахунку об'єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, платники податку на прибуток підприємств зобов'язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди, визначені ПКУ, разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

05.

Що зазначаємо в декларації, яка подається при ліквідації підприємства?

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

Платник податку, який подає останню декларацію у разі ліквідації, у полі 10 «Особливі відмітки» проставляє позначку щодо належності платника податку до такого, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період у зв'язку з ліквідацією.

У полі 2 «Звітний (податковий) період» декларації такий платник зазначає базовий податковий (звітний) період, який застосовувався ним з початку року, та відповідний звітний період, в якому подається остання декларація: І квартал, півріччя, три квартали для базового звітного (податкового) періоду — календарний квартал; рік для базового звітного (податкового) періоду — календарний рік.

06.

Які ставки податку на прибуток діють у 2021 році?

Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18%. Це встановлено п. 136.1 ПКУ.

Але пунктом 136.2 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб — резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

  • 3% за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у пп. 141.1.2 ПКУ;
  • 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 ПКУ.

Також ставки 0%, 4%, 5%, 6%, 12%, 15%, 18% і 20% застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ПКУ (п. 136.3 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

  • 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
  • 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об'єкт оподаткування у пп. 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених пп. 134.1.4 ПКУ, у розмірі 30% з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений пп. 14.1.271 ПКУ, становить:

  • з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно — 18%;
  • з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно — 24%;
  • з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно — 26%;
  • з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно — 28%;
  • з 01 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена п. 136.6 ПКУ, у розмірі 30%.

На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0% для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним у п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

07.

Коли сплачуємо податок на прибуток?

Згідно з п. 57.1 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Зокрема, податок на прибуток за І квартал 2021 року підприємство має сплатити до 19 травня 2021 року включно. Але якщо в такій декларації зазначено податок на прибуток, утриманий з доходу нерезидента, то цей податок треба було сплатити при виплаті цього доходу (як зазначено у пп. 141.4.2 ПКУ).

08.

Що нового в формі декларації з податку на прибуток?

Наказ №649 виданий з метою реалізації положень законів №466 (набрав чинності 23.05.2020 р.), №540 (набрав чинності 02.04.2020 р.) та №786 (набрав чинності 08.08.2020 р.).

Зазначимо, однак, що Наказ №649 не враховує зміни, внесені до Закону №466 Законом №1117 (набрали чинності з 01.01.2021 р.).

Розглянемо зміни, внесені до декларації, окремо.

09.

Які зміни було внесено до основної частини декларації?

1. З метою належної організації контролю інститутів спільного інвестування декларацію доповнено:

  • рядком 9, у якому платник податку, що управляє активами інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи, зазначає повне найменування і реєстраційний код такого інституту спільного інвестування. У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, то декларація складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону про ІСІ;
  • позицію «Особливі відмітки» — новим рядком щодо заповнення його платниками податку щодо діяльності інституту спільного інвестування, утвореного без статусу юридичної особи.

2. Змінами, внесеними Законом №466 до пп. 133.1.1 ст. 133 ПКУ, уточнено, що платниками податку на прибуток є:

  • юридичні та фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ), при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;
  • суб'єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ;
  • іноземні компанії — у разі наявності місця ефективного управління в Україні та подання такою компанією заяви про визнання податковим резидентом України.

У зв'язку з цим поле 10 «Особливі відмітки» декларації доповнено рядками, які заповнюють:

  • суб'єкти господарювання — юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування;
  • фізичні особи — підприємці, у тому числі такі, які обрали спрощену систему оподаткування, або фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • іноземні компанії.

3. Змінами, внесеними Законом №466, було запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі — КІК), передбачені ст. 39-2 ПКУ, які мали набрати чинності з 01.01.2021 р. (ці зміни було перенесено на 2022 рік Законом №1117). У зв'язку з цими змінами:

  • показники основної частини декларації доповнено рядком 06.1 КІК, у якому відображається податок на прибуток КІК;
  • показники рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період) обраховуються з урахуванням суми податку, зазначеної у рядку 06.1 КІК;
  • позицію «Наявність додатків11» доповнено клітинкою під літерами КІК, у якій проставляється кількість поданих додатків КІК до декларації.
10.

Які зміни були внесені до додатка ЗП?

Внесеними Законом №466 змінами з підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ вилучено п. 15, яким передбачалося зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль).

У зв'язку з цим з додатка вилучено:

у показниках рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств, — рядок 16.5, у якому відображалося зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД. Відповідно, показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1).

11.

Які зміни було внесено до додатка ВП?

У зв'язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, таблиця 1 «Врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку» розрахунку:

  • доповнена новим рядком 06.1 КІК (податок на прибуток контрольованої іноземної компанії);
  • у показнику рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період) змінено формулу розрахунку з урахуванням рядка 06.1 КІК.
12.

Які зміни було внесено до додатка ПН?

Додаток доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.

Змінами, внесеними Законом №466 до пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:

Пс = СД Ч 100 : (100 - СП) - СД, де:

Пс — сума податку до сплати;

СД — сума виплаченого доходу;

СП — ставка податку, встановлена пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.

У зв'язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі — таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.

Враховуючи зміни, внесені законами №466 та №786 щодо переліку доходів нерезидента до пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню, у таблиці 1 доповнено такими рядками:

  • рядок 8 — прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб — резидентів;
  • рядок 16 — дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
  • рядок 24 — проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до пп. 141.4.10 ст. 141 ПКУ;
  • рядок 30 — сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • рядок 31 — сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • рядок 32 — сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1. ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • рядок 33 — виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
13.

Які зміни було внесено до додатка РІ?

З урахуванням змін, внесених законами №466 та №540, додаток доповнено новими різницями для коригування фінансового результату, які відображені у додатку, зокрема щодо:

зменшення фінансового результату до оподаткування:

  • рядок 3.2.3.2 — на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь платника від КІК у межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об'єкт оподаткування відповідно до пп. 134.1.7 ст. 134 ПКУ (пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.2.3.3 — на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі КІК), за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (пп. 140.4.3 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.2.3.4 — на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (пп. 140.4.3 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.2.4.1 — на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується (пп. 140.4.5 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 4.2.16.1 — на суму розрахованої амортизації основних засобів (визначених п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу) відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди (п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.2.16.2 — сума амортизації різниці, що виникає в результаті порівняння балансової вартості (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку, яка є меншою, ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III ПКУ, та амортизується як окремий об'єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів (п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.2.20 — на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених п. 51-2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (п. 51-2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.2.21 — на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 51-3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

збільшення фінансового результату до оподаткування:

  • рядок 3.1.7 — на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ (пп. 140.5.5-1 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.1.7.1 — на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (пп. 140.5.5-1 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.1.7.2 — на розмір різниці між вартістю, визначеною з огляду на рівень ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (пп. 140.5.5-1 ст. 140 ПКУ);
  • рядок 3.1.14 — на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (пп. 140.5.15 ст. 140 ПКУ). Зверніть увагу: Закон №1117 цю різницю скасував. Отже, в новій формі декларації з податку на прибуток вона є, а на практиці вона не діє;
  • рядок 4.1.5.1 — на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.1.17.1 — на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів (п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.1.20 — на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених п. 51-2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (п. 51-2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
  • рядок 4.1.21 — на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 51-3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, зазначимо що внесено редакційні зміни у назвах різниць та нумерації кодів рядків:

  • щодо збільшення фінансового результату до оподаткування, передбаченого рядками: 2.1.2, 2.1.3, 3.1.1, 3.1.9 — 3.1.11, 4.1.1 — 4.1.4 ЦП, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.15, 4.1.17;
  • щодо зменшення фінансового результату до оподаткування, передбачені рядками: 2.2.2, 2.2.3, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5, 4.2.2.
14.

Які зміни було внесено в додаток АМ?

Змінами, внесеними Законом №466 до підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ щодо доповнення п. 43-1, передбачено, що платники податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування на період з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. мають право під час розрахунку амортизації основних засобів використовувати мінімально допустимий строк корисного використання, який дорівнює:

  • два роки — до четвертої (машини та обладнання) та п'ятої груп;
  • п'ять років — до третьої (будівлі, споруди, передавальні пристрої) та дев'ятої груп.

У зв'язку із зазначеними змінами інформація щодо нарахованої амортизації цього додатка доповнена рядками «А3.12» та «А5.12» для відповідних груп, щодо яких платники податку розраховують амортизацію за прямолінійним методом з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до пп. 43 та 43-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Крім того, п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ — IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов'язані провести інвентаризацію цих об'єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

У зв'язку із зазначеними змінами додаток доповнено таблицею, у якій платниками податку відображається інформація про результати інвентаризації об'єктів основних засобів, станом на 1 число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації (зазначається звітний (податковий) період півріччя або три квартали, або рік).

При цьому у таблиці зазначаються:

  • балансова вартість об'єктів основних засобів, щодо яких метод нарахування амортизації змінюється на «виробничий» метод, за даними бухгалтерського обліку основних засобів (без урахування переоцінки);
  • залишкова вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III ПКУ;
  • різниця, що виникає в результаті порівняння балансової вартості об'єктів основних засобів.
15.

Декларацію доповнено новими додатками КІК, КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП — чи треба їх складати за І квартал 2021 року?

Змінами, внесеними Законом №466, запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, передбачені ст. 39-2 ПКУ, які мали набрати чинності з 01.01.2021 р. Тому нова форма декларації з податку на прибуток ці зміни врахувала.

Проте з 01.01.2021 р. набрали чинності і зміни до самого Закону №466, внесені Законом №1117. Зокрема, цими змінами нові правила оподатковування прибутку контрольованих іноземних компаній наберуть чинності через рік, з 01.01.2022 р. Що це за правила?

Об'єктом оподаткування для платників податку на прибуток, які є контролюючими особами для КІК, вважається скоригований прибуток, який визначатиметься відповідно до ст. 39-2 ПКУ, у разі наявності кількох контрольованих іноземних компаній — окремо по кожній компанії. До такого об'єкта оподаткування застосовується базова (основна) ставка податку — 18%.

Сума податку до сплати контролюючої особи зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК у відповідному звітному періоді згідно із законодавством іноземних держав, пропорційно частці контролюючої особи в такій КІК та у межах суми податку, обрахованого з прибутку КІК.

У зв'язку з цими змінами декларацію доповнено додатками (вони є, але протягом 2021 року не складаються!):

  • КІК, у якому відображається розрахунок прибутку КІК та який заповнюється окремо по кожній КІК;
  • КІК-К, який відображає різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування КІК;
  • КІК-ТЦ, який подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до пп. 39.5.4 ст. 39 розділу І ПКУ;
  • КІК-ЦП, у якому відображаються показники доходів від продажу та іншого відчуження цінних паперів КІК.

Оскільки зміни, внесені Законом №466 до ПКУ в частині оподаткування прибутку КІК, набирають чинності 01.01.2022 р., визначення об'єкта оподаткування скоригованого прибутку КІК, а також зменшення суми податку до сплати на суму сплаченого іноземним державам корпоративного податку відображатимуться у декларації, починаючи з податкових (звітних) періодів 2022 року (квартал, півріччя, три квартали, рік).

16.

Хто подає декларацію з податку на прибуток лише за рік?

Відповідно до п. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Отже, у загальному випадку звітувати з податку на прибуток треба щоквартально. Але для деяких платників цього податку встановлено винятки!

Пунктом 137.5 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб — підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб'єктів господарювання — юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

17.

Хто може не застосовувати податкові різниці в 2021 році?

Відповідно до абзацу восьмого пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Платник податку, у якого річний дохід (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Наприклад, платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували 40 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 40 млн грн, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та зазначити про прийняття такого рішення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік.

Для цього в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Якщо у наступних звітних (податкових) періодах такий платник використовує право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то у деклараціях також проставляється відповідна позначка із зазначенням інформації щодо номера та дати розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення в декларації за перший рік в такій безперервній сукупності років!

18.

Зменшуємо фінрезультат на збитки минулих років: чи треба складати додаток ПП?

Суб'єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв'язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до декларації з податку на прибуток.

Нагадаємо, що, згідно з п. 137.4 ПКУ, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Підпунктом 140.4.4 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зазначена різниця відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації.

Сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв'язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування, є пільгою (код пільги згідно із Довідником інших податкових пільг — 11020301), яка відображається у додатку ПП до декларації.

Пунктом 30.3 ст. 30 ПКУ визначено, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Тобто датою початку користування податковою пільгою у звітному періоді є дата виникнення підстав для застосування пільги. Датою закінчення користування податковою пільгою у звітному періоді є дата виникнення підстав для закінчення застосування пільги.

У разі якщо строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду.

Отже, у разі перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року в звітний, якщо пільга вперше виникає в І кварталі звітного року, то у додатку ПП до Декларації за І квартал 2021 року зазначається:

  • у графі 4 «число, місяць, рік початку» — дата в форматі: 01.01.2021;
  • у графі 5 «число, місяць, рік закінчення» — дата в форматі: 31.03.2021.
19.

Виплачуємо дивіденди: коли не відображаємо в декларації авансовий внесок з податку на прибуток?

Відповідно до пп. 57.1-1.3 ПКУ, авансовий внесок, передбачений пп. 57.1-1.2 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

  • на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1-1.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
  • платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
  • фізичним особам.

Згідно з пп. 57.1-1.4 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов'язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (пп. 57.1-1.6 ПКУ).

Підпунктом 57.1-1.7 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого — сьомого пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Йдеться про:

  • суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
20.

Який порядок застосування прискореної амортизації ОЗ передбачено у 2021 році?

Згідно з п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

  • четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
  • третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

  • введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р.;
  • не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

З метою нарахування прискореної амортизації основними засобами, що не були у використанні, слід вважати нові основні засоби платника податків, які не були вживані і не відображались у бухгалтерському обліку у складі основних засобів раніше.

Отже, для основного засобу, що був придбаний платником податку після 01.01.2020 р., але вже був раніше у використанні (тобто вживаний), прискорена амортизація у податковому обліку не застосовується. Щодо визначення первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти невикористання основних засобів з метою застосування податкової амортизації згідно з п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, податківці радять звертатись до Мінфіну.

При цьому п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ застосовується для визначення мінімально допустимих строків нарахування амортизації основних засобів та методів її нарахування при нарахуванні амортизації у податковому обліку відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ та відповідно не застосовується платниками податку на прибуток, які прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

21.

У попередніх роках платник податку на прибуток не застосовував коригування фінрезультату: як визначається балансова вартість основних засобів та строки корисного використання для розрахунку податкової амортизації?

Платник податку на прибуток, який у попередніх податкових (звітних) роках не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктами 140.4.8 та 140.5.16 ст. 140 ПКУ), зокрема, при нарахуванні амортизації необоротних активів, з метою нарахування податкової амортизації визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 1 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.

При цьому строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються за даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію.

Якщо строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

22.

Сплачуємо нерезиденту роялті: чи виникає податкова різниця у 1 кварталі?

Відповідно до пп. 140.5.6 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків — в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги пп. 140.5.6 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Але зверніть увагу! Норми пп. 140.5.6 ПКУ застосовуються лише за результатами податкового (звітного) року. Отже, у І кварталі 2021 року застосовувати цю різницю немає потреби!

Згідно з пп. 140.5.7 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

1) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти — суб'єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об'єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

2) нерезидента щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов'язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб'єктом кінематографії роялті за використання об'єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України — суб'єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об'єкта;

3) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;

4) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ;

5) юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18%).

23.

Як заповнюються графи 5 та 6 таблиці 1 додатка ПН у разі виплати нерезиденту доходів, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидента?

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у графі 5 таблиці 1 додатка ПН зазначається ставка податку за міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку. У графі 6 таблиці 1 додатка ПН відображається сума податку, який утримується при виплаті нерезиденту доходу (прибутку), нарахованого за звітний (податковий) період.

Отже, у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України, які за правилами міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидента, у графах 5 та 6 таблиці 1 додатка ПН проставляється «0». При цьому значення графи 6 таблиці 1 додатка ПН відображається у графі 8 таблиці 1 додатка ПН.

24.

Чи має право платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у нього до переходу на спрощену систему оподаткування?

Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період.

Тому платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

25.

Чи збільшується фінрезультат до оподаткування на суму коштів, перерахованих платником податку надавачам послуг на лікування або навчання своїх працівників?

Підпунктом 140.5.10 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Водночас у разі перерахування коштів на користь неприбуткової організації формується різниця відповідно до положень підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Згідно з пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає НП(С)БО 16 «Витрати».

Пунктом 7 НП(С)БО 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17 НП(С)БО 16).

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п. 13 НП(С)БО 16).

Згідно з розд. 3 Інструкції №5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, належать:

  • витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я (крім виплат, зазначених у пп. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5) (п. 3.30 розд. 3 Інструкції №5);
  • витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 3.10 розд. 3 Інструкції №5);
  • витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім витрат на заробітну плату, зазначених у пп. 2.2.12 п. 2.2 розд. 2 Інструкції №5), зокрема, витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 3.24 розд. 3 Інструкції №5).

З наведеного можна зробити висновок: ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованих надавачам послуг коштів, призначенням яких є лікування або навчання працівників. І платники податку на прибуток незалежно від рівня доходу мають право включити вартість лікування або навчання своїх працівників до витрат, визначених згідно з правилами бухгалтерського обліку, за умови їх документального підтвердження.

До змісту номеру