Як застосовувати новий місячний розмір мінімальної зарплати при оплаті праці в грудні?

З 1 грудня 2021 року розмір мінімальної зарплати становитиме:

• у місячному розмірі — 6500 гривень;
• у погодинному розмірі — 39,12 гривні.

А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 грудня 2021 року становитиме 2481 гривню.

Тобто обидва ці показники зростають. І що це означатиме для роботодавців, підприємців та взагалі для платників податків?

Як застосовувати новий місячний розмір мінімальної зарплати при оплаті праці в грудні?

Передусім нагадаємо загальні правила застосування такого показника, як мінімальна заробітна плата, при оплаті праці.

Усього існує 5 найважливіших правил (всі вони випливають з норм ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Правило перше. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз'їзний характер робіт,
• премії до святкових і ювілейних дат.

Правило друге. Ті виплати, які не враховуються, ми вже навели у першому правилі. Відповідно всі решта складових зарплати працівника — враховуються! Зокрема і індексація.

Правило третє. Працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в результаті нарахована заробітна плата (за мінусом виключень з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

Правило четверте. Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці обчислюється пропорційно до виконаної норми праці.

Правило п'яте. Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

А тут ми продемонстрували, як вони працюють на практиці.

Проте на оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці:

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Втім, при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру. Тобто тут мінімум, який слід виконувати, не більший ніж 6500 гривень за місяць, а 39,12 гривень — за годину.

Який розмір мінімальної зарплати треба застосовувати в грудні при погодинній оплаті праці?

Роботодавці часто ставлять таке запитання: якщо працівник не виконав норму робочого часу і мінімальна зарплата йому нараховується пропорційно відпрацьованому часу (відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці), яку мінімальну зарплату треба використовувати — місячну чи погодинну?

І це слушне запитання, адже облік відпрацьованого часу ведеться, та й норма робочого часу встановлюється в годинах. То який же із зазначених вище показників треба в цій ситуації використовувати у грудні: 6500 грн чи 39,12 грн?

Для відповіді на це запитання слід пояснити, що таке погодинна оплата праці і чим цей шлях оплати праці відрізняється від інших,.

Що таке погодинна оплата праці?

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Як роз'яснювали фахівці (див. «Вісник податкової служби України», №28/2009, с. 7), погодинна оплата праці є однією із систем погодинної форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. При цьому зазначена форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники окрім основної заробітної плати отримують премії.

У разі прямої погодинної системи заробітна плата Зп. пог. (грн) обчислюється так:

Зп. пог. = Фміс x Сг,

де: Фміс — фактично відпрацьований за місяць час, год; Сг — годинна тарифна ставка працівника, грн.

У разі погодинно-преміальної системи заробітна плата Зп. прем. (грн) обчислюється як:

Зп. прем. = Зп. пог + Д,

де: Д — сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Зверніть увагу на те, що за ст. 92 КЗпП, при погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. При встановленні таких завдань необхідно обґрунтовувати норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування, які визначаються виходячи з нормальних умов праці.

Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Механізм застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі був затверджений Постановою №330.

Слід зазначити, що цією постановою передбачено також гарантії працівникам з погодинною оплатою праці. Так, пп. 4 п. 1 Постанови №330 визначено, що підвищення мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці, а згідно з п. 3 установлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу.

Але найголовніше, що зазначає ця постанова, це коло тих роботодавців, які зобов'язані застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі:

• на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
• фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
• в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.

Із зазначеного можна зробити висновок — застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі мають лише ті роботодавці, які у колективних або у трудових договорах встановили, що оплата праці певних працівників відбуватиметься саме погодинно — без встановлення їм місячного окладу, але за встановленою годинною ставкою.

Це прямо збігається із іншою нормою чинного законодавства. Нагадаємо, що згідно із останнім абзацом нової статті 3-1 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Але попри зміни у законодавстві, згідно із ст. 97 КЗпП, право вибору форми оплати праці надано підприємству. Тому, як роз'яснювали фахівці Мінсоцполітики (див. «Вісник податкової служби України» №22/2010), у кожному конкретному випадку повинна застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності. Тож застосовувати погодинну оплату праці чи ні, роботодавці, вирішувати вам.

Наостанок нагадаємо, що за змінами, внесеними до ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Однак Закон про Держбюджет-2021 встановлює розмір цього прожиткового мінімуму лише в розрахунку на місяць (а не на годину), ще й передбачає зміну цього показника протягом року (у травні та грудні). Тож визначити мінімальний розмір годинної тарифної ставки з цього показника не вийде, і варто встановлювати її не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру.

Наприклад, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то починаючи з січня 2021 р. годинну тарифну ставку треба було встановлювати не нижче за 36,11 грн. Тоді у разі, якщо працівник виконував норму робочого часу, встановлену законодавством (в січні це 151 година при 40-годинному робочому тижні), то йому мало бути нараховано зарплати за січень не менш ніж 36,11 х 151 = 5452,61 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (6000 грн) в цьому випадку було не потрібно, адже шляхом застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі вимога абзацу першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижче за розмір мінімальної заробітної плати.

У грудні 2021 року мінімальний розмір зарплати за годину при погодинній оплаті праці зросте і становитиме 39,12 грн. Тому у грудні за повністю виконану норму робочого часу (174 години при 40-годинному робочому тижні), йому має бути нараховано зарплати не менш ніж 39,12 х 174 = 6806,88 грн. Тобто в цьому випадку нарахована за місяць зарплата буде навіть вище, ніж місячний мінімальний розмір зарплати (6500 грн).

Якщо норма робочого часу за місяць таким працівником не виконана (через прогули, хворобу, відпустки тощо), то треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість встановлених йому у грудні 2021 р. 174 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано за грудень не менш ніж 39,12 х 100 = 3912,00 грн.

Чи потрібно переглядати у грудні штатний розпис?

Якщо ви ще на початку 2021 року встановили розміри місячних окладів (тарифних ставок) не нижче за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня — у грудні їх переглядати не обов'язково. Вимоги закону ви виконуєте, тому збільшувати оклади ви можете хіба що за домовленістю із працівниками та за наявності фінансової можливості.

Однак все ж таки більшість роботодавців у грудні штатні розписи змінить. Чому? Тому що зросте розмір мінімальної зарплати, а роботодавці не бажають здійснювати обов'язкову доплату. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму 2481 грн, а мінімальній зарплаті 6500 грн — не доведеться робити доплату (6500 - 2481) = 4019 грн.

Якщо ж оплата праці вашим працівникам здійснюється у погодинному розмірі, то тут зростання мінімальної зарплати за годину теж змусить роботодавців переглянути штатний розпис. Якщо в якогось з працівників годинна ставка менша за 39,12 грн, її треба буде підняти до цього рівня (можна і більше, але це вже не обов'язково).

Коли вносити зміни до штатного розпису? Бажано не в середині грудня, звісно. Тобто кінець листопада — це оптимальний період для таких змін. Щоб вже з 1 грудня оплата праці ваших працівників відповідала вимогам закону!

Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново, ми докладно розповідали тут.

А приклади документів, якими оформлюються такі зміни, ви можете знайти у порадах від Держпраці тут.

Чи зміниться щось в індексації зарплати за грудень?

Так. Адже за п. 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Отже, будьте уважні та обережні: у грудні індексувати вже слід зарплату в межах 2481 грн. Або у фактичному розмірі, якщо зарплата нарахована у розмірі меншому за 2481 грн.

Докладно на прикладах, як ми будемо індексувати зарплату у грудні 2021 року, ми розглядали в нашій статті тут. До речі, грудень 2021 року — це місяць, у якому вперше доведеться індексувати зарплату тих працівників, яким оклад (тарифну ставку) було збільшено у квітні 2021 року!

Як рахувати у грудні 2021 року відпусткові?

Тут зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму не вплине жодним чином. Адже за сучасними правилами Порядку №100 навіть зростання окладу у місяці, коли надається відпустка, не призведе до обов'язку коригувати розмір відпусткових. Нагадаємо, що Кабмін постановою від 09.12.2020 р. №1213 вніс зміни до Порядку №100 і прибрав п. 10 Порядку №100, яким передбачалося коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Але: здійснювати таке коригування зараз не обов'язково, проте — можна. Таку думку висловило Мінекономіки в листі від 01.07.2021 р. №4711-06/34454-07. Ми про це повідомляли тут.

Тобто якщо на підприємстві в колективному договорі чи іншому внутрішньому нормативному акті підприємства передбачена норма щодо коригування (збільшення) відпусткових у разі підвищення посадових окладів, то таке підприємство має право й надалі при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпусткових застосовувати коефіцієнт підвищення окладів і це не буде порушенням трудового законодавства.

Однак, оскільки такого обов'язку норми Порядку №100 більше не встановлюють, то порядок зазначеного коригування слід встановити тим самим внутрішнім нормативним документом підприємства.

Докладніше про нарахування відпусткових у 2021 році читайте тут.

Але при цьому не забувайте, що з 04.09.2021 р. до Порядку №100 (за яким рахується сума відпусткових) були внесені зміни. Зокрема, вони стосуються врахування премій (і місячних також) та інших заохочувальних (але вже кількамісячних) виплат при розрахунку середньої зарплати.

Останні роз'яснення Мінекономіки щодо цих нових правил читайте тут та тут.

І ще! Не забувайте, що до 3 грудня 2021 року слід встигнути перерахувати відпусткові за окремі періоди! Однак це вже не пов'язано із зростанням мінімумів, а передбачено постановою КМУ від 1 вересня 2021 р. №917.

Працівникам, яким у період з 12.12.2020 р. до набрання чинності Постановою №917 обчислення середньої заробітної плати було здійснено без врахування нарахованих у цьому періоді (з 12.12.2020 р. до 03.09.2021 р. включно) премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності Постанови №917 треба здійснити перерахунок середньої заробітної плати.

Докладніше про те, кому і як це треба зробити, читайте тут та тут.

Як оплачувати лікарняні та декретні у грудні?

Про загальні правила 2021 року нарахування та виплати лікарняних та декретних ми докладно розповідали тут.

Тоді ж ми зазначали про зв'язок розміру лікарняних та декретних із розміром місячної мінімальної зарплати.

Правило перше. І у лікарняних, і у декретних є максимальний місячний розмір.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї), а також допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).

Нагадаємо, що у 2021 році протягом січня-листопада цей показник становив 90000,00 грн. Але у грудні 2021 року він зростає до 6500 х 15 = 97500,00 грн!

Отже, максимальний розмір лікарняних і декретних за грудень для працівника (за всіма місцями роботи сукупно) становитиме 97500 грн.

Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних — за основним місцем роботи.

Що ж до сумісників, то з метою виконання цього правила для них (якщо вони бажають отримати ці виплати) встановлено вимогу.

За сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розрахунок середньої зарплати, яка була використана для нарахування лікарняних та декретних (ч. 1 ст. 3 Закону №1105).

А що, як декретні були нараховані у листопаді із урахуванням максимального показника 90000 грн? Чи треба їх у грудні донараховувати (за грудень і подальші місяці)? Ні.

Оскільки на практиці це обмеження застосовується наступним чином. Згідно з п. 30 Порядку №1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 мінімальних зарплат).

Тобто якщо ви рахували декретні наперед у листопаді, ви застосовували обмеження щодо виплат за попередні місяці. До наступних місяців застосовувати це обмеження вже буде не потрібно — перерахунок перехідних виплат Порядком №1266 не передбачений.

Правило друге. Декретні мають мінімальний розмір

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Приклад. Нарахування декретних на рівні мінімальної зарплати.

Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. по 12.04.2022 р.

Нарахований дохід за розрахунковий період (грудень 2020 року — листопад 2021 року) становить 100000 грн. Перевищення максимальної величини доходу, з якого сплачувався ЄСВ, відпусток без збереження зарплати, лікарняних в розрахунковому періоді не було. Тому середньоденна сума заробітку становить: 273,97 грн = 100000,00 грн : 365 грн.

Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн.

Сума декретних за фактичними даними — 34520,22 грн (273,97 грн х 126 к. д.),

а з розрахунку на рівні МЗП — 26904,78 грн (213,53 грн х 126 к. д.).

Оскільки сума декретних не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з МЗП, встановленої на час настання страхового випадку, то у такому разі її слід буде нарахувати на рівні фактичного заробітку працівниці (34520,22 грн).

Проте це означає, що у зв'язку із зростанням мінімальної зарплати у грудні до 6500 грн, перераховувати (збільшувати) декретні, нараховані в мінімальному розмірі (6000 грн) в попередніх місяцях, не потрібно.

Однак при цьому зміниться база нарахування ЄСВ, і ось тут донарахування треба буде зробити. Докладніше про це ми розповімо нижче!

Правило третє. Якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив'язкою до мінімальної зарплати.

Нагадаємо, що згідно із ч. 4 ст. 19 Закону №1105 працівники, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку (тобто місяцем відкриття листка непрацездатності) мають страховий стаж менше ніж 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Це ж правило діє і щодо оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності (п. 5 Порядку №440);

2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Приклад. Розрахунок лікарняних працівнику, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював.

Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.09.2021 р. Для працівника ТОВ «А» — це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад — 7000 грн. Страховий стаж цього працівника — понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 16.12.2021 р. по 20.12.2021 р. (5 к. д.) працівник хворів.

Розрахунок лікарняних:

1) середньоденна зарплата за фактичними даними (7000 грн + 7000 грн + 7000 грн) : (30 к. д. + 31 к. д. + 30 к. д.) = 230,77 грн;

2) з урахуванням загального страхового стажу: 230,77 х 100% = 230,77 грн;

3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн;

4) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 213,53 х 5 к. д. = 1067,65 грн.

Приклад. Нарахування декретних, якщо страховий стаж працівниці менший ніж 6 місяців

Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. до 12.04.2022 р.

Нарахований дохід за розрахунковий період (за п'ять місяців роботи з 1 липня по 30 листопада) становить 80000 грн. Ні відпусток без збереження зарплати, ні лікарняних не було.

Середньоденна сума заробітку становить: 522,88 грн = 80000 грн : (31 + 31 + 30 + 31 + 30).

Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн;

Середньоденна зарплата на рівні двох МЗП: 6500,00 х 2 : 30,44 к. д. = 427,06 грн.

Середньоденна зарплата, обчислена виходячи з фактичних доходів співробітниці, становить 522,88 грн, що перевищує максимально допустимий для її випадку розмір середньої зарплати, виходячи з якого їй може нараховуватися допомога — це середньоденна зарплата на рівні двох МЗП (427,06 грн).

Тому розмір її допомоги становитиме 53 809,56 грн (427,06 грн х 126 к. д.).

А тепер подивімося, як зростання мінімумів вплине на оподаткування доходів працівників.

Чи зросте у грудні сума ЄСВ, яку роботодавцю треба буде платити за працівників?

Так, мінімальний та максимальний розмір страхового внеску зростуть.

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ з січня по листопад 2021 року становить: 6000 х 22% = 1320 грн, а за грудень буде 1430 грн.

Максимальна база для нарахування ЄСВ з січня по листопад 2021 року становить 90000 грн, у грудні буде 97 500 грн.

Нагадаємо, що за ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Не нижче мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.

Якщо працівник — сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.

І у разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.

Тож з 1 грудня 2021 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не є особою з інвалідністю, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1430 грн.

Що ж до максимальної суми ЄСВ, яку треба сплатити за працівника у грудні, то вона теж зросте. Оскільки максимальна база нарахування ЄСВ становитиме вже 97500 грн.

Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 100000 грн, то:

• у листопаді за ним ЄСВ треба нарахувати 90000 х 22% = 19800 грн.
• а у грудні вже 97500 х 22% = 21450 грн.

Чи зміняться у грудні 2021 року правила оподаткування доходів працівників ПДФО та ВЗ?

А ось тут не зміниться нічого. Адже всі основні показники, пов'язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо), прив'язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня. Тож зростання цих мінімумів у грудні на них не впливає.

Те саме стосується і податкової соціальної пільги — правила її застосування у грудні не зміняться.

Тож усі правила і приклади, які стосуються ПДФО та ВЗ, які діяли на початку 2021 року, у грудні залишаються актуальними! Ви можете згадати їх тут.

Покажіть на прикладах, як треба буде нараховувати ЄСВ та утримувати ПДФО та ВЗ з працівників у грудні 2021 року

Наведемо кілька прикладів, щоб нагадати загальні правила і продемонструвати, як вони повинні будуть виконуватися у грудні.

Приклад. Працівник виконав місячну норму праці

Працівнику встановлено оклад 4000 грн. У грудні 2021 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за грудень?

По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн і індексацію 100 грн.

А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 6500 - 4000 - 100 = 2400 грн.

Таким чином, усього за грудень такому працівнику буде нараховано 6500 грн.

З цього доходу буде утримано:

• ПДФО: 6500 х 18% = 1170 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 6500 х 1,5% = 97,50 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430 грн.

Приклад. Працівник не виконав місячну норму праці (неповний робочий час).

Працівнику встановлено оклад в розмірі 6500 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом в режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівнику за вересень?

Такому працівнику за окладом буде нараховано зарплату 6500 х 25% = 1625 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.

А далі суму такого доходу треба оподаткувати:

• ПДФО: 1625 х 18% = 292,50 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 1625 х 1,5% = 24,38 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1625 х 22% = 357,50 грн.

Приклад. Працівник півмісяця був у відпустці.

У працівника оклад 4000 грн і це основне місце роботи. При цьому у грудні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (з встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпусткових становить 2000 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за грудень?

По-перше, йому буде нараховано половину окладу 4000 х 0,5 = 2000 грн.

А далі суму такого доходу слід порівняти із мінімальною зарплатою (пропорційно виконаній нормі робочого часу) і нарахувати доплату: 6500 х 0,5 - 2000 = 1250 грн.

Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 2000 + 1250 + 2000 = 5250 грн.

З цього доходу буде утримано:

• ПДФО: 5250 х 18% = 945 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 5250 х 1,5% = 78,75 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430,00 грн.

Приклад. Працівник півмісяця був на лікарняному

У працівника оклад 5000 грн і це основне місце роботи. У грудні він надає листок непрацездатності за листопад, коли він хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівнику у грудні?

З окладом все зрозуміло — працівнику за грудень буде нараховано 5000 грн. Також йому донарахують доплату до розміру мінімальної зарплати 6500 - 5000 = 1500 грн.

З лікарняними так: вони розраховуються виходячи з доходів, які працівник отримував за листопад 2020 — жовтень 2021 р.

І хоча такі лікарняні нараховуються у грудні, це дохід листопада. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату листопада додати до таких лікарняних.

Якщо загальна сума доходу в листопаді буде меншою за 6000 грн — ЄСВ за листопад у грудні однаково доведеться доплатити до мінімального рівня 6000 х 22% = 1320,00 грн. Якщо ж загальна сума доходу листопаду буде більшою або дорівнюватиме 6000, то ЄСВ у грудні за листопад треба буде нарахувати виходячи із суми цих лікарняних.

Наприклад, якщо зарплата за листопад становила 4000 грн, а сума лікарняних — 2000 грн, то ЄСВ у грудні треба буде нарахувати в розмірі:

— за листопад: 2000 х 22% = 440,00 грн,

— за грудень: (5000 + 1500) х 22% = 1430,00 грн,

• ПДФО: (5000 + 2000 + 1500) х 18% = 1530,00 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується),
• ВЗ: (5000 + 2000 + 1500) х 1,5% = 127,50 грн.

Приклад. Працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами

Нараховуються декретні, як вони оподатковуються?

ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.

А ось з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. При цьому це має бути мінімальний страховий внесок, який діє у місяці, за який нараховано дохід!

Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому ж місяці, коли нараховуються декретні (тобто в листопаді за правилами листопада, а в грудні — вже за правилами грудня).

Але оскільки у грудні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних, нарахованих за грудень в попередніх місяцях, менша за 6500 грн, за такі місяці слід донарахувати ЄСВ.

Наприклад, якщо сума допомоги за грудень, нарахована у листопаді, була 6000 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (6500 - 6000) х 22% = 110,00 грн.

І це треба зробити у грудні 2021 р.

При цьому в додатку 1 до єдиної «зарплатної» звітності за грудень 2021 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці зі зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяця 2021 року, за який здійснено таке донарахування — тобто «12.2021».

А які ще податки залишаться у грудні незмінними?

Про це ми докладно розповідали тут.

Податок на прибуток

Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку слід буде відкоригувати визначений фінрезультат.

За пп. 140.5.4 ПКУ слід збільшувати фінрезультат на суму товарів та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Тобто цей показник залежить від МЗП, але прив'язаний до розміру станом на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.

У 2021 році річна вартість цих активів становить 150000,00 грн.

Туристичний збір

Згідно з пп. 268.3.1 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно зі законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:

• до 0,5% — для внутрішнього туризму;
• та до 5% — для в'їзного туризму

від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Тобто цей показник залежить від МЗП на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.

Протягом 2021 року максимальний розмір за добу на 1 особу становитиме:

• до 30 грн — для внутрішнього туризму;
• та до 300 грн — для в'їзного туризму.

Але, як і раніше, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади мають встановити місцеві ради. І він може бути меншим за максимальний розмір.

Податок на нерухомість

Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Тобто цей показник залежить від МЗП на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.

Отже, за весь 2021 рік потрібно сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою 6000 х 1,5% = 90 грн. А якою точно ця ставка буде на території певної територіальної громади, вирішуватиме місцева рада.

Транспортний податок

За пп. 267.2.1 ПКУ до об'єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких:

• від дати випуску минуло не більше 5 років;
• середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (у 2021 році це 6000 грн х 375 = 2250000 грн).

Нагадуємо, що середньоринкова вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто в сплаті транспортного податку також не буде змін через встановлення нового розміру МЗП.

Збір за паркування

За пп. 268-1.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності зі забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного року. Тобто цей показник залежить від МЗП на 1 січня та не змінюється посеред року через зміну МЗП.

Таким чином, протягом всього 2021 року максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м буде становити 6000 х 0,075% = 4,5 грн.

Чи правда, що з 1 грудня 2021 року зростуть штрафи за порушення трудового законодавства?

Так, це правда. Адже розмір фінансових штрафів, передбачений ст. 265 КЗпП, прямо прив'язаний до розміру мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення трудового законодавства!

Докладно про це ми зазначили у таблиці:

Вид порушення	З 1 січня по 30 листопада	З 1 грудня 2021 року
Неоформлені працівники та зарплата у «конвертах»	10 МЗП (60000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 МЗП (180000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення — за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення	10 МЗП (65000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І — ІІІ груп — попередження; 30 МЗП (195000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення — за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні	3 МЗП (18000 грн)	3 МЗП (19500 грн)
Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»	16 МЗП (96000 грн)	16 МЗП (104000 грн)
Порушення строків виплати зарплати	3 МЗП (18000 грн)	3 МЗП (19 500 грн)
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці	2 МЗП (12000 грн) за кожного працівника	2 МЗП (13000 грн) за кожного працівника
Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам	4 МЗП (24000 грн) за кожного працівника А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження	4 МЗП (26000) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І — ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження
Інші порушення трудового законодавства	1 МЗП за кожне порушення (6000 грн); 2 МЗП (12000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення	1 МЗП за кожне порушення (6500 грн); 2 МЗП (13000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення

 

Яким буде у грудні мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства?

За ст. 14 Закону про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Тож до 1 грудня 2021 року мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становить 7500000 грн. З 1 грудня цей розмір буде вже іншим та становитиме 8125000 грн.

Скільки ЄСВ платитимуть за себе у грудні ФОП та інші самозайняті фізособи?

Те, як зростання розміру МЗП з 1 грудня вплине на мінімальний розмір ЄСВ, який має сплатити за себе самозайнята фізособа, ми для зручності навели в таблиці.

Категорія платника	Строк сплати	Мінімальний страховий внесок
		З 1 січня по 30 листопада		З 1 по 31 грудня
		за місяць, грн	за І — ІІІ квартали, грн	за місяць, грн	за IV квартал, грн
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня)	1320	3960	1430,00	4070,00
ФОП, які обрали загальну систему оподаткування	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) Остаточний розрахунок за календарний рік до 10 лютого наступного року	1320	3960	1430,00	4070,00
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) Остаточний розрахунок за календарний рік до 1 травня року наступного за звітним	1320	3960	1430,00	4070,00
Члени фермерського господарства	До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня)	1320	3960	1430,00	4070,00

Зверніть увагу! З 1 січня 2021 року ФОП на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності прибутку.

Тобто якщо ФОПом не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Якщо в певному місяці (або навіть і році) оподаткованого ПДФО та ВЗ чистого доходу в самозайнятої особи не буде, то вона має право не визначати базу нарахування ЄСВ, а отже і не платити ЄСВ за такий період.

Проте слід пам'ятати про правило — немає сплати ЄСВ, немає і страхового стажу за цей період! Тому платити ЄСВ за відсутності поточного підприємницького доходу чи ні, кожен ФОП визначає самостійно.

Якщо ФОП (як «загальники», так і «єдинники») одночасно перебувають у трудових відносинах, то вони можуть не платити ЄСВ за себе. Це правило теж діє з 1 січня 2021 р. Але лише за умови, що роботодавець за основним місцем сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше від мінімального страхового внеску.

Якщо у певному місяці роботодавець сплатив ЄСВ, але менше від мінімального страхового внеску, то такі самозайняті особи ЄСВ за себе платитимуть. І в розмірі не меншому від мінімального внеску (а не різниці, як роз'яснювалося на початку 2021 року).

Втім, ФОП-працівники можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив страховий внесок за таких осіб у розмірі мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Тобто і ФОП-працівники можуть добровільно сплатити за себе (поверх того, що за них вже сплатив роботодавець не менше за мінімальний розмір).

Чи зросте сума єдиного податку, яку ФОП мають платити за грудень 2021 року?

Змін до п. 293.1 ПКУ протягом 2021 року не вносилося. Тому у 2021 році застосовуються такі ставки ЄП:

• для І групи — до 10% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
• для ІІ групи — до 20% від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року;
• для ІІІ групи — у відсотках до доходу.

Таким чином, максимальні ставки єдиного податку протягом всього 2021 року:

• для платників І групи — 227 грн/міс.;
• для платників ІІ групи — 1200 грн/міс.

Тобто з 1 грудня 2021 року максимальні ставки єдиного податку не зміняться.

Звертаємо увагу! Це розміри максимальної ставки, а реальну для кожної адміністративно-територіальної одиниці мають встановити органи місцевого самоврядування.

Отже, сума податкового навантаження ФОП з 1 грудня зросте тільки через збільшення розміру ЄСВ. Наведемо приклади.

Приклад. Сплата єдиного податку та ЄСВ платниками ЄП І групи у 2021 році (з урахуванням звільнення від сплати ЄСВ за січень-травень)

ФОП І групи за 2021 рік скористався звільненням від сплати ЄСВ за січень-травень 2021 року через карантин. Тому він повинен сплатити (незалежно від факту отримання доходу):

• ЄСВ не менш як 9350 грн (1320 грн х 6 міс.* + 1430);
• єдиний податок максимум у сумі 1589 грн (227 грн х 7 міс.).

Тобто загальне річне податкове навантаження за таких умов у ФОП І групи в 2021 році становитиме 10939 грн.

* Зауважимо, що через карантин усі ФОПи були звільнені від сплати ЄСВ за себе за березень, квітень та травень. Це враховано у розрахунку податкового навантаження.

Приклад. Сплата єдиного податку та ЄСВ платниками ЄП ІІ групи у 2021 році

Підприємець ІІ групи за 2021 рік повинен буде сплачувати незалежно від факту отримання доходу:

• ЄСВ не менше ніж 15950 грн (1320 грн х 11 міс. + 1430);
• єдиний податок максимум у сумі 14400 грн (1200 грн х 12 міс.)

Тобто загальне річне податкове навантаження за таких умов у ФОП ІІ групи в 2021 році становитиме 30350 грн.

Чи застосовуватиметься податкова соцпільга для працівника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, якщо зарплата у грудні 2021 р. становитиме 6500 грн?

Кожен працівник має право на ПСП. Така пільга дозволяє зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати. Розмір ПСП безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік Держбюджетом-2021 встановлено у розмірі 2270 грн. Отже, стандартна соцпільга становить: 2270 х 50% = 1135 грн.

Звертаємо увагу, що на розмір ПСП не впливають збільшення прожиткового мінімуму та зміна розміру мінімальної зарплати протягом року.

Як застосовувати ПСП за пп. 169.1.2 ПКУ і до якого доходу, розглянемо в таблиці.

Таблиця

Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2021 році

Кількість дітей	Граничний розмір доходу для ПСП, грн	Сума ПСП з ПДФО, грн
Двоє дітей	6360,00 (3180,00 х 2)	2270,00 (1135,00 х 2)
Троє (і більше) дітей	9540,00 (3180,00 х 3 (або інша кількість дітей))*	3405,00 (1135,00 х 3 (або інша кількість дітей))
* Граничний розмір доходу, який дає право на ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.

Скористатися ПСП може кожен працівник, у якого сума нарахованої йому зарплати за місяць не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (у 2021 році — 3180,00 грн). Але при цьому, якщо працівник має двох і більше дітей, граничний розмір доходу для ПСП збільшується пропорційно кількості таких дітей. Якщо батьків двоє, то право на таке збільшення має тільки один з батьків (пп. 169.4.1 ПКУ)! Розгляньмо, як такий батько зможе скористатися ПСП в грудні, на прикладах.

Приклад. Працівник має двох дітей віком до 18 років. Сума нарахованої заробітної плати у грудні 2021 становитиме 6500,00 грн. Працівник подав заяву на застосування ПСП за пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами. Чи матиме він право на застосування ПСП до ПДФО у грудні 2021 р.?

З вищезазначеної таблиці випливає, що працівник, який має двох дітей, матиме право на ПСП тоді, коли його дохід буде меншим за або дорівнюватиме 6360,00 грн. Тобто виходить, що працівник, який має двох дітей, у грудні 2021 р. права на ПСП не матиме, бо його дохід становитиме 6500,00 грн.

Приклад. Працівник має трьох дітей віком до 18 років. Сума нарахованої заробітної плати у грудні 2021 становитиме 6500,00 грн. Працівник подав заяву на застосування ПСП за пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами. Чи матиме він право на застосування ПСП до ПДФО у грудні 2021 р.?

Знову ж таки, з таблиці випливає, що працівник, який має трьох дітей, матиме право на ПСП, бо його дохід (6500,00 грн) є меншим за 9540,00 грн. ПСП до ПДФО застосовуватиметься в сумі 3405,00 грн.

Утримано ПДФО: 557,10 грн ((6500,00 грн - 3405,00 грн) х 18%);

Утримано ВЗ: 97,50 грн (6500,00 грн х 1,5%);

Сума до виплати у грудні 2021 р.: 5845,40 грн (6500,00 грн - 557,10 грн - 97,50 грн).

Як провести перерахунок ПДФО у грудні 2021 року?

Відповідно до пп. 169.4.3 ПКУ роботодавець має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Також роботодавець зобов'язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платникові податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП за наслідками звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року (пп. 169.4.2 ПКУ).

За пп. 169.4.2.ПКУ роботодавець зобов'язаний здійснити, в т. ч. за місцем застосування ПСП (з урахуванням положень п. 167.1 ПКУ щодо застосування ставки ПДФО у розмірі 18%), перерахунок доходів, нарахованих платникові ПДФО у формі зарплати, а також суми наданої ПСП:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Тобто річний перерахунок заробітних плат працівників та утриманих із них сум ПДФО за 2021 рік слід провести у грудні 2021 року.

Проведення річного перерахунку

Перерахунок сум доходів провадиться в такій послідовності:

Етап 1. Уточнюють суми нарахованих доходів працівникам за кожен місяць року, а також інші виплати, які входять до складу зарплати згідно з Iнструкцією №5.

Етап 2. Перевіряють правильність розподілу перехідних відпусткових і допомоги з тимчасової непрацездатності за місяцями, за які вони нараховані, для виявлення того, чи не відображені в одному місяці виплати, які належать до різних місяців.

Етап 3. Перевіряють правильність застосування ПСП. Для цього розраховану помісячно суму оподатковуваного доходу порівнюють із граничним доходом, який дає право на застосування ПСП.

Також перевіряють наявність підстав для застосування ПСП. Якщо ПСП застосовується на двох і більше дітей, потрібно перевірити за свідоцтвом про народження, чи не виповнилося комусь із дітей 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ). ПСП на дітей застосовується до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає її на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія (пп. 169.3.3 ПКУ). Звісно, що про всі ці події працівник зобов'язаний повідомляти роботодавця. Крім того, перевіряють наявність заяв та копій документів працівників, які мають право на ПСП до доходу відповідно до пп. 169.1.3 ПКУ. Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» — «е» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169, зупиняється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Нагадаємо розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2021 році (див. таблицю). У грудні ці розміри не зміняться!

Таблиця

Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)

Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ)	Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*)	Сума ПСП з ПДФО, грн	Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ)	100%	1135	3180
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ)	100%	1135 х кількість дітей	одному з батьків 3180 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину з інвалідністю — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років	150%	1702,50 х кількість дітей	3180 х кількість дітей
Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ	150%	1702,50	3180
Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року	200%	2270

Етап 4. Проводять остаточне оподаткування розрахованого (уточненого) оподатковуваного доходу щомісяця і визначають уточнену суму ПДФО до сплати для кожного місяця окремо.

Етап 5. Обчислюють остаточну річну суму ПДФО, що складається зі сум податку, визначених за результатами перерахунку кожної окремої місячної оподатковуваної суми доходу.

Етап 6. Порівнюють річну суму ПДФО, обчислену внаслідок перерахунку, з фактично утриманим ПДФО протягом звітного податкового року.

Етап 7. Відображають результати річного перерахунку у додатку 4ДФ за IV квартал.

Результат перерахунку

Результатом перерахунку ПДФО може бути як недоплата, так і переплата з ПДФО.

Якщо внаслідок перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то суму недоплати роботодавець стягує за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 ПКУ).

Тобто в разі річного перерахунку ПДФО суму такої недоплати роботодавець стягує за рахунок доходу (після його оподаткування) за грудень, а у разі якщо коштів недостатньо, — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців (січня і т. д.) до повного погашення суми такої недоплати. Але пам'ятайте, що відповідно до ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%. Тому, якщо для погашення суми недоплати нарахованого доходу в грудні 2020 р. недостатньо, її відраховують в наступних звітних періодах до повного погашення. Якщо суми для погашення недоплати достатньо, але розмір відрахування перевищує 20%, то за бажанням працівника, викладеним у заяві, можна відрахувати всю суму недоплати відразу.

У разі якщо внаслідок остаточного розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму його оподатковуваного доходу за останній місяць, то непогашена частина недоплати включається до складу податкового зобов'язання фізособи за наслідками податкового року та сплачується платником самостійно.

При цьому, якщо внаслідок перерахунку виникає переплата утриманого ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку у відповідному місяці.

Документальне оформлення перерахунку

Типової форми документа для відображення річного перерахунку ПДФО не встановлено. Це може бути документ у вигляді розрахунку, в якому треба буде відобразити річний перерахунок ПДФО та його результати, тому що за наслідками розрахунків може бути скориговано ПДФО. Коригуючі проведення краще оформити бухгалтерською довідкою, яку прикріпити до розрахунку та зберігати з рештою бухгалтерських документів місяця, в якому проводиться річний перерахунок.

Відображення результату перерахунку у додатку 4ДФ

Результати річного перерахунку ПДФО відображають у додатку 4ДФ за IV квартал таким чином:

— недоплату, виявлену при перерахунку ПДФО, слід відобразити так:

— у графах 3 «Сума нарахованого доходу» та 3а «Сума виплаченого доходу» проставляють суму нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період — IV квартал 2021 р.;

— у графах 4 «Сума перерахованого податку» і 4а «Сума нарахованого податку» зазначають суму нарахованого у звітному періоді ПДФО, яку збільшують на суму виявленої під час річного перерахунку недоплати з ПДФО.

У бухобліку донарахування ПДФО в разі недоплати відображають проведенням Д-т 661 — К-т 641;

— переплату, виявлену при перерахунку ПДФО, слід відобразити так:

— у графах 3 «Сума нарахованого доходу» та 3а «Сума виплаченого доходу» проставляють суму нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період — IV квартал 2021 р.;

— у графах 4 «Сума перерахованого податку» і 4а «Сума нарахованого податку» на суму переплати зменшують податкове зобов'язання з ПДФО звітного періоду.

Якщо для утримання переплаченої суми ПДФО за грудень забракне, то на залишок суми переплати треба буде зменшити графи 4а і 4 додатку 4ДФ у наступному звітному кварталі («ЗIР», підкатегорія 103.25).

У бухобліку переплату ПДФО відображають проведенням Д-т 661 — К-т 641 методом «червоне сторно».

При цьому суми військового збору ані перерахунку, ані виправленню в 4ДФ не підлягатимуть — адже такий перерахунок і порядок виправлення помилок передбачений лише щодо ПДФО.

Приклад. Якщо існує недоплата. На підприємстві працює сумісник. Унаслідок перевірки правомірності застосування ПСП виявлено, що до доходу працівника не треба було застосовувати ПСП, бо заяву про її застосування він подав і за основним місцем роботи. У зв'язку з такою помилкою роботодавець недоутримав до бюджету ПДФО внаслідок неправомірного застосування ПСП. Така помилка призвела до заниження зобов'язань за цими платежами.

Для виправлення помилки роботодавець повинен здійснити перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку для визначення правильності оподаткування.

Відносити їх до місяців, за які вони нараховані, і подавати уточнюючі розрахунки не потрібно.

Перерахунок ПСП роботодавець може провести у грудні 2020 року та відобразити результат у формі 4ДФ за IV квартал 2021 року, при цьому:

— у графах 3а і 3 зазначити суму нарахованого доходу у IV кварталі;

— у графах 4а і 4 дохід збільшити на суму недоплати ПДФО до бюджету внаслідок неправомірного застосування ПСП.

Зверніть увагу!

Працівник, який порушив правила застосування ПСП, зокрема подав заяву за кількома місцями отримання доходів чи під час отримання інших доходів, втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП поновлюється.

Відновити право на застосування ПСП платник податку може, подавши заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося порушення. На підставі чого кожен роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат. Якщо податковий агент не утримав суму недоплати та/або штрафу за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації платника податку. А право на застосування ПСП поновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Приклад. Якщо виникла переплата. Працівник під час оформлення на роботу написав заяву на застосування ПСП у розмірі 100%. Оклад працівника становив 7000,00 грн. Виявлено, що у березні та вересні 2021 р. до доходу працівника забули застосувати ПСП, хоча він частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати, у зв'язку з чим виникла переплата ПДФО. Наприклад, з працівника було утримано 13860 грн, хоча він мав сплатити лише 13451,40 грн. Розмір переплати 408,60 грн.

Результат перерахунку ПДФО щодо працівника слід відобразити у додатку 4ДФ таким чином:

— у графах 3а і 3 зазначають суму нарахованого доходу у вигляді зарплати за IV квартал — 21000,00 грн (7000,00 грн х 3 міс.);

— у графах 4а і 4 — утриману суму ПДФО зменшено на суму переплати ПДФО до бюджету внаслідок перерахунку — 3371,40 грн ((21000 х 18%) - 408,60);

решта граф цього рядка заповнюються у звичайному порядку.

Таким чином, у зв'язку з перерахунком, за грудень працівник отримає зарплату в сумі: 6043,60 грн (7000,00 грн (оклад за грудень) — 1260,00 грн (утриманий ПДФО) + 408,60 грн (сума переплати ПДФО до бюджету) - 105,00 грн (ВЗ)).

Приклад. Якщо були перехідні виплати. Під час перерахунку суми ПДФО виявлено незастосування ПСП працівниці, яка є одинокою матір'ю трьох дітей віком до 18 років. Зарплата — 7000,00 грн. У період з 24.08.2021 р. до 07.09.2021 р. перебувала на лікарняному.

Загальна сума лікарняних, нарахована у вересні 2021 р., становить 3200,00 грн (умовно), із них на серпень 2021 р. припадає 1200,00 грн, на вересень 2021 р. — 2000,00 грн.

Зарплата за серпень 2021 р. становить 4500,00 грн, за вересень 2021 р. — 4000,00 грн. До доходу працівника застосовується підвищена ПСП згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ. При цьому граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, визначається кратно до кількості дітей.

Нагадаємо: у 2021 році граничний дохід, що дає право на ПСП, становить 3180,00 грн.

Працівниця має трьох неповнолітніх дітей, тому для потреб застосування ПСП її дохід не повинен перевищувати 9540,00 грн (3180,00 грн х 3 дітей). Позаяк зарплата працівниці становить 7000,00 грн, що менше ніж 9540,00 грн, то вона має право на ПСП у розмірі 3405,00 грн (1135,00 грн х 3 дітей).

Розрахунок наведемо в таблиці.

Таблиця

Річний перерахунок доходу

Місяць	Загальний місячний дохід (зарплата), грн	Застосована ПСП, грн	ПДФО утриманий, грн	Уточнений дохід, грн	ПСП, яку потрібно було застосувати, грн	ПДФО, який слід було утримати, грн
Січень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Лютий	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Березень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Квітень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Травень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Червень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Липень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Серпень	4500	3405	200,39	5700**	3405	413,10
Вересень	7200*	—	1296	6000***	3405	467,10
Жовтень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Листопад	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Грудень	7000	3405	647,10	7000	3405	647,10
Всього	81700	37455	7967,39	81700	40860	7351,20
* Зарплата з урахуванням усієї суми лікарняних, нарахованих у вересні 2021 р. без застосування ПСП (4000,00 грн + 3200,00 грн). ** Зарплата (4500,00 грн) і лікарняні (1200,00 грн) за серпень 2021 р., після розподілу. *** Зарплата (4000,00 грн) і лікарняні (2000,00 грн) за вересень 2021 р., після розподілу.

Отже, внаслідок правильного розподілу допомоги з тимчасової втрати працездатності за місяцями нарахування працівниця мала право на застосування ПСП й у вересні 2021 року. Після правильного перерахунку ПДФО виходить, що з працівниці зайво утримано ПДФО у сумі 616,19 грн (7967,39 грн (фактично утримана сума ПДФО) — 7351,20 (сума ПДФО, отримана внаслідок перерахунку).

Результат перерахунку ПДФО щодо працівника слід відобразити у додатку 4ДФ таким чином:

— у графах 3а та 3 зазначають суму нарахованого доходу за IV квартал — у сумі 21000,00 грн (7000,00 грн х 3 міс.);

— у графах 4а та 4 — суму ПДФО з урахуванням виявленої переплати: 1325,11 грн ((647,10 грн х 3 міс.) - 616,19 грн);

решту граф заповнюють у звичайному порядку.