Нещодавно затвердили нову форму декларації з податку на прибуток. Що саме в цій формі нового?

Нещодавно затвердили нову форму декларації з податку на прибуток. Що саме в цій формі нового?

Мінфін наказом від 29.10.2020 р. №649 (зареєстровано в Мін'юсті 18.11.2020 р. за №1143/35426) вніс зміни до форми декларації з податку на прибуток.

Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування. 1 грудня його було опубліковано в «Офіційному віснику» №94. Відповідно Наказ №649 набрав чинності з 1 грудня 2020 року.

Декларацію доповнено новим рядком 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування²». Щодо нього у виносці уточнено, що декларація з податку на прибуток подається платником податку – юридичною особою за результатами діяльності інституту спільного інвестування (заповнюється поле 9). У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, Податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування», із заповненням рядка 9 та проставлянням позначки «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи²» у рядку 10 «Особливі відмітки».

У рядку 10 позицію «платника єдиного податку» буде викладено у такій редакції: «суб'єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування». А також його буде доповнено такими позиціями:

• «фізичної особи – підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність»;
• «іноземної компанії»;
• «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи^2».

У показниках:

• після рядка за кодом 06 доповнено рядком такого змісту «Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії 06.1 КІК»;
• рядок за кодом 17 викладено у новій редакції: «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 06.1 КІК + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП)»;
• у новій редакції також викладено позицію «Наявність додатків» та у виносці уточнено, що у відповідних клітинках проставляється позначка «+», крім клітинок під літерами «ПН» та «КІК», у яких проставляється кількість поданих додатків до декларації з податку на прибуток.

У новій редакції викладено такі додатки до декларації:

• додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації;
• додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації;
• додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Крім того, вносяться такі зміни:

• у додатку ЗП виключається рядок 16.5 щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль). А рядок за кодом 16 викладено у такій редакції: «Зменшення нарахованої суми податку (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 додатка ЗП)»;
• у додатку ВП внесено зміни до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35. Після рядка за кодом 06 доповнено новим рядком «Податок на прибуток контрольованої іноземної компанії», а рядок за кодом 17 викладено в такій редакції: «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 06.1 КІК + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП)»;
• у додатку ПП до Декларації у рядку 1 цифру «1» виключено, а також виключено рядок 2.

З урахуванням пп. 141.4.2 ПКУ у цьому додатку передбачається можливість відображення суми доходу, яка виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової.

Крім того, декларацію доповнено новими додатками:

• додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;
• додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;
• додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації;
• додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації.

Коли потрібно буде звітувати за новою формою декларації?

Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування.

Оскільки Наказ №649 опубліковано 1 грудня 2020 року, то вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати:

• платникам з квартальним звітним періодом – за І квартал 2021 року;
• платникам з річним звітним періодом – за 2021 рік.

Підтверджують цю інформацію і податківці, про що ми писали тут.

Яку форму декларації подаємо за 2020 рік?

За 2020 рік ми звітуємо з податку на прибуток за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (зі змінами, внесеними наказом від 14.11.2019 р. №481).

Найцікавіше при цьому те, що протягом 2020 року в ПКУ вносились зміни (зокрема Законом №466, які набрали чинності з 23.05.2020 р.). А ось форма декларації не змінювалась. Нову ж форму декларації треба буде подавати вже за I квартал 2021 року (а то й за весь 2021 рік).

Кому треба застосовувати податкові різниці у декларації за 2020 рік?

Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (чинні з 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ПКУ щодо підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду.

Платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

1. зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
2. застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Увага! У 2020 році річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень!

Приклад із додатком АМ, якщо він заповнювався протягом 2020 року, а наприкінці року було прийнято рішення про незастосування податкових різниць, ми розглядали разом із податківцями тут.

Що робити тим, хто вже за I квартал 2020 року звітував і податкові різниці застосовував?

У листі ДПСУ від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07 податківці зазначають таке.

Платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

• зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
• застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток. При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

З наведеного роз'яснення можна зробити висновок, що прийняти рішення про незастосування податкових різниць платник зможе лише у річній декларації. Хоча насправді Закон №466 такого не встановлює. Таке право виникає у платника, в якого ще немає 40 млн грн доходу в декларації за І півріччя 2020 року. При цьому незастосування податкових різниць в такому випадку здійснюється цілком за рік.

До цього податківці роз'яснювали про ситуацію, коли декларація подається щоквартально, чи треба в ній відображати податкові різниці, таке: 20 млн грн – це річний показник. Тому до тих пір (в тих кварталах), коли платник податку на прибуток не отримав ще дохід, який перевищує цю суму, він має право не застосовувати податкові різниці. Починати їх застосовувати (звісно, за весь рік цілком) треба вже в тому кварталі, в якому дохід перевищив 20 млн грн.

Якщо він застосовував щоквартально податкові різниці за власним рішенням, але за рік дохід не перевищив 20 млн грн, такий платник має право задекларувати у річній декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік. Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали не подаються.

На нашу думку, аналогічно цьому роз'ясненню від податківців може діяти і той платник, який у І кварталі 2020 року податкові різниці застосовував, а в наступній декларації (за І півріччя) отримав право їх не застосовувати і прийняв про це відповідне рішення. Адже це не суперечить нормам ПКУ!

Він може скласти декларацію вже без податкових різниць (тобто визначити об'єкт оподаткування за даними бухобліку за І півріччя). І діяти так до того кварталу 2020 року, у якому сума доходу за рік перевищить 40 млн грн. Якщо ж такого перевищення доходу в 2020 році не відбудеться, то і річну декларацію за 2020 рік такий платник може скласти без застосування податкових різниць. А ще з наступного 2021 року такий платник буде застосовувати річний звітний період.

Проте випадки бувають різні, тому радимо почитати ще і таке роз'яснення від податківців. З нього ми дізнаємось, що:

По-перше, лише за підсумками 2020 року (в разі, якщо обсяг річного доходу це дозволяє) підприємство може прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату з метою оподаткування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації за результатами 2020 року (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

По-друге, «відновити право на незастосування коригувань», яке було у підприємства, наприклад, до 2018 року, не можна посеред звітного року – ані в декларації за півріччя, ані в декларації за 9 місяців, незважаючи на те, що критерій річного доходу збільшився посеред року – з 23 травня 2020 року. Прийняти рішення про незастосування коригувань можна тільки тоді, коли будуть точно відомі результати всього звітного 2020 року, а це станеться лише після його закінчення. Відповідно, декларації за I квартал, півріччя та 9 місяців 2020 року потрібно подавати з коригуваннями фінрезультату у додатку РІ (за їх наявності). А от річну декларацію можна скласти вже без коригувань і додатка РІ.

Як зазначити в декларації прийняте рішення про незастосування податкових різниць?

Податківці в ЗІР (категорія консультації 102.20.02) зазначають таке.

Якщо платником податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн грн, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, то в основній частині Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Якщо у наступних звітних (податкових) періодах такий платник використовує право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то у деклараціях за такі наступні звітні періоди також проставляється відповідна позначка із зазначенням інформації щодо номеру та дати розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення в Декларації за перший рік в такій безперервній сукупності років.

Виробничий метод для податкової амортизації – як врахувати при складанні декларації?

Нагадаємо, що з 23 травня 2020 року дозволено застосування виробничого методу для визначення податкової амортизації. Докладно про це ми розповідали тут.

Тому зараз зазначимо, що перехід на такий метод амортизації міг відбутися з ІІ кварталу 2020 року платниками, які подають декларації щоквартально.

Якщо квартальні платники вирішили застосовувати з ІІ кварталу 2020 року виробничий метод нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких до цього проводилось за іншим методом, вони зобов'язані провести інвентаризацію цих об'єктів основних засобів станом на I квітня 2020 року. Амортизація, нарахована за дозволеним виробничим методом, в цьому випадку вперше може бути відображена у додатку АМ до декларації за І півріччя 2020 року.

Аналогічна ситуація і в тому випадку, якщо ви застосовується податкові різниці, але вперше звітуєте за 2020 рік. Якщо рішення про застосування цього методу амортизації було прийнято наприкінці травня 2020 року, то застосовуватись він мав з червня 2020 року. У цьому випадку по окремих об'єктах ОЗ амортизація за 2020 рік складатиметься з двох сум, порахованих за різними методами (з січня по травень за одним, наприклад, прямолінійним, а з червня по грудень за іншим, виробничим).

Вартість ОЗ збільшено до 20000 грн – як врахувати при складанні декларації?

Законом №466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 гривень.

Як роз'яснюють податківці:

• цей критерій застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року;
• основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 гривень.

Тобто проводити ліквідацію ОЗ, введених в експлуатацію до 23.05.2020 р., через те, що їх первісна або залишкова вартість менша за 20 тис. грн, не потрібно. Відображаємо їх в декларації в тому ж порядку, як і раніше.

А що з «малоцінкою» – чи відображатиметься вона в декларації?

З урахуванням положень пп. 138.3.1 ПКУ вартість малоцінних необоротних активів у податковому обліку не підлягає амортизації.

Враховуючи, що вартісний критерій визначення основних засобів змінено з 23 травня 2020 року, цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію з 23 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись в податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої Наказом №897 (із змінами і доповненнями):

• сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у бухгалтерському обліку відображається у рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації;
• у рядку 1.2.1 додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 розділу III Кодексу.

У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

Прискорена амортизація – що змінилось у 2020 році?

За п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо ОЗ:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
• третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:

• введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року;
• не були у використанні.

При цьому такі ОЗ повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Отже, якщо ці умови виконані, то в декларації за 2020 рік у додатку АМ платник відображає суму амортизації, пораховану за прискореними правилами. Про це податківці говорили, а ми писали тут.

При цьому у діючій формі декларації для такої амортизації не передбачено окремого рядка. Існуючий рядок А4.1, як зазначено у примітці до нього, заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до пункту 43 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. А нові норми, нагадаємо, встановлено пунктом 43-1 і стосуються вони ОЗ четвертої, п'ятої, третьої та дев'ятої груп.

Якщо такі умови будуть порушені, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Але для такого коригування теж не передбачено окремих рядків у додатку РІ. Існуючі рядки 4.1.17 та 4.2.16 теж прописані під норми п. 43, а не 43-1. Тож, як провести таке коригування, наразі невідомо. Тому платник податку може, наприклад, скористатися цими рядками додатка РІ і подати разом із декларацією пояснення, яке саме коригування таким чином він відобразив. Це пояснення подається у довільній формі відповідно до п. 46.4 ПКУ, але не забувайте, що про подання пояснення треба зазначити наприкінці декларації у цьому рядку:

Наявність доповнення14	Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу України)
	№ з/п	Зміст доповнення

 

Під час карантину деякі ОЗ не використовувались. Чи треба їх амортизувати в податковому обліку?

Податкова амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Відповідні зміни внесено до пп. 138.3.1 ПКУ, і вони теж діють з 23.05.2020 р.

Нагадаємо, що до прийняття Закону №466 такої норми в ПКУ не було. Тому податківці по-різному роз'яснювали, що робити з амортизацією в таких випадках. А саме:

• за одним роз'ясненням – амортизація в податковому обліку не нараховується, якщо ОЗ не використовується (без яких-небудь інших умов);
• за іншим – нарахування податкової амортизації у разі консервації (або невикористання) ОЗ прив'язане до бухгалтерської амортизації.

Тепер в ПКУ є однозначна норма, і застосовувати її теж треба буквально. Тобто, на нашу думку, якщо частину місяця ОЗ використовувався, а частину ні (у зв'язку зі зазначеними заходами), амортизацію доведеться розраховувати пропорційно.

А от щодо карантину в ПКУ подібної норми немає. Тому рішення, чи нараховувати амортизацію на ОЗ, які не використовувались у зв'язку із припиненням/скороченням діяльності, кожен платник податку приймає самостійно.

Не включили до декларації з прибутку збиток минулих років: як виправити?

Згідно з Довідником інших податкових пільг №99/2 станом на 01.07.2020 р. пільгою із кодом 11020301 є сума податку, не сплаченого у зв'язку зі зменшенням фінансового результату до оподаткування, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Суб'єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв'язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг та починаючи зі звітних періодів 2020 року відображають інформацію про суми податкових пільг у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена Наказом №897.

Як відобразити використання пільги у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування в додатку ПП правильно? Докладно про це ми писали тут і тут.

Ключових моментів, про які слід пам'ятати, два:

1) сума пільги – це не сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого року! Сума пільги – це сума податку на прибуток, яку ви не сплатили через зменшення об'єкта оподаткування поточного звітного періоду на суму від'ємного значення такого об'єкта минулого року. Тому протягом року сума пільги може змінюватись, ставати і більшою, і меншою (адже додаток ПП складається, як і сама Декларація, наростаючим підсумком);

2) у самому додатку ПП, наводячи пільгу, треба зазначити:

• у графі 4 «число, місяць, рік початку» – дата в форматі: 01.01.рррр, де: рррр – звітний рік;
• у графі 5 «число, місяць, рік закінчення» – дата в форматі: 30.мм.рррр, де: рррр – звітний рік, а мм – місяць закінчення звітного періоду, у якому ви скористалися пільгою. Наприклад, для півріччя 2020 року це буде формат 30.06.2020, а для цілого 2020 року – 31.12.2020.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

Виправлення помилок, що виникли в податковій звітності в результаті неврахування сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, що зменшує додатне значення об'єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації за минулий податковий (звітний) період разом з додатком ПП до Декларації.

Якщо уточнення показників Декларації призвели до зменшення податкового зобов'язання у зв'язку з врахуванням сум від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого податкового (звітного) періоду, до платника податку штрафні санкції, визначені п. 50.1 ПКУ, не застосовуються.

Штрафи за договірними відносинами та за перевірками – як відображаємо в декларації?

За оновленою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу в т.ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації. Про це податківці говорили у листі від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07.

Відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу – як показати в декларації?

Законом №466 було внесено зміни до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підр. 4 роз. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Як роз'яснювали податківці, таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Коли має подавати декларацію з податку на прибуток підприємство, створене у 2020 році?

Для платника податку на прибуток підприємств, який зареєстрований протягом 2020 звітного (податкового) року (новостворений), встановлюється річний податковий (звітний) період з цього податку, що розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Тож декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, новоствореному платнику податку необхідно подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Відповідно, декларацію за 2020 рік такому підприємству треба подати до 1 березня 2021 року (включно).

Про це ми писали тут.

Перейшли з єдиного податку на податок на прибуток посеред 2020 року: як подавати фінзвітність?

У разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такому платнику податку разом з Декларацією необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Про це ми писали тут.

Підприємство перейшло з 01.01.2021 р. на ЄП: як звітувати за 2020 рік?

Є певна специфіка складання декларацій в разі зміни системи оподаткування посеред року. Про що ми докладно писали тут.

Проте в разі, якщо зміна системи оподаткування відбувається з 1 січня, то жодних спеціальних правил звітування з податку на прибуток в такій ситуації не передбачено. Тобто підприємство спокійно «закриває» звітний 2020 рік декларацією з податку на прибуток, а вже починаючи за наступного, 2021-го, року (для ІІІ групи – щоквартально) подаватиме декларацію з єдиного податку.

Що стосується оподаткування доходів такого підприємство, то ПКУ передбачено лише два «перехідних» правила, які треба враховувати при складанні звітності.

Якщо на дату зміни системи оподаткування щодо всіх відвантажених запасів уже визнано доходи і витрати за правилами загальної системи, післяплата за такі запаси, отримана вже на спрощеній системі, не включається до складу доходів (пп. 6 п. 292.11 ПКУ).

Для платника єдиного податку датою отримання оподаткованого доходу є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у періоді перебування на загальній системі (п. 292.6 ПКУ).

Отже, якщо спочатку відвантаження, а потім (після переходу) оплата, то оподатковується такий дохід лише один раз – податком на прибуток в періоді відвантаження. Якщо ж спочатку оплата, а потім (після переходу) відвантаження, то такий дохід теж оподатковується один раз, в періоді відвантаження і вже єдиним податком.

Податківці донарахували податок на прибуток за результатами перевірки: чи відображати у декларації?

Загальні правила наголошують на такому.

При встановленні за результатами документальної перевірки неправильно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об'єкта оподаткування, та відповідно контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов'язання, то узгоджені суми податкових зобов'язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов'язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.

Якщо за результатами документальної перевірки збільшені/зменшені суми від'ємного значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, то коригування фінансового результату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється, а від'ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у наступному звітному (податковому) періоді.

При цьому подається доповнення до Декларації, передбачене п. 46.4 ПКУ, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних років, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.

Про це ми писали тут.

Але відображення в бухгалтерському обліку донарахованого податку на прибуток ми розглядали тут. І тоді ж наголошували, що випадки донарахування, як і їх відображення, бувають різні.

Перший можливий варіант, коли платник в бухгалтерському обліку коригувань за наслідками податкової перевірки не здійснює, а лише відображає суми, зазначені в ППР:

• Д-т 441 К-т 641 – суму донарахованого податку на прибуток,
• Д-т 948 К-т 641 – суму штрафу та пені.

Такі проведення робляться в тому періоді, коли було отримано ППР (якщо воно не оскаржується і суми в ньому вважаються узгодженими). Отже, суми штрафу та пені є витратами такого періоду, на які, до речі, немає податкових різниць.

Якщо ж помилка в бухгалтерському обліку дійсно була, і платник її виправляє, то він це робить відповідно до П(С)БО 6:

• якщо це помилка поточного року (але минулого кварталу), він робить коригування відповідних доходів і витрат «заднім числом». Відповідно, перераховується й сума податку на прибуток до показника, який визначили податківці;
• якщо це помилка минулого року, то на суму відповідних доходів і витрат коригується значення чистого прибутку/збитку на початок поточного року (на рахунку 44). В такому випадку сума донарахованого податку на прибуток теж відображається у кореспонденції з рахунком 44 (як ми це зазначили вище);
• але штраф та пеню таке підприємство відносить до витрат того періоду, коли отримало ППР (знову ж таки, якщо це ППР не оскаржується і суми таких штрафу та пені вважаються узгодженими).

Чи треба в такому випадку коригувати дані раніше поданих декларацій? Ні, ПКУ це не передбачено.

А якщо йдеться про помилки поточного звітного року? Ось тут все непросто. Результати перевірки минулого періоду поточного звітного року впливають на показник фінансового результату до оподаткування за наступний звітний (податковий) період поточного року, оскільки декларація розраховується наростаючим підсумком.

При цьому показники декларації заповнюються у такому порядку:

• у рядках 01, 02 зазначаються дані згідно з даними бухгалтерського обліку. Тобто з урахуванням результатів документальної перевірки, які вплинули на показники фінансової звітності;
• показник рядка 02 декларації відповідно враховується при визначенні об'єкта оподаткування у рядку 04 декларації (а отже і впливає на обчислення податку на прибуток за поточний звітний період).
• у рядку 19 декларації відображається податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду (різниця показників: р. 17 – р. 18 декларації).

Просто відобразивши результати перевірки у фінансовій звітності, платнику податків доведеться знову сплатити з донарахованої суми податок на прибуток (хоча його і так було вже нараховано в інтегрованій картці платника податку на підставі повідомлення-рішення податківців і сплачено платником податку).

З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток харківські податківці в ІПК від 23.01.2020 р. №247/ІПК/20-40-04-04-10 наводять такий алгоритм заповнення декларації в цьому випадку:

• рядок 18 декларації за звітний період збільшити на донараховану за результатами документальної перевірки суму податку (тобто показати суму такого донарахування як ПЗ за попередній звітний період);
• разом із декларацією подати доповнення до неї, передбачене п. 46.4 ПКУ. Таке доповнення складається за довільною формою, з поясненнями складових для розрахунку відповідних показників декларації та із зазначенням суми донарахованого за результатами документальної перевірки податку на прибуток, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в декларації.

Отримали процентну позику від нерезидента: як обліковувати та коли оподатковувати?

Докладно таку ситуацію ми розглядали тут. Тож зараз нагадаємо лише правила оподаткування податком на прибуток та відображення в декларації за 2020 рік.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток і визнає податкові різниці, слід звернути увагу на ст. 140 ПКУ, зокрема на податкові різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій.

Платники, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, можуть не коригувати бухгалтерського фінансового результату на різниці, передбачені розділом III ПКУ (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років), для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно з оновленим пп. 134.1.1 ПКУ

Наразі різниці, які виникають при здійсненні фінансових зобов'язань, визначаються за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами з урахуванням вимог п. 140.2 ПКУ. Проте з 1 січня 2021 року слід бути уважними, тому що різниці виникатимуть за операціями з нерезидентами з урахуванням оновлених норм п. 140.2 та п. 140.4 ПКУ.

Під борговими зобов'язаннями для потреб п. 140.1 ПКУ слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Зверніть увагу!

Для потреб розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ, платник зобов'язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до бухгалтерського обліку.

Підпункт 138.3.2 ПКУ

Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту-юрособі: що з податком на прибуток?

При виплаті доходу нерезиденту-юрособі неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов'язання з утримання податку на прибуток з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абз. 9 п. 46.2 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. №469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації, крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

Про це ми писали тут.

Як розрахувати суму податку на прибуток з доходів нерезидента?

Докладно про це ми писали тут.

За загальним правилом, згідно з пп. 141.4.2 ПКУ ПНР утримують за встановленою ставкою зі суми доходів за їх рахунок (за деякими винятками, наприклад реклама, про що далі) і сплачують до бюджету під час виплати.

Причому суму доходів, з якої утримують ПНР, визначають за курсом НБУ на дату виплати, а не дату нарахування, якщо дохід нарахували раніше. Таку думку читаємо у відповіді податкової на запитання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «За яким курсом визначається сума доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, для утримання та сплати податку на доходи нерезидента, якщо договір укладено в іноземній валюті?».

Приклад 1. Резидент виплачує нерезиденту роялті, пов'язане зі збутом продукції, в сумі 1000 дол. США. На дату нарахування курс НБУ становить 27,5618 грн за 1 дол. США, на дату виплати – 28,2673 грн за 1 дол. США.

ПНР становить 4240,10 грн (1000 х 28,2673 х 15%), або 150 дол. США (1000 х 15%), і перераховується до бюджету в день виплати роялті.

Нерезидентові виплачується роялті за мінусом утриманої суми ПНР – 850 дол. США (1000 – 15%), що еквівалентно 24027,20 грн (850 х 28,2673).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік виплати роялті й утримання ПНР із суми доходу за його рахунок

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухоблік		Сума, дол., грн
		Д-т	К-т
1.	Нараховано роялті (1000 дол. США х 27,5618)	93	632	1000 дол. США 27561,80 грн
2.	Курсова різниця на дату перерахування (1000 х (28,2673 – 27,5618))	945	632	705,50
3.	Утримано ПНР	632	641	150 дол. США* 4240,10 грн
4.	Перераховано дохід нерезиденту (за мінусом ПНР)	632	312	850 дол. США 24027,20 грн
5.	Перераховано ПНР до бюджету	641	311	4240,10
* На субрахунку 632 облік ведеться як в іноземній (доларах США), так і в національній валюті (гривнях). А на субрахунку 641 – тільки в гривнях. Тому дебет субрахунку 631 зменшується в розрізі двох валют. А кредит субрахунку 641 збільшується тільки в одній валюті – у гривнях.

З таблиці видно, що позаяк ПНР утримано зі суми доходу, який виплачується нерезидентові (Д-т 632 К-т 641), а відповідна виплата віднесена до складу витрат (Д-т 93, 945 К-т 632), то сума ПНР «сидить» у зазначених витратах.

Нарахування ПНР на суму доходу

Для окремих видів доходів ПНР нараховується на суму доходу за власний рахунок резидента, який виплачує доходи, а не утримується з доходу:

• за виробництво та/або розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ);
• внески та премії на страхування чи перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ).

Приклад 2. Резидент України – юридична особа виплачує нерезидентові кошти за розповсюдження реклами в сумі 100 євро, курс НБУ на дату виплати – 32,8763 грн за 1 євро.

Сума ПНР – 657,53 грн (100 х 32,8763 х 20%).

Таблиця 2

Бухгалтерський облік виплати доходу нерезиденту і нарахування ПНР за рахунок резидента

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухоблік		Сума, євро, грн
		Д-т	К-т
1.	Відображено витрати на розповсюдження реклами (100 євро х 32,8763)	93	632	100 євро 3287,63 грн
2.	Нараховано ПНР	93	641	657,53
3.	Перераховано кошти нерезиденту	632	312	100 євро 3287,63 грн
4.	Перераховано ПНР до бюджету	641	311	657,53

З таблиці 2 бачимо, що якщо ПНР нараховується за рахунок резидента, а не утримується з доходу, який виплачується нерезидентові, то такий ПНР прямо відносять до витрат (Д-т 93 К-т 641) згідно з п. 18 П(С)БО 16.

Як порахувати суму податку та відобразити його в декларації при виплаті доходу нерезиденту-юрособі в негрошовій формі?

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД х 100 / (100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Така формула з'явилась в пп. 141.4.2 ПКУ з 23.05.2020 року. Отже, її треба застосовувати вже зараз, а наслідки її застосування, тобто суму сплаченого податку треба буде відображати в декларації за 2020 рік (або відповідний квартал 2020 року).

Приклад 3. Нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента – платника податку на прибуток у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 гривень, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15%.

Застосовуємо формулу. У результаті сума податку до сплати становить 17 647 гривень (100 000 х 100 / (100 – 15) – 100 000).

З метою правильного заповнення старої форми додатка ПН до декларації податківці рекомендують у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД х 100 / (100 – СП).

Тобто на підставі вищенаведеного прикладу у колонці 3 буде зазначена сума 117 647 гривень.

Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде зазначена розрахована сума податку 17 647 гривень (117 647 х 15 / 100).

Оподаткування доходів нерезидентів у 2020 році: що змінив Закон №1117?

Законом №1117 було відтерміноване застосування змін в оподаткуванні доходів нерезидентів та постійних представництв. Ним було встановлено, що доходи нерезидентів та постійних представництв у 2020 році оподатковуються за старими правилами, що діяли станом на 1 січня 2020 року (за невеликими винятками).

Таблиця 3

Як діють норми про оподаткування доходів нерезидентів у 2020 році (всі норми відтерміновані до 1 січня 2021 року)

Норма ПКУ, якої стосуються зміни	Зміст норми, що діє у 2021 році	Яка редакція норми діє у 2020 році	Пункт підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, що вносить зміни
П. 67.5	Порядок зняття з обліку нерезидентів	Протягом 2020 року норма не застосовується	60-1
Пп. 78.1.22	Підстава для позапланової документальної перевірки у разі отримання інформації про ведення нерезидентом госпдіяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік
П. 86.13	Надсилання акта (довідки) за результатами перевірки діяльності нерезидента через відокремлені підрозділи
Пп. 94.2.9	Підстава для адмінарешту майна – нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки. Симетрично з 1 січня 2021 р. починає діяти норма пп. 94.19.10 ПКУ
Пп. 117.4	Штраф 100 тис. грн за ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік
Абзаци 1 – 24 пп. 14.1.193	Визначення постійного представництва – нові абзаци 1-24 п. 14.1.193 ПКУ починають діяти у 2021 році	Діє редакція, що наведена у Законі №1117, ідентична редакції пп. 14.1.193 (три абзаци), що була чинна на 1 січня 2020 р.	60-3
Пп. 47.1.1	Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи	Діє редакція, що наведена у Законі №1117, ідентична редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р.	60-4
П. 64.5	Новий порядок взяття на облік нерезидентів		60-5
Пп. 133.2.2	Платниками податку на прибуток – нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ		60-6
П. «е» пп. 141.4.1	Нові правила визначення прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів		60-7
Пп. 141.4.2	Новий порядок оподаткування доходу нерезидента, що виплачується резидентом. Докладніше ми писали про нього тут	Діє редакція, що наведена у Законі №1117, яка відрізняється від редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р.	60-8
Пп. 141.4.4	Оподаткування фрахту, що виплачується нерезиденту. Ця норма змінена лише формально, у зв'язку з іншими змінами у порядку оподаткування нерезидентів, по суті оподаткування фрахту не змінилося		60-9
Пп. 141.4.5	Оподаткування страхових платежів та страхових виплат, що виплачується нерезиденту. Ця норма змінена лише формально, у зв'язку з іншими змінами у порядку оподаткування нерезидентів, по суті оподаткування цих платежів не змінилося		60-10
Пп. 141.4.7	Нові правила оподаткування прибутку нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво	Діє редакція, що наведена у Законі №1117, ідентична редакції, що була чинна на 1 січня 2020 р. (в т.ч. застосування коефіцієнта 0,7)	60-11

Також відтерміновано до 1 січня 2022 року застосування нових правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) та встановлено перехідний період 2022 – 2023 роки.

Докладніше про це ми писали тут.

Як відобразити в декларації різницю при здійсненні операцій з нерезидентами без ділової мети?

За новим пп. 140.5.15 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Податківці у листі від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07 говорили, що в старій формі декларації відображати цю різницю слід у будь-якому зручному рядку додатка РІ для збільшення фінансового результату. Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку в спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Проте зверніть увагу! Законом №1117 цю податкову різницю перенесено на 2022 рік! При цьому, як і очікувалося, поправки значно скоротили сферу її застосування. Про це зазначалося тут.

Так, з 2022 року тест ділової мети зможе застосовуватися:

• до операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також до операцій з продажу товарів (робіт, послуг) у тому випадку, якщо контрагентами є нерезиденти, зареєстровані у низькоподаткових юрисдикціях, або в низькоподаткових організаційно-правових формах (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення, і крім відсотків на користь нерезидентів, які підпадають під правило «тонкої капіталізації» згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ);
• роялті на користь будь-яких нерезидентів – незалежно від того, є вони низькоподатковими чи ні (крім операцій, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення).

Це означає, що придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, які не є низькоподатковими (зокрема Швейцарія, Велика Британія, Естонія, Мальта, Литва, Польща тощо), під тест ділової мети з 2022 року не підпадатимуть. Проте операції з нарахування роялті на користь нерезидентів повинні будуть проходити тест ділової мети у будь-якому випадку, тобто незалежно від того, чи є нерезидент-отримувач низькоподатковим.

Відстрочка набрання чинності тестом ділової мети дає можливість провести інвентаризацію операцій з нерезидентами і підготуватися до його застосування, зокрема, шляхом підготовки документів, якими можна обґрунтувати економічну, а не податкову зацікавленість у здійсненні тієї чи іншої операції. Наприклад, бізнес-план, розрахунки відділу маркетингу, результати тендеру при визначенні контрагента, підтвердження сабстенса контрагента (наявності у нього достатніх матеріальних і трудових ресурсів для здійснення операції), звіти про результати здійснення операції тощо.

А зараз, за підсумками 2020 року, цю різницю ми не застосовуємо.

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Декларації за минулі звітні (податкові) періоди?

Декларація може подаватися платником податку як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки проставляються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Декларації платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з податку на прибуток, пеню та суму штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пеня та сума штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» Декларації.

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюється, а правильні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до ПКУ, об'єкта оподаткування податком на прибуток зазначаються в такій уточнюючій Декларації.

На підставі порівняння податкового зобов'язання уточнюючої Декларації та Декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пеня та сума штрафу, які відображаються у частині «Виправлення помилок» Декларації (рядки 26 – 27, 29 – 30, 31, 33 – 34).

У разі подання платником податку уточнюючої Декларації до такої Декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків Декларації, із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» Декларації. При цьому фінансова звітність за звітні періоди, що уточнюються, подається до уточнюючої Декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

У Декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.

За якою формою подається уточнюючий розрахунок до декларації за 2020 рік (і старіших)?

Податківці в ЗІР (категорія консультації 102.20.01) зазначають таке.

01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 №649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року №544» (далі – Наказ №649), яким, зокрема, затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).

Відповідно до абзацу другого п. 46.6 ПКУ, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Враховуючи зазначене, податківці дійшли до висновку, що уточнююча Декларація за формою зі змінами, внесеними Наказом №649, подається починаючи з 01 квітня 2021 року. А до цієї дати, якщо платник податку вирішить виправити помилки в деклараціях за минулі звітні періоди шляхом подання уточнюючого розрахунку, він має подавати таке уточнення за старою формою.

Як заповнюються поля 2 та 3 при поданні уточнюючої Декларації з податку на прибуток підприємств?

У разі уточнення показників у складі звітної (звітної нової) Декларації поле 2 «Звітний (податковий) період» та поле 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» заповнюються одночасно. При цьому у полі 2 зазначається звітний (податковий) період, за який подається Декларація, а у полі 3 – звітний (податковий) період, який уточнюється.

У разі подання уточнюючої Декларації у полі 2 «Звітний (податковий) період» та у полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» відображається звітний (податковий) період, що уточнюється.

Яка сума податкового зобов'язання зазначається у рядку 18 уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств або додатка ВП до декларації за наступний звітний (податковий) період року?

Якщо допущена помилка виправляється шляхом подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), то враховуючи, що показники розраховуються наростаючим підсумком, платник податку повинен надати уточнюючу Декларацію за звітний (податковий) період, в якому було допущено помилку, разом з уточнюючими Деклараціями за наступні податкові періоди звітного року, у тому числі Декларацію за рік.

При цьому у рядку 18 уточнюючої Декларації за звітний (податковий) період, наступний за звітним періодом, що уточнюється, зазначається показник рядка 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період з урахуванням уточнень за попередні періоди звітного року.

Якщо виправлення такої помилки здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється окремий додаток ВП.

При цьому у складі звітної Декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період та поданий один додаток ВП.

У рядку 18 додатка ВП за звітний (податковий) період, наступний за звітним періодом, що уточнюється, зазначається показник рядка 17 Декларації за попередні звітні (податкові) періоди звітного року з урахуванням уточнень.

Як здійснюється виправлення помилок, самостійно виявлених платником податку у рядках 26 – 34 Декларації, та чи застосовуються штрафні санкції при виправленні таких помилок?

У разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку у рядках 26 та/або 31 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), платник податку має право виправити такі помилки відповідно до ст. 50 ПКУ. При цьому в уточнюючій Декларації або додатку ВП до Декларації, в залежності від обраного способу виправлення помилок, відображаються правильні показники, а в рядках збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду Декларації – суми помилки з відповідним знаком, допущеної у рядках 26 та/або 31 Декларації.

При збільшенні податкових зобов'язань застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, які відображаються у рядках 28-30 та/або 32-34 Декларації.

При цьому виправлення суми штрафних санкцій та пені в Декларації не передбачено.

У разі необхідності, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ, разом з такою Декларацією платник податків може подати доповнення до неї, яке складено за довільною формою, яке буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в Декларації.

Чи подаються відповідні додатки з виправленими показниками до рядків таблиці 1 додатка ВП до Декларації?

Податківці в ЗІР (категорія консультації 102.20.02) зазначають таке.

Додатки до рядків таблиці 1 «Врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку» додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – таблиця 1 додатка ВП), на які є посилання в таблиці 1 додатка ВП, не заповнюються та не подаються.

Разом із Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств платник податків має подати доповнення до неї, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень.

Чи подається та яким чином разом з уточнюючою Декларацією фінансова звітність та чи проставляється позначка про одночасне її подання, якщо показники раніше поданої фінансової звітності не підлягають (підлягають) виправленню?

Якщо в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за минулий звітний (податковий) період виявлені помилки, а показники фінансової звітності за такий період не підлягають виправленню, то з уточнюючою Декларацією платник податку може не подавати фінансову звітність повторно.

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність.

При поданні фінансової звітності в електронному вигляді уточнююча Декларація в електронному вигляді подається після подання виправленої фінансової звітності.

Якщо платник податку (у т. ч., який подає уточнюючу Декларацію в електронному вигляді) подає виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді, то така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Незалежно від того, виправляються показники фінансової звітності чи ні, при поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка у графі «П(С)БО» або «МСФЗ» графи «ФЗ» та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до контролюючого органу.

Платники податку мають право скористатися нормами п. 46.4 ПКУ щодо подання доповнення до уточнюючої Декларації, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до Декларації вважатиметься невід'ємною її частиною.

Чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність та яким чином, якщо виявлені помилки у фінансовій звітності вплинули/не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ:

• із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;
• у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.