До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 13.07.2021 р. №2735/IПК/99-00-21-03-02-06
Отримання авансу і зведена ПН
В IПК від 13.07.2021 р. №2735/IПК/99-00-21-03-02-06 (див. «ДК» №40/2021) розглянуто виписування зведеної ПН при отриманні авансу наприкінці місяця.
Податкова нагадала, що згідно з п. 201.4 ПКУ товари/послуги, які постачаються одному покупцю двічі та більше разів на місяць, вважаються операціями, що мають ритмічний характер. Що таке безперервний характер постачання, не треба й пояснювати, назва говорить сама за себе: йдеться не про певну кількість постачань протягом місяця, а про безперервне (щоденне) постачання протягом дії договору на певний товар чи послугу.
За такими операціями постачальник товарів/послуг може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання, зведену ПН на покупця, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг такому покупцю протягом місяця.
Але зверніть увагу! В такій зведеній ПН ми зазначаємо саме обсяг постачання, а не оплати! I сума попередньої оплати не підлягає відображенню у такій зведеній ПН. Про це зазначено у п. 19 Порядку №1307.
Тож у разі якщо станом на дату складання зведеної ПН сума коштів, що надійшла від покупця як оплата/попередня оплата за товари/послуги, перевищує вартість постачених товарів/послуг протягом місяця, то сума такого перевищення (попередньої оплати) не включається до зведеної податкової накладної.
На суму перевищення (попередньої оплати) платник податків повинен скласти звичайну податкову накладну не пізніше останнього дня такого місяця.
Тобто, навіть незважаючи на можливу домовленість із покупцем про складання однієї зведеної ПН на місяць, продавець повинен наприкінці місяця скласти на попередню оплату звичайну ПН.
А що робити, якщо постачальник про це не знав і виписав зведену ПН на суму передоплати?
Отже, якщо до зведеної ПН було включено суму попередньої оплати (авансу), то вона є такою, що складена з порушенням норм ПКУ. I, звісно, така подакова накладна не дає покупцю права на ПК і він не зможе відобразити його в декларації з ПДВ до виправлення помилки.
А постачальник, навпаки, визначає ПЗ з ПДВ з урахуванням передоплати. I відображає таке ПЗ у декларації з ПДВ за місяць, у якому надійшла передоплата. При цьому виникає дуже цікаве запитання: чи треба таке ПЗ показувати у додатку 1 до декларації? Адже, з одного боку, на суму ПЗ вже було зареєстровано ПН. З іншого — вона була складена з порушенням вимог ПКУ. Але податківці наразі такого відображення у додатку 1 до декларації з ПДВ не вимагають.
Проте допущену під час складання зведеної податкової накладної помилку треба виправити шляхом:
1) складання розрахунку коригування до неправомірно складеної зведеної податкової накладної. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної (усі числові показники зазначити зі знаком «-»). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів, на якого було складено помилкову зведену податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації;
2) складання на дату виникнення податкових зобов'язань (настання «першої події» за операцією, у цій ситуації — на дату отримання попередньої оплати (авансу)) нової податкової накладної на всю суму операції та її реєстрації в ЄРПН. При цьому треба дотримуватися граничних строків, визначених п. 201.10 ПКУ. Тобто якщо помилку виявили і виправили вже після закінчення граничного строку реєстрації такої податкової накладної, постачальникові загрожує штраф. Але до закінчення карантину (наразі він подовжений до кінця 2021 року) штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК не застосовуються.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»