До листа Міністерства економіки України від 10.08.2021 р. №4712-06/40797-07
Як підтвердити право на «дитячу» відпустку
Кому і як надається додаткова соціальна відпустка? Коли надається й чи можна ділити її на частини? Які документи можуть бути підтвердженням того, що інший з батьків не користувався відпусткою? Чи надається додаткова соціальна відпустка матері, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років? Розгляньмо, як відповіли на ці запитання фахівці Мінекоеноміки в листах від 10.08.2021 р. №4712-06/40796-07 та №4712-06/40797-07 («ДК» №36/2021).
Кому надається відпустка
У цій статті в центрі уваги буде додаткова соціальна відпустка, яка за ст. 19 КЗпП надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.
Нагадаємо, що вищезгадані особи мають право щороку на додаткову оплачувану відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).
Згідно зі статтею 19 Закону про відпустки, за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Коли надається відпустка і чи можна ділити її на частини
Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу.
Також, відповідно до частини сьомої статті 20 Закону про відпустки, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону про відпустки.
Тобто ця відпустка накопичується з року в рік, і, як кажуть, дні відпустки «не згорають», навіть якщо працівник не скористався нею поточного року.
Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку. I в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток (стаття 24 Закону про відпустки).
Нормами чинного законодавства дозволено ділити на частини лише щорічні відпустки (ст. 12 Закону про відпустки).
Але, на думку Мінсоцполітики, висловлену в листі від 12.05.2015 р. №256/13/116-15, працівник, який має право на відпустку на дітей тривалістю 17 календарних днів, може поділити її на частини лише так — 10 календарних днів і 7 календарних днів.
Думка Мінсоцполітики
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років чи дитину-інваліда або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А групи I, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А групи I, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А групи I, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 Закону), віднесена до виду соціальних відпусток (стаття 4 Закону), то поділу на частини вона не підлягає.
Однак працівниця, яка має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використати зазначену відпустку, наприклад, спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою підставою тривалістю 7 календарних днів.
До запитання №2
Відповідно до статті 20 Закону додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи I, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Враховуючи зазначене, у випадку настання тимчасової непрацездатності працівника у період використання ним додаткової відпустки відповідно до статті 19 Закону частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність працівника, має бути перенесена на інший період або надана одразу після закінчення дії причини, тобто відпустка продовжена.
<...>
Лист Міністерства соціальної політики від 12.05.2015 р. №256/13/116-15
Підтвердні документи для надання відпустки
А ось тут починається найцікавіше. Відразу зазначимо, що тут є «поле для фантазії» кожного роботодавця.
Зверніть увагу, що відпустка надається лише «одному з батьків», і це ключовий момент.
Iз норм, зазначених у ст. 19 Закону про відпустку, вбачається, що один із батьків дітей має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший із батьків дітей не скористався поточного календарного року своїм правом на таку відпустку.
На жаль, чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред'явити одному з батьків для підтвердження того, що мати (батько) не скористалася(-вся) правом на додаткову соціальну відпустку.
Таким чином, на думку фахівців Мінекономіки, роботодавцю може бути надано будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей така соціальна відпустка не надавалася.
Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається роботодавцем з урахуванням наданих документів.
Життєві ситуації
Ситуація 1
Назвімо її «проста».
I батько, і мати є найманими працівниками. Мають трьох дітей віком до 15 років. Які підтвердні документи повинна надати мати своєму роботодавцеві для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей у 2021 році?
У такому випадку мати дитини разом із заявою про відпустку та свідоцтвами про народження дітей надає документ, який підтверджує, що батько дітей не скористався відпусткою на дітей за цей календарний рік. Таким документом може бути довідка з місця роботи батька у довільній формі, що той не використав відпустку на дітей за 2021 рік.
Ситуація 2
Тато — ФОП, мати — найманий працівник. Мають двох дітей до 15 років. Які підтвердні документи слід надати матері своєму роботодавцеві для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей у 2021 році?
Ситуація дуже непроста. Єдиним варіантом тут може бути, на нашу думку, надання виписки чи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР), що батько дитини зареєстрований як фізособа-підприємець. Але і цей документ не дає 100-відсоткової впевненості, що батько ніде не працює.
Ситуація 3
Мати не працює, батько — найманий працівник. Мають двох дітей до 15 років. Які підтвердні документи має надати батько своєму роботодавцеві для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей у 2021 році?
А ось тут ситуація складна для роботодавця батька. Позаяк батько може надати роботодавцю лише заяву та свідоцтва про народження дітей, але від матері — жодних підтверджень.
Як варіант, це може бути довідка з центру зайнятості, лише якщо мати перебуває на обліку в службі зайнятості.
Тож у цій ситуації роботодавець батька — в патовій ситуації. I надати відпустку не може, бо не має документа, що підтверджує ненадання такої відпустки матері, і не надати цю відпустку також не може.
Або ж якщо батько звільнятиметься в 2021 році, що з компенсацією за невикористану відпустку?
Компенсувати нібито й підстав немає, бо документів від матері жодних. Але й не компенсувати не можна, бо всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.
Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі належні йому суми.
У разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП відповідальність.
А у ст. 117 КЗпП зазначається: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
На думку автора, потрібна і судова практика, а її з цього питання наразі немає.
Ситуація 4
Тут автор пропонує «телепортуватися», наприклад, у 2025 рік.
Батько і мати працюють. Мають дітей віком до 15 років. Батько звільняється з роботи у 2025 році. Жодного разу не користувався дитячою соціальною відпусткою. Які підтвердні документи повинен надати батько своєму роботодавцеві для отримання грошової компенсації у день звільнення у 2025 році за дні невикористаної відпустки?
Перелік документів має бути такий:
1) свідоцтва про народження дітей;
2) довідка від роботодавця матері за 2021 рік, що вона не користувалася такою відпусткою у 2021 р.;
3) довідка від роботодавця матері за 2022 рік, що вона не користувалася відпусткою у 2022 р.;
4) довідка від роботодавця матері за 2023 рік, що вона не користувалася відпусткою у 2023 р.;
5) довідка від роботодавця матері за 2024 рік, що вона не користувалася відпусткою у 2024 р.;
6) довідка від роботодавця матері за 2025 рік, що вона не користувалася відпусткою у 2025 р.
Так у кадровиків і роботи побільшало, і кількість паперів теж зросла.
Ситуація 5
Мати перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2020 року. Перебуває весь рік. Батько — ФОП, трудового договору ні з ким не укладав і не планує укладати у 2021 році. Мають трьох дітей віком до 15 років.
Хто з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за 2021 рік?
Ані батько, ані мати не мають права на «дитячу» відпустку у 2021 році.
Фахівці Мінекономіки у листі від 10.08.2021 р. №4712-06/40796-07 висловили свою позицію щодо надання компенсації за додаткову соціальну відпустку матері (батькові) за період її (його) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вони зазначили, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»