До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 29.07.2021 р. №2922/IПК/99-00-07-05-01-06
Якщо покупець не забрав товар
В IПК від 29.07.2021 р. №2922/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №33-34/2021) податківці відповіли на кілька запитань щодо застосування РРО при дистанційній торгівлі. Найцікавішою і найбільш неоднозначною виявилася відповідь на останнє запитання.
У коментованій IПК податківці консультують ФОПа — платника ЄП 2-ї групи щодо реєстрації розрахункових операцій через РРО при дистанційній торгівлі товарами, які надсилаються покупцям поштою. ФОП застосовує платіжний сервіс, зокрема LiqPay.
Про що запитав ФОП
— Коли і яким чином необхідно проводити розрахункову операцію через РРО, якщо відправка товару здійснюється через декілька днів після оплати товару (наприклад: оплата товару відбувалась через платіжну систему LiqPay 01 травня, а відправка товару відбудеться 05 травня)?
— Коли і яким чином необхідно проводити розрахункову операцію через РРО, якщо оплата товару відбудеться після його отримання покупцем (наприклад: товар відправили 01 травня, а оплата відбудеться через систему дистанційного обслуговування Приват24, Ощад24 тощо 05 травня)?
— Яким чином проводити розрахункову операцію через РРО, якщо часткова передоплата за товар надійшла з використанням платіжних карток, а остаточна оплата за товар здійснюється на поштовому відділенні готівкою?
— Як діяти в ситуації, коли покупець здійснив часткову передоплату за товар через систему дистанційного обслуговування Приват24, продавець провів цю оплату через РРО, але покупець не з'явився на поштове відділення для отримання замовлення і остаточного розрахунку за товар або відмовився від замовлення, якщо в такому разі авансовий платіж не повертається?
За яких умов ФОП узагалі може не застосовувати РРО
Це неперевищення обсягу річного доходу (у 2021 році — 1320000 грн) та нездійснення видів діяльності, які потребують застосування РРО незалежно від обсягу річного доходу.
Поки ФОП виконує ці умови, він може не перейматися застосуванням РРО.
Проте, якщо ФОП зобов'язаний чи бажає застосовувати РРО, йому стануть у пригоді відповіді податківців на поставлені запитання.
У разі безготівкової передоплати за товар
Як відомо, в РРО реєструють лише ті безготівкові операції, які проводять за допомогою платіжних карток. Отже, якщо покупець оплатив товар через касу банку, то розрахунковий документ йому надасть банк. А от якщо він оплатив товар, навіть дистанційно, використовуючи при цьому платіжну картку, цю оплату продавцю треба провести через РРО і надати покупцю фіскальний чек!
Якщо оплата відбувається раніше, ніж товар передається покупцю або поштовому оператору для пересилання, таку оплату слід реєструвати через РРО не пізніше наступного робочого дня на підставі виписки про рух коштів на рахунку, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
Тобто її можна зареєструвати або в день надходження оплати — за наявності такої можливості, або не пізніше наступного робочого дня на підставі банківської виписки. Для цього потрібно, аби фінансова організація, яка надає платіжний сервіс, надавала відповідну інформацію про здійснені платежі не пізніше наступного робочого дня.
У разі безготівкової післяплати за товар
Якщо спочатку відбувається надсилання товару, а потім його оплата, то податківці радять знову ж таки використовувати інформацію з виписки банку про оплату та покликаються на вимоги Порядку №547. Зокрема, у п. 4 розділу III Порядку №547 від СГ вимагається:
— проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів. Це означає, що чек РРО слід сформувати при надсиланні товару. Згодом на підставі виписки банку з'ясовується факт надходження коштів, але він уже не реєструється повторно через РРО;
— надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких відбувається з використанням Iнтернету, під час отримання товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО QR-коду, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер чи адресу електронної пошти). Ця вимога — про те, що чек РРО потрібно видати покупцю вже на етапі отримання ним товару. Тож його треба сформувати на дату передання товару поштовому оператору та вкласти у відправлення.
Якщо оплата здійснюється частинами
Щодо часткових оплат податківці кажуть, що потрібно забезпечити надання покупцеві разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту із позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».
На практиці це матиме такий вигляд:
— на оплачену частину товару формується звичайний чек РРО про здійснену оплату;
— на неоплачену частину — з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».
Хоча все це можна провести і в одному чеку (двома рядками), якщо РРО це дозволяє.
Отже, покупець отримає чек (або два чеки на різні форми оплат) на всю вартість товару. Сума післяплати повторно не реєструється через РРО.
Як бути, якщо покупець не забрав оплаченого товару в поштового оператора?
Податківці прямо не відповіли на це запитання, але зазначили, що це цивільні відносини, які мають вирішуватися у цивільному ж порядку, зокрема через суд.
Проте, на нашу думку, продавець у цьому випадку не може бути ініціатором позову.
Адже в цій ситуації у програші якраз не продавець, а покупець, який сплатив кошти, але не отримав ані товару, ані повернення коштів. Тож саме покупець і зацікавлений у вирішенні цього питання.
Продавцю слід мати на увазі, що він фактично отримав кошти, які для нього є оподатковуваним доходом незалежно від того, чи отримає покупець товар, чи ні. Тому продавець на загальних підставах реєструє цю операцію через РРО, адже на момент такої реєстрації він вважає ці кошти оплатою за товар. Подальший факт неотримання покупцем товару не змінює статусу раніше проведеної оплати, тому через РРО будь-які коригування не проводяться.
На нашу думку, натякаючи на судовий порядок вирішення таких ситуацій, податківці мали на увазі, що продавець має бути готовий до вимог покупця щодо подальшого (зокрема, повторного) надсилання йому товару або повернення йому отриманих коштів. Якщо справедливі вимоги покупця будуть задоволені, підстав для судової тяганини не буде. Своєю чергою, операція з повернення коштів теж є розрахунковою операцією і реєструється через РРО. Подальше надсилання товару на суму, що перевищуватиме отриманий аванс, теж потребуватиме формування чека РРО у порядку, що його ми розглянули вище.
Цікаве інше: що як строк давності за такою заборгованістю мине, а передача товару або повернення коштів покупцю так і не відбудуться? Що тоді робити з РРО? Податківці про це не кажуть нічого. Очевидно, що, хоч у бухобліку продавець спише таку заборгованість до доходів, цей дохід є позареалізаційним і нового відображення через РРО не потребує. Скасування операції з отримання коштів в РРО законодавство в цьому випадку теж не вимагає.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»