• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Фонду соціального страхування України від 13.04.2021 р. №877-11-1

Лікарняний працівника з інвалідністю

Тривала втрата працездатності подекуди призводить до визнання працівника особою з інвалідністю (це робить спеціальна медкомісія, МСЕК). А що відбувається в цей момент із відкритим лікарняним працівника? Про це дізнаємося з листа ФСС від 13.04.2021 р. №877-11-1 (див. «ДК» №27/2021).

С початку нагадаємо, що відбувається з працівником до встановлення інвалідності та як оплачується цей період.

Якщо працівник відчуває проблеми зі здоров'ям, то звертається до лікаря, і вже той відкриває листок непрацездатності. Нагадаємо, що цього літа в Україні ще будуть як паперові, так і електронні листки непрацездатності. Точніше, лікарі в тих лікарнях, які мають відповідні технічні можливості, щоб робити записи до Електронного реєстру листків непрацездатності, складатимуть електронні лікарняні. А всі інші — до 1 вересня ще виписуватимуть паперові.

Такий листок непрацездатності є підставою для нарахування і виплати працівникові лікарняних. Перші 5 календарних днів оплачує роботодавець, а починаючи з 6-го дня лікарняні фінансує ФСС.

Далі все залежить від тривалості непрацездатності. Адже згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №1105 допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується ФСС за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.

Коли лікар скеровує працівника до МСЕК?

Коли відбудеться повний перехід на електронні листки непрацездатності, можливо, ситуація зміниться. Але наразі, відповідно до п. 4.1 Iнструкції №455:

— якщо у хворого стійкий чи необоротний характер захворювання;

— хворий був звільнений від роботи:

— протягом 4 місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності;

— протягом 5 місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців;

— у разі захворювання на туберкульоз — протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Що з оплатою днів проходження МСЕК?

Це питання ми докладно розглянули в «ДК» №13/2021. Тож нагадаємо основні моменти.

Якщо МСЕК не встановить інвалідності (або не змінить групу інвалідності) хворому, то він продовжує хворіти на загальних підставах. Листок непрацездатності оплачується теж на загальних підставах, враховуючи дні огляду МСЕК, до відновлення працездатності або до наступного огляду МСЕК, якщо на ньому буде встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

У разі встановлення інвалідності дні огляду на МСЕК ФСС вважає днями, не відпрацьованими з поважної причини (п. 3 Порядку №1266), прирівнюючи їх до тимчасової непрацездатності. Тому під час розрахунку лікарняних такі календарні дні огляду підлягають вилученню з розрахункового періоду.

Це не нова позиція ФСС — її Фонд дотримувався і в листі від 31.03.2010 р. №04-06/Ш-155з-230, й у 2019 році. Але насправді ці дні важко буде назвати днями тимчасової непрацездатності, бо листок непрацездатності буде закрито днем надходження документів про працівника до МСЕК (тобто до початку огляду). I лікарняних за дні огляду МСЕК працівник, якому встановили інвалідність, не отримає. А що ж він отримає за дні огляду в такому разі? На жаль, нічого. Оплати таких невідпрацьованих днів законодавством наразі не передбачено.

Що казав Фонд

Згідно з пунктом 4.3 Iнструкції [№455], у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Лист ФСС з ТВП від 31.03.2010 р. №04-06/Ш-155з-230

Особам з інвалідністю — ставка ЄСВ 8,41%

Саме з дати встановлення інвалідності працівник отримує право на застосування до його доходів у вигляді зарплати, лікарняних та декретних ставки ЄСВ 8,41%. ЄСВ за такою ставкою нараховують на зарплату і лікарняні працівників-інвалідів з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності. На це звернули увагу податківці в листі МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 18.09.2015 р. №21991/10/28-10-06-11.

Що це означає? Що для роботодавця слів працівника, що йому встановили інвалідність, замало. Доки він не надасть довідки, зміни ставки ЄСВ не буде. Проте він може надати таку довідку зі значним запізненням. Тоді, на нашу думку, ЄСВ доведеться перерахувати (з дати встановлення інвалідності) і внести необхідні зміни до раніше поданої звітності з ЄСВ. Але щодо цього роботодавець може звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією.

Що при цьому зазначають у листку непрацездатності?

У коментованому листі ФСС роз'яснює, що в разі прийняття МСЕК рішення стосовно застрахованої особи:

— визнаний інвалідом певної групи та категорії — листок непрацездатності закривається днем реєстрації документів на МСЕК, у листку непрацездатності обов'язково зазначаються дата огляду та дата встановлення інвалідності, яка збігається з датою реєстрації документів на МСЕК;

— інвалідом не визнаний, працездатний — листок непрацездатності закривається датою огляду МСЕК, у листку непрацездатності обов'язково зазначаються дата скерування пацієнта на МСЕК та дата огляду;

— інвалідом не визнаний, потребує доліковування — листок непрацездатності продовжується лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я до відновлення працездатності або до повторного скерування на МСЕК.

Таким чином, після огляду МСЕК та отримання заповненого належним чином листка непрацездатності з рішенням «інвалідність певної групи та категорії» або «працездатний» застрахована особа наступного дня може стати до роботи.

Проте застрахована особа з інвалідністю може припинити трудові відносини за станом здоров'я. Адже встановлення інвалідності за рішенням МСЕК надає хворому іншого статусу, який визнає у хворого не тимчасову, а стійку втрату працездатності і надає право отримувати пенсію за інвалідністю.

Тобто, навіть незважаючи на відсутність у листку непрацездатності запису про те, що людина може «Стати до роботи», особа з інвалідністю має вибір — звільнитися або продовжувати трудові відносини.

Якщо інвалідності не встановлено, а людина визнана працездатною, у графі «Стати до роботи» листка непрацездатності зазначається дата, наступна за датою огляду на МСЕК.

Проте, на думку виконавчої дирекції Фонду, запис у цій графі можливий і щодо осіб, яким установлено інвалідність! Як наголошується в коментованому листі, зазначення лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я додатково у графі «Стати до роботи» запису щодо встановлення інвалідності застрахованій особі не є грубою помилкою.

Нормативна база

  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Iнструкція №455 — Iнструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. №455.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру