• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 30.11.2020 р. №2859-03-1

Як оплачувати дні огляду на МСЕК?

Iноді тимчасова непрацездатність триває так довго, що лікарі і сам хворий вже мають сумнів, чи відновиться працездатність. Встановити це має медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). I від її висновків залежить те, що саме виплатить роботодавець за день огляду і далі, зазначає ФСС у листі від 30.11.2020 р. №2859-03-1 (див. «ДК» №13/2021).

Уявімо собі ситуацію: працівник хворіє кілька місяців. Він надав перший листок непрацездатності та його продовження, а загальний строк непрацездатності скоро перетне позначку в 4 місяці. Що це означає? Правильно, проходження працівником огляду МСЕК з метою встановлення, чи не стала його тимчасова непрацездатність інвалідністю.

Що в такій ситуації мають зробити працівник, заклад охорони здоров'я і роботодавець?

Листок непрацездатності — коли він закривається?

Підставою для призначення лікарняних є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Визнанням хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. I дата встановлення інвалідності обов'язково зазначається у листку непрацездатності (п. 4.3 Iнструкції №455). Увага! У графі «Висновок МСЕК» робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК. При визнанні хворого інвалідом (певної групи та категорії) дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів до МСЕК (п. 3.11 Iнструкції №532).

Особам, не визнаним інвалідами (п. 4.4 Iнструкції №455):

— у разі визнання їх працездатними — термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;

— у разі визнання їх непрацездатними — листок непрацездатності продовжується до відновлення працездатності або повторного скерування до МСЕК.

Отже, дії закладу охорони здоров'я ми бачимо. Дії працівника теж зрозумілі — він проходить комісію, а далі або надає роботодавцю закритий листок непрацездатності і документ про встановлення інвалідності (копію довідки до акта огляду МСЕК), або надає роботодавцю продовження листка непрацездатності, адже продовжує хворіти і має право на лікарняні.

Які дії роботодавця в цій ситуації?

Усе залежить від висновку МСЕК.

Спершу про лікарняні — вони нараховуються працівникові до дня встановлення інвалідності (якщо МСЕК встановить її у зв'язку з певною хворобою).

Тобто оплаті підлягатиме період тимчасової не-працездатності, визначе-ний у листку непрацездатності, до дня встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, під-твердження раніше встановленої групи інвалідності).

Зверніть увагу! У разі встановлення інвалідності дні огляду на МСЕК ФСС вважає днями, не відпрацьованими з поважної причини (п. 3 Порядку №1266), прирівнюючи їх до тимчасової непрацездатності. Тому під час розрахунку лікарняних такі календарні дні огляду підлягають вилученню з розрахункового періоду.

Це не нова позиція ФСС, і її Фонд дотримувався і в листі від 31.03.2010 р. №04-06/Ш-155з-230, і у 2019 році.

Але насправді ці дні важко буде назвати днями тимчасової непрацездатності, адже листок непрацездатності буде закрито днем надходження документів про працівника до МСЕК (тобто до початку огляду). I лікарняних за дні огляду МСЕК працівник, якому встановили інвалідність, не отримає.

А що ж він отримає за дні огляду? На жаль, нічого. Оплату таких невідпрацьованих днів законодавством наразі не передбачено.

Проте саме з дати встановлення інвалідності працівник отримує право на застосування до його доходів у вигляді зарплати, лікарняних та декретних ставки ЄСВ 8,41%. ЄСВ за такою ставкою нараховують на зарплату і лікарняні працівників-інвалідів з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності. На це звертає увагу ДФСУ в листі від 18.09.2015 р. №21991/10/28-10-06-11.

Консультують податківці

...Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Тобто, ЄВ у розмірі 8,41 відс. встановлено для підприємств, установ, організацій та інших ЮО, де працюють інваліди.

Підставою для застосування цього розміру ЄВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 13 розд. III Iнструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449).

Слід зазначити, що на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зокрема, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування та розміри ставок ЄВ.

Отже, нарахування ЄВ у розмірі 8,41 відс. на заробітну плату працюючому інваліду здійснюється в період з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії та закінчується датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії. При цьому до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі від 36,76 до 49,7 відс. відповідно до класу професійного ризику виробництва.

Лист МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 18.09.2015 р. №21991/10/28-10-06-11

Що це означає? Що для роботодавця слів працівника, що йому встановили інвалідність, замало. Доки він не надасть довідки, зміни ставки ЄСВ не буде. Проте він може надати таку довідку зі значним запізненням. Тоді, на нашу думку, ЄСВ доведеться перерахувати (з дати встановлення інвалідності) і внести необхідні зміни до раніше поданої звітності з ЄСВ. Але щодо цього роботодавець може звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією.

Якщо МСЕК не встановить інвалідності (або не змінить групи інвалідності) хворому, то він продовжує хворіти на загальних підставах. Листок непрацездатності оплачується теж на загальних підставах, враховуючи дні огляду МСЕК, до відновлення працездатності або до наступного огляду МСЕК, у разі якщо на ньому буде встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Нормативна база

  • Iнструкція №455 — Iнструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. №455.
  • Iнструкція №532 — Iнструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру