До листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.01.2021 р. №4709-06/235-07
Як розрахувати вихідну допомогу
Через велику кількість скорочень виникає багато запитань щодо виплати вихідної допомоги. Відповіді на них знаходимо в листі Мінекономіки від 05.01.2021 р. №4709-06/235-07 (див. «ДК» №8/2021).
Кому слід виплатити вихідну допомогу?
Виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівників передбачено статтею 44 КЗпП, а також колективними договорами (угодами). З'ясуймо, в яких випадках і в якому розмірі вона виплачується:
— відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією (пункт 6 статті 36 КЗпП) — виплачується не менше ніж один середньомісячний заробіток;
— відмова працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП) — не менше ніж один середньомісячний заробіток;
— зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП), — не менше ніж один середньомісячний заробіток;
— виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП), — не менше ніж один середньомісячний заробіток;
— відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (пункт 2 статті 40 КЗпП), — не менше ніж один середньомісячний заробіток;
— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (пункт 6 статті 40 КЗпП), — не менше ніж тримісячний середній заробіток;
— припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частина 1 статті 41 КЗпП) — не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Виплата вихідної допомоги для призовників, а також осіб, що скеровуються на альтернативну службу, вказана в статті 44 КЗпП, визнана неконституційною (рішенням КС від 22.05.2008 р. №10-рп/2008).
У колективному (трудовому) договорі можуть бути додатково передбачені й інші підстави виплати вихідної допомоги.
Чи нараховується на вихідну допомогу ЄСВ?
Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суми винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Склад основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, на які нараховується ЄСВ, визначається Iнструкцією №5. До інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, належать, зокрема, суми вихідної допомоги у разі припинення трудового договору. Аналогічну норму містить п. 4 розд. I Переліку №1170.
Отже, на суми вихідної допомоги, виплаченої у разі звільнення працівника, ЄСВ не нараховується.
Оподаткування вихідної допомоги
Вихідна допомога у зв'язку зі звільненням працівника, в тому числі при його виході на пенсію, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% на загальних підставах.
Адже доходи, нараховані (виплачені) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або виплат і винагород, які надаються платникові у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відповідно до п. 167.1 ПКУ, оподатковуються ПДФО за зазначеною ставкою. А це означає й оподаткування такого доходу ВЗ.
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Він не поширюється на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги у зв'язку зі звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію.
З цього можна зробити висновок, що у єдиній звітності (у додатку 4ДФ) суму вихідної допомоги відображатимуть в одному рядку (загальною сумою) із зарплатою звільненого працівника (з однаковою ознакою доходу «101»).
Як розраховують вихідну допомогу згідно з Порядком №100
Відповідно до пункту 2 Порядку №100, обчислюють середню заробітну плату для виплати вихідної допомоги виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, її обчислюють шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденну заробітну плату обчислюють шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.
Середньомісячну кількість робочих днів розраховують діленням на два сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.
Та якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то, на думку фахівців Мінекономіки, при визначенні середньомісячної кількості робочих днів слід враховувати індивідуальний графік роботи саме того працівника, якому розраховується вихідна допомога.
Приклад 1 Працівника звільнено 04.02.2021 р. у зв'язку зі скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку за 1 місяць. У розрахунковому періоді (грудень 2020 р. — січень 2021 р.) працівникові нараховано зарплату за період у розмірі 25000,00 грн. Працівник працював за звичайним графіком: п'ятиденка, 40-годинний робочий тиждень. Кількість відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді днів — 41, за грудень — 22, за січень — 19.
Розрахуємо середньоденну зарплату: 25000,00 : 41 = 609,76 грн/р. д.
Розрахуємо середньомісячну кількість днів: (22 + 19) : 2 = 20,5 р. д.
Таким чином, сума вихідної допомоги становить: 609,76 х 20,5 = 12500,08 грн.
Приклад 2 Працівника звільнено 21.01.2021 р. у зв'язку зі скороченням штату з виплатою вихідної допомоги.
У розрахунковому періоді (листопад — грудень 2020 року) працівникові нараховано зарплату в розмірі 15000,00 грн.
У працівника індивідуальний графік роботи: три дні на тиждень (понеділок, вівторок та середа). Кількість відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді днів — 27, у тому числі за листопад — 13, за грудень — 14.
Розрахуємо середньоденну зарплату: 15000,00 : 27 = 555,55 грн/р. д.
Розрахуємо середньомісячну кількість днів: (13 + 14) : 2 = 13,5 р. д.
Сума вихідної допомоги становить: 555,55 х 13,5 = 7499,93 грн.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»