• Посилання скопійовано

Які зміни і коли набирають чинності у зв’язку з прийняттям Закону №466?

01.

Які зміни і коли набирають чинності у зв’язку з прийняттям Закону №466?

22 травня 2020 року Закон №466 було опубліковано. З 23 травня він набрав чинності. Проте не всі норми цього закону (а отже, зміни до ПКУ) набирають чинності одночасно — для деяких норм передбачено введення в дію пізніше.

Так, зміни, які запрацюють з 1 липня, ми наводили тут.

А експрес-аналіз основних змін, які нас чекають з 1 січня 2021 року, ми наводили тут . Звісно, до цього часу ще слід дожити, і не факт, що всі ці зміни обов’язково запрацюють із запланованої дати і в поточній їх редакції. Про намір законодавців внести зміни до Закону №466 ми писали тут.

Тому докладно ці зміни ми розглядатимемо на наших сторінках вже ближче до дати початку їх дії (наприкінці 2020 року).

02.

Які зміни вніс Закон №466 щодо ПДВ?

Зміни порядку реєстрації/перереєстрації платником ПДВ

У суб’єктів господарювання, які тільки планують свою реєстрацію, з’явилась можливість зареєструватись платником ПДВ (в добровільному порядку) під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП.

Тобто можна буде не подавати окремої заяви про реєстрацію платником ПДВ до контролюючого органу після держреєстрації, а зазначити про таке бажання у відповідній заяві про державну реєстрацію, яку було оновлено Наказом Мін’юсту від 19.05.2020 р. №1716/5 з 01.06.2020 р.

Перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу. Правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих вже після здійснення держреєстрації.

Крім того, змінились строки для подання заяви про реєстрацію платником ПДВ для вже діючих суб’єктів господарювання. Також зміни торкнулась і перереєстрації суб’єктів господарювання, що є платниками ПДВ. Відтепер перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР.

А от у разі перетворення юрособи або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера платника податку і не пов’язані з його ліквідацією або реорганізацією, перереєстрація здійснюється шляхом подання платником податку відповідної заяви протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється.

Нові строки реєстрації зведених ПН за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ

Для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, встановлюється новий строк для реєстрації — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Нові види штрафів щодо нереєстрації ПН та РК

З 23 травня встановлено нові штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН деяких ПН/РК, а саме:

  • ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
  • ПН, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
  • ПН, складених відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» — «г» цього пункту, та РК, складених до таких ПН;
  • ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких податкових накладних;
  • ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (пп. 120-1.1 ПКУ).

Крім цього, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні (ППР), складеному за результатами перевірки ДПС, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн (пп. 120-1.2 ПКУ).

Тобто під нові штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН підпадають також і ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. В таких випадках штрафи нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом №466.

Докладно про це читайте в роз’ясненні від податківців тут.

Квартальний звітний період для «єдинників» скасовано

Для платників ЄП 23.05.2020 р. було скасовано можливість обирати квартальний період для звітування з ПДВ.

Для тих, хто щойно перейшов на ставку ЄП, яка передбачає сплату ПДВ, їх реєстрація платниками ПДВ діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися така ставка ЄП.

Але це ще не всі зміни, внесені до ПКУ щодо ПДВ. Докладніше про них читайте тут.

03.

Як складати заяву для реєстрації платником ПДВ через зміни за Законом №466?

23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466, яким внесено зміни до ст. 183 ПКУ, даною статтею врегульовано порядок та строки реєстрації платників ПДВ (див. вище).

Для реєстрації платником ПДВ до контролюючого органу за місцем реєстрації (місцем проживання) подається заява платника ПДВ за формою №1-ПДВ.

Заява №1-ПДВ подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», іншого способу подання реєстраційної заяви не передбачено (пп. 183.7 ПКУ).

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Звертаємо увагу, що у Заяві №1-ПДВ в обов’язковому порядку мають бути заповнені такі реквізити:

1. Відмітка «юридична особа» або «фізична особа».

2. Податковий номер/серія та номер паспорта.

3. Найменування (юридична особа) або прізвище, ім’я та по батькові (фізична особа — підприємець).

4. В графі «причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V ПКУ» зазначається причина реєстрації платником ПДВ, що визначена у додатку до реєстраційної заяви Положенням №1130.

5. Бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість / дата переходу на спрощену систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість / дата відмови від спрощеної системи оподаткування.

6. У графі «відомості про відповідальних осіб платника» (фізичні особи не заповнюють) обов’язково заповнюються дані (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків / номер та серія паспорта) керівника, головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, особи, яка подає заяву (представник платника).

7. Заява №1-ПДВ обов’язково має бути підписана заявником із зазначенням дати.

Подання Заяви №1-ПДВ здійснюється з урахуванням таких особливостей:

  • у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій,
  • у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 пп. 180.1 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з пп. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Приклади подання реєстраційної заяви платника ПДВ за формою №1-ПДВ можна завантажити тут.

04.

Які зміни вніс Закон №466 щодо податку на прибуток?

За Законом №466 щодо податку на прибуток ключовим показником стане 40 млн річного доходу в платника цього податку. Нагадаємо, що йдеться про річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.

З 23.05.2020 р. ті, в кого сума річного доходу не перевищує 40 млн грн, зможуть не застосовувати податкові різниці (а якщо і будуть їх застосовувати, то виключно за власним бажанням, крім однієї — щодо врахування збитків минулого року). Відповідні зміни внесли до пп. 134.1.1 ПКУ.

З 01.01.2021 р. вони зможуть не подавати квартальні декларації з податку на прибуток. Для таких платників вводиться річний звітний період (пп. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нові категорії платників

Окремими абзацами пп. 133.1.1 ПКУ та новим пп. 133.1.4 ПКУ визначено, коли юрособи-«єдинники» та ФОПи є платниками податку на прибуток.

Зокрема:

  • юрособи-«єдинники» є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ. Нагадаємо, що це стосується виплат нерезиденту-юрособі сум фракту, страхових платежів, за виробництво та/або розповсюдження реклами тощо. Тобто тих виплат, які є оподатковуваними податком на прибуток за п. 141.4 ПКУ;
  • юрособи-«єдинники» є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розділом ІІІ ПКУ (про ТЦУ ми поговоримо окремо, адже це варто окремої статті);
  • фізичні особи — підприємці, у тому числі «єдинники», та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються за п. 141.4 ПКУ.

Ці зміни працюють вже з 23.05.2020 р.

Новий річний звітний період для сільгосптоваровиробників і не тільки

З норми пп. 137.4.1 ПКУ вилучено згадку про ст. 209 ПКУ щодо спецрежиму з ПДВ.

Така правка ПКУ дає можливість сільгоспвиробникам обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Докладно процедуру такого переходу ми розглядали в окремій статті.

А ще з’являться звітні періоди для ФОПів та юросіб-«єдинників» при нарахуванні доходів нерезидентам та у разі отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії. Вони будуть подавати річну декларацію з прибутку. Це передбачено новими пп. «г» та «д» п. 137.5 ПКУ. Але ці зміни стосуються вже звітування за 2021 рік, оскільки запрацюють з 1 січня 2021 року.

Новий об’єкт оподаткування — дохід від гральних автоматів

У п. 134.1 ПКУ з’явився новий пп. 134.1.6, який теж запрацював вже з 23 травня 2020 року. Він стосується оподаткування доходу від грального бізнесу. Легалізація якого, як уже було заявлено, є однією зі змін, запланованих найближчим часом.

Зокрема, об’єктом оподаткування податком на прибуток буде дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів. Він підлягає оподаткуванню згідно з пп. 141.5 ПКУ.

Податкова амортизація

Платникам податку, які застосовують податкові різниці, треба враховувати відразу кілька змін.

По-перше, з 23.05.2020 р. збільшено з 6 тис. грн до 20 тис. грн суму, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ). Відповідно податковій амортизації будуть підлягати ОЗ вартістю від 20000 грн.

Що це означає на практиці?

На ті ОЗ, які вже є в податковому обліку (тобто введені в експлуатацію до 23.05.2020 р.), ця зміна не поширюється. Вони амортизуватимуться і далі.

А ось первісну вартість всіх матеріальних активів, які з 23 травня року вводитимуться в експлуатацію і, як планується, будуть використовуватись більше року, треба буде порівнювати уже зі сумою 20000 грн. Ті, що коштують менше, до ОЗ не потраплять.

При цьому є роз’яснення ДПС, за яким матеріальні активи, які під визначення за пп. 14.1.138 ПКУ не потрапляють, вважаються іншими необоротними активами. Їх різниця з п. 138.1 ПКУ не стосується. Такий висновок можна зробити з роз’яснень податківців, зокрема, тут.

По-друге, з 23.05.2020 р. для податкової амортизації можна обирати й виробничий метод.

Як можна змінити метод амортизації на виробничий в 2020 році? Це роз’яснює п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з II-IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом.

Але: ті, хто бажають змінити метод амортизації, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів ОЗ станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Для чого потрібна така інвентаризація? Для того, щоб порівняти залишкову вартість таких ОЗ в бухгалтерському і податковому обліках.

Якщо бухгалтерська залишкова вартість ОЗ (без урахування переоцінки) менша, ніж податкова різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт ОЗ із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом 20 податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період.

Якщо бухгалтерська залишкова вартість ОЗ (без урахування переоцінки) більша, ніж податкова, при зміні методу нарахування амортизації на «виробничий» метод при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток застосовується балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III ПКУ.

По-третє, податкова амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Відповідні зміни внесено до пп. 138.3.1 ПКУ і вони теж діють з 23.05.2020 р.

По-четверте, у ПКУ встановлюються нові правила прискореної амортизації.

За п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо ОЗ:

  • четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
  • третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:

  • введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року;
  • не були у використанні.

При цьому такі ОЗ повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Якщо такі умови будуть порушені, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

  • збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;
  • зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Але це ще не всі зміни, які Закон №466 приніс для платників податку на прибуток! Докладніше про них читайте тут.

05.

Чи можна застосовувати прискорену амортизацію щодо ОЗ, які були придбані до 23 травня?

Законом №466 підрозділ 4 розділу XX ПКУ доповнено новим пунктом 43-1, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів (далі — ОЗ):

  • ІV групи (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
  • ІІІ групи (передавальні пристрої) та ІХ групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

При цьому ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:

  • введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01.01.2020 до 31.12.2030;
  • та не були у використанні.

Разом із цим такі ОЗ мають використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування.

Зокрема, збільшити його на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, або зменшити на суму розрахованої амортизації таких ОЗ відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пп. 138.3 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації ОЗ та методів її нарахування.

Таким чином, платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до ОЗ, введених в експлуатацію до 22.05.2020 р., за умови, що такі ОЗ не були у використанні.

Платники податку мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об’єктів, які зазначені у Декларації за І квартал 2020 року, та врахувати результати перерахунку вже в Декларації за півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Про це ми писали тут, про те, як застосовувати прискорену амортизацію ОЗ за новими правилами на практиці, — тут.

06.

Нові податкові різниці при реорганізації підприємств: як застосовувати?

З 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що частка участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

Слід зазначити, що до внесення змін до форми Декларації рекомендуємо відображати нову різницю, визначену підпунктом 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Також з 23 травня 2020 року пункт 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новою різницею (підпункт 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку — правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники-правонаступники до внесення змін до форми Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

Законом №466 внесено зміни до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Законом №466 пункт 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу доповнено новим підпунктом 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Слід зазначити, що до внесення змін до форми Декларації податківці рекомендують відображати нову різницю, визначену підпунктом 140.5.15 Податкового кодексу, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»). Про це ми писали тут.

07.

Як впливають на фінрезультат нараховані штрафи, пеня та неустойка за Законом №466?

Підпунктом 140.5.11 ПКУ у редакції, що діє з 23.05.2020 р., встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Цивільно-правова відповідальність є однією із форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки, яка передбачена нормами ЦКУ та інших актів цивільного законодавства.

З урахуванням ст. 546, 549 ЦКУ, ст. 230 ГКУ неустойкою (штрафом, пенею) визнається сума санкцій, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

При цьому ПКУ має власне визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якою у податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами державної влади, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому у податковому обліку на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.

При цьому податківці роз’яснюють, що відповідне коригування фінансового результату до оподаткування не стосується нарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, які відображені у бухгалтерському обліку платником податку до 22 травня 2020 року. Про це ми писали тут.

08.

Як складати декларацію з прибутку через зміни за Законом №466?

Подання фінзвітності разом з аудиторським висновком

Змінами до п. 46.2 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за відповідний річний період Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків). Тобто якщо не подати затверджену аудиторами фінзвітність, вважатиметься, що декларація (до якої така фінзвітність є невід’ємним додатком) не була подана.

Проте зміни до п. 46.2 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув.

Тому вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року!

Тобто у 2020 році цю вимогу виконувати не треба. Але ось на те, що спочатку податківцям подається фінзвітність, ще не затверджена аудиторами, а потім (окремо) — вже затверджена, слід звернути окрему увагу.

Що робити, якщо дані фінзвітностей будуть різними (тобто внаслідок аудиту фінзвітності були внесені зміни)?

У такому разі, на думку ДПСУ, доведеться подавати уточнюючу декларацію.

Наприклад, якщо така ситуація сталася щодо фінзвітності за 2020 рік, то уточнення треба буде подати до 10 червня 2021 року включно.

Щоправда, податківці наполягають на такому уточненні лише у випадку, якщо такі зміни вплинули на показники річної декларації.

Крім того, податківці зауважили, що за п. 49.4 ПКУ фінансова звітність, Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) разом з аудиторським висновком подаються в електронній формі — в разі подання декларацій в електронній формі.

Новий граничний розмір доходу для обов’язкових податкових різниць

Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (чинні з 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ПКУ щодо підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).

Платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн, зможуть:

  • прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
  • застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Увага! У 2020 році річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

Але податківці не навели порядку дій платника податку, якщо він вже застосовував податкові різниці в І кварталі 2020 року. Взагалі фраза про те, що рішення про незастосування різниць можна зазначити в декларації за 2020 рік, перекреслює право платника вирішити це в декларації за І півріччя 2020 року. Хоча ПКУ такої заборони не встановлює!

Ми цю ситуацію розглядали тут.

Новий «старий» звітний період для сільгосптоваровиробників

Законом №466 внесено зміни до пп. 137.4.1 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року по 30 червня наступного року).

Отже, виробники сільськогосподарської продукції, які бажають перейти на новий звітний період, подають декларацію за звітний період — півріччя 2020 року. А надалі вони зможуть застосовувати особливий річний період. Він починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Докладно процедуру такого переходу ми розглядали в окремій статті.

Виробничий метод для податкової амортизації

Податківці нагадали, що з 23 травня 2020 року дозволено застосування виробничого методу для визначення податкової амортизації. Докладно про це ми розповідали тут.

Тому зараз зазначимо про перехід на такий метод амортизації з ІІ кварталу 2020 року платниками, які подають декларації щоквартально.

Якщо квартальні платники вирішили застосовувати з ІІ кварталу 2020 року виробничий метод нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких до цього проводилось за іншим методом, вони зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року. Амортизація, нарахована за дозволеним виробничим методом в цьому випадку вперше може бути відображена у додатку АМ до декларації за І півріччя 2020 року.

Вартість ОЗ збільшено до 20000 грн

Законом №466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 гривень.

Як роз’яснюють податківці:

  • цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року;
  • основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 гривень.

Прискорена амортизація

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, починаючи зі звітного періоду — півріччя 2020 року, та відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.

Докладно, як і до яких ОЗ застосовуватиметься така прискорена амортизація, ми розповідали в окремій відповіді на запитання.

Звітування «єдинниками» при сплаті доходів нерезидентам

З 23 травня встановлено, що юридичні та фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 1 січня 2021 року) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток.

Тому, як роз’яснюють податківці: у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та фізичні особи — підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Дивіденди від нерезидентів

Законом №466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ПКУ доповнено новою різницею.

А саме: з’явився пп. 140.4.3 ПКУ щодо зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що частка участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

До внесення змін до форми декларації податківці рекомендують відображати нову різницю у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації.

Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Збитки — у спадщину

3 01.01.2021 р. можливе зменшення фінрезультату правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення — у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу — у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники — правонаступники до внесення змін до форми декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації.

Штрафи за договірними відносинами та за перевірками

За новою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу, в т.ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до декларації.

Різниця при здійсненні операцій з нерезидентами без ділової мети

За новим пп. 140.5.15 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Знову ж таки до внесення змін до форми декларації відображати нову різницю слід у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації для збільшення фінансового результату. Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку в спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Виплата доходу нерезиденту у негрошовій формі

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД × 100 : (100 - СП) - СД, де:

Пс — сума податку до сплати;

СД — сума виплаченого доходу;

СП — ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Така формула з’явилась в пп. 141.4.2 ПКУ з 23.05.2020 р. Отже, її треба застосовувати вже зараз, а наслідки її застосування, тобто суму сплаченого податку, треба буде відображати в декларації за 2020 рік (або відповідний квартал 2020 року).

Приклад. Нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента — платника податку на прибуток у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 гривень, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15%.

Застосовуємо формулу. В результаті сума податку до сплати становить 17 647 гривень (100 000 × 100 : (100 - 15) - 100 000).

З метою правильного заповнення додатка ПН до декларації за звітний період (півріччя 2020 року) податківці рекомендують у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД × 100 : (100 - СП).

Тобто на підставі вищенаведеного прикладу у колонці 3 буде зазначена сума 117 647 гривень.

Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде зазначена розрахована сума податку 17 647 гривень (117 647 × 15 : 100).

Ці питання були розглянуті в листі ДПС від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07. А що змінилось в оподаткуванні доходів нерезидентів згідно із Законом №466, ми докладно розглядали тут.

09.

Контрольовані іноземні компанії: хто відноситься та як оподатковуються доходи?

Закон №466 поповнює законодавство новим поняттям «контрольовані іноземні компанії» (КІК), дає їх визначення та регламентує їх оподаткування, що передбачає:

— запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;

— обов’язок подання контролюючими особами звіту про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу;

— обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами.

КІК — компанія, зареєстрована за кордоном і знаходиться під контролем резидента України. У категорію КІК потрапляють не тільки юридичні особи, а й партнерства, трасти, фонди та благодійні організації.

Резидент України, який володіє офшором або іншою компанією за кордоном, має подати звіти про свої іноземні компанії, якщо:

— його частка в іноземній компанії становить 50% і більше;

— його частка в іноземній компанії спільно з іншими резидентами України становить не менше 10% (спільно 50% і більше);

— він здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Звіт по КІК повинен містити дані про компанію: країну реєстрації, структуру власності, інформацію про доходи, співробітників і рух коштів.

До звіту додаються копії фінансової звітності КІК. Ці копії підтверджують розмір прибутку компанії за звітний рік. Перший звіт по КІК необхідно буде подати за період 2021 — 2022. Першим звітним роком стане 2021 рік.

10.

Які зміни приніс Закон №466 платникам єдиного податку?

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї

Як і раніше, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкту господарювання слід подати до контролюючого органу відповідну заяву. Але тепер уточнено, що це має бути контролюючий орган за місцем податкової адреси. Це не велика зміна, а швидше уточнення, оскільки так це відбувалося й раніше.

Також вносяться зміни до порядку подання заяв для «єдинників» ІІІ групи:

  • при зміні податкової адреси, місця провадження госпдіяльності «єдинники» ІІІ групи заяву подають не пізніше останнього дня кварталу відбуття таких змін. До змін таку заяву слід подавати разом з податковою декларацією за звітний період;
  • для зміни ставки єдиного податку заява подається «єдинником» ІІІ групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, у якому буде застосовуватися така ставка. Така зміна внесена до п. 298.6 ПКУ, хоча така ж вимога зараз міститься в пп. «в» пп. 4 та в пп. 5 п. 293.8 ПКУ.

До пп. «в» пп. 4 п. 293.8 ПКУ внесено окреме уточнення. За ним перехід зі ставки 5% на 3% здійснюватиметься за заявою, яку слід буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ (був строк — за 15 к. д.).

Отже, з 23 травня картина виглядає так:

  • при переході «єдинника» ІІІ групи зі ставки 3% на 5% — залишився старий строк для подання заяви: не пізніше 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;
  • при переході «єдинника» ІІІ групи зі ставки 5% на 3% — з’явився вже новий строк: не пізніше 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка (і не забудьте про реєстрацію платником ПДВ).

Новий звітний період для ПДВ

«Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» ІІІ групи з ставкою 3% та «єдинники» IV групи, повинні подавати декларацію з ПДВ щомісячно. Хоча на 2020 рік була можливість обрати квартальний звітний період. Новий звітний період введено з 23 травня.

Ліміти для «єдинників» І — ІІІ груп

Як відомо, законопроект №1210 було прийнято ВРУ ще 16 січня 2020 року. В ньому, серед іншого, було передбачено зміну розмірів граничних доходів. Але Закон №466 Президент підписав тільки 22 травня 2020 року. Ця норма мала б стати чинною з 23 травня 2020 року.

При цьому Законом №540 щодо карантинних пільг з 2 квітня було вже введені ці розміри. Тобто наразі ми маємо задвоєння застосування початку цих розмірів.

Зокрема, з 2 квітня обсяг доходу становить:

  • для І групи ЄП — 1 млн грн замість 300 тис. грн;
  • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи — 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
  • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи — 7 млн грн замість 5 млн грн.

Скоріш за все, цю невідповідність буде прибрано у законі про внесення змін до Закону №466.

Інші податки, які сплачують «єдинники»

По-перше, за новими правилами «єдинник» буде платником податку на прибуток у разі виплати доходів нерезидентів. До того ж за новою редакцією п. 297.6 ПКУ платник єдиного податку — юридична особа, який визнається контролюючою особою над контрольованими іноземними компаніями відповідно до статті 39-2 ПКУ, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток. Про це докладно ми зазначали в розділі щодо податку на прибуток. Ця норма почне діяти з 1 січня 2021 року.

До того ж окремими абзацами пп. 133.1.1 ПКУ та новим пп. 133.1.4 ПКУ визначено, коли юрособи-«єдинники» та ФОПи є платниками податку на прибуток.

Зокрема:

  • юрособи-«єдинники» є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
  • юрособи-«єдинники» є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розділом ІІІ ПКУ (про ТЦУ ми поговоримо окремо, адже це варто окремої статті);
  • фізичні особи — підприємці, у тому числі «єдинники», та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються за п. 141.4 ПКУ.

А от «єдинники» четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів нерезидентам, визначених абз. 4 — 6 пп. 14.1.49 ПКУ (це операції щодо платежів за цінні папери; вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента понад суму «витягнутої руки», сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту порівняно зі сумою за методом «витягнутої руки»).

По-друге, уточнюється, що функції податкового агента при нарахуванні доходів фізособам щодо утримання та сплати ПДФО та військового збору, а також подання звітності (форми №1ДФ), поширюються і на фізосіб-«єдинників» IV групи. До змін для таких підприємців п. 297.3 ПКУ встановлено виняток. Тобто з 23 травня таке уточнення вже діє й щодо фізособи-«єдинника» ІV групи. Тому такий «єдинник» при нарахуванні доходів фізособам має заповнювати та подавати ф. №1ДФ вже за ІІ квартал.

У кого з «єдинників» не буде пільги у вигляді несплати земельного податку?

За новою редакцією п. 297.1 ПКУ «єдинників» звільнено від податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто пільги не буде у платників єдиного податку I — III груп при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду або в позичку. Але ця норма запрацює з 1 липня. Докладно про неї ми розповідали тут.

Про всі зміни, які Закон №466 приніс «єдинникам», читайте тут.

11.

Що зміниться в оподаткуванні акцизом тютюнових виробів?

З 01.01.2021 року набирають чинності окремі норми Закону №466 в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів. Зокрема, ним вводяться нові поняття «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»:

  • перелік підакцизних товарів доповнено новою позицією — рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлена ставка акцизного податку в євро за 1 літр;
  • рідини, що використовуються в електронних сигаретах, маркуються марками акцизного податку, які повинні мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;
  • вводяться нові види марок (РІ — «рідина імпортна», РВ — «рідина вітчизняна»), на які передбачено облік та звітування виробниками та імпортерами;
  • встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням в гривнах за 1000 штук;
  • встановлено окрему специфічну ставку акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, в гривнах за 1000 штук, але не менше специфічної ставки за 1 кг та адвалорну на цей вид тютюнових виробів у розмірі 12 відсотків;
  • на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили передбачено додатково наносити кількість штук у пачці (упаковці);
  • новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року;
  • марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Також Законом №466 у новій редакції встановлені тимчасові, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, графіки підвищення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Докладніше про це ми писали тут.

12.

Як Закон №466 вплинув на гірничо-видобувальні підприємства?

Закон №466 передбачає внесення змін до ПКУ в частині рентної плати суб’єктів господарювання, що здійснюють видобування корисних копалин.

Зокрема, внесено зміни до ст. 252 ПКУ, а також з’явився новий підрозділ 9-3 ПКУ щодо особливостей справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Коротке роз’яснення щодо змін, внесених Законом №466, надавали податківці у листі від 11.06.2020 р. №9203/7/99-00-04-03-01-07. Розглянемо детальніше кожну із внесених змін.

Перша зміна вводить збільшення ставок рентної плати, зокрема, для чорних металів, кольорових та легувальних металів, а також руди заліза:

Назва груп корисних копалин Було Стало (з 23.05.2020 р.)
чорні метали (крім руд заліза), кольорові та легувальні метали 5,00% 6,25%
руди заліза 8,00% 12,00%, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США
11,00%, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США*
* Інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза розміщується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом

Тобто запроваджено систему варіативних ставок рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків. А ставку рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Ця зміна вже викликала бурхливу реакцію в гірничо-металургійному комплексі. Зокрема, Федерація роботодавців України (ФРУ) закликала керівництво країни в оперативному порядку внести необхідні зміни до Закону №466 з урахуванням пропозицій бізнесу і не підвищувати рентні платежі на видобуток залізної руди в 1,5 разу в умовах кризи.

Друга зміна — це зміна коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати:

Критерії застосування коефіцієнта Було Стало (з 23.05.2020 р.)
Видобування позабалансових запасів корисних копалин, крім вуглеводневої сировини* 0,50 виключено
Видобування позабалансових запасів нафти і конденсату* 0,95 виключено
Видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини 0,70 виключено
Видобування запасів нафти і конденсату ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів 0,96 виключено
Видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини 0,95

Таким чином, корегування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому припинено застосування коригуючого коефіцієнта на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як нафта та конденсат.

Також припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як нафта та конденсат.

Третя зміна передбачає коригування переліку корисних копалин, що не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин:

Було Стало (з 23.05.2020 р.)
252.4.1 ПКУ: не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів 252.4.1 ПКУ: не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств
252.4.8 ПКУ: обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання 252.4.8 ПКУ: обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання

Тобто ця зміна передбачає, що:

  • виключення з об’єкта оподаткування рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкта оподаткування рентною платою,
  • вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.

Четверта зміна стосується п. 252.24 ПКУ, до якого з 23.05.2020 р. було додано умову, що обсяги виробничо-технологічних витрат природного газу на здійснення технічних операцій з видобування та підготовки до транспортування (у тому числі нафтового (попутного) газу) не можуть бути більше нормативних обсягів виробничо-технологічних витрат.

Такий перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах.

Й остання, п’ята, зміна стосується визначення фактичної ціни реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства в ЗЕД-операціях, які визнано контрольованими. При здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, з 23.05.2020 р. фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) не може бути меншою за ціну, визначену за принципом «витягнутої руки».

13.

Як зміниться адміністрування податків у зв’язку із прийняттям Закону №466?

Аналізуючи Закон №466, бачимо не лише технічні правки, а й подекуди кардинальні зміни в порядку адміністрування податків. Деякі з них є корисними для платників, а інші насторожують. Докладно про це ми розповідали тут, тому далі нагадаємо найцікавіші зміни.

Законом №466 запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

  • обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
  • притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);
  • визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);
  • визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема, вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
  • зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
  • відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
  • визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання тощо);
  • визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також Законом №466 передбачено:

  • скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);
  • скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;
  • збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1 Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах — до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків — до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків — до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) — до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

  • у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);
  • у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);
  • за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії — у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту — 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;
  • усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.
14.

Чи захистить платника податку отримана ІПК з 01.01.2021 р.?

З 23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466, яким було внесено зміни до ПКУ в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі — ІПК).

Так, зокрема:

— визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);

— надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі. Запити на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

— збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів строк, на який може бути продовжено розгляд звернення на отримання ІПК.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, становить не більше 40 днів.

Податківці звертають увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ПКУ) діють до 31.12.2020.

А далі ДПС зробила висновок: «З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону №466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти». Тобто, на думку ДПС, у 2021 році дії платників за ІПК не будуть штрафуватися.

Проте слід зазначити, що за нормою пп. 112.8.2 ПКУ наявність такої ІПК стане лише обставиною, яка доводить відсутність вини платника податків у скоєнні податкового правопорушення. А враховувати таку обставину чи ні, вирішуватимуть податківці або суд, якщо платник податків, незадоволений рішенням податківців, до нього звернеться. Тобто прямо про звільнення від відповідальності в цій нормі не вказується.

Тож тільки практика перевірок 2021 року покаже, як будуть діяти податківці за цією нормою.

Про це ми писали тут.

15.

Що змінилось у стягненні податкового боргу з 23.05.2020 р.?

Основні зміни в механізмі стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року):

  • термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60, як було раніше.
  • термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (раніше такий термін становив 2 місяці).
  • визначено заходи стосовно примусового стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що здійснюватимуться відповідно до ст. 59 — 60 та глави 9 ПКУ.

Про це ми писали тут.

16.

Перенесення терміну перевірок ДПС через втрату документів: що змінилося?

Законом №466 внесено зміни до Податкового Кодексу, в частині вимог до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

З 23.05.2020 р. визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Також внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів: платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та надати оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

У разі надання платником податків повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів).

У разі невідновлення документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

А ось з 01.01.2021 року наберуть чинності норми Податкового кодексу, відповідно до яких:

  • якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення;
  • якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 цього Кодексу (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)) платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності;
  • якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надасть в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення;
  • у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу;
  • у разі якщо надіслані документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
До змісту номеру