На який період діє карантин по Україні?
Постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211 встановлено карантин на усій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 р. Про це ми писали тут. Але потім дію карантину було подовжено до 24 квітня 2020 р. Про це ми писали тут.
Втім, чи є ця дата остаточною і чи не буде карантин подовжено на більший період, наразі невідомо.
Що заборонено під час карантину?
Обмеження, введені під час карантину, періодично переглядаються Урядом.
Так, спочатку (тобто станом на 12 березня) Постановою №211 було заборонено:
— відвідування закладів освіти її здобувачами. Усі подробиці читайте тут;
— проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників);
— експорт з України товарів протиепідеміологічного призначення (до 1 червня). Які саме товари заборонено експортувати — читайте тут.
Але потім до Постанови №211 було внесено зміни Постановою №215. Вони почали діяти з 17 березня.
Серед змін:
— зменшення кількості осіб, які можуть брати участь у масових заходах, з 200 до 10;
— заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Окрему увагу було приділено громадському транспорту.
З 17 березня 2020 р. заборонено перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра.
А з 18 березня заборонено:
- перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому);
- регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);
- перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;
- перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі;
- заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.
Всі зазначені вище обмеження діятимуть аж до 24 квітня 2020 року.
Водночас з 17 березня Уряд зняв заборону на діяльність закладів ветеринарної медицини з надання послуг у сфері лікувальної допомоги тваринам, оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними препаратами, кормами під час карантину. Крім того, зняті обмеження на торгівлю пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом. Про це ми писали тут.
Як рекомендовано працювати під час карантину супермаркетам, аптекам, АЗС та банкам?
Діяльність цих закладів не підпадає під обмежувальні заходи на час карантину. Однак для захисту здоров'я громадян МОЗ України закликає дотримуватися посилених санітарно-гігієнічних норм, забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, облаштувати робочі місця, забезпечити наявність дезінфікуючих засобів. Про це ми писали тут.
Ось що радить МОЗ.
Особливо пильно стежте за станом здоров'я своїх працівників у цей період.
Звертаємося і до відвідувачів цих закладів. МОЗ України рекомендує без нагальної потреби їх не відвідувати та по можливості замовляти необхідні послуги онлайн. Якщо відвідування місць масового скупчення уникнути не можна, то для зниження ризику інфікування дотримуйтесь дистанції у прикасових зонах та в торговельних залах.
Безпечна відстань між людьми, які стоять у черзі на касі, має бути не меншою за 1,5 метра. На цій дистанції загроза потрапляння вірусу в організм від носіїв суттєво зменшується.
Свої обмеження ввели і місцеві ради.
Так, наприклад, у Києві в магазинах та аптеках вводять обмеження за кількістю відвідувачів: у приміщеннях має перебувати один покупець на 10 кв. м. Керівники магазинів та аптек мають дотримуватися цих обмежень, а також забезпечити виконання усіх раніше введених протиепідемічних заходів.
Звертаємо увагу, що доставка продуктів харчування, ліків, а також усіх необхідних товарів та засобів буде здійснюватися до магазинів, аптек, лікарень та інших установ соціальної сфери у звичайному режимі. Соціальні працівники, як і раніше, забезпечуватимуть продуктами харчування та іншими необхідними речами самотніх осіб похилого віку та паліативних хворих.
Що передбачає введення в Україні надзвичайної ситуації і чим це відрізняється від надзвичайного стану?
Зараз і до 24 квітня в Україні запроваджено надзвичайну ситуацію. Про це ми писали тут.
Що це таке, пояснював НБУ (на прикладі банків, але це стосується і решти бізнесу та громадян).
Надзвичайна ситуація: спеціальний тимчасовий правовий режим, який запроваджується на регіональному (локальному) рівні.
Надзвичайний стан: спеціальний обмежувальний режим функціонування держави. Він тимчасовий, може поширюватися на декілька регіонів або навіть на всю територію країни.
Що вони передбачають?
Надзвичайна ситуація: влада, передусім служби цивільного захисту, працюватиме посиленно у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації. Влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов'язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби — провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.
Надзвичайний стан: у цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені.
Тут потенційно і комендантська година, і наказ не залишати домівок без вагомих причин, і обмеження свободи пересування країною, і перепрофілювання компанії на випуск необхідної для країни продукції чи послуги, і примусове відчуження або вилучення майна у громадян та бізнесу. Якщо коротко, будь-які інші рішення, які допоможуть зберегти життя громадян та протистояти виклику у державі загалом.
Такий режим уже зараз діє в низці країн: Італії, Словаччині, Чехії, Ісландії, Естонії, Іспанії, Румунії, Сербії, Латвії, Болгарії, Швейцарії, Казахстані та США.
Отже, введення надзвичайної ситуації не повинно створити додаткового тиску на бізнес.
Чи є введення карантину форс-мажором?
Відповідь на це та інші питання від Торгово-промислової палати ми наводили тут.
Чи визнає ТПП карантин форс-мажором?
Так, визнає. Законом №530 було внесено зміни до ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП. Але діяти ці зміни почали з 17.03.2020 р.
Чи може бізнес автоматично бути звільненим від відповідальності у зв'язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин карантину?
Відповідно до міжнародної практики обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності. Необхідно розуміти, яким чином певна обставина, в тому числі карантин, обмежує виконання певного зобов'язання.
Чи виправдовує карантин, у зв'язку із внесенням до переліку форс-мажорних обставин, неможливість сплати за договорами оренди?
На законодавчому рівні відсутність грошей не вважається форс-мажором, тому неможливість сплати не можна віднести до форс-мажорних обставин, якщо немає підтвердження технічних обмежень здійснення сплати.
Увага! ТПП може розглядати заяви засвідчення форс-мажорних обставин у разі неможливості користування приміщеннями у зв'язку із введеними на рівні державної влади обмеженнями або заборонами для суб'єктів господарювання у відповідних сферах.
Чи можливо без отримання сертифіката про форс-мажор урегулювати питання без застосування штрафних санкцій і бути звільненим від відповідальності?
ТПП вважає, що це можливо — у разі, якщо сторонами буде внесено зміни до договору мирним шляхом. Тому ТПП рекомендує застосувати процедуру урегулювання відносин сторін за договорами шляхом укладання відповідних доповнень до договору щодо перенесення строків зобов'язань, що, у свою чергу, автоматично усуне порушення строків виконання договірних зобов'язань та не буде потребувати засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП та отримання відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань на території України.
Також якщо відповідними нормативно-правовими актами буде передбачено звільнення від відповідальності або ненарахування штрафних санкцій/пені у відповідній сфері діяльності, що вважатиметься нормою прямої дії, яка не потребує додаткового підтвердження.
Чи можна визнати форс-мажором призупинення діяльності підприємства у зв'язку з відмовою працівників виходити на роботу в умовах карантину?
Ні, у разі відсутності на це розпорядження на рівні держави, яке зобов'язує підприємство призупинити діяльність, у тому числі через масові звільнення, така обставина не може бути засвідчена як форс-мажор.
Звертаємо увагу, що у зв'язку з введеним карантином, жодним нормативно-правовим актом на території України не передбачена можливість відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.
Про те, як отримати сертифікат ТПП про форс-мажор через карантин, ми писали тут. Звертаємо увагу, що вся загальна інформація розміщена на сайті ТПП України у розділі «Послуги — Засвідчення форс-мажорних обставин». Тут є форми заяв та зразки їх заповнення, а також тарифи, рахунок та акти.
Чи будуть штрафувати за порушення податкового законодавства під час дії карантину?
На сьогодні держава прийняла лише один закон з цього приводу — це Закон №533.
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуватимуться. Крім санкцій за:
— порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
— відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
— порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
— порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Також протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Що вважати порушенням податкового законодавства, закон не уточнює. Тож, на нашу думку, це будь-які норми ПКУ та підзаконних нормативних актів. Однак треба пам'ятати про винятки, яких скасування штрафів та пені не стосується. Наприклад, за неподання податкової звітності та несвоєчасну сплату податків штрафів і пені не буде. Але це не стосується ПДВ, акцизного податку і рентної плати.
Докладніше про податкові нововведення під час карантину читайте тут.
Чи будуть штрафувати за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК під час карантину?
ДПС у підкатегорії 101.28 ЗІР заявляє, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію ПН/РК.
Адже Законом №533 внесено зміни до ПКУ, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.
При цьому Закон №533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов'язань з ПДВ.
Але протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК.
Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації ПН/РК негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Чи будуть штрафувати за несплату ЄСВ або неподання Звіту з ЄСВ під час карантину?
Законом №533 передбачено, що штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів, в т.ч. щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄСВ стосовно періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.
Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Ці норми, очевидно, встановлені для роботодавців. Але зверніть увагу, що сплата ЄСВ та звітування про нього за ці 2 місяці не скасовуються! Тож, як тільки виникне можливість, свій обов'язок треба буде виконати.
Чи може ФОП на єдиному податку не сплачувати цей податок під час карантину?
Як ми зазначили вище, Законом №533 внесено зміни до ПКУ, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.
Але для «єдинника» наявність податкового боргу може поставити під загрозу перебування на спрощеній системі оподаткування. Адже, хоч штрафу і не буде, та сам обов'язок зі сплати єдиного податку не скасовано!
Втім, у ФОП-«єдинників» І та ІІ групи без працівників і зараз є можливість зекономити на податку. Адже вони звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Також звільнення від єдиного податку поширюється й на період тимчасової непрацездатності, якщо вона триває 30 та більше днів. Тож уже зараз можна оформити заяву та надати її податківцям. Про це ми докладно писали тут.
Слід врахувати, що зараз ДПС припинено прийом громадян. Тому таку заяву слід оформити в електронному вигляді в Е-кабінеті та направляти ДПС. Як надсилати такі повідомлення, ми писали тут.
Чи може ФОП не сплачувати ЄСВ під час дії карантину?
Згідно Закону №533 тимчасово звільняються від нарахування та сплати ЄСВ всі ФОПи, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.
Але такі особи можуть самостійно прийняти рішення про сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених законодавством. У такому разі інформація про сплачені суми буде зазначатися у річному Звіті з ЄСВ.
Зверніть увагу:
1) звільнення від сплати ЄСВ стосується усіх ФОП незалежно від системи оподаткування і того, чи отримував такий ФОП доходи у березні-квітні 2020 року, чи він перебував у податковій відпустці чи на лікарняному,
2) звільнення від сплати ЄСВ стосується лише обов'язку платити за себе! Тобто, якщо у ФОП є наймані працівники, за себе він за березень-квітень 2020 року може не платити. А ось за працівників (у разі нарахування їм доходів в таких місяцях) ФОП платити зобов'язаний, як і раніше.
У законі передбачається, що період несплати ЄСВ через пандемію коронавірусу все рівно потрапляє до страхового стажу фізособи (відповідні зміни вносяться до Закону про пенсійне страхування). Але поки що не зрозуміло, що за такі 2 місяці несплати зазначатиме в Звіті з ЄСВ така фізособа. Втім, до кінця року ще є час, тож податківці встигнуть надати роз'яснення.
Чи треба сплачувати податки на майно під час карантину?
Щодо транспортного податку пільг законодавці не встановили. Тому цей податок слід буде сплачувати, як і раніше. Загальні правила такої сплати див. тут. При цьому якщо у фізосіб є шанси, що сплата відбудеться вже після закінчення карантину (влітку), то юрособи сплачують цей податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
А ось щодо плати за землю і за нерухомість певні пільги є. Звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року поширюється на:
— земельний податок;
— орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності;
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
При цьому варто звернути увагу, що звільнення від оподаткування надається за певних умов.
Так, звільнення від плати за землю поширюється лише на земельні ділянки, що використовуються їх власниками (користувачами) у господарській діяльності.
Своєю чергою, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).
Крім того, зауважимо, що звільнення від орендної плати поширюється лише на земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, якщо ви орендуєте земельну ділянку у суб'єкта господарювання або фізособи, то сплачувати орендну плату все ж таки доведеться.
Що ж до податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то тут звільнення поширюється лише на об'єкти нежитлової нерухомості. Тобто за об'єкти житлової нерухомості податок сплачується в звичайному порядку.
І ще, пільга пільгою, але в неї є один нюанс. Якщо платник вже самостійно визначив суму грошового зобов'язання до сплати, її доведеться платити. Тому, щоб не платити, треба скасувати (зменшити) раніше задекларовану суму.
Нагадаємо, що юрособи — платники плати за землю подають декларацію одним із двох способів:
— або річну декларацію до 20 лютого поточного року (із розбивкою платежів по місяцям);
— або щомісяця протягом 20 календарних днів за звітним місяцем.
Платники ж податку на нерухоме майно мають лише один варіант — подання річної декларації до 20 лютого поточного року (з розбивкою платежів по кварталах).
Відповідно тим юрособам, які декларують плату за землю щомісячно, нічого уточнювати не треба. Вони просто подають декларацію за березень та квітень з врахуванням звільнення від оподаткування.
На жаль, наразі від податківців немає роз'яснень щодо того, яким чином необхідно відобразити таке звільнення від податку. Вважаємо, що у декларації за березень та квітень, платник податку має:
- у графі 13 розділу І (або ж у графі 12 розділу ІІ) вказати річну суму податку без врахування суми податку за 2 місяці (тобто у 10/12 річного розміру). Аналогічним чином заповнюється і графа 3 розділу ІІІ;
- у графі 6 розділу ІІ (березень) та у наступному місяці у графі 7 розділу ІІ (квітень) проставляється прочерк.
А ті ж платники, що вже подали річну декларацію (як щодо плати за землю, так і щодо податку на нерухомість, відмінну від земельних ділянок), вони мають подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зменшення податкового зобов'язання за відповідні місяці (або квартали).
Як уточнити показники декларації?
Спочатку розглянемо порядок уточнення показників Декларації з плати за землю. У заголовній частині такої декларації ставиться позначка у графі «Уточнююча». Річна сума земельного податку (або орендної плати) заповнюється вручну, виходячи з 10/12 суми податку за рік (тобто річна сума податку буде меншою на суму податку/орендної плати за березень та квітень).
У рядку 3 розділу ІІІ вказуються правильні показники плати за землю з розбивкою по місяцям, у графі 6 (березень) та 7 (квітень) проставляється нуль.
У рядку 4 розділу ІІІ вказуються показники, що були задекларовані у раніше поданій декларації (тобто графи 6 та 7 заповнюються відповідно до сум податку, що були зазначені у них раніше).
У рядку 6 відповідно вказується сума плати, на яку було зменшено зобов'язання (відповідно заповнюються тільки графи 6 та 7).
Рядки 7 та 8 не заповнюються.
Що ж до Декларації з податку на нерухомість, то вона уточнюється фактично аналогічним чином. У заголовній частині ставиться позначка в графі «Уточнююча».
У графі 6.1 декларації вказується сума податку із врахування звільнення за березень та квітень, а у графі 6.3 відповідно сума податку за березень та квітень (сума, на яку зменшилось податкове зобов'язання).
Далі переходимо до додатка 2 «Розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості». Тут графа 15 та 19 заповнюється, виходячи зі суми податку із врахуванням звільнення за березень та квітень. Відповідно сума авансових внесків за І та ІІ квартал також вказується із врахуванням зменшення.
У розділі ІІ у рядку 4 вказуються показники раніше поданої декларації, у графі 6 сума, на яку зменшується розмір податку загалом за рік та з розбивкою за І та ІІ квартал.
В які строки необхідно уточнити декларації?
Пунктом 286.4 ПКУ передбачено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
А от для уточнення показників декларації з податку на нерухомість таких строків не встановлено, однак вважаємо, що платникам податку варто не баритися і уточнити показники якомога раніше, до настання терміну сплати податку за ІІ квартал. Інакше раніше задеклароване зобов'язання треба буде заплатити.
Щоправда, Законом №533 скасовано штрафи за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Скасовано і пеню протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Отже, без санкцій і сплати податків уточнитися можна до 31 травня. Але, знову ж таки, повторюємо, що затягувати із уточненням не варто!
Чи будуть проходити на перевірки під час карантину?
Здебільшого зараз контролюючі органи дотримуються правил ізоляції та переносять перевірки, заплановані на дати, що припадають на дію карантину, на пізніший період.
Зокрема, щодо податкових перевірок, то Закон №533 передбачає мораторій з 18 березня по 31 травня 2020 року. Для цього мораторію встановлений лише один виняток — він не стосується документальних позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування з ПДВ.
А що, як перевірка вже почалася або має розпочатися в цей період за графіком? Для таких випадків в Законі №533 прописано правила перенесення і зупинення планових перевірок.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності цього Закону не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіка. Оновлений графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 30 березня 2020 року.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Але на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності щодо накладання штрафів при податкових перевірках!
Щодо перевірок Держпраці, то для неї мораторій на перевірки встановлено Законом №530 на час дії карантину. Проте, як повідомляються, в цей період робота буде продовжуватися по наступних напрямках:
- розгляд звернень громадян відповідно до вимог Закону «Про звернення громадян»;
- у разі наявності підстав — спрямовуються листи щодо погодження проведення заходів контролю після закінчення карантину в країні;
- аналізується інформація, яка отримана з публічних джерел, від правоохоронних органів, ПФУ та Держстату з метою визначення кола суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про працю та щодо яких наявні підстави для здійснення заходів контролю у період після карантину;
- надаються консультації громадянам та підприємцям за допомогою електронної пошти та засобів мобільного зв'язку тощо.
На які перевірки поширюється мораторій на час карантину?
Підпунктом 4 п. 2 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону №530 встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Проте пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №533 встановлено, що тимчасово, до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
— за діяльністю суб'єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
— у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
— у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Що буде з новими правилами роботи з РРО, запуск яких було заплановано з 19 квітня?
Законом №533 перенесено строки впровадження нових правил роботи з РРО на 1 серпня 2020 року (замість 19 квітня).
Також передбачається перенесення обов'язкового застосування РРО для фізосіб-«єдинників» для окремих видів діяльності з 1 жовтня 2020 року на 1 січня 2021 року, а для всіх інших фізосіб-«єдинників» — на 1 квітня 2021 року з 1 січня 2021 року.
Також продовжується перехідний період щодо застосування штрафів за невикористання РРО (10% за перше порушення та 50% за друге та наступні) до 1 січня 2021 року.
Розглянемо, що треба буде робити за цих нових умов.
До 1 січня 2021 року
РРО не застосовуватимуться ФОП — платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Зверніть увагу: прибрано згадку про платні послуги у сфері охорони здоров'я, здійснення яких мало б вимагати застосування РРО з 19.04.2020 р. незалежно від обсягу доходу.
Тобто ті ФОП, які надаватимуть платні послуги у сфері охорони здоров'я, РРО зможуть не застосовувати аж до 1 січня 2021 року, якщо вони перебуватимуть на спрощеній системі оподаткування і обсяг їх річного доходу не перевищуватиме 1 млн грн.
З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року
РРО буде обов'язковим для застосування ФОП-«спрощенцями», що здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
Нагадаємо, що раніше було передбачено, що для наведених вище категорій підприємців РРО будуть обов'язковими з 1 жовтня 2020 року.
З 1 квітня 2021 року
З 01.04.2021 року настає майже повна «фіскалізація» розрахункових операцій підприємців-«єдинників», яка повинна була б початись з 01.01.2021 р. року. Тобто всі вони повинні будуть застосовувати РРО.
Але існуватимуть і винятки:
- платники єдиного податку І групи;
- ті підприємці, які застосовують виключно безготівкові розрахунки (тобто отримуватимуть кошти виключно на свій поточний рахунок шляхом або перерахування їх покупцями з їхніх поточних рахунків без застосування платіжних карток, або внесення покупцями коштів в касу банків для зарахування на поточний рахунок продавців).
Відтермінування Закону №128
Відтермінування строків набрання чинності торкнулось і Закону №128 — до 1 серпня 2020 року. Крім цього було відтерміновано і окремі положення Закону №128. Що це означає?
Зокрема, дію «пільгових» розмірів штрафів за порушення порядку використання РРО при розрахункових операціях (10% вартості за перше порушення і 50% вартості за кожне наступне) продовжено до 1 січня 2021 року (було до 1 жовтня 2020 року).
А вже після 1 січня 2021 року штрафи будуть становити:
- 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Кешбек теж переноситься
Крім того, відповідні положення Закону №129, що стосуються «кешбеку» покупцям за виявлені порушення, також вводяться в дію лише з 1 січня 2021 року. Як працюватиме такий «кешбек», ми писали тут.
Чи треба консервувати основні засоби, які не використовуються під час карантину?
Докладно це питання ми розглядали тут.
Враховуючи норми діючого законодавства, амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта нарахування амортизації, припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.
Нарахування амортизації поновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.
Отже, введення карантину не згадується як підстава для припинення нарахування амортизації ОЗ.
Консервація ж ОЗ є обов'язковою лише для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби. Для інших підприємств Положення №1183 має рекомендаційний характер. Тому для таких підприємств підставою для консервації та розконсервації основних засобів є рішення його керівництва.
При цьому з визначення терміну «консервація основних фондів підприємств» випливає, що заходи консервації спрямовані на довгострокове (але не більш як 3 роки) зберігання основних засобів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності.
В бухгалтерському обліку «довгостроковість» передбачає період, який триває понад 12 місяців.
Виходячи з викладеного, поточну тривалість карантину не можна вважати довгостроковою. Хоча, звісно, карантин може бути подовжено і на більший термін. І якщо карантин триватиме більш як 12 місяців, треба буде замислитись про консервацію ОЗ.
Втім, податківці часто наполягають на тому, що ОЗ, які «простоюють», не треба амортизувати. Якщо ви з цим погоджуєтесь, то доведеться прийняти рішення про виведення ОЗ з експлуатації на час карантину. В такому випадку з наступного місяця (після виведення ОЗ з експлуатації) ви припиняєте нарахування амортизації, а починаєте її заново з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після завершення карантину. Але ще раз наголошуємо, що вимоги здійснювати таке виведення і введення ОЗ з/в експлуатацію чинним законодавством на час карантину не встановлено і ви це можете зробити лише за власною ініціативою (рішенням керівника підприємства).
Чи змінилися строки декларування доходів фізосіб за 2019 рік?
Так, і цю зміну теж встановив Закон №533.
Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік фізособами, які повинні були відзвітувати до 1 травня, завдяки Закону №533 подаватиметься до 1 липня 2020 року.
Як і раніше, декларування задля отримання податкової знижки за 2019 рік здійснюватиметься до 31 грудня 2020 року.
Перенесено і граничну дату сплати задекларованих сум ПДФО та ВЗ. Фізична особа буде зобов'язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (зараз це треба зробити до 1 серпня).
Зауважимо, що до 1 травня за нормами ПКУ мають відзвітувати й фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Але на них не поширюється пролонгація строку звітування. Хоча і штрафів за несвоєчасне декларування до 31 травня включно не буде.
Як запобігти розповсюдженню коронавірусу на робочих місцях?
Держпраці надала свої поради з цього приводу, про що ми писали тут.
Роботодавці повинні запроваджувати профілактичні заходи, навіть якщо випадки COVID-19 не зареєстровані у місті, де вони здійснюють свою господарську діяльність. Своєчасно запроваджені профілактичні заходи можуть скоротити втрачені робочі дні через хворобу та зупинити або сповільнити розповсюдження COVID-19, якщо він потрапляє на одне з ваших робочих місць.
1. Переконайтесь, що робочі місця ваших працівників чисті та гігієнічні!
Поверхні (наприклад, столи та усі робочі поверхні, телефони, клавіатури, тощо) потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом. Тому що забруднення на поверхнях, які торкаються співробітники та замовники, є одним із основних джерел поширення COVID-19.
2. Потрібно сприяти регулярному та ретельному миттю рук працівниками, підрядниками та замовниками (споживачами).
Розмістіть диспенсери із дезінфікуючими засобами у всіх видних місцях (біля робочих місць). Подбайте, щоб ці диспенсери були розміщені на видних місцях навколо робочих місць та регулярно заправлялися.
Розмістіть постери (плакати) на видних місцях, що рекламують миття рук, про це можна запитати у місцевому органі охорони здоров'я.
3. Переконайтесь, що персонал, підрядники та замовники (клієнти) мають доступ до місць, де вони можуть отримати доступ до води з милом.
Чому? Оскільки миття рук запобігає поширенню COVID-19.
4. Необхідно сприяти наявності чистого повітря на робочому місці
Розмістіть плакати (постери), що пропагують чисте повітря на робочих місцях. Поєднуйте такі заходи з іншим комунікаційними заходами (інструктажі, навчання), що пропагують гігієну та охорону праці. Проводьте брифінги та наради з широким колом фахівців із зовні тощо.
5. Переконайтеся, що маски для обличчя, інші тканинні засоби індивідуального захисту доступні на робочих місцях, де є скупчення людей із нежиттю (кашлем) на роботі. Для утилізації одноразових масок (фільтрів для масок) мають бути передбачені спеціальні урни.
Чому? Оскільки виконання вимог щодо гігієни праці на робочих місцях перешкоджає поширенню COVID-19.
6. Розкажіть своїм співробітникам, підрядникам та клієнтам, що COVID-19 може почати розповсюджуватись у їх середовищі в разі наявності осіб з температурою 37,3 єC.
Особам з такою температурою необхідно залишатись вдома (або працювати вдома).
Особам з температурою, вищою за 37,3 °C прийом жарознижуючих ліків, таких як парацетамол/ацетамінофен, ібупрофен або аспірин, може тільки замаскувати захворювання (інфікування).
Як роботодавці можуть оптимізувати роботу працівників під час карантину?
Це питання (зокрема, із дослідженням прав та обов'язків працівників та роботодавців) ми докладно вивчали тут.
Тому зараз наведемо лише одну таблицю, в якій ми наводили приклади дій роботодавця та прав працівника:
| Дії роботодавця | Дії працівника |
| Ситуація 1. Відпустка без збереження з/п | |
|
Закон №530 надає право відправити працівників у відпустку без збереження зарплати на весь час карантину (ч. 4 ст. 84 КЗпП). При цьому термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 2 ст. 84 КЗпП.
Ризики! Примус працівників до такої відпустки може призвести до скарг до Нацполіції (ст. 173 ККУ) та Держпраці
|
Відпустка без збереження заробітної плати може надаватись працівнику лише за його бажанням. Під час карантину працівник може подати заяву про надання йому такої відпустки будь-яким зручним шляхом (поштою, особисто керівнику, в вигляді електронного документа, підписаного ЕЦП) |
| Ситуація 2. Оплачувана відпустка | |
|
Якщо є невикористані дні щорічної відпустки — роботодавець має право їх надати за бажанням працівника під час карантину.
Можна надати таку відпустку навіть наперед. Докладніше про це читайте тут.
Крім цього, стаття 4 Закону про відпустки надає роботодавцю право встановлювати інші види оплачуваних відпусток (наприклад, на час карантину), які не передбачені цим Законом. І надавати такий новий вид оплачуваної відпустки під час карантину (як передбачено Законом №530)
|
Працівник має право подати заяву на щорічну оплачувану відпустку, і за згодою роботодавця вона може бути надана.
Проте Закон про відпустки містить деякі види оплачуваних відпусток, які роботодавець повинен надати обов'язково і саме тоді, коли працівник цього вимагає.
Зокрема, додаткова відпустка на дітей надається в обов'язковому порядку за бажанням працівника, про що ми писали тут.
|
| Ситуація 3. Звільнення за ініціативою працівника | |
|
Роботодавець не має права примушувати працівника до звільнення.
Ризики! Конфлікт між роботодавцем та працівником неодмінно призведе до оскарження працівником незаконного звільнення.
А це може призвести і до штрафу за грубе порушення законодавства з праці, і до поновлення працівника на роботі, а отже до виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ст. 235 КЗпП)
|
Працівник має право подати заяву на звільнення з угодою сторін чи за власним бажанням.
Щодо питання звільнення «за власним бажанням», але під тиском, та позицію ВС щодо цього можна прочитати тут.
Зверніть увагу! Подану заяву до звільнення можна відкликати
|
| Ситуація 4. Звільнення з ініціативи роботодавця | |
|
Роботодавець має право звільнити працівника з підстав, визначених КЗпП.
11 випадків, коли роботодавець може звільнити працівника за своєю ініціативою, за роз'ясненням Держпраці ми наводили тут.
А тут можна прочитати опис цих випадків від Мін'юсту.
Ризики! Якщо порушити процедуру звільнення, то це може призвести і до штрафу за грубе порушення законодавства з праці (про який ми зазначали вище), і до поновлення працівника на роботі, а отже до виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ст. 235 КЗпП).
У разі відмови працівника від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки та зарплати в день звільнення роботодавець не відповідає за затримку розрахунку
|
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (ст. 153 КЗпП).
Тому, на нашу думку, на період карантину працівника ризиковано звільняти:
— за прогул у зв'язку з відмовою виходити на роботу (в офіс),
— за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків за трудовим договором тощо.
Адже поважна причина — пандемія корона вірусу і введення карантину — є. І вона офіційно визнана.
Такі дії роботодавця можуть стати підставою для звернення працівника до суду і передбачити, на чию користь буде винесено рішення (з врахування введеного карантину), доволі складно
|
А як оптимізувати роботу самого керівника (директора) підприємства під час карантину?
Ось тут ми наводили поради щодо переведення керівника на неповний робочий час. Ці поради є актуальними й зараз.
Тобто що б не було — чи надання безоплатної або оплачуваної відпустки, чи переведення керівника на неповний робочий час, завжди спершу треба дивитися в установчі документи. Якщо на ці дії потрібна згода засновників — директор має надати їм заяву, і без протоколу зі схвальним рішенням (та визначенням, хто буде тимчасово замінювати такого директора) відповідний наказ не складається.
Щодо звільнення директора, то це прерогатива лише засновників (адже саме вони приймали його на роботу).
Звісно, що причиною звільнення може бути і не лише карантин.
Ми неодноразово наголошували на тому, що засновники (учасники) ТОВ, ПП, іншої юрособи мають право без жодних пояснень відсторонити керівника від виконання своїх обов'язків.
А відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках, зокрема, одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).
ВС у постанові від 22. 08.2019 р. у справі №309/3460/16-ц зазначив, що важливим елементом застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих тощо.
А хто ж керуватиме підприємством, якщо директора звільнили і штатних заступників в нього немає? Обов'язки з керівництва може взяти на себе і один зі засновників, зокрема, і безоплатно. Про це ми докладно писали тут.
А ось тут ми розглядали різні варіанти, коли директор йде у декретну відпустку (як по вагітності та пологах, так і по догляду за дитиною).
Як організувати перевезення працівників під час карантину?
Це питання ми аналізували тут.
Деяким роботодавцям «пощастило»: громадський транспорт буде перевозити виключно пасажирів, які працюють на об'єктах критичної інфраструктури за наявності перепустки.
Тому решті доведеться вирішувати цю проблему самостійно.
Доставка працівників до/з місця роботи може здійснюватися таким чином:
- перевезення працівників власним транспортом підприємства;
- залучення сторонніх транспортних організацій;
- оренда особистого транспорту у одного з працівників;
- компенсація працівникам вартості проїзду (наприклад, таксі).
Зверніть увагу: чинне трудове законодавство навіть під час карантину не встановлює обов'язку роботодавця перевозити працівників з дому до роботи і назад. Отже, такі витрати роботодавець може нести лише за власним рішенням, а податківці наполягають на тому, що вартість такого перевезення для працівників є оподатковуваним доходом.
На час карантину закрилися освітні заклади. Що робити із працівниками, які мають дітей і мусять тепер їх доглядати вдома?
Якщо йдеться про дитину, яка ще не досягла 3-х років, то батьки можуть скористатися правом на відпустку для догляду за нею, передбачену ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону про відпустки. Про такі відпустки можна прочитати тут та тут.
Не забуваймо і про можливість використання відпустки для догляду за дитиною старшою 3-х років. Якщо дитина потребує домашнього догляду, відпустка надається за бажанням працівника тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Це передбачено ст. 25 Закону про відпустки.
Якщо дитина віком до 14 років захворіла, то один із батьків може оформити лікарняний по догляду за нею. Про це ми писали тут. Але зверніть увагу: лікарняні для догляду за хворою дитиною, яка хворіє вдома, виплачуються за період не більше 14 календарних днів. І лише в разі стаціонарного лікування — за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною!
А якщо дитина старша за 3 роки і не хворіє, але її немає на кого залишити вдома? В такій ситуації або доведеться переходити на роботу вдома, або можна буде скористатися правом на всі зароблені до цього оплачувані відпустки — щорічну основну (передбачену ст. 6 Закону про відпустки) та, за наявності, додаткову (передбачену ст. 19 Закону про відпустки). Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою (про це ми писали тут).
Насамкінець залишаються відпустки без збереження зарплати, чи допоможуть вони? Так!
За бажанням працівника (тобто обов'язково, якщо працівник надає заяву) роботодавець надає неоплачувану відпустку матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території! Таке право працівника та обов'язок роботодавця встановлено п. 3-1 ст. 25 Закону про відпустки.
Але не забуваймо, що крім заяви працівника на надання будь-якої із відпусток потрібно скласти і відповідний наказ. А якщо надаватиметься оплачувана відпустка, то відпускні треба буде виплатити за 3 дні до її початку!
Як оподатковувати зарплату працівників під час карантину?
Якщо потреба у працівниках є і вони працюють (вдома чи на робочому місці), вони отримуватимуть зарплату пропорційно виконанню норми праці.
Якщо зарплати (та інших доходів) у певного працівника цілий місяць не буде, то ПДФО, ВЗ та ЄСВ сплачувати за такого працівника буде не потрібно. Просто не буде бази нарахування. Не виконується в цьому випадку і вимога у нарахуванні ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску.
Якщо ж доходи працівнику нараховуватимуться, то наголошуємо: звільнення зарплати (лікарняних, відпускних) на час карантину від ПДФО, ВЗ та ЄСВ не сталося!
Отже, при їх нарахуванні слід буде нарахувати і ПДФО, ВЗ та ЄСВ. І сплатити ці платежі треба у строки, встановлені законодавством. Як правило, це день виплати такого доходу працівнику. А якщо він був нарахований, але не був виплачений, то діють граничні строки сплати:
- для ПДФО та ВЗ — це 30 днів місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано;
- для ЄСВ — це 20 число (і тільки для гірничих підприємств — 28 число) місяця, наступного за місяцем, у якому дохід було нараховано.
Проте деякі зміни все ж таки відбулися.
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафів не буде.
Також протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
З ЄСВ ситуація дещо інша.
Тимчасово штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
— несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до податкових органів, в т.ч. щодо штрафів за повторне неподання звіту з ЄСВ стосовно періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.
Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Що це означає? Ще почекаємо, що скажуть про це податківці (скоріш за все, їхня позиція буде фіскальна). Але наразі ми бачимо, що скасовується відповідальність за порушення, не які вчинені протягом певного періоду, а за порушення, які вчинені щодо певних періодів (березня та квітня)!
Тобто формально мало б бути, що коли б роботодавець не виправив ці порушення, штрафу та пені бути не повинно. Але навряд чи на практиці так буде без спорів із податківцями. Тому і тут радимо виправитись до 30 квітня (включно), а норми закону використовувати, якщо не буде іншого виходу.
Але є дві проблеми, які Закон №533 не вирішує.
1. Як бути з банками?
Вимогу щодо контролю банками сум ЄСВ під час виплати зарплати висуває ч. 2 ст. 24 Закону про ЄСВ та відповідний Порядок №453. Контролюють банки і сплату ПДФО та ВЗ (пп. 168.1.2 ПКУ). І ось в ці норми зміни внесено не було!
Тому зараз, якщо кошти на виплату зарплати (лікарняних, відпусткових) отримуються в банку або через банк перераховуються на рахунок працівника, уникнути сплати ЄСВ, ПДФО та ВЗ не вийде.
Щоправда, сплату ЄСВ банки контролюють досить формально — у розмірі 1/5 від тієї суми, яка знімається (перераховується). Якщо є переплата з ЄСВ, на допомогу прийде довідка про це (ми писали про неї тут).
Суму ПДФО та ВЗ, зазначену у платіжних дорученнях, банки взагалі не перевіряють (абз. 4 п. 3.9 Інструкції №22). Отже, це може бути і 1 гривня (або навіть менша сума). Але наявність переплати тут вже не врятує.
2. Як бути з відповідальністю за КЗпП?
Зараз ст. 265 КЗпП передбачає в разі виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
І лише до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується в такому випадку попередження.
Отже, не сплачувати зарплатні податки та ЄСВ на час карантину і не наражатися на «трудовий» штраф можуть лише «спрощенці» 1 — 3 груп. Втім, можливо, органи інспектування візьмуть до уваги, що така оплата праці здійснювалась під час дії форс-мажору і всі працівники, яким виплачувалась така зарплата, були оформлені офіційно. Та краще на це не розраховувати.
Щодо правил нарахування ЄСВ!
Потрібно пам'ятати про необхідність донарахування ЄСВ до мінімального рівня на зарплату основних працівників.
Якщо їхня зарплата буде менша за розмір мінімальної зарплати (через оплату простою або встановлення неповного робочого часу), то треба буде сплатити ЄСВ у розмірі не менше ніж 1039,06 грн.
Зверніть увагу! Це правило не стосується працівників з інвалідністю, працівників, які були прийняті на роботу не з 1-го числа місяця або звільнені не останнім числом місяця (за такий місяць). І звісно, це правило не працює щодо зовнішніх сумісників!
Наприклад, якщо з 17 березня роботодавець відправив у відпустку без збереження зарплати основного працівника, йому доведеться нарахувати за цей місяць ЄСВ на рівні мінімального, якщо зарплата за частину місяця буде меншою за 4723 грн.
Якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження зарплати цілий місяць, то ЄСВ не нараховується, оскільки немає бази нарахування.
Переводимо працівників на час карантину на неповний робочий день: як це оформити?
Законодавство встановлює низку гарантій захисту прав працівників на належну оплату праці. Так, згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП та ст. 22 Закону про оплату праці, власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізособа-роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці (до яких законодавець відносить, зокрема, системи та розміри оплати праці) при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Названа норма передбачає, що про зміну таких істотних умов працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Згідно зі ст. 103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
За законом відповідні зміни істотних умов можуть відбуватися лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. У п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» суд роз'яснив, що «припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо)». Отже, під змінами в організації виробництва і праці суд розуміє низку заходів. Цікаво, що в п. 19 цієї ж постанови Пленуму Верховний Суд відніс до змін в організації виробництва і праці такі перелічені в п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП обставини, як ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Отже, зменшення зарплати не може бути обумовлене простим небажанням чи неможливістю виплачувати відповідну зарплату, передбачену трудовим договором.
Обґрунтуванню змін істотних умов праці саме змінами в організації виробництва і праці має бути приділено належну увагу. Має бути доведено, що зміна зарплати працівника обумовлена принаймні одним із факторів, наведених у згаданій постанові Пленуму №9: раціоналізацією робочих місць, запровадженням нових форм організації праці, впровадженням передових методів, технологій тощо, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату.
Отже, якщо на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва і праці, працівник має бути повідомлений про зниження заробітної плати не пізніше ніж за 2 місяці. Щоб мати письмове підтвердження такого повідомлення, варто брати в працівника розписку.
Якщо працівник згоден на зміну істотних умов праці, роботодавець має право зменшити зарплату після спливу зазначеного строку (це оформлюється наказом, з яким працівник також має бути ознайомлений під підпис). Двомісячний строк попередження, як випливає зі ст. 9 КЗпП, не може бути скорочено за угодою сторін.
Як зазначав Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 24.12.99 р. №13, порушення двомісячного строку може бути підставою для задоволення судом вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.
Якщо ж колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то згідно з ч. 4 ст. 32 КЗпП трудовий договір припиняється за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП (відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці).
Звільнення в цьому разі проводиться з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного заробітку (який обчислюється згідно з Порядком №100 зі зарплати за останні 2 повні календарні місяці).
Звернемо увагу також на те, що працівник після попередження про зміну заробітної плати може відмовитися від подальшого продовження роботи в будь-який час протягом двомісячного строку (він не зобов'язаний «відпрацьовувати» ці два місяці). Навіть якщо працівник хоче звільнитися до закінчення цих двох місяців (що буває нерідко, адже іноді працівник може знайти нову роботу досить швидко), звільнення все одно проводиться за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги.
В яких випадках попередження не робиться?
Якщо ініціатором переведення працівника на неповний робочий час є сам працівник, то це інший випадок, який регулюється ст. 56 КЗпП.
Неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом.
У заяві та у наказі слід вказати про встановлення неповного робочого часу (дня або тижня) із зазначенням режиму роботи, наприклад: 4 і 6 годин на день відповідно, з 9 до 13 (16) години. Оплата праці у цьому випадку здійснюється відповідно відпрацьованому часу, про що також зазначають у наказі.
Оскільки ініціатором такого переведення є працівник (що підтверджує заява), попереджати його про зміну істотних умов праці за 2 місяці не потрібно. Він ознайомлюється під підпис із наказом і починає працювати за новим графіком з дати, яка зазначена у цьому наказі.
Що робити, якщо працівники відмовляються йти у відпустки, а роботи для них на час карантину немає?
Про це ми докладно писали тут.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП, простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
В оформленні і полягає різниця між простоєм та оплачуваними чи неоплачуваними відпустками. У відпустку працівник йде за власним бажанням. Простій оформлюється за ініціативою роботодавця. Отже, якщо ваші працівники відмовляються йти у відпустки, а потреби в їхній роботі немає, щоб зекономити на зарплаті, можна оголосити простій.
У разі простою потрібно своєчасно попередити працівника про його початок.
Керівник підприємства або уповноважений ним орган на період простою повинні надати працівникам відповідні вказівки.
Частиною 2 ст. 34 КЗпП передбачено, що в разі простою працівники можуть бути переведені за їхньої згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу.
Таке переведення має відбуватися на тому ж підприємстві, в установі, організації — на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, що знаходиться в тій самій місцевості, — на строк до одного місяця.
Слід зазначити, що відомості про тимчасове переведення на іншу роботу, пов'язане з простоєм на підприємстві, до трудової книжки працівника не вносяться.
На період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам надалі. Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.
Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Цей документ має затвердити керівник підприємства. Після цього видається наказ про введення простою, в якому зазначаються:
— причини простою;
— перелік підрозділів, що простоюють;
— період простою;
— потреба у присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
— порядок оплати часу простою.
Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на підприємстві чи поза його межами (наприклад, вдома). Тому безпосередньо керівник підприємства має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, питання присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою бажано внести й до колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.
І не забувайте ознайомити із цим наказом працівників (під підпис).
У Табелі обліку використання робочого часу типової форми № п-5, затвердженої наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489, час простою працівників відображається з кодом «П» («23»).
Наказ про запровадження простою і Табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою. Порядок оплати часу простою передбачений ст. 113 КЗпП: час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки (окладу).
Через фінансові проблеми, що виникли через карантин, вирішили скоротити працівників. Як це зробити правильно?
У разі прийняття рішень щодо скорочення робочих місць, зменшення заробітної плати — дотримуватися вимог законодавства про працю. Докладніше про це ми писали тут, тут і тут.
При цьому треба пам'ятати про права працівників і щодо збереження робочого місця під час скорочення, і щодо обов'язкового працевлаштування (це стосується вагітних жінок та тих, які мають дітей, про що ми докладно писали тут). І про право на вихідну допомогу при звільненні.
Адже якщо виникне спір із працівником і справа дійде до суду, то у разі змін в організації виробництва та праці суди будуть з'ясовувати:
— чи дійсно у роботодавця були зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників,
— чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника,
— які є докази щодо змін в організації виробництва та праці,
— що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації,
— чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі,
— чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.