• Посилання скопійовано

За якими стандартами складається фінансова звітність?

01.

За якими стандартами складається фінансова звітність?

Фінансову звітність складають за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності чи національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (п. 2 Порядку №419).

Складати фінзвітність за міжнародними стандартами зобов'язані:

— публічні акціонерні товариства;

— підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки, страховики, кредитні спілки;

— підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

— підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств;

— підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

  • надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
  • недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
  • допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Решта підприємств недержавного сектору складають фінзвітність за нацстандартами бухобліку або за бажанням — за міжнародними стандартами фінансової звітності.

02.

Чи мають складати фінзвітність за МСФЗ підприємства видобувної галузі?

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ починаючи з 2018 року в обов'язковому порядку мають складати, зокрема, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону про бухоблік підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, — це підприємства, які здійснюють таку діяльність:

  • з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
  • та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
  • та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;
  • та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

Всі інші підприємства, зокрема, користувачі водяних свердловин (адже підземні води — це теж корисні копалини) не зобов'язані подавати фінзвітність за МСФЗ.

03.

З якого звітного періоду треба застосовувати таксономію фінансової звітності за МСФЗ?

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Згідно з ч. 5 ст. 12-1 Закону підприємства, зазначені у частині другій цієї статті, складають і подають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подаватиметься до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Мінфін відповідно до Договору з Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія) отримує текст таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами мовою оригіналу, здійснює його переклад та оприлюднення на офіційному веб-сайті.

Отже, Мінфін наказом від 07.12.2018 р. №983 затвердив переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності.

Наказ набрав чинності з 1 січня 2019 року. Тому першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, будуть подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік.

04.

Кому і коли подається фінзвітність?

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабміном, а саме — Порядком №419.

Відповідно до п. 2 Порядку №419 фінансова звітність подається:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам згідно із законодавством, зокрема податковим органам та органам державної статистики.

Усі підприємства подають фінансову звітність органам статистики, а платники податку на прибуток — ще й органам ДПС разом з декларацією з податку на прибуток. І ось тут у 2020 році слід бути уважними та обережними!

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінзвітність за 2019 рік до органів статистики подається до 28 лютого 2020 р.

Проміжна (за I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДПС у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку №419).

Нагадаємо, що згідно з п. 49.18 ПКУ податкові декларації з податку на прибуток подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 ПКУ);

календарному року для «квартальних» платників податку на прибуток — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).

У 2020 році цей строк настає 29 лютого 2020 р. Пунктом 10 Порядку №419 визначено, що у разі коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день. 29 лютого 2020 р. припадає на суботу, отже строк подання фінансової звітності за 2019 рік переноситься на понеділок, 2 березня 2020 р.

Отже, граничні строки фінзвітування податківцям та статистиці в 2020 році різні, але краще не затягувати і відзвітувати до 28 лютого (включно).

Також нагадаємо тим, хто звітує в електронному форматі, що при створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J». Докладніше про це тут.

05.

Чи правда, що тепер фінзвітність в управління статистики слід буде подавати лише в електронному вигляді?

Ні. Справа в тому, що у зв'язку з реалізацією плану дій Уряду щодо реформування органів державного управління та на виконання наказу Держстату щодо оптимізації структури територіальних органів державної статистики з 1 січня 2020 року припиняють свою діяльність відділи статистики у районах.

У зв'язку з цим респонденти в районах та містах обласного значення мають подавати державну статистичну та фінансову звітність до Головного управління статистики, на власний вибір, у таких форматах:

в електронному вигляді з використанням:

а) безкоштовного програмного забезпечення «КАБІНЕТ РЕСПОНДЕНТА»;

б) комерційного програмного забезпечення: M.E.Doc, FREDO Звіт, ЗвітОператор, Арт-Звіт Pro, iFin, Соната, Приват24 для бізнесу, REPORT;

поштою — на адресу відповідного Головного управління статистики.

Про це ми зазначали тут.

06.

Як подавати фінзвітність через Електронний кабінет у складі декларації з податку на прибуток?

Як нагадують податківці, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Отже, коли звітуємо з податку на прибуток за 2019 рік, у складі декларації подаємо і фінансову звітність за цей рік.

Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

07.

А як подають фінзвітність за допомогою Електронного кабінету підприємства-неприбутківці?

Як роз'яснюють податківці, фінансова звітність, що складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт) та її невід'ємною частиною.

Згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№1 — 5).

Неприбуткові установи та організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс). Форма і порядок складання зазначених звітів визначаються НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».

Суб'єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 р. №1541 зі змінами та доповненнями (далі — НП(С)БО 101).

Відповідно до вимог НП(С)БО 101 суб'єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма №1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма №2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма №3-дс), Звіт про власний капітал (форма №4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма №5-дс).

Нагадуємо, що підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності».

Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

08.

Хто і як має оприлюднювати свою фінансову звітність?

Закон про бухоблік у чинній редакції вимагає від деяких юросіб оприлюднювати фінзвітність.

По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, до 30 квітня 2020 р. повинні оприлюднити річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) такі особи:

— підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);

— публічні акціонерні товариства;

— суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;

— суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Ця норма набрала чинності з 01.01.2018 р., тому вже у 2019 році фінзвітність цих СГ за 2018 рік мала оприлюднюватися вперше, а фінзвітність за 2019 рік вже оприлюднюватиметься вдруге — до 30 квітня 2020 р.

По-друге, відповідно до цієї ж ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) до 1 червня 2020 року такі СГ:

— великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;

— середні підприємства;

— інші фінустанови, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

Позаяк ця норма набрала чинності з 01.01.2019 р., вперше вони будуть оприлюднювати свою фінзвітність за 2019 рік до 1 червня 2020 року.

Водночас Мінфін у листі від 07.12.2018 р. №35210-06-5/32299 зазначає, що великим підприємствам, які не є емітентами цінних паперів, та середнім підприємствам, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 р. та перераховують проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2018 рік (включаючи вступний баланс на 01.01.2018 р. за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1), рекомендовано оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на веб-сторінці, починаючи з фінзвітності за 2018 рік.

09.

Хто має проходити щорічний аудит і з якої дати цей обов'язок працює?

З 1 січня 2018 року набрав чинності Закон №2164, яким були внесені зміни до Закону про бухоблік. Хто згідно зі змінами має проходити щорічний аудит і з якої дати цей обов'язок працює — див. у таблицях (за видами юросіб).

Таблиця 1. Аудит у великих підприємствах

Види юросіб Обов'язковість аудиту
Великі підприємства, які є емітентами цінних паперів Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів Зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Таблиця 2. Аудит у середніх підприємствах

Вид юросіб Обов'язковість аудиту
Середні підприємства Зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Таблиця 3. Аудит у емітентів цінних паперів

Види юросіб Обов'язковість аудиту На кого поширюється
Емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, приєднали до групи під назвою «Підприємства, що становлять суспільний інтерес» Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством На всіх зазначених юросіб, незалежно від кількості найманих працівників, суми річного доходу та інших критеріїв

Таблиця 4. Аудит у фінансових установах

2018
Види юросіб Обов'язковість аудиту На кого поширюється
Банки, страховиків, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи, що належать до великих та середніх, додали до групи під назвою «Підприємства, що становлять суспільний інтерес» Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством На всіх зазначених юросіб, крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств
Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств Зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)  

Таблиця 5. Аудит у публічних акціонерних товариствах

Вид
юросіб
Обов'язковість аудиту На кого поширюється
Публічні акціонерні товариства Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством На всіх зазначених юросіб, незалежно від кількості найманих працівників, суми річного доходу та інших критеріїв

Таблиця 6. Аудит у підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин

Вид юросіб Обов'язковість аудиту На кого поширюється
Підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством На підприємства, які здійснюють діяльність з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення, та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів

Таблиця 7. Аудит у суб'єктів природних монополій

Вид юросіб Обов'язковість аудиту На кого поширюється
Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку Зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством Зведений перелік суб'єктів природних монополій розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua)

Таблиця 8. Аудит у державних і комунальних підприємствах

Види юросіб  
Державні і комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі чи територіальній громаді, а також господарські товариства, 50% і більше акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави чи територіальної громади в яких становить 100% Окремо у новій редакції ст. 14 Закону про бухоблік не згадуються

 

10.

Хто має право складати фінансову звітність за спрощеними (малими) формами?

Згідно з оновленою редакцією НП(С)БО 25, наразі існують два види форм фінансової звітності, яка є меншою, ніж звичайна, передбачена НП(С)БО 1.

Фінансову звітність малого підприємства (форми №1-м, №2-м) мають складати:

  • малі підприємства;
  • представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Нагадаємо, що малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

  • балансова вартість активів — до 4 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників — до 50 осіб.

Фінансову звітність мікропідприємства (форми №1-мс, №2-мс) мають складати:

  • мікропідприємства;
  • підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, тобто платники єдиного податку;
  • непідприємницькі (тобто неприбуткові) товариства.

Зверніть увагу: як роз'яснюють податківці, згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№1 — 5).

Малим підприємствам та представництвам іноземних суб'єктів господарської діяльності слід врахувати і зміни до форми фінансового звіту щодо нематеріальних активів.

А саме у фінансову звітність малого підприємства додано окремі рядки для нематеріальних активів:

  • нематеріальні активи — 1000;
  • первісна вартість — 1001;
  • накопичена амортизація — 1002.

Це означає, що малим підприємствам слід виділити вартість та накопичену амортизацію нематеріальних активів з таких рядків фінзвіту на початок 2019 року:

  • основні засоби — 1010;
  • первісна вартість — 1011;
  • знос — 1012.

Зробити це можна за даними бухобліку на рахунках та субрахунках: 10, 11, 12, 131, 132, 133. Інформація з рахунків 12 та 133 наводиться в нових рядках 1001 та 1002 відповідно, а у старих рядках 1011 та 1012 наводяться лише залишки за рахунками 10, 11 та 131, 132.

11.

Якщо підприємство подало фінансову звітність не за тією формою, якими будуть наслідки?

Податківці вважають, що подання фінзвітності за неналежною формою — це адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186-3 КУпАП (див. тут та тут).

А тут ми проаналізували, чи дійсно це так, і дійшли таких висновків:

— органи статистики можуть накласти адмінштраф згідно з ч. 1 ст. 186-3 КУпАП (штраф у розмірі від 10 до 15 н.м.д.г. — від 170 до 255 грн) за подання фінзвітності не в повному обсязі (лист Держкомстату від 01.11.2001 р. №16-1-67). Це справедливо тоді, коли СГ подав фінзвітність в меншому обсязі, ніж потрібно, наприклад, подав форми №1-мс та №2-мс замість форм №1-м та №2-м, або форми №1-м та №2-м замість повних форм №1 та №2;

— нормою ч. 1 ст. 186-3 КУпАП цей же штраф передбачено й за подання фінзвітності просто не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, без прив'язки до того, чи достатньо повний обсяг такої фінзвітності, чи ні. Що до такої документації належить, зазначено в ч. 5 ст. 8 Закону про статистику. Зокрема, до неї належить звітність, форми та інструкції заповнення якої затверджені Держкомстатом. Фінзвітність затверджено Мінфіном, тож за подання фінзвітності у повному обсязі, але не за тією формою, адмінштраф не повинен застосовуватися.

Штраф, передбачений ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за неподання фінзвітності застосовується виключно до підприємств, пов'язаних з бюджетними коштами, адже його можуть накласти лише органи Держаудитслужби (ст. 234-1 КУпАП). А вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки стосовно підконтрольних установ і суб'єктів господарювання.

12.

Що слід пам'ятати при складанні Балансу?

1. Перед складанням Балансу слід провести певні дії:

— відобразити в бухобліку результати обов'язкової річної інвентаризації — у тому місяці, коли її було завершено. Про те, як її провести в 2019 році, ми писали тут, тут, тут, тут та тут;

— з огляду, зокрема, на результати інвентаризації за потреби необхідно перекваліфікувати активи та зобов'язання, списати їх або нарахувати чи скоригувати резерви. Наприклад, у складі оборотних активів не можуть обліковуватися необоротні активи (наприклад, довгострокова дебіторська заборгованість не може обліковуватися на рахунках, призначених для короткострокової заборгованості) і навпаки. Аналогічно у складі довгострокових зобов'язань не можуть відображатися поточні зобов'язання (наприклад, частина довгострокового кредиту банку, що підлягає погашенню протягом наступного року, має обліковуватись у складі короткострокових боргів) і навпаки;

— якщо підприємство веде облік розрахунків із покупцями та постачальниками без застосування рахунків обліку виданих і отриманих авансів (такий підхід формально не відповідає Інструкції №291, проте широко використовується на практиці), на дату річного балансу потрібно віднести аванси на відповідні субрахунки 371 та 681 або зробити їх аналітичне виділення на рахунках 36 та 63;

— у разі обліку овердрафтів за кредитом рахунку обліку грошових коштів у банку (31) на кінець року перенести від'ємні залишки за рахунком 31 на рахунок обліку кредитів банку (рахунок 60). З цього питання є досить давній лист Мінфіну від 09.12.2003 р. №31-04200-30-5/7021, де він радить відображати овердрафт за кредитом рахунку 31, але інформацію про нього (себто від'ємне сальдо за рахунком 31) наводити у статті балансу про короткострокові кредити банків. Хоча, по суті, у разі використання овердрафтових сум відповідні записи слід робити безпосередньо у кореспонденції з рахунком 60, а не 31. Тоді кредитового сальдо на активному рахунку 31 не буде. На практиці використовують обидва варіанти обліку овердрафту. Компромісним варіантом може бути поточний облік овердрафту на рахунку 31 (бо так справді у щоденній роботі зручніше, і на жодну звітність це не впливає), а на кожну дату балансу слід переносити від'ємний залишок на рахунок 60 операцією: Д-т 31 К-т 60. На початку наступного звітного періоду робиться зворотний запис: Д-т 60 К-т 31. Таким чином, на дату балансу залишки на рахунках 31 та 60 буде сформовано правильно, що дозволить правильно складати баланс автоматично за допомогою програмного забезпечення;

— відобразити нарахування податків та зборів за звітний рік. Якщо на момент складання балансу достовірних даних про суму таких податків ще немає, але вони є істотними, слід нарахувати відповідні резерви. Зокрема, це стосується річного податку на прибуток, суму якого потрібно віднести на фінансовий результат (Д-т 79 К-т 98). Як правило, податок на прибуток нараховується лише після того, як фінрезультат визначено та проведено всі коригування фінрезультату відповідно до ПКУ. Зокрема, на цьому етапі визначаються відстрочені податки відповідно до П(С)БО 17. Показники балансу на кінець року порівнюються з оцінкою його статей за податковими правилами, і розраховуються тимчасові різниці між ними, які беруть участь у розрахунку відстрочених податків. Якщо підприємство є платником єдиного податку, але з певних причин подає повний фінансовий звіт замість малого або скороченого (за формами, затвердженими П(С)БО 25), воно повинно нарахувати єдиний податок за звітний рік;

— закрити рахунки обліку витрат періоду (92, 93, 94, 95, 96, 97), що повністю відносяться до операційних та неопераційних витрат у періоді їх виникнення, шляхом віднесення їх дебетового залишку на фінансовий результат (рахунок 79). При використанні 8-го класу рахунків (витрати за елементами) перед цим також закрити 8-й клас рахунків;

— закрити рахунки обліку доходів (рахунки класу 7) шляхом віднесення їх кредитового залишку на фінансовий результат (рахунок 79);

— визначити річний фінансовий результат — прибуток або збиток шляхом віднесення відповідного залишку за рахунком 79 на відповідний субрахунок рахунку 44 та вивести сальдо на одному зі субрахунків рахунку 44 (441, 442).

2. Треба визначити період, за який складається Баланс (і решта форм фінзвітності). Відповідно до ст. 13 Закону про бухоблік базовим звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, яким на практиці вважається проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Тому річний баланс складається станом на кінець останнього дня звітного року — 31 грудня.

Проте при цьому слід враховувати окремі звітні правила визначення звітного періоду, передбачені для новостворених і ліквідованих підприємств. Адже за тією ж ст. 13 Закону про бухоблік:

— перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців;

— звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Якщо ваше підприємство продовжуватиме працювати наступного року, то слід пам'ятати, що показники балансу на кінець останнього дня року 31 грудня відповідають показникам на початок першого дня наступного звітного року 1 січня. Проте у заголовку балансу завжди має стояти остання дата звітного періоду. Так, річний баланс за 2019 р. складатиметься на 31 грудня 2019 р.

3. Баланс складається в тисячах грн без десяткового знака.

Форма балансу складається з двох частин: активу та пасиву.

Згідно з п. 7 розділу II НП(С)БО 1, у балансі підприємства, з урахуванням самої його форми, відповідно до загальної балансової формули відображаються: Активи = Капітал + Зобов'язання.

4. Нині окремого П(С)БО, яке б регулювало порядок складання балансу та зміст його окремих статей, немає. НП(С)БО 1, по суті, регулює лише загальні положення щодо змісту балансу та визначає його форму. Тож під час складання балансу варто враховувати також і Методрекомендації №433. Вони містять короткі вказівки щодо змісту статей балансу, а також посилання на відповідні П(С)БО, що регулюють порядок обліку тих чи інших конкретних видів активів та зобов'язань.

5. Згідно з п. 3 розділу IV НП(С)БО 1, згортання статей активів і зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або МСФЗ.

Найчастіше на практиці підприємства згортають розрахунки з дебіторами та кредиторами. Іноді з економічної точки зору це допустимо, особливо якщо йдеться про однорідні зустрічні вимоги (коли один і той самий контрагент одночасно є і дебітором, і кредитором, і відповідні зобов'язання є однорідними, наприклад грошовими).

Водночас у більшості випадків дебіторська та кредиторська заборгованість є різною за строками погашення та неоднорідною, тож їх потрібно показувати у балансі розгорнуто. Неприпустимо, наприклад, згортати інформацію про розрахунки з різними покупцями та замовниками, зокрема, якщо перед одним покупцем є товарний борг (унаслідок одержання авансу за товар), а інший заборгував підприємству кошти. Інформація про першого відображається у складі кредиторської заборгованості, а про другого — у складі дебіторської.

Докладніше про все це читайте тут.

13.

Про що слід пам'ятати при складанні Звіту про фінансові результати?

Звіт про фінрезультати складається з чотирьох розділів:

1) головний розділ — власне статті про фінрезультати: доходи, витрати та прибуток або збиток;

2) сукупний дохід;

3) елементи операційних витрат;

4) розрахунок показників прибутковості акцій.

Звіт про фінрезультати складається в тисячах грн без десяткового знака (крім розділу IV Звіту про фінансові результати, грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками).

Розділ I «Фінансові результати»

Доходи і витрати від операційної, іншої операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства відображаються в окремих статтях звіту — саме цей принцип покладено в основу форми №2. Окремо визначають фінрезультат від реалізації товарів, робіт, послуг, результат від операційної діяльності підприємства та загальний фінрезультат від його діяльності загалом.

Розділ II «Сукупний дохід»

НП(С)БО 1 визначає сукупний дохід як зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками). Водночас є поняття іншого сукупного доходу — це доходи і витрати, не включені до фінансових результатів підприємства. Тож у цьому розділі відображають доходи і витрати, не включені до розділу I Звіту про фінрезультати. Це, зокрема, доходи і витрати підприємства, які були отримані протягом року внаслідок господарських операцій та інших подій і через специфіку їх бухгалтерського обліку не відображені на бухгалтерських рахунках 7-го та 9-го класів. Такі доходи і витрати відображають одразу на рахунках обліку капіталу — це рахунки 4-го класу.

Розділ III «Елементи операційних витрат»

Розділ III призначено для відображення витрат підприємства звітного періоду поелементно. Тут усі витрати подано в розрізі центрів їх формування: на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати, але (увага!) за мінусом внутрішнього обороту, тобто за мінусом тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої і спожитої самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводиться (п. 3.37 Методрекомендацій №433).

Розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій»

Цей розділ заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій (п. 3.38 Методрекомендацій №433). Суть показників цього розділу є зрозумілою з назви самих рядків, тому особливих питань під час його заповнення не виникає.

Докладніше про те, як складається цей Звіт, читайте тут.

14.

Як складається Звіт про рух грошових коштів?

Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття коштів як у гривнях, так і у валюті протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (п. 3 НП(С)БО 1).

Відповідно до положень п. 9 р. II НП(С)БО 1, у Звіті відображається рух коштів, що, своєю чергою, є надходженням і вибуттям грошей та їхніх еквівалентів протягом звітного періоду в результаті всіх видів діяльності підприємства: операційної (розділ I Звіту), інвестиційної (розділ II Звіту) та фінансової (розділ III Звіту). Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1 еквіваленти коштів (грошей) — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості, тобто їхня вартість є відносно постійною протягом довгого періоду. Не забуваймо, що депозити до запитання є складовою грошей за визначенням.

Суми надходжень і видатків, що виникають унаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, у Звіті розкривають окремо. Тому якщо одна господарська операція, що генерує потоки коштів, включає суми, які належать до різних видів діяльності, ці суми наводять в окремих статтях Звіту у складі відповідних видів діяльності.

Види діяльності підприємства

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства з реалізації товарів, робіт чи послуг, для якої воно і було створене. Крім того, до операційної діяльності належать операції, які не можна віднести до інвестиційної чи фінансової діяльності (п. 3 розділу I НП(С)БО 1). До операційної діяльності належать операції з: отримання оплати від покупців та замовників; оплати постачальникам товарів, робіт, послуг; виплати працівникам; оплати інших операційних витрат тощо.

Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація необоротних активів, а також поточних фінансових інвестицій, які не належать до еквівалентів коштів (п. 3 розділу I НП(С)БО 1). Це можуть бути операції з оплати постачальникам за ОЗ, нематеріальні активи, інші необоротні активи, отримання частки участі в інших підприємствах, а також надходження від продажу таких об'єктів інвестування; видача позик та їх отримання не від фінансових установ тощо.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка спричинює зміни розміру та складу власного і позикового капіталу підприємства (п. 3 розділу I НП(С)БО 1). Наприклад, надходження коштів від випуску акцій та продажу інших інструментів власного капіталу, а також отримання позик та виплата коштів для погашення позик, виплата дивідендів тощо.

До Звіту не включають внутрішні зміни у складі коштів (наприклад, рух коштів із каси до банку або з одного банківського рахунку на інший, зокрема перерахування коштів на спецрахунок у СЕА ПДВ або у СЕА РП СЕ — для платників акцизу) та негрошові операції (бартерні операції, отримання активів за договором фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) (абз. 2 п. 9 розд. II НП(С)БО 1).

Складаючи Звіт, доцільно керуватися Методрекомендаціями №433 та Методрекомендаціями №476.

Підприємство за власним рішенням може обрати один із методів складання Звіту:

— прямий метод, використовуючи при цьому форму №3 (рух коштів унаслідок операційної діяльності визначають за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку);

— непрямий — форму №3-н (рух коштів унаслідок операційної діяльності визначають шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування).

Вибір такого методу слід зафіксувати в наказі про облікову політику згідно з п. 2.29 розд. II Методрекомендацій №635. Якщо такого наказу на початку звітного року не видавалося, вибір форми складання Звіту можна оформити й у вигляді звичайного наказу керівника, складеного до дати подання фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів, як і решта форм «великої» фінансової звітності, складають у тисячах гривень без десяткових знаків.

Докладніше про його складання, зокрема, за прямим методом, читайте тут.

15.

Звіт про власний капітал: що врахувати при складанні?

Перший розділ пасиву Балансу, який називається «Власний капітал», відображає загальну ситуацію щодо власного капіталу та його окремих складових на початок та на кінець звітного періоду. З балансу можна отримати лише кількісну інформацію про те, на яку суму змінився за звітний рік той чи інший вид капіталу (який показаний у відповідних рядках розділу I пасиву). Для того щоб простежити причини цих змін у капіталі, і складається звіт про власний капітал.

Власний капітал — це різниця між активами і зобов'язаннями підприємства. Зменшення активів або збільшення зобов'язань призводить до зменшення власного капіталу. Фактично це є витратами або зменшенням економічних вигід (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). До зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) спричинюється збільшення активів або зменшення зобов'язань.

Власний капітал підприємства може збільшуватися внаслідок:

  • інвестицій власника(ів);
  • отримання прибутку;
  • збільшення вартості необоротних активів у результаті дооцінки;
  • отримання емісійного доходу;
  • збільшення номінальної вартості акцій;
  • безоплатного отримання необоротних активів.

Власний капітал підприємства може зменшуватися внаслідок:

  • вилучення власником(ами) вкладеного раніше капіталу без передачі цієї частки іншим особам;
  • отримання збитків;
  • зниження вартості необоротних активів у результаті уцінки;
  • продажу акцій за ціною, нижчою від їх номіналу;
  • зниження номінальної вартості акцій.

Крім збільшення/зменшення загальної суми власного капіталу, в його складі можуть відбутися і внутрішні зміни. У цих випадках сума за відповідним рядком Звіту про власний капітал дорівнюватиме нулю, адже при внутрішніх змінах збільшення/зменшення сальдо за однією статтею власного капіталу неодмінно спричинює зменшення/збільшення сальдо за іншою його статтею.

Звіт про власний капітал має форму шахової таблиці: графи таблиці відповідають статтям першого розділу пасиву балансу, а у рядках наводяться причини змін показників на початок та на кінець звітного періоду — основні господарські операції, які впливають на зміни окремих статей і власного капіталу загалом.

Звіт про власний капітал складають за даними Балансу, Звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних за рахунками 4-го класу. Якщо всі звіти складено правильно, то залишок власного капіталу на кінець року, який відображається у балансі (всі рядки розділу I пасиву балансу та їх підсумок), збігається з даними звіту про власний капітал на кінець року.

Як і всі інші форми фінансової звітності, Звіт про власний капітал складають у тисячах грн без десяткового знака, а суми, що зменшують статті власного капіталу, наводять у дужках.

Якщо у Звіті про фінрезультати та у Звіті про рух грошових коштів додатково для порівняння наводять торішню інформацію, що передбачено самою формою цих звітів, то у формі звіту про власний капітал відповідних граф для даних за минулий рік немає. Тож п. 10 НП(С)БО 1 та п. 5.3 Методрекомендацій №433 вимагають додавати звіт про власний капітал за попередній рік для забезпечення порівняльного аналізу інформації до звіту про власний капітал за звітний рік.

Звіт про власний капітал складається з кількох розділів, зокрема: залишок на початок року з коригуваннями; власне зміни в капіталі; залишок на кінець року.

Докладніше про його заповнення читайте тут.

16.

Чи обов'язково подавати Примітки до фінансової звітності?

Примітки до фінансової звітності згідно з п. 3 розділу I НП(С)БО 1 — це сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінзвітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Отже, якщо решта форм вашої фінзвітності містять ті показники, відображення яких передбачено у Примітках, подавати їх слід обов'язково.

До інформації, що підлягає відображенню в примітках, може бути віднесено інформацію:

  • яка висвітлює дані бухобліку і є суттєвою, тобто її відсутність може вплинути на рішення користувачів фінзвітності;
  • яку не наведено у фінзвітності, але відображення якої передбачено відповідними П(С)БО;
  • яка додатково пояснює аналіз статей фінзвітності.

Наприкінці кожного П(С)БО наводиться перелік інформації, яка підлягає розкриттю у примітках.

Зокрема, національні стандарти передбачають наведення у примітках до звітності інформації про:

  • рух нематеріальних та необоротних активів, про інвестиції (капітальні та фінансові) — п. 36 — 38 П(С)БО 7; п. 36 — 37 П(С)БО 8;
  • методи оцінки запасів та балансову вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації або передані у переробку, на комісію, у заставу — п. 29 П(С)БО 9;
  • структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів i витрат — п. 31 П(С)БО 16;
  • обсяг бартерних операцій — п. 25 П(С)БО 15;
  • рух забезпечень і резервів — п. 21 П(С)БО 11;
  • використання амортизаційних відрахувань — у П(С)БО про це прямої вказівки немає, але у формі приміток такі показники є;
  • перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості — п. 13 П(С)БО 10.

Як передбачено п. 7 розділу IV НП(С)БО 1, у примітках до фінзвітності наводиться інформація про призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань (крім зареєстрованого капіталу). Перелік інформації, яку наводять у примітках акціонерні товариства, передбачено п. 8 розділу IV НП(С)БО 1.

Типову форму №5 «Примітки до річної фінансової звітності» затверджено наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. №302. Показники (одиниця грошового виміру), які мають наводитися у примітках, — тисяча гривень без десяткового знака.

Отже, Примітки — це не лише типова форма №5, а сукупність показників (пояснювальна записка), що дає повну та об'єктивну картину про фінансове становище і результати діяльності підприємства у вигляді письмового пояснення, таблиць, графіків тощо.

17.

За якою формою слід подавати Декларацію з податку на прибуток за 2019 рік?

Мінфін наказом від 14.11.2019 р. №481 (зареєстрований в Мін'юсті 06.12.2019 р. за №1217/34188) затвердив зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Її приводять у відповідність до чинних норм ПКУ.

Як повідомляють податківці, видання Наказу №481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набрали чинності з 01.01.2019 р. Тому платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою. Про це ми писали тут.

18.

Яких змін зазнала нова форма Декларації з податку на прибуток?

Що змінюється в основній частині декларації?

1. У новій редакції викладено рядок за кодом 26 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від'ємне) значення (рядок 19 — рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється, або рядок 35 — рядок 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)), або рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до рядків 26 — 29, 31 — 33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)».

2. Додано нові рядки такого змісту:

35. Сума збільшення податкового зобов'язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 — 142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України;

36. Штрафні санкції за порушення положень пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України;

37. Пеня, нарахована на виконання вимог статті 1231 глави 11 розділу II, пунктів 142.1 — 142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

3. Позицію «Наявність додатків10» викладено у новій редакції.

Новий додаток та зміни у наявних

По-перше, декларацію доповнено новим додатком ПП. У ньому відображаються суми податку на прибуток, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

По-друге, змінюється зміст податкових різниць у додатку РІ щодо збільшення фінрезультату:

— на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

— на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

По-третє, змін також зазнали:

— додаток ПН щодо заповнення відомостей про нерезидента;

— додаток ВП щодо можливості подання платником податку на прибуток фінансової звітності за звітний період, що уточнюється, якщо уточнення показників здійснюється у складі декларації за будь-який наступний податковий період відповідно до положень пп. «б» п. 50.1 ПКУ.

19.

Як має звітувати за 2019 рік підприємець на загальній системі оподаткування?

Для підприємця на загальній системі (п. 177.5 ПКУ):

— звітним періодом є рік;

— декларація подається за місцем податкової адреси (що це таке, див. п. 45.1 ПКУ).

Декларація про доходи подається протягом 40 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Останній день строку подання декларації за 2019 рік — 10 лютого 2020 р., бо 9 лютого — це вихідний, а згідно з п. 49.20 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Проте потрібно пам'ятати, що новозареєстровані підприємці або ті, що протягом року перейшли на загальну систему, далі протягом року розраховують та сплачують авансові платежі у встановлені строки. А вже остаточний розрахунок ПДФО та ВЗ за звітний податковий рік здійснюється підприємцем самостійно згідно з даними, зазначеними в річній декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на підставі документального підтвердження факту його сплати (пп. 177.5.3 ПКУ).

Приклад 1. Держреєстрацію ФОПа проведено 2 січня. У цьому випадку потрібно:

— на підставі фактичних даних за січень — березень графи 9 Книги обліку доходів і витрат (зазначається сума чистого оподатковуваного доходу), помножених на 18%, сплатити авансовий платіж з ПДФО до 20 квітня;

— подати декларацію за I квартал до 9 травня;

— до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом, тобто до 20 липня і до 20 жовтня, сплатити авансові платежі згідно з фактичними даними графи 9 книги;

— подати річну декларацію до 9 лютого року, наступного за звітним;

— сплатити ПДФО та ВЗ за результатом року протягом 10 к. д. після граничного строку подання декларації.

А от якщо підприємець протягом року перейшов із загальної системи на спрощену (сплату єдиного податку), декларацію за квартал подавати не потрібно. У цьому разі декларація подається за наслідками року (додатково див. ЗIР, підкатегорія 104.09).

За результатом 2019 року декларація подаватиметься за новою формою. Наказом Мінфіну від 25.04.2019 р. №177 у новій редакції викладено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Нова форма декларації відрізняється від попередньої деякими особливостями, які, по суті, не стосуються підприємницької діяльності.

У розділі I декларації «Загальні відомості» у рядку 6 позначкою «х» позначається резидентський статус платника податку (резидент, нерезидент).

У рядку 8 слід зробити позначку «х» в категорії «підприємець».

У розділі II декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» відображається сума загального оподатковуваного доходу за рік.

Зверніть увагу: за п. 177.11 ПКУ підприємці у річній декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження в Україні та іноземні доходи.

У розділі III декларації слід показати «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

У розділі IV декларації у рядку 12 зазначається загальна сума річного доходу (разом з іншими доходами з джерел їх походження в Україні та іноземними доходами).

У рядках 13, 18.1 та 19.1 розділу V зазначаються суми податкових зобов'язань з ПДФО та ВЗ, що підлягають сплаті до бюджету самостійно підприємцем за результатами звітного (податкового) року.

Показники у розділах II — VII декларації, додатках проставляються у гривнях із копійками. Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Розрахунок підприємницьких доходів та витрат міститься у додатку Ф2.

Про те, як підприємцю слід складати таку декларацію, докладніше читайте тут.

20.

Як має звітувати за 2019 рік платник єдиного податку I — III груп (юрособа або підприємець)?

Перш за все слід чітко визначити звітний період, особливо новоствореним суб'єктам господарювання або тим, хто протягом 2019 року змінював систему оподаткування:

1) податковим періодом для платників єдиного податку першої, другої груп є календарний рік. Податковим періодом для платників єдиного податку третьої групи (як фізосіб-підприємців, так і юридичних осіб) є календарний квартал (п. 294.1 ПКУ);

2) звітний період починається з першого числа першого місяця податкового періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового періоду (п. 294.2 ПКУ);

3) для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із загальної системи, перший податковий період починається з першого числа місяця, наступного за наступним звітним кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ПКУ). Наприклад, особа змінила систему оподаткування і за даними реєстру платників єдиного податку зареєстрована як платник єдиного податку 24 грудня, тоді перший звітний період починається 1 січня;

4) для новозареєстрованих платників єдиного податку перший звітний період починається (п. 294.4 ПКУ):

— для підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (з 22.10.2019 р. діє нова форма!) і обрали першу або другу групу, — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку. Наприклад, державна реєстрація у січні, подали заяву на єдиний податок до кінця січня, перший звітний період — з 1 лютого;

— для суб'єктів господарювання (фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про застосування спрощеної системи оподаткування і обрали третю групу, — з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Наприклад, держреєстрація 2 січня, подали заяву на єдиний податок до 11 січня, перший звітний період — з 1 січня;

5) у разі держреєстрації припинення останнім податковим періодом вважається період, у якому податкова отримала від держреєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення (п. 294.6 ПКУ);

6) у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім звітним періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до ДПС заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ПКУ). Адже згідно з п. 295.4 ПКУ єдиний податок сплачується платниками першої — третьої груп за місцем податкової адреси (додатково див. IПК від 21.06.2019 р. №2844/6/99-99-12-03-05-15/IПК).

Податкові декларації платника єдиного податку подаються у строк:

— протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, платниками єдиного податку першої та другої групи. Останній день строку подання декларації за 2019 рік згідно з 49.20 ПКУ — 2 березня 2020 р., тому що 29 лютого — це вихідний (проте рекомендуємо дочекатись додатково офіційної інформації від ДПС). У декларації відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески. Річна декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за іншими ставками (п. 296.2 ПКУ). Отримані протягом податкового періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, установлених п. 291.4 ПКУ, відображаються платниками єдиного податку в декларації з урахуванням особливостей, визначених пп. 296.5.1 — 296.5.5 Кодексу;

— протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), платниками єдиного податку третьої групи (п. 296.3 ПКУ). Останній день строку подання декларації за 2019 рік — 10 лютого 2020 р., тому що 9 лютого — це вихідний.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком (п. 296.7 ПКУ) з початку року і заповнюється у гривнях з двома десятковими знаками після коми. Форми декларацій затверджені наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578.

Підприємці — платники єдиного податку у декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ПКУ (перша та друга групи єдиного податку);

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15% (додатково див. п. 293.4 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку (3% або 5%);

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку (додатково див. п. 293.5 ПКУ).

Докладніше про те, як складається така декларація, читайте тут.

21.

Як складається підприємцями Звіт з ЄСВ за 2019 рік?

Останні зміни до Порядку №435 щодо форм звітності з ЄСВ вносилися наказом Мінфіну від 15.05.2018 р. №511. Отже, за 2019 рік підприємці подають уже знайому форму Звіту.

Нагадаємо, що у 2018 році він зазнав певних змін. Тепер він містить лише дві таблиці (замість чотирьох):

  • таблицю 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» подає ФОП як на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування;
  • таблиця 2 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» подається лише за наявності спецстажу.

Фізичні особи — підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов'язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою додатка 5 із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Отже, граничний термін подання додатка 5 за 2019 рік — 10 лютого 2020 року. Це буде понеділок, звичайний робочий день, тому строки подання Звіту не переносяться на іншу дату.

Хто може Звіт не подавати?

Відповідно до п. 3 розділу III Порядку №435 ФОПи як на загальній, так і на спрощеній системі і члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони:

1) отримують пенсію за віком;

2) або є особами з інвалідністю;

3) або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізособи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до п. 10, 11 розділу IV Порядку №435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2, 5 розділу III Порядку №435. Звітним періодом є календарний рік.

Докладніше про те, як складати цей Звіт за 2019 рік, читайте тут.

До змісту номеру