До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 14.05.2020 р. №2010/6/99-00-04-06-03-06/IПК
Діяльність ГО та благодійних організацій
Ця стаття присвячена роботі ГО та благодійних фондів. Адже навіть маючи таку благородну мету — допомога іншим, — слід пам'ятати про правила оподаткування. З'ясувати діяльність таких осіб допоможе IПК від 14.05.2020 р. №2010/6/99-00-04-06-03-06/IПК (див. «ДК» №22-23/2020).
Податковий статус
Громадські об'єднання, благодійні організації підлягають держреєстрації. А от види діяльності, що їх здійснюють такі особи, регулюються окремими законами:
— для громадських об'єднань це Закон України від 22.03.2012 р. №4572-VI «Про громадські об'єднання» (далі — Закон про громадські об'єднання);
— для благодійних організацій це Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі — Закон про благодійну діяльність).
Але такі особи мають і спільну рису. Це їхня основна мета — неодержання прибутку. Тому з погляду податкового статусу такі особи, як правило, є неприбутковими організаціями.
Неприбуткові організації
Неприбуткові підприємства, установи та організації — неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 ПКУ.
Отримати статус неприбуткової організації, що означає не сплачувати податку на прибуток, можна шляхом виконання певних умов і внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій з певною ознакою неприбутковості згідно з Порядком ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженим постановою КМУ від 13.07.2016 р. №440:
— (0032) — громадські об'єднання;
— (0036) — благодійні організації.
Для збереження статусу неприбутковості важливим є не джерело отримання доходів, а напрям використання коштів. Установчі документи таких юросіб повинні мати застереження щодо заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. А також слід уточнити питання щодо передачі активів у разі припинення діяльності (здійснюється передача активів неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету). Тому що у пп. 134.4.2 ПКУ сказано: доходи неприбуткових організацій використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Саме тому статут повинен містити: джерела надходження (формування) коштів та напрями їх використання. I як повідомляється в IПК від 14.05.2020 р. №2010/6/99-00-04-06-03-06/IПК, якщо основною метою організації є благодійна діяльність, то діяльність такої організації має провадитися в статусі благодійної відповідно до вимог Закону про благодійну діяльність.
Жертвувати треба вміти
Щодо надання благодійної допомоги громадською організацією у статусі неприбуткової, то здійснення такою організацією благодійної пожертви бенефіціару повинно відповідати напрямам і меті діяльності громадської організації (надавача такої допомоги), не суперечити вимогам законів про благодійну діяльність та Закону про громадські об'єднання, виключати ознаки майнового інтересу членів (учасників) такої організації та не має використовуватися для вигоди членів (учасників) цієї організації.
Наприклад, у згаданій IПК від 14.05.2020 р. №2010/6/99-00-04-06-03-06/IПК податківці слушно зауважують: використання доходів громадської організації у статусі неприбуткової для здійснення витрат на обслуговування транспортного засобу за договором позички не буде порушенням за умови, що такий транспортний засіб використовується безпосередньо для здійснення статутної діяльності громадської організації та відповідні витрати мають належне документальне підтвердження.
Якщо є факт використання доходів для цілей інших, аніж передбачено установчими документами, така організація втрачає статус «неприбутковості» і стає платником податку на прибуток. У цьому разі об'єктом оподаткування є сума коштів, використана не за цільовим призначенням.
Одночасне перебування юрособи на податкових режимах, які передбачають включення до Реєстру неприбуткових установ та іншої системи оподаткування, не дозволяється. Особа може обрати певну систему оподаткування1 (хоча з огляду на мету створення такої особи це вкрай невигідно!):
— загальну систему — сплата податку у розмірі 18% з фінрезультату бухобліку;
— спрощену систему — сплата єдиного податку у розмірі 5% або 3% (платник ПДВ) з отриманих доходів, як правило, за касовим методом.
Якщо неприбуткова організація забажає стати платником єдиного податку, то прямих заборон немає. Проте слід відповідати вимогам для перебування на спрощеній системі (критерії для обрання спрощеної системи встановлено у п. 291.4 ПКУ, також слід ознайомитись із п. 291.5 ПКУ, який встановлює певну заборону).
Згідно з пп. 291.5.5 ПКУ обрати спрощену систему не можуть суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%. Тобто частка засновників-юросіб, які є платниками єдиного податку, повинна становити не менше 75%.
Якщо сукупність часток дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток становить 100%. Як наслідок, юрособа, чий статутний капітал дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників-юросіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощеної системи оподаткування.2
1 Додатково див. ЗIР, підкатегорія 102.04, запитання: «Який порядок подання податкової звітності неприбутковою організацією, яка в середині року прийняла рішення про перехід на загальну/спрощену систему оподаткування, та сплати при цьому податкового зобов'язання?».
2 Таке обмеження стосується лише юросіб, а саме громадських спілок (це громадське об'єднання, засновниками якого є юрособи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юрособи приватного права та фізособи) та благодійників-юросіб. Натомість громадська організація — це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізособи.
Громадські або благодійні організації як неприбуткові не звільнені від ведення бухгалтерського обліку, тому документального підтвердження згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік ніхто не скасовував. Бухгалтерський облік ведеться безперервно з дня реєстрації особи до її ліквідації. I слід пам'ятати, що відповідно до п. 44.1 ПКУ показники у звітності формують на підставі первинних документів.
Статус платника ПДВ
Мета та напрями діяльності громадських організацій та благодійних фондів — це надання допомоги як майнового, так і немайнового характеру. Враховуючи визначення таких термінів, як «безоплатно надані товари, роботи, послуги» (пп. 14.1.13 ПКУ), «постачання товарів» (пп. 14.1.191 ПКУ) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 ПКУ), неприбуткова організація повинна пам'ятати про вимоги п. 181.1 ПКУ. Як правило, неприбуткові організації є неплатниками ПДВ, проте якщо протягом останніх 12 міс. загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг перевищить 1 млн грн, виникає обов'язок реєстрації платником ПДВ. I далі операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг (у тому числі на безоплатній основі), місцем постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу визначено митну територію України, є об'єктом оподаткування ПДВ (підтверджує це і згадана нами IПК від 14.05.2020 р. №2010/6/99-00-04-06-03-06/IПК). I, можливо, благодійна організація зі статусом ПДВ здійснюватиме в основному звільнені від ПДВ операції (ясна річ, за умови відповідності пп. 197.1.15 ПКУ, зокрема маркування товарів), доведеться нараховувати умовні податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. А от у разі недотримання умов, визначених пп. 197.1.15 ПКУ, такі операції оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20% або 7%.
Наприклад, нині можна побачити реалізацію «благодійних карток», які належать благодійній організації, через торгову мережу. Тоді передача благодійною організацією «благодійних карток» торговій мережі є операцією з постачання товарів і ця операція не підпадає під дію вимог пп. 197.1.15 ПКУ, як наслідок підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою (див. IПК від 08.05.2020 р. №1898/6/99-00-07-03-02-06/IПК, див. «ДК» №22-23/2020). Тож якщо «благодійні картки» передають благодійною організацією — платником ПДВ, то ця операція оподатковується ПДВ за ставкою 20%. А от якщо благодійна організація не є платником ПДВ, тоді слід пам'ятати про обсяг операцій за останні 12 місяців. До оподатковуваних операцій для потреб реєстрації як платник ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ, це пп. 197.1.15 ПКУ.
Консультують податківці
Чи враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ, обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг та обсяги операцій з ліквідації за власним бажанням необоротних активів?
<...> обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ.
ЗIР, підкатегорія 101.02
Функції податкового агента
Платником ПДФО та платником військового збору є фізособа-резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. А от чи є благодійний фонд податковим агентом, залежить від виду допомоги.
Податковий агент
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа <...> незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм <...>
Благодійний фонд може нараховувати дохід фізособі у вигляді продуктових наборів та грошової допомоги на особистий приватний рахунок. Не є об'єктом оподаткування виплати:
— згідно з пп. 165.1.4 ПКУ з урахуванням п. 170.7 ПКУ;
— згідно з пп. 165.1.54 ПКУ — це сума (вартість) благодійної допомоги з урахуванням пп. 170.7.8 ПКУ.
Оподаткування благодійної допомоги
Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі — благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Особливості оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ПКУ. Для потреб оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову (під визначені умови та напрями її витрачання) та нецільову (без установлення умов або напрямів).
Цільова благодійна допомога не оподатковується у будь-якій сумі (вартості), отримувачі такої допомоги перелічені у пп. 170.7.4 ПКУ. Проте набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів повинен використати її у певний строк, зазначений у пп. 170.7.5 ПКУ (можна продовжити строк за правилами пп. 170.7.6 ПКУ).
У формі №1ДФ суми такої допомоги відображають під ознакою доходу «131».
Нецільова допомога, у тому числі матеріальна, не є об'єктом оподаткування протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році це 2940 грн).
Благодійний фонд фіксує відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у формі №1ДФ. Суму такої допомоги відображають під ознакою доходу «169».
Фізособа — отримувач допомоги має пам'ятати: якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, така особа зобов'язана подати річну податкову декларацію із зазначенням суми цієї допомоги та сплатити податок на доходи фізосіб і військовий збір згідно з пп. 168.1.3 ПКУ.
А от якщо, приміром, неприбуткова організація виплачує, нараховує доходи у вигляді додаткового блага фізособі, наприклад у вигляді суми грошового відшкодування вартості проведення ремонтних робіт, це оподатковується податком на доходи фізосіб та військовим збором на загальних підставах. У формі №1ДФ суми такого доходу відображають під ознакою доходу «126». Пам'ятайте: якщо додаткове благо нараховується у негрошовій формі, то база оподаткування податком на доходи фізосіб збільшується на коефіцієнт згідно з п. 164.5 ПКУ — 1,219512. Натомість база для військового збору на такий коефіцієнт не збільшується.
Податок на доходи фізосіб та військовий збір податковий агент повинен сплатити до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, податки сплачуються протягом трьох банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування (пп. 168.1.2 та пп. 168.1.4 ПКУ).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»