До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 29.04.2020 р. №1749/6/99-00-07-03-02-06/IПК
Послуги від нерезидента: рахуємо ПЗ з ПДВ
Як визначити суму податкових зобов'язань з ПДВ у разі попередньої оплати послуг, які має надати нерезидент на митній території України, якщо оплата здійснюється увалюті?
В IПК від 29.04.2020 р. №1749/6/99-00-07-03-02-06/IПК (див. «ДК» №22-23/2020) ДПСУ розглянула випадок, коли підприємство-резидент переказало авансову оплату за послуги нерезидента, яка є першою подією. Платіжне доручення на переказ валютних коштів нерезидентові передано до банку певною датою, на яку банк списав кошти з рахунку підприємства на свій кореспондентський рахунок, що підтверджує виписка банку. Згідно з датою валютування, зазначеною у цьому платіжному дорученні, банк отримувача фактично зарахував валютні кошти нерезиденту саме датою валютування.
Підприємство запитує: як визначити офіційний курс гривні, за яким перерахувати вартість послуг, оплачених нерезиденту в іноземній валюті авансом, для потреб нарахування податкових зобов'язань з ПДВ? При цьому платіжне доручення на переказ валютних коштів нерезидентові авансом було надано підприємством до свого обслуговуючого банку однією датою, і цією самою датою банк списав кошти з поточного рахунку підприємства на свій кореспондентський рахунок, що підтверджується випискою банку. А згідно з датою валютування, зазначеною у платіжному дорученні, банк фактично переказав валютні кошти нерезидентові пізніше.
Щодо дати виконання платежу
Податківці зазначили, що дата валютування — це дата, на яку отримувач повинен отримати належні йому кошти, і вона не може бути пізніше ніж 10 к. д. після складання платіжного доручення.
До дати валютування кошти ще не належать отримувачу, й ініціатор платежу може їх відкликати. У період між датою списання коштів з рахунку платника і датою зарахування на рахунок отримувача кошти обліковуються у банку отримувача.
Дата валютування не є обов'язковим реквізитом розрахункового документа.
Як правило, розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Враховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, банк і клієнт мають право передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж установлені в абзаці першому зазначеного пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта.
Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку (п. 2.19 Iнструкції №22).
Отже, висновок перший: дати списання коштів з рахунку платника та зарахування їх на рахунок одержувача можуть відрізнятися.
Щодо бази оподаткування ПДВ та дати виникнення ПЗ
У разі отримання послуг від нерезидента на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включається до ціни постачання відповідно до законодавства (п. 190.2 ПКУ). У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін на таку послуги без урахування податку.
Якщо вартість послуг визначена у валюті, то вона перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Нацбанку на дату виникнення податкових зобов'язань.
Згідно з п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг нерезидентом або дата отримання платником податку товарів/послуг, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Податківці в коментованій IПК доходять логічного висновку: якщо першою подією є оплата послуг, то датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку (резидента-отримувача) на оплату таких послуг, незалежно від фактичної дати отримання коштів нерезидентом.
Отже, висновок другий: для послуг, наданих нерезидентами, ПЗ з ПДВ виникають на дату списання коштів з рахунку платника.
За яким курсом перераховувати аванс?
На це запитання у п. 190.2 ПКУ є пряма відповідь: визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань. Як ми вже з'ясували, це дата списання коштів з рахунку платника.
Відповідно резиденту, який замовляє у нерезидента послуги, оподатковувані ПДВ, треба на дату списання коштів з валютного рахунку резидента (про що він дізнається на підставі банківської виписки) визначити базу оподаткування (суму авансу, перераховану у гривні за курсом НБУ на цю дату) і нарахувати ПЗ з ПДВ (20% від такої бази оподаткування).
Складання податкової накладної
Цією самою датою резидент, якщо він є платником ПДВ, складає і відповідну податкову накладну. Згідно з вимогами п. 12 Порядку №1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента:
— у рядку «Iндивідуальний податковий номер продавця» відображає умовний IПН «500000000000»;
— у рядку «Постачальник (продавець)» зазначає найменування (П. I. Б.) нерезидента та через кому — країну, в якій зареєстровано продавця (нерезидента). Якщо немає змоги перекласти найменування нерезидента з іноземної мови на державну, в такій податковій накладній заповнення рядка «Постачальник (продавець)» дозволяється без перекладу державною мовою;
— у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) фіксує власні дані.
У верхній лівій частині податкової накладної проставляє «X» і тип причини «14» — «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».
Решту реквізитів заповнює відповідно до норм Порядку №1307.
Відображення у звітності з ПДВ
Суму нарахованого податку отримувач послуг — платник ПДВ включає до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за відповідний звітний період (рядок 6 розділу I декларації з ПДВ і в додатку Д). Зробити це слід незалежно від того, чи була зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, чи ні.
Якщо замовник послуг вчасно зареєструє податкову накладну на такі послуги (у цьому разі — на аванс за ними), то зможе в тому самому податковому звітному періоді скористатися правом на податковий кредит. Тобто відобразити таку суму в рядку 13 декларації з ПДВ (і в додатку Д1).
Якщо він не є платником ПДВ, то податкової накладної не складає, права на податковий кредит такий резидент не матиме. Проте ПДВ за такого нерезидента він однаково сплачує! I про це має надати Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, що постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України.
Такий розрахунок подається до ДПI протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому є операції з постачання послуг нерезидентами. Нарахована у розрахунку сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем 20-денного строку, встановленого для подання розрахунку.
Нормативна база
- Iнструкція №22 — Iнструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»