До листа Міністерства соціальної політики України від 11.09.2019 р. №1090/0/204-19
Нюанси розрахунку середньої зарплати
Як розрахувати середню зарплату за час перебування у відрядженні працівника, якщо в розрахунковому періоді були відрядження, які теж оплачувалися за середньою зарплатою? Відповідь, яку надало Мінсоцполітики в листі від 11.09.2019 р. №1090/0/204-19 (див. «ДК» №17/2020), лише підтверджує, що тут не все так просто, як могло здаватися.
Оплата днів відрядження працівнику та нюанси розрахунку
Згідно зі ст. 121 КЗпП робота працівника, скерованого у відрядження, оплачується відповідно до умов трудового або колективного договору. I розмір такої оплати не може бути нижчим від середньої заробітної плати.
Отже, щоб розрахувати суму, яку належить виплатити працівникові за час відрядження, необхідно розрахувати і порівняти дві величини:
1) середньоденну зарплату;
2) денну заробітну плату, розраховану виходячи з тарифної ставки (окладу) працівника, за місяць, у якому він перебував у відрядженні.
З цих величин необхідно вибрати більшу і на її підставі розрахувати суму оплати часу відрядження.
Розрахунок середньої зарплати для відрядження: роз'яснює Мінсоцполітики
Розрахунок середньої зарплати провадиться згідно з п. 2 Порядку №100. Обчислюється середня зарплата виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, тобто відрядженню.
Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється з окладу працівника.
Далі фахівці Мінсоцполітики наводять виплати, які враховуються та не враховуються до середньої зарплати при її розрахунку.
Включаються до розрахунку середньої зарплати:
— основна зарплата (тарифна ставка, оклад);
— доплати і надбавки;
— премії, які не мають разового характеру;
— індексація тощо.
Не включаються до розрахунку середньої зарплати:
— одноразові виплати;
— виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки, відрядження);
— лікарняні.
Чому роботодавець звернувся до Мінсоцполітики?
Річ у тім, що в розрахункових двох місяцях, які передують місяцю відрядження, працівник теж перебував у відрядженнях. I оплату йому провадили виходячи з середнього заробітку. Тобто їх враховувати не можна. Але ж працівник під час відрядження працював, тобто виконував трудові обов'язки! То наскільки коректно застосовувати норму щодо перенесення розрахункового періоду на попередні два місяці?
Як випливає з листа Мінсоцполітики, у цьому випадку, якщо відрядження планується у вересні 2019 року, середню зарплату слід розраховувати, беручи до уваги травень — червень 2019 року, бо і липень, і серпень буде вилучено з розрахункового періоду.
Та, на нашу думку, таке твердження не зовсім коректне, адже в п. 2 Порядку №100 чітко зазначається: «…Якщо протягом останніх двох місяців не працював…». Але перебування у відрядженні працівника — це теж робота, й не можна стверджувати, що працівник не працював!
Тож вважаємо, що не зовсім правильно тут застосовувати саме цей підхід до розрахунку середньої зарплати за час відрядження. Утім, іншого підходу в Порядку №100 не знайти. Це ще раз підтверджує, що Порядок №100 застарілий і потребує цілковитого перезавантаження.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»