До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 13.03.2020 р. №1036/6/99-00-07-03-02-06/IПК
Предметом коментованої IПК стала ситуація з арештом коштів орендодавця на його банківських рахунках та реєстраційної суми у системі СЕА ПДВ.
З банківськими рахунками все зрозуміло. Але постає запитання: чи можна арештувати кошти на ПДВ-рахунку в Держказначействі? Не все зрозуміло і з реєстраційною сумою в СЕА ПДВ. Хіба на неї можна накласти арешт? Розгляньмо ці питання докладніше.
Нагадаємо, що виконавець (у т. ч. приватний. — Авт.) під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження»).
Пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону від 16.07.2015 р. №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» установлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.
Тому платник ПДВ протягом 10 календарних днів з моменту отримання постанови приватного виконавця (ст. 287 КАСУ, ст. 449 ЦПКУ, ст. 341 ГПКУ — залежно від суду, який виніс рішення, виконання якого здійснює приватний виконавець) про накладення арешту на кошти боржника, у т. ч. у системі СЕА ПДВ, мав оскаржити її до суду. I суд неодмінно би скасував таку постанову як незаконну.
А сума реєстраційного ліміту не є активом платника, вона визначається в СЕА ПДВ автоматично і розрахунково за формулою, яка встановлена п. 200-1.3 ПКУ! Якщо є постанова з рішенням цю реєстраційну суму арештувати, її теж треба оскаржувати.
Зазначимо, що це не перший випадок арешту реєстраційного ліміту — його подекуди добиваються і самі податківці1.
Але навіть у «Віснику» було розміщено поради юриста: «рекомендуємо в разі накладення арешту на ліміт ПДВ невідкладно звертатися з клопотанням до апеляційної інстанції про скасування рішення першої інстанції і в першу інстанцію — про скасування такого арешту».
1 Див., наприклад, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2018 р. №755/5076/18, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2018 р. №761/22629/18.
Iнше питання, що орендодавець через арешт поточних рахунків у банках позбавлений можливості поповнити рахунок у системі СЕА ПДВ для реєстрації ПН в ЄРПН. Це найпростіший, але не єдиний спосіб збільшити таку реєстраційну суму (адже вона збільшується, зокрема, і за рахунок зареєстрованих на платника ПДВ «вхідних» податкових накладних). Але в такому випадку мова йде про недостатність реєстраційного ліміту, а не про його арешт.
Утім, у будь-якому разі неможливість реєстрації орендодавцем ПН в ЄРПН — це проблема не лише для нього, а й для орендаря.
Як слушно зауважує ДПСУ у коментованій нами IПК, відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 22 п. 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ).
I лише після фактичної реєстрації платником податку — орендодавцем податкової накладної в ЄРПН така накладна дає право орендарю на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту. Суми ПДВ за такою несвоєчасно зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною може бути включено до складу податкового кредиту орендаря не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення такої податкової накладної.
Який вихід для орендаря? Адже він не може спрогнозувати період часу, протягом якого орендодавець виконає судове рішення (сплатить борг тощо) та його рахунки будуть розблоковані. I весь цей час він зазнає збитків!
Отже, орендар має право:
1) вчинити так, як пропонує ДПСУ у коментованій IПК, — додати до податкової декларації з ПДВ за звітний період заяву зі скаргою на такого продавця (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ). Однак, як правило, це не працює. Тим більше що за наявності арештованих рахунків податкові органи не зможуть належним чином вплинути на ситуацію;
2) скористатись податковими застереженнями, встановленими у договорі. Нагадаємо, що, як правило, за змістом таких податкових застережень орендодавець, який має скласти податкову накладну, але порушує строки чи свідомо відмовляється від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, несе відповідальність у розмірі суми ПДВ перед іншою стороною (орендарем), яка позбавлена податкового кредиту з ПДВ (якщо інші штрафні санкції не передбачені договором);
3) звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення контрагентом обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Цікаво те, що орендар (за коментованою нами IПК) має право отримати відшкодування сум ПДВ через суд незалежно від наявності такої відповідальності (податкового застереження) у господарському договорі. Така відповідальність настає через невиконання приписів ПКУ щодо належної та своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН другою стороною (у нашому випадку — орендодавцем)1.
Чого орендар не може? Не радимо орендарю звертатися до суду з позовом про зобов'язання орендодавця зареєструвати податкову накладну в ЄРПН — такого позову суд не прийме та не розглядатиме. Верховний Суд у постанові від 05.06.2019 р. у справі №908/1568/18 звертає увагу на те, що позови про зобов'язання судом постачальника зареєструвати ПН в ЄРПН не підлягають розгляду не лише в господарських судах, а й у жодному іншому суді України (в т. ч. і в адміністративних судах).
1 Зокрема, див. постанову ВС від 03.12.2018 р. у справі №908/76/18.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»