До листа Міністерства фінансів України від 08.12.2019 р. №11210-09-62/32343
Додаткові внески у капітал «єдинника»
Мінфін у листі від 08.12.2019 р. №11210-09-62/32343 (див. «ДК» №03/2020) розглядає питання отримання підприємством — платником ЄП коштів як додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу.
Питання виникло у зв'язку з порядком оподаткування єдиним податком. Адже доходом юрособи — платника ЄП є будь-який дохід, отриманий протягом податкового періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
А норма п. 292.11 ПКУ наводить перелік сум, які не включаються до складу доходу, і серед таких — суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.
Внески в додатковий капітал не стосуються змін статутного капіталу і не впливають на частки учасника товариства. Але в будь-якому випадку слід все оформити документально. Власне документальне оформлення такої операції буде підтверджувати суть операції.
З огляду на вимоги ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ, яка визначає порядок дій при збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, внески в додатковий капітал без збільшення статутного капіталу також слід оформити рішенням загальних зборів учасників та підтвердити протоколом, в якому зазначити суму, порядок та форму внесення.
Що відбувається у бухобліку підприємства? Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1, доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Згідно з п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що обумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Внески без рішень про зміну розміру статутного капіталу відображають за кредитом субрахунку 422 «Iнший вкладений капітал». Якщо ми розглядаємо внески у грошовій формі, здійснюється запис: Д-т 377 К-т 422 та Д-т 311 К-т 377.
Позиція Мінфіну є доволі позитивною. На його думку, платникам ЄП — юрособам слід керуватись пп. 296.1.3 ПКУ. Платники ЄП щодо доходів та витрат використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку. Позаяк для потреб бухобліку збільшення засновниками додаткового капіталу за рахунок внесків є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не збільшує доходу підприємства, то відповідно внесення коштів як додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу не включається до складу доходу платника ЄП.
Проте наш обов'язок попередити, що ДПС дотримується іншого, достатньо фіскального підходу (наприклад, див. IПК ГУ ДФС у Полтавській області від 23.11.2018 р. №4929/IПК/16-31-12-04-23, «ДК» №52/2018). Свою позицію податківці аргументують підпунктом 8 п. 292.11 ПКУ. Згідно з ним не включаються до складу доходу суми коштів, які внесено засновниками до статутного капіталу такого платника, а внески підприємства до додаткового капіталу здійснюються понад статутний капітал без рішення про зміну його розміру, тож такі кошти оподатковуються єдиним податком у повному обсязі.
Отже, у цьому питанні слід заручитися власною IПК і, крім того, отримати ще й відповідь, чи не виникає дохід за пп. 3 п. 292.11 ПКУ. Адже податківці можуть побачити дохід, який оподатковується ЄП, у разі отримання додаткових внесків, які не повернуто протягом 12 к. м. Хоча за нашою позицією (додатково див. «ДК» №36/2017) додаткові внески без збільшення статутного капіталу, не повернуті протягом згаданого строку, не можна кваліфікувати як поворотну фіндопомогу для потреб ПКУ згідно з пп. 14.1.257 ПКУ.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»