До індивідуальної податкової консультації ГУ ДПС у м. Києві від 25.10.2019 р. №1015/10/26-15-02-03-17-IПК
Продаж товару через Iнтернет: чи треба РРО?
Коли та як продавці мають надавати розрахункові документи при замовленні товарів покупцями через Iнтернет? Що чекатиме продавців, у т. ч. фізосіб-«єдинників», у 2020 році? З'ясуймо, що стосовно цього говориться в IПК ДПС від 25.10.2019 р. №1015/10/26-15-02-03-17-IПК (див. «ДК» №48/2019).
Одразу наголосимо, що в Законі про РРО чіткого обов'язку видавати саме фіскальні чеки та застосовувати РРО під час продажу товарів через Iнтернет нині не встановлено. Проте подекуди податківці вже цього вимагають!
Аргументи «проти»
У Законі про РРО наразі зазначено обов'язок проводити через РРО виключно розрахункові операції (п. 1 ст. 3).
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Тобто коли ми говоримо суто про продаж товарів (послуг), то місце їх продажу має значення. Тим більше що в п. 12 ст. 9 Закону про РРО є пряма норма, яка дозволяє не застосовувати РРО, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Отже, якщо місце розрахунку і місце реалізації товарів (послуг) не збігаються, РРО застосовувати не потрібно!
Аргументи «за»
Податківцям такий висновок, звісно, не подобається. Зокрема, і щодо інтернет-торгівлі.
Вони наполягають на тому, що покупець має отримувати розрахунковий документ. Тут не посперечаєшся — згідно з ч. 11 ст. 11 Закону про електронну комерцію покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
На виконання цього в Законі про РРО ще у 2015 році було оновлено п. 2 ст. 3, який зараз встановлює обов'язок видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Iнтернету, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У 2015 році зі Закону про РРО було вилучено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто Iнтернеті.
Залишилося з'ясувати, яким саме має бути цей розрахунковий документ (і чи обов'язково це має бути фіскальний чек з РРО).
Якщо товар замовлено через інтернет-сайт, а доставляє кур'єр
Тут позиція податківців вже давня і повторювалася неодноразово. Ось і в коментованій IПК податківці наводять два варіанти дій (передоплата і післяплата):
1. У разі доставки товару за допомогою кур'єрської служби за умови передоплати зі застосуванням платіжних карт продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном (у разі необхідності).
2. Якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, то кур'єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар.
Якщо товар замовлено на інтернет-сайті, але його забирає сам покупець (самовивіз)
Тут теж можливі два варіанти дій. I вони загалом збігаються із зазначеними вище. Якщо відбувається розрахунок за товар готівкою або платіжною карткою, то продавець має надати покупцю розрахунковий документ (чек) або в момент відвантаження товару (якщо була передоплата), або в момент отримання коштів (якщо розрахунок відбувається в момент отримання товару).
Якщо товар замовлено на інтернет-сайті, а доставка відбувається поштою
У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжних карток Visa, MasterCard, LiqPay та інших суб'єкт господарювання повинен вкласти в поштове відправлення розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем — проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи. У разі продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб'єкта господарювання.
Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару у поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку.
Який це має бути розрахунковий документ?
Вищерозглянуті консультації податківців наштовхують на висновок, що уникнути застосування РРО в цих ситуаціях можуть лише ті, кому Закон про РРО (і ПКУ) дозволяє РРО не застосовувати.
Тобто якщо ви один з тих щасливців, які зазначені в ст. 9 Закону про РРО (і п. 296.10 ПКУ щодо ФОПів-«єдинників»), розрахунковим документом може бути квитанція або товарний чек. Якщо ж РРО вам застосовувати обов'язково, — розрахунковим документом має бути саме фіскальний чек.
Не треба застосовувати РРО й у разі суто безготівкових розрахунків — коли оплата надходить з рахунку покупця на рахунок продавця без застосування платіжних карток.
Але найвеселішою є ситуація з розрахунками платіжними картками в інтернет-торгівлі.
Як зміниться продаж товарів через Iнтернет після 19 квітня 2020 року?
З 19 квітня 2020 року в обов'язки продавця входить також надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Iнтернету, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Тобто з 19 квітня продаж товарів та надання послуг через Iнтернет має проводитися через РРО.
Але це правило на фізосіб-«єдинників» буде поширюватися вже з 1 жовтня 2020 року. До цього моменту вони працюють за старими правилами.
Як і раніше, якщо між продавцем і покупцем відбуваються суто безготівкові (без застосування платіжних карток) розрахунки, РРО не треба буде застосовувати і у 2020 році, і надалі.
Iнтернет-еквайринг і РРО
На інтернет-сайті в деяких продавців товар (роботу, послугу) можна не лише вибрати та замовити, а й оплатити (зі застосуванням платіжної картки).
Спочатку податківці були досить лояльні до таких продавців. Ось тут вони наводять два приклади, другий з яких містить висновок: враховуючи, що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карток MasterCard, Visa), РРО не застосовується.
Але час минав, і податківці вирішили, що така можливість незастосування РРО стосується лише суто безготівкових розрахунків. Iз нещодавніх таких роз'яснень — IПК ГУ ДПС у Львівській області від 18.09.2019 р. №284/IПК/10/13-01-05-08-10 (див. «ДК» №42/2019, коментар «ДК»).
А в IПК ДФСУ від 01.04.2019 р. №1368/6/99-99-14-05-01-15/IПК податківці зробили висновок: якщо споживач через Iнтернет замовив товар і розрахунок за нього здійснив із застосуванням платіжних карток за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY, то такі операції продавцем здійснюються з обов'язковим застосуванням РРО та видачею споживачеві чека з РРО. Про це податківці також говорили в IПК від 29.05.2019 р. №2449/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №26/2019).
Тобто якщо приймали оплату платіжними картками, проводьте операцію через РРО.
На запитання, а коли проводити через РРО такі кошти, податківці прямої відповіді не давали і не дають досі. Але іноді радять проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на картку у розмірі отриманої оплати.
Чек слід вибити незалежно від надходження грошей
Пунктом 2 ст. 3 Закону [про РРО] передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Iнтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Окрім того, у чеку може зазначатись форма оплати «Картка», «Iнтернет замовлення», «Передоплата», «Згідно із замовленням» тощо.
Тобто якщо суб'єкт господарювання прийняв у покупця для розрахунку у «Iнтернет-магазині» електронний платіжний засіб (банківську платіжну картку), то такий суб'єкт господарювання може оформити розрахунковий документ (касовий чек) та видати його покупцю разом з товаром незалежно від того, чи надійшли перераховані покупцем кошти на його розрахунковий рахунок чи не надійшли.
<...>
У разі якщо споживач, використовуючи мережу Iнтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням банківської платіжної картки, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.
Водночас повідомляємо, що питання зарахування коштів на рахунок Iнтернет-магазину та проведення такої операції через РРО Закон [про РРО] не регулює.
А ось у разі коли оплати ще немає, тобто суб'єкт господарювання ще не отримав коштів від фінансової установи та, відповідно, й чек РРО не вибив, а клієнт або вже прийшов у магазин за товаром, або вже товар слід відправляти покупцю, вищезазначені роз'яснення не годяться. У такій ситуації логічно буде пробивати чек РРО у момент відвантаження товару, про що й говорять податківці. В IПК ДФСУ від 29.08.2017 р. №1743/6/99-99-14-05-01-15/IПК вони зауважують, що пробивати чек РРО потрібно незалежно від того, чи надійшли кошти за товар на розрахунковий рахунок продавця.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про електронну комерцію — Закон України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»