До листа Міністерства соціальної політики України від 20.08.2019 р. №75/0/214-19
Iндексація за наявності «вилки» окладів
Як провадити індексацію та визначати базовий місяць для індексації, якщо на підприємстві встановлені міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення у певному діапазоні («вилки») ставок (окладів). Фахівці Мінсоцполітики надали роз'яснення в листі від 20.08.2019 р. №75/0/214-19 (див. «ДК» №40-41/2019).
Суть запиту
Ситуація, коли у штатному розписі передбачено «вилки» окладів, є дуже поширеною. Як це відбувається на практиці, продемонстровано у запиті до Мінсоцполітики, відповідь на який ми коментуємо.
У листі Мінсоцполітики від 17.03.2017 р. №741/0/101-17/282 зазначено, що міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, у якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні («вилки») ставок (окладів).
До відома!
Тарифна ставка — це норма оплати праці робітників відповідно до спеціальності й кваліфікації за одиницю часу.
Посадовий оклад — це норма оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців за місяць.
При застосуванні діапазонів («вилок») окладів проводиться атестація працівника і за її результатами встановлюється оклад у межах діапазону за посадою, на якій працівник працює. Схема посадових окладів — це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, для кожної з яких визначено розмір посадового окладу. У схемах посадових окладів передбачено два розміри посадових окладів — мінімальний і максимальний. Така «вилка» посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їхньої кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов'язків.
Фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої «вилки») з урахуванням проведеної атестації, ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці, що не є порушенням трудового законодавства.
Тобто, по суті, йдеться про те, що за однією посадою у працівників можуть встановлюватися різні оклади.
Але при цьому постає запитання: як провадити індексацію в умовах, коли за однією посадою встановлюються різні оклади? Як правильно у такому випадку визначати «базовий місяць»? Що вважатиметься підвищенням окладу певного працівника?
Що відповіли в Мінсоцполітики
Насамперед фахівці Мінсоцполітики нагадали про норму Порядку №1078, якої не знають або про яку часто забувають бухгалтери госпрозрахункових підприємств. Відповідно до п. 5 Порядку №1078 працівникам підприємств, що перебувають на госпрозрахунку, підвищення зарплати у зв'язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному в колдоговорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та положеннями Порядку №1078.
Тобто якщо в колдоговорі зазначити будь-які свої норми, інші, ніж передбачені Законом про індексацію та Порядком №1078 (головне, щоб ці норми були не нижчими від тих, які зазначено у законодавчих актах), то при проведенні індексації слід керуватися саме колдоговором.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) (п. 5 Порядку №100).
Якщо розмір підвищення зарплати перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), суму індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховувати не потрібно.
Якщо розмір підвищення зарплати не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення зарплати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати. Тобто виникає так звана «фіксована» індексація. I ця «фіксована» індексація виплачуватиметься усі наступні місяці, доки не буде чергового підвищення окладів.
Під час наступного підвищення окладів потрібно також зважати на:
— розмір підвищення окладів;
— розмір поточної індексації (якщо вже виникла);
— розмір «фіксованої» індексації.
Якщо розмір підвищення буде більшим, ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, то відбудеться зміна базового місяця.
А якщо розмір підвищення буде меншим, ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, то відбудеться зміна базового місяця, а також знову виникне так звана «фіксована» індексація.
Та це загальновідомі норми. А як їх застосовувати в умовах встановлення «вилок» окладів? Фахівці Мінсоцполітики дійшли неочікуваного висновку з приводу цього запитання.
Якщо за певною посадою встановлюється діапазон посадових окладів (мінімальний і максимальний), підвищення посадового окладу в межах цього діапазону, на думку фахівців Мінсоцполітики, не повинно призводити до зміни початку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
А коли відбувається підвищення мінімальних та максимальних посадових окладів у межах діапазону за певною посадою, то у такому випадку має змінитися і місяць початку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Тобто підвищенням окладу (ставки) вважатиметься не зміна окладу (ставки) конкретного працівника в межах вже існуючого діапазону, а зміна самого діапазону (зміни у штатному розписі) у бік збільшення.
Наприклад, за певною посадою є діапазон 10000 — 15000 грн. Якщо працівникові, який пройшов атестацію, оклад збільшено з 10000 грн до 12000 грн, тобто в межах діапазону, при цьому сам діапазон не змінився (змін до штатного розпису не було внесено), це не вплине на порядок обчислення індексації зарплати такого працівника. «Базовий» місяць, на думку фахівців Мінсоцполітики, не зміниться.
А от якщо діапазон збільшиться і стане, наприклад, 12000 — 17000 грн, в усіх працівників, в яких оклад (ставка) внаслідок такої зміни збільшиться, «базовий» місяць зміниться — це вважатиметься місяцем підвищення окладу (ставки), і індексація в такому місяці не проводитиметься. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюватиметься з місяця, наступного за таким місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).
Нормативна база
- Закон про індексацію — Закон України від 03.07.91 р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»