• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 12.09.2019 р. №141/6/99-00-05-04-01-13/IПК

Аналіз вищенаведеної IПК приводить нас до одного дуже важливого висновку: реформована ДПСУ підтасовує норми законодавства у своїх консультаціях точно так само, як її попередниця ДФСУ. Зрештою, на інше ніхто й не сподівався.

Автором запиту на цю IПК є ФОП-«єдиноподатник». Говорячи про оприбуткування готівки, податківці посилаються на дві норми Положення №148: у першій частині IПК — на п. 11 розділу II, а в другій — на пп. 18 п. 3 розділу I.

Пункт 3 Положення №148 містить визначення термінів, що вживаються в цьому Положенні. Наведене в ньому визначення терміна «оприбуткування готівки» є загальним для всіх суб'єктів господарювання, і саме його податківці перенесли до своєї IПК слово в слово.

Натомість у пункті 11 Положення №148 даються спеціальні визначення цього поняття:

1) для установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги;

2) для відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги;

3) для суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО.

А в останньому абзаці цього пункту говориться, що оприбуткування та облік фізособами-підприємцями отриманих доходів здійснюються в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.

А тепер гляньмо, що каже ДПСУ: «Згідно з п. 11 розділу II Положення №148 визначено, що оприбуткуванням готівки у касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі в день її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій)».

Як-то кажуть, знайдіть десять відмінностей. Та насправді відмінність одна: ДПСУ посилається на застарілу редакцію п. 11, яка втратила чинність ще 15.02.2019 р. відповідно до постанови НБУ від 12.02.2019 р. №37. Це при тому, що згідно з п. 52.1 ПКУ IПК надається протягом 25 к. д. з дати отримання запиту. Тож єдине пояснення, чому у вересневій IПК податківці посилаються на норму, не чинну ще з лютого, — бо відповідь принаймні частково скопійована з давнішого роз'яснення, а на оновлення редакції згаданого пункту Положення №148 ніхто не звернув уваги. До речі, якщо вже ми тут займаємося нормативною археологією, у ще більш ранній редакції п. 11, чинній до 01.06.2018 р., узагалі не було окремої згадки про фізосіб-підприємців.

Так от, відмінність між чинною і застарілою редакціями є ключовою: в новій редакції п. 11 від ФОПів не вимагається оприбутковувати готівку «на підставі товарних чеків (квитанцій)», а лише «у порядку, визначеному ПКУ».

А що ж говорить ПКУ? Як не дивно, податківці цитують релевантний підпункт ПКУ, хоч він і заперечує сказане ними вище. Йдеться про пп. 296.1.1, за яким ФОПи — платники ЄП 1-ї та 2-ї груп, а також 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

У світлі сказаного новими барвами заграла вимога податківців, щоб ФОП-«єдиноподатник» оформлював товарний чек, накладну, квитанцію чи який завгодно інший документ на кожен продаж.

Висновок податківців у другій частині IПК сформульований так прекрасно, що хочеться перечитувати і перечитувати. Не відмовимо собі у задоволенні: «Право покупця згідно з п. 15 ст. 3 Закону №265 вимагати видати йому чек, накладну або інший письмовий документ не скасовує необхідності фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку виписувати такий документ на кожний товар, що продається, незалежно від того, чи вимагається покупцем такий документ, чи ні». I жодного посилання на норму законодавства, яка би цю «нескасовану необхідність» підтверджувала. Бо якраз Закон про захист прав споживачів узалежнює необхідність видавати чек від бажання покупця його отримати. Якщо ж податківці мали на увазі п. 11 Положення №148, то, як ми показали вище, це було давно і тепер уже неправда.

А отже, що б там не казали податківці, ті ФОПи, які не зобов'язані застосовувати РРО, не зобов'язані і виписувати документ на кожен продаж.

Однак сперечатися з податковою з цього приводу саме зараз мало би не надто багато сенсу, адже в законодавстві щодо застосування РРО очікуються суттєві зміни — про них читайте у «ДК» №38/2019.

Андрій ПОРИТКО, головний редактор

До змісту номеру