До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 09.08.2019 р. №3743/6/99-99-14-05-01-15/IПК
Насамперед нагадаємо, що таке ПТКС, про яке йдеться наприкінці коментованої IПК. Відповідно до р. 1.32-2 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) — це пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
У коментованій IПК податківці роз'яснили, що застосування РРО не є обов'язковим для продавця товару, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та розташований у приміщенні банку. Про це також податківці колись уже писали у листі від 31.10.2017 р. №2453/6/99-99-14-05-01-15/IПК та IПК від 18.10.2018 р. №4479/6/99-99-14-05-01-15/IПК.
Це добра звістка, адже подекуди почали з'являтися регіональні IПК, в яких фіскали стверджували, що при використанні в розрахунках будь-яких ПТКС продавець товару зобов'язаний видати чек РРО (див., наприклад, IПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 28.12.2018 р. №5448/IПК/20-40-14-10-18, ГУ ДФС у м. Києві від 28.12.2018 р. №5459/IПК/26-15-14-09-01-15).
До речі, незважаючи на те що в коментованій IПК йдеться тільки про ПТКС, розташовані безпосередньо у приміщенні банку, насправді місце їх розташування ролі не відіграє. Адже такої умови у п. 2 ст. 9 Закону про РРО немає. Головне, аби ПТКС належав банку. Підтвердженням цього є, зокрема, IПК ДФСУ від 22.01.2019 р. №247/6/99-99-14-05-01-15/IПК.
Якщо ж ПТКС належить комерційному агенту чи небанківській фінансовій установі, то тут податківці налаштовані фіскально. У коментованій IПК вони зазначають: позаяк покупець здійснив оплату товару через фінустанову, а товар отримає безпосередньо у магазині, то РРО застосовується на загальних підставах, а у розрахунковому документі (касовому чеку) зазначається форма оплати за товар, наприклад «безготівка». Проаналізуймо докладніше.
Відповідно до вже згаданої норми п. 2 ст. 9 Закону про РРО, РРО не є обов'язковим до застосування при виконанні всіх банківських операцій, крім операцій:
— з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
— комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для її подальшого переказу з використанням ПТКС, за винятком ПТКС, які надають користувачеві можливість здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Iз цього випливає, що саме комерційний агент банку та небанківська фінустанова зобов'язані використовувати РРО при отриманні готівки за допомогою ПТКС для її подальшого переказу. До речі, податківці згадують про це у «Віснику» №38/2018 (с. 38) та ЗIР, підкатегорія 109.02. Такої самої думки й НБУ, її він висловив в листі від 29.01.2019 р. №57-0007/5109.
А що ж для продавця товару, який отримує такі кошти від фінустанови? Як ми згадували вище, податківці бажають, аби продавець товару також видав чек РРО й зазначив у ньому оплату за товар — «безготівка».
Погодитися з цими роз'ясненнями ми не можемо. Вважаємо, тут слід застосовувати такий самий підхід, як до ПТКС, що належить банку. Адже продавець товару отримує кошти в безготівковій формі на поточний рахунок у банку. А при безготівкових розрахунках РРО не застосовується.
З готівковими коштами чи платіжними картками, які покупець використовує при перерахуванні коштів через ПТКС, сам продавець товару справи не має. Тож чек РРО має видавати саме комерційний агент банку чи небанківська фінансова установа, кому й належить ПТКС. А от продавець товару у такому разі не повинен застосовувати РРО.
До речі, в інших роз'ясненнях (див., наприклад, IПК ДФСУ від 04.01.2019 р. №31/С/99-99-13-01-02-14/IПК, IПК ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2018 р. №1265/IПК/10-36-14-06-16) фіскали уточнюють, що такий обов'язок щодо застосування РРО виникає при оплаті через ПТКС, що належать суб'єктові господарювання. Але не зовсім зрозуміло, яких саме суб'єктів господарювання податківці мали на увазі — самого торговця чи стороннього комерційного агента банку (фінансову установу).
Тож це питання поки що залишається не узгодженим із податківцями. Сподіваємося, вони невдовзі переглянуть свої роз'яснення.
Насамкінець у коментованій IПК податківці вже вкотре нагадують, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) РРО не застосовується. Саме у такому разі у СГ-продавців взагалі не буде жодних проблем із питанням щодо обов'язкового застосування РРО.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»