До листа Міністерства соціальної політики України від 18.06.2019 р. №717/0/204-19
Суть запиту до Мінсоцполітики була така.
Працівника було увільнено від роботи на час виконання обов'язків голови (члена) дільничної виборчої комісії на платній основі зі збереженням посади та без збереження заробітної плати на 14 календарних днів.
У зв'язку з цим у роботодавця виникли такі запитання:
1) як надалі враховувати ці дні без збереження заробітної при розрахунку відпусткових;
2) як надалі враховувати ці дні при розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;
3) чи вважається такий період не відпрацьованим з поважних причин згідно з нормами Порядку №1266?
Ось що відповідає на ці запитання Мінсоцполітики (із нашими коментарями).
Середня зарплата для оплати часу щорічної відпустки розраховується за Порядком №100. Базовим розрахунковим періодом у цьому випадку є 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (п. 3 Порядку №100).
Відповідно до п. 2 Порядку №100, час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.
Для оплати часу щорічної відпустки включаються: основна заробітна плата; доплати; надбавки; премії, що не мають разового характеру; індексація; виплати за час, протягом якого зберігається середня зарплата, та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю тощо.
Якщо робота члена виборчої комісії проводилася на безоплатній основі (і за місцем роботи на цей період була оформлена безоплатна відпустка), то цей період вилучаємо з розрахункового періоду як такий, що не відпрацьований з поважних причин.
Отже, в такому разі на середній заробіток працівника під час відпустки цей період не вплине.
А якщо робота оплачувалася? Зверніть увагу: йдеться про оплату не з боку роботодавця, а з боку виборчої комісії, адже за місцем роботи такий працівник взяв неоплачувану відпустку!
I тут Мінсоцполітики нагадує про цікаву норму. Зарплата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму, включається до фактичної зарплати за основним місцем роботи при обчисленні пенсії та середньої зарплати у випадках, передбачених законодавством (п. 3 постанови КМУ від 28.07.2004 р. №966).
Отже, Мінсоцполітики робить висновок: зарплата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, включається при обчисленні середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки за основним місцем роботи.
Оплата праці у виборчих комісіях відбувається у двох формах: у вигляді зарплати (місячний розмір якої встановлює згадана Постанова №966) і у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором. Наприклад, якщо говорити про вибори до ВРУ 21 липня 2019 р., то це передбачено ст. 47, ч. 6 ст. 36 і ч. 17 ст. 34 Закону від 17.11.2011 р. №4061-VI «Про вибори народних депутатів України». А згадана норма говорить лише про зарплату (і винагороду за договором ЦПХ не згадує). Тому, лише якщо працівник отримував у виборчій комісії саме зарплату і бажає, щоб її було враховано при розрахунку його відпусткових, він має надати за основним місцем роботи довідку від виборчої комісії про суму нарахованої йому за цей період зарплати. Якщо ж не надав або була винагорода за договором ЦПХ, враховувати не треба. Звісно, що за сумісництвом така зарплата теж не враховується.
Середньоденна зарплата для тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати (доходу), на які нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, у розрахунковому періоді без урахування днів, не відпрацьованих з поважних причин, якими є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком та відпустка без збереження зарплати.
Крім цього, середня зарплата для розрахунку допомоги за лікарняними обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, внесених до звіту про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, що подаються до ДФС.
Але інформацію про оплату, яку працівник отримав від виборчої комісії, роботодавець у своїй звітності з ЄСВ не наводить. А довідка від комісії про нараховану працівнику зарплату (дохід) в цьому разі не допоможе.
Тому фахівці Мінсоцполітики вважають: для включення грошової винагороди, виплаченої на підставі договору ЦПХ за період виконання повноважень у виборчій комісії протягом виборчого процесу, до зарплати (доходу), з яких обчислюється середня зарплата для розрахунку оплати листків непрацездатності за основним місцем роботи, законодавчих підстав немає.
Проте хоча такої поважної причини, як виконання громадських обов'язків, в Порядку №1266 немає (і недарма, адже зазвичай у такому періоді працівник зберігає не лише посаду, а й середній заробіток, ст. 119 КЗпП), серед них є відпустка без збереження зарплати. Тому цей період у цьому конкретному випадку має вилучатися з розрахункового періоду як такий, що не відпрацьований з поважних причин.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»