До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 03.07.2019 р. №3068/6/99-99-15-03-02-15/IПК
У коментованій IПК податківці нагадали, що правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та 201 ПКУ. Зокрема, податкова накладна (або розрахунок коригування до неї), складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, що здійснює операцію з постачання, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Водночас покупець не має права включати суму ПДВ до ПК, що зазначена у ПН, у якій допущено помилку в обов'язкових реквізитах (зокрема, номенклатурі), якщо така помилка заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН).
Окрім цього, ДФСУ на підставі п. 2 ст. 3 Закону про бухоблік та п. 44.1 ПКУ і далі наполягає на тому, що показники податкової звітності (в цьому випадку — податкової накладної) повинні формуватися на підставі первинних документів.
Номенклатура, зазначена у ПН, повинна відповідати номенклатурі у первинному документі на таке відвантаження (видатковій накладній).
Тому узагальнення постачальником номенклатури у ПН, у зв'язку з чим виникає невідповідність номенклатури, зазначеної у ПН, номенклатурі у видатковій накладній (та ТТН), призводить до втрати покупцем права на податковий кредит з ПДВ. Принаймні доки постачальник не внесе виправлення до такої ПН.
Для прикладу розглянемо ситуацію з цією IПК. Постачальник у видатковій накладній зазначив декілька позицій склопакетів з різними розмірами (відповідно до розмірів склопакетів), а їхню кількість визначив у штуках. Усі позиції, незалежно від розмірів, мають однакові номенклатуру та ціну за одиницю продукції. У податковій накладній постачальник зазначив одну узагальнюючу позицію, де у графі 6 «кількість (об'єм, обсяг)» наведено загальну площу всіх склопакетів (з різними розмірами) без зазначення їх кількості.
Як випливає з ситуації, невідповідність унаслідок такого узагальнення виникає відразу у кількох графах: одиниці виміру, кількості і в результаті — ціни за одиницю продукції. Крім того, таке узагальнення призведе ще й до невідповідності кількості товарних позицій.
У цій ситуації податківці наполягатимуть, що така невідповідність призводить до неможливості ідентифікувати здійснену операцію.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»