До індивідуальної податкової консультації ГУ ДФС у Миколаївській області від 02.07.2019 р. №3032/IПК/14-29-14-06-15
Ліміт каси не може перевищити розрахований
ГУ ДФС у Миколаївській області в IПК від 02.07.2019 р. №3032/IПК/14-29-14-06-15 (див. «ДК» №29/2019) наголошує, що підприємство не може встановлювати середньоденний ліміт каси в п'ятикратному розмірі — більшому, ніж він був розрахований. Проте може зберігати понадлімітну готівку в касі протягом 5 днів. Розгляньмо, у яких випадках підприємство має таку можливість та яку відповідальність передбачено за перевищення ліміту каси.
Що таке ліміт каси і що буде за його порушення?
Ліміт залишку готівки в касі — це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня (пп. 16 п. 3 розділу I Положення №148).
До речі, відповідно до п. 53 розділу V Положення №148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог Положення №148, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).
А що буде, якщо такий ліміт перевищити і залишити в касі на кінець дня більшу суму?
Тепер — фінансових санкцій не буде. Нагадаємо, що з 23 червня 2019 р. було скасовано Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким було встановлено відповідальність за перевищення ліміту каси у 5-кратному розмірі (про це ми писали у «ДК» №26/2019). А самим Положенням №148 окремих санкцій за це не передбачено.
Проте зовсім розслаблятися не варто, адже адміністративні санкції залишаються.
У Кодексі про адміністративні правопорушення все ще є відповідальність за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, які реалізують товари за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій (на відповідальних осіб), у розмірі від 289 до 1496 грн. За ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за те саме порушення накладається відповідальність від 731 до 2975 грн (ч. 1 ст. 164-4 КУпАП).
Хто розглядає адміністративні справи про касові порушення
Відповідно до ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративне порушення за ст. 164-4 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (тобто посадові особи Національної поліції). Справи про такі порушення також розглядають органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП). Звісно, вони нечасто заходять на перевірку касової дисципліни.
Як розрахувати ліміт каси?
Підприємства на підставі Положення №148 та з урахуванням особливостей роботи зобов'язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів (п. 50 Положення №148).
При цьому ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства.
У такому розрахунку враховується строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначених договором банківського рахунку.
Водночас не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.
СГ, які вперше здійснюють готівкові розрахунки (СГ, які розпочинають свою діяльність), на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
Чи може підприємство встановити ліміт у 5-кратному розмірі?
Уявімо ситуацію: підприємство порахувало середньоденне надходження (або видачу) коштів, але здає ці кошти до банку раз на 5 робочих днів. Таке право підприємство має. Щоправда, лише у населених пунктах, де немає банків (пп. 3 п. 48 розділу V Положення №148). Чи може підприємство встановити ліміт каси у 5-кратному розмірі від розрахованої денної величини?
Пункт 50 розділу V Положення №148 говорить, що у розрахунку ліміту враховується строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку. Але не говорить, як саме має проводитись таке врахування.
А миколаївські податківці в коментованій індивідуальній податковій консультації №3032/IПК/14-29-14-06-15 зазначили, що підприємство не має права врахувати такий графік здавання виручки до банку шляхом пропорційного збільшення щоденного ліміту каси. На їхню думку, в такій ситуації підприємство повинне встановити ліміт залишку готівки в касі виходячи зі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси. А застосування кратних коефіцієнтів податківці вважають неприпустимим.
У які строки готівка понад ліміт може зберігатися без штрафів?
Так, згідно з п. 54 Положення №148 готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (або видана для використання підприємством наступного дня на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства).
Тобто вважаємо, що понадлімітну готівку підприємство має здати до банку не пізніше ніж наступного дня після її надходження. Проте тут є ще й окремі спеціальні терміни, зокрема:
— не вважатиметься понадлімітною готівка, що надійшла до каси у вихідні та святкові дні та здана у сумі перевищення до банку наступного робочого дня банку та підприємства (або видана для використання підприємством наступного робочого дня на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства);
— підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках;
— для підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, понадлімітна готівка здається не рідше ніж один раз на 5 робочих днів.
Крім того, сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.
Також податківці нагадали про право суб'єктів господарювання з метою дотримання вимог Положення №148 в частині дотримання ліміту залишку готівки в касі здавати готівкову виручку (готівку) через:
— операторів поштового зв'язку, національних операторів;
— небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку;
— платіжні пристрої;
— пункти приймання готівки;
— відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації.
А ще підприємство має право зберігати певні кошти понад суму встановленого ліміту протягом 5 р. д., включаючи день одержання готівки в банку. Такі випадки наведено у п. 18 розділу II Положення №148: це кошти на оплату праці, стипендій, пенсій, дивідендів.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. №148.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»