До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 23.04.2019 р. №1761/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Зарахування передоплати за інший товар
Розгляньмо IПК ДФСУ від 23.04.2019 р. №1761/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №22/2019) щодо порядку складання РК при зарахуванні передоплати за один товар у рахунок оплати іншого, поставленого, але не оплаченого покупцем товару.
Що говорить закон?
Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
— дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають постачанню;
— дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, на дату отримання попередньої оплати (авансу) за товар у постачальника виникає ПЗ з ПДВ. I саме на цю дату постачальник за приписами п. 201.1 ПКУ складає податкову накладну і реєструє її в ЄРПН (у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ).
Але згідно з п. 192.1 ПКУ суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, якщо після постачання товарів здійснюється:
— будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін;
— перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала;
— при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг).
Як бачимо, зарахування передоплати за один товар у рахунок оплати за інший в цьому переліку немає. Однак податківці вважають, що підстави для коригування ПЗ у постачальника все ж таки є.
Податківці роз'яснюють, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦКУ). Тобто при зарахуванні передоплати, отриманої за одним договором, в рахунок оплати вже поставленого товару постачальник припиняє свої зобов'язання з поставки товару за першим договором. Тож зникає підстава для визначення ПЗ з ПДВ за п. 187.1 ПКУ.
Отже, коли ми відвантажуємо неоплачений товар — це теж перша подія, і вона призводить до виникнення ПЗ з ПДВ та складання наступної ПН. Якщо ж у рахунок оплати цього товару зараховується передоплата за інший, у постачальника наявні два ПЗ з ПДВ.
Відповідно до цього у коментованій IПК зазначається, що в цій ситуації постачальник на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.
Як скласти такий РК?
Такий розрахунок коригування складають на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за один товар, буде зараховано в рахунок оплати вартості іншого товару.
У графі 2 такого РК у цьому випадку зазначається код причини коригування 102 — «Повернення товару або авансових платежів».
Коли слід складати другу ПН?
Це залежить від того, чи було вже поставлено такий товар, чи ні. Зокрема:
— якщо інший товар уже був поставлений та на дату такого постачання («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну ПН, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар за першим договором у рахунок оплати вартості товару за другим договором ПН постачальником не складається;
— якщо ж зарахування передоплати здійснюється в рахунок товару, що ще не було поставлено, то постачальник датою складання акта про зарахування коштів (оскільки саме цією датою виникає ПЗ) складає ПН як на отримання передоплати за інший товар. При цьому на дату відвантаження такого товару ПН не складається.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»