До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 25.04.2019 р. №1807/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Транспортно-експедиторський договір є посередницьким договором, а точніше, договором доручення. Сторонами договору виступають клієнт — довіритель та експедитор — повірений. Останній за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують транспортне обслуговування, зокрема, організовують перевезення вантажів різними видами транспорту, фрахтують транспортні засоби, здійснюють роботи, пов'язані зі складуванням вантажів, організовують охорону та експертизу вантажів тощо. Зрозуміло, що одна особа не спроможна виконати самостійно такий великий спектр послуг. Тому доволі часто залучають сторонніх осіб, які надають послуги перевезення та допоміжні послуги. А от власне організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, це вже справа експедитора, який надає експедиторські послуги.
Iстотними умовами договору транспортного експедирування є розмір плати експедитору. Платою (винагородою) вважаються кошти, сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування.
До плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору, на оплату зборів (обов'язкових платежів). Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Отже, безпосередньо експедитор надає транспортно-експедиторські послуги, решта послуг ним не надається, а фактично перевиставляється (зрозуміло, якщо експедитор самостійно не надає такі послуги). I в цьому випадку експедитору — платнику ПДВ потрібно звернути увагу на особливості визначення бази оподаткування, встановлені окремим п. 189.4 ПКУ. А також урахувати статус клієнта, тому що надання транспортно-експедиторських послуг, якщо клієнтом є нерезидент, не оподатковуватиметься ПДВ згідно з пп. «ж» п. 186.3 ПКУ.
Якщо клієнт — український СГ, тоді базою оподаткування ПДВ в експедитора є експедиторська послуга (послуга з організації процесу перевезення). До плати не включаються витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору. Але з огляду на те, як «працює» п. 189.4 ПКУ, потрібно зауважити таке. Базою оподаткування ПДВ в експедитора є:
1) вартість наданих експедиторських послуг (винагорода) та вартість послуг з перевезення, за умови що перевізник є платником ПДВ. У цьому випадку експедитор складає клієнту ПН, в якій окремим рядком потрібно зазначити вартість експедиторських послуг та вартість послуг перевезення1;
1 Фактично у цьому випадку експедитор просто перевиставляє послуги перевезення, зазначає у графі 2 опис (номенклатуру) послуг, у графі 3.3 код послуги згідно з ДКПП, як вказано у ПН, отриманій від перевізника.
2) тільки вартість експедиторських послуг (винагорода), за умови що перевізник не є платником ПДВ. Експедитор складає ПН лише на вартість експедиторських послуг;
3) дві складові: послуги перевезення та експедиторські послуги (винагорода), якщо експедитор надає послуги перевезення самостійно. Експедитор на дату виникнення податкових зобов'язань складає замовнику перевезення податкову накладну, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення;
4) вартість допоміжних послуг, якщо такі послуги надаються платником ПДВ та на митній території України1. У разі якщо допоміжні послуги надає неплатник ПДВ, то вартість таких послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ в експедитора.
Клієнту слід пам'ятати, що при отриманні експедиторських послуг від експедитора-нерезидента згідно з п. 186.3 ПКУ місцем постачання буде митна територія України. Тому клієнту — отримувачу послуг за нормами ст. 208 ПКУ потрібно нарахувати ПДВ.
1 Місцем постачання допоміжних послуг (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг) є місце фактичного постачання послуг (пп. «а» пп. 186.2.1 ПКУ).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»