Підприємство здійснює доставку працівників до місця роботи й назад (кількість працівників є різною — перебувають у відпустці тощо). Договори на перевезення укладено з ФОПами, оплата здійснюється за 1 км пробігу. Тобто підприємство не може вести персоніфікований облік. Чи виникають у такому разі ПДФО, ВЗ та ЄСВ з послуг щодо перевезення?
Перевезення роботодавцем працівників до місця роботи та/або з роботи до дому є для таких працівників додатковим благом на підставі пп. 164.2.17 ПКУ. Цією нормою ПКУ зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо, зокрема у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Також таке додаткове благо підлягає оподаткуванню військовим збором. При цьому утримувати військовий збір потрібно зі суми нарахованої вартості безкоштовного перевезення без її збільшення на натуральний коефіцієнт.
ЄСВ
Постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ. Відповідно до цього Переліку витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) не є базою нарахування ЄСВ.
ПДФО і ВЗ
Якщо роботодавець організовує безкоштовну доставку працівників на роботу/з роботи, то формально у них виникає дохід у вигляді додаткового блага (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).
Податківці зауважують1, що ПКУ не передбачено надання додаткового блага неперсоніфікованим особам. А якщо перевезення працівників не персоніфіковано, то й ПДФО з військовим збором не утримуються. Роботодавець в такій ситуації не має об'єктивної можливості достовірно визначити дохід кожного працівника, що скористався послугами доставки. А якщо дохід визначити неможливо, то й питання з ПДФО відпадає само собою. Відповідно ВЗ також утримувати не потрібно.
1 Див.: IПК ОВПП ДФС від 26.12.2017 р. №3151/IПК/28-10-01-03-11 («ДК» №46/2018), IПК ДФСУ від 05.09.2018 р. №3853/6/99-99-13-02-03-15/IПК («ДК» №46/2018), коментар С. Горбовцова «Як оподаткувати «шведський стіл» («ДК» №46/2018).
Таким чином, дохід розглядається як додаткове благо лише тоді, якщо його одержав безпосередньо конкретний платник податку — фізособа.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»