Як скласти РК до ПН, складеної на неплатника ПДВ, якщо покупець виявився платником ПДВ? Чи передбачено штраф за невчасну реєстрацію таких ПН та РК в ЄРПН?
Згідно з Порядком №12461 операційний день — частина дня, протягом якої здійснюються примання від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
1 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246.
Нагадаємо, реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН має здійснюватися з урахуванням граничних строків:
— для ПН та РК, складених з 1 до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому їх складено;
— для ПН та РК, складених з 16 до останнього календарного дня (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому їх складено.
У разі порушення строків реєстрації застосовуються штрафні санкції згідно зі ст. 120-1 ПКУ.
У випадку виправлення помилок, допущених під час складання ПН, складається РК.
За позицією податківців (див. IПК від 25.04.2018 р. №1855/6/99-99-12-02-01-15/IПК), помилкові податкові накладні, а також РК, що зареєстровані з порушенням термінів, незважаючи на те що це помилкові ПН та анулюючі РК, є підставою для застосування штрафних санкцій за п. 120-1.1 ПКУ. Це пояснюється тим, що у ст. 120-1 ПКУ немає винятків щодо помилкових ПН та РК.
Помилкові податкові накладні та РК не відображаються в декларації з ПДВ (додатково див. ЗIР (підкатегорія 101.23), адже їх складено без факту здійснення госпоперації (див. IПК від 29.12.2017 р. №3225/6/99-99-15-03-02-15/IПК).
Відповідно до п. 44.1 ПКУ для потреб оподаткування платники податків зобов'язані вести облік показників, пов'язаних із визначенням податкових зобов'язань, на підставі первинних та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. Платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документально.
А якщо операції немає, то чому повинні застосовуватися штрафи до невчасної реєстрації РК у ЄРПН?! На відміну від ПН, складеної на платника ПДВ та зареєстрованої із запізненням (у цьому випадку факт порушення справді є), дійсно, виникають підстави для штрафів за п. 120-1 ПКУ.
Щоби себе захистити, можна спробувати довести, що операції за ПН та складеним РК є помилковими, а точніше, фіктивними. I в інтересах платника повідомити про це податківців відразу у звітному періоді складання таких документів, адже ЄРПН не розрізняє, які ПН є справжніми, а які помилковими. Аргументом на захист можуть бути:
— підтвердні документи про статус покупця — платника ПДВ;
— інформація з електронного кабінету платника. Можна скористатися, зокрема, даними з реєстру платників ПДВ і повідомити, що покупець є платником ПДВ, а ПН складено на неплатника, і таку помилку виправлено через РК до помилкової ПН;
крім того, за п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг на митній території України, а за помилковою ПН постачань немає.
На практиці, справді, до декларації з ПДВ включають помилкові ПН та РК. Це робиться з метою компенсації суми регліміту та показника ∑ Перевищ.
У системі електронного адміністрування РК проводиться у періоді, в якому його складено. Якщо РК подано на реєстрацію із запізненням, то у періоді подання на реєстрацію. Показник ∑ Перевищ розраховується ДФС автоматично після приймання звітності від платника ПДВ.
Після реєстрації РК в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑ Перевищ за звітний період, в якому було складено такий РК, та розрахункової суми ∑ Накл з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН та/або РК.
При складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «-» (виводяться в «0»).
З 01.12.2018 р., враховуючи зміни до форми РК у розділі Б, передбачено новий показник «Код причини коригування», який зазначається у графі 2.1 розділу Б (до внесення змін причина коригування зазначалася у текстовому вигляді).
Перелік кодів причин коригування, які можуть бути зазначені у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування «Код причини», та їх значення наведено в таблиці 1 та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
У ситуації, що розглядається, застосовується умовний код причини коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів».
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»