Суди продовжують дотримуватися позиції — у зверненні має чітко зазначатися, від кого воно надійшло та які порушення скоєно. Відповідно, будь-які анонімні звернення не розглядаються та не можуть бути підставою для інспекційного відвідування.
Позиція ВС щодо вимог до звернення громадян
Не так давно ВС ухвалив рішення від 20.11.2018 р. у справі №820/6001/16, у якому зазначалося, що анонімка не може бути підставою для прийняття ДФС рішення про призначення податкової перевірки.
Позиція Верховного Суду
Зважаючи на відсутність у зверненні... необхідних реквізитів, а саме: відсутність даних щодо прізвища, ім'я, по батькові, адреси особи, звертається, інформації щодо суб'єкта господарювання, в якого був придбаний товар; який саме товар був придбаний споживачем; коли було здійснено придбання товару споживачем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність оформлення письмового звернення вимогам Закону України «Про звернення громадян», яке стало підставою для призначення перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, оскільки не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а тому таке не могло бути підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки.
Рішення ВС від 20.11.2018 р. у справі №820/6001/16
I ось аналогічну практику призначення інспекційних відвідувань на підставі анонімки, як свідчить рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 31.01.2019 р. у справі №260/1131/18, перейняли від податківців органи Держпраці. Тому роботодавцям теж доводиться звертатися до суду.
Перевірка ФОПа за анонімним повідомленням
Підставою для інспекційного відвідування одного з ФОПів стала інформація, отримана «з анонімних джерел». Контролерів повідомили, що цей ФОП може використовувати працю найманих працівників без оформлення трудових договорів.
Щоправда, крім цього, Держпраці посилалася на лист від ПФУ, який вказував на відсутність сплати ЄСВ за найманих працівників. Однак суд не взяв його до уваги, адже якщо ФОП не має найманих працівників, іншої інформації від ПФУ й не могло би бути.
Суд: анонімні звернення розгляду не підлягають!
Закарпатський окружний адмінсуд у коментованому рішенні дійшов таких самих висновків, як ВС у справі №820/6001/16.
Пунктом 5 Порядку №2951 визначено випадки, коли проводяться інспекційні відвідування. За цією нормою, інформація про порушення може надходити до органів Держпраці від таких осіб, як працівник або інша фізична особа, правоохоронних органів, посадових осіб інших органів держнагляду (контролю), профспілкових органів, а також за інформацією Держстату, ДФС, ПФУ та їх територіальних органів.
Суд зауважує, що такої підстави, як інформація з анонімних джерел, Порядком №295 не передбачено. Тому суд доходить висновку, що законних підстав для проведення інспекційного відвідування ФОПа на момент складання наказу не було.
Як скаржитись не анонімно: вимоги закону
Питання практичної реалізації громадянами України права звертатися до контролерів і повідомляти/скаржитися на порушення регулює Закон про звернення громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про звернення громадян2, звернення адресуються органам державної влади й органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
1 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295.
2 Закон України від 02.10.96 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян».
Частиною 1 ст. 3 Закону про звернення громадян зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені у письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Згідно з ч. 4, 5 ст. 5 Закону про звернення громадян, звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення доведеться викласти на папері, а якщо з таким органом уже налагоджене електронне листування (як-от із податківцями), звернутися можна і в електронній формі.
Але! Незалежно від форми у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш ніж через 10 днів з дня його надходження (крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 цього Закону) (ч. 7, 8 ст. 5 Закону про звернення громадян).
А звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону про звернення громадян).
Ось і в коментованій справі висновки суду були такі: позаяк законодавством України закріплено, що звернення громадян, з яких неможливо встановити авторство (анонімні), розгляду не підлягають, то на інформацію, отриману з таких звернень, встановлено обмеження на використання.
Жодним спеціальним законом органам Держпраці не надано право використовувати анонімки як підставу для інспекційного відвідування.
Ризики штрафів: використання праці членів сім'ї
Не можемо не згадати про ще один нюанс цієї судової справи. Під час перевірки об'єкта відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності інспектори побачили за роботою не лише саму жінку-підприємця, а й її чоловіка. I тут почалося...
У своїх поясненнях підприємниця вказувала на те, що її чоловік іноді допомагає у важкій фізичній роботі за місцем здійснення підприємницької діяльності. Адже за цією адресою вона разом із чоловіком не лише працює, а й мешкає. Вона не має жодних домовленостей із чоловіком про працевлаштування та виконання робіт, жодних коштів за таку допомогу йому не пропонувала.
Бувають і протилежні випадки, коли підприємцю допомагають здійснювати його діяльність дружина та/або власні діти. То що — з ними договір укладати?
Звісно, що доходи, одержані одним із подружжя, є їхньою спільною сумісною власністю (ст. 61 СКУ). Водночас використовувати працю фізосіб у господарській діяльності за КЗпП дозволено лише у разі укладення з ними трудових договорів, а за ЦКУ — за цивільно-правовими договорами.
Допомога дружини/чоловіка цілком може бути визнана Держпраці фактом використання праці без оформлення трудових відносин. Для інших членів сім'ї та родичів особливостей чи винятків теж не передбачено.
Звісно, у коментованій нами справі є два важливі факти, які зіграли на користь скасування штрафів від Держпраці:
1) немає підстав для перевірки (анонімна інформація такою не визнана судом);
2) місце провадження госпдіяльності збіглося з місцем проживання. Тож відрізнити роботу за трудовим договором чи договором цивільно-правового характеру від допомоги у домашньому господарстві практично неможливо.
Але не всім так може пощастити. Тому, нагадуючи про такі важливі факти та обставини, як використання праці фізичних осіб — членів сім'ї у госпдіяльності ФОПами, застерігаємо, що останнім варто бути готовими до претензій від Держпраці та до штрафів.
Члени сім'ї за чинними КЗпП та ЦКУ так само мають право на отримання доходу за виконувану ними роботу зі сплатою всіх обов'язкових податків та зборів.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»