• Посилання скопійовано

Розділ 2. як створити підприємця

Хто може бути підприємцем

Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Право на заняття підприємницькою діяльністю на території України не залежить від громадянства, фінансового або майнового середовища громадянина.

Займатися підприємницькою діяльністю на території України мають право громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Але право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ст. 50 ЦКУ).

Отже, перше обмеження — підприємцем може стати фізособа, яка досягла 18 років (ст. 34 ЦКУ). Через те що особи до цього віку мають лише обмежену (часткову або неповну) цивільну дієздатність (ст. 31, 32 ЦКУ).

Проте у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цей статус зберігається і в разі розлучення (припинення шлюбу) та у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних із протиправною поведінкою неповнолітньої особи (ст. 34 ЦКУ). Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізособі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, або зареєстрований як підприємець (ст. 35 ЦКУ).

Обмеження друге — підприємцем не може стати фізособа, чия цивільна дієздатність обмежена законом.

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона має психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 36 ЦКУ).

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ч. 2 ст. 36 ЦКУ).

Але в обох цих випадках цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Поновлення повної цивільної дієздатності фізособи також відбувається на підставі судового рішення (ст. 38 ЦКУ).

Крім цього, слід пам'ятати, що обмеження права фізособи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.

Так, закони України встановлюють низку обмежень на здійснення підприємницької діяльності народними депутатами України, посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадовими особами органів прокуратури, суду, органів державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, які контролюють діяльність підприємств, нотаріусів.

Скільки триває реєстрація?

На сьогодні процедура відкриття бізнесу триває один день та складається з таких етапів:

I. Державна реєстрація фізичної особи — підприємця.

Термін — не пізніше наступного робочого дня після надходження документів.

II. Передача відомостей з ЄДР про проведення реєстраційних дій до контролюючих органів.

Термін — у день проведення реєстраційної дії.

III. Взяття на облік фізичних осіб — підприємців в органах ДФС як платників податків та платників єдиного внеску.

Термін — у день отримання відомостей з ЄДР.

IV. Передача до ЄДР даних про взяття на облік фізичних осіб — підприємців в органах ДФС, реєстраційний номер платника єдиного внеску.

Термін — у день отримання відомостей з ЄДР.

V. Видача (надсилання поштовим відправленням з описом вкладення) державним реєстратором фізичній особі — підприємцю витягу з ЄДР, який містить інформацію про державну реєстрацію та взяття на облік в органах ДФС.

Термін — протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після отримання державним реєстратором від органів ДФС та статистики даних про взяття на облік.

Тобто на сьогодні отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця та взяття на облік в органах ДФС можливо не пізніше наступного робочого дня з дня подання документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації.

А тепер розгляньмо ці етапи докладно.

Порядок реєстрації підприємця

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Хоча, якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем (ст. 50 ЦКУ).

Поряд із держреєстраторами надавати послуги з реєстрації підприємців можуть також органи місцевого самоврядування, місцеві держадміністрації та нотаріуси. Хоча органи місцевого самоврядування отримують повноваження з держреєстрації, якщо відповідна місцева рада прийме таке рішення.

Для реєстрації громадянин може звернутися до суб'єкта держреєстрації (держреєстратора, до органу місцевого самоврядування, місцевої держадміністрації) або до нотаріуса особисто або через уповноважену ним особу, а може надіслати необхідні документи поштою з описом вкладення або електронною поштою з описом, що містить відомості про надіслані документи в електронній формі.

Утім, можливо зареєструватися підприємцем і онлайн. Для реєстрації в електронному вигляді треба зайти на сайт Мін'юсту за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz і дотримуватися наведених там інструкцій.

Що треба знати при онлайн-реєстрацію підприємця

Через персональний кабінет «Онлайн будинку юстиції» можна подати документи на внесення таких реєстраційних дій щодо фізосіб-підприємців:

реєстрація фізособи підприємцем;

включення відомостей про фізичну особу — підприємця до реєстру;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації фізособи-підприємця зазначено у ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — Закон про держреєстрацію).

Реєстрація/припинення фізособи-підприємця на підставі документів, поданих в електронній формі, провадиться незалежно від місця перебування фізособи-підприємця в межах України.

Одночасно з поданням документів для державної реєстрації фізособи підприємцем в електронній формі може бути подана заява на обрання спрощеної системи оподаткування.

Але для електронної ідентифікації фізичної особи при цьому використовується електронний цифровий підпис. Тобто на момент подання документів фізособа повинна такий ЕЦП уже мати.

Якщо реєстрація відбувається особисто або поштою

Подаючи документи особисто, громадянин зобов'язаний пред'явити паспорт. Якщо документи подає уповноважена особа, вона пред'являє свій паспорт і довіреність, оформлену в нотаріуса із зазначенням повноважень.

А в разі надсилання документів поштою необхідно нотаріально засвідчити підпис фізособи на реєстраційній картці.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації (ст. 15 Закону про держреєстрацію):

Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, — іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством. Зокрема, якщо подається певний документ, що має форму, визначену державним органом, вимоги щодо реквізитів та заповнення такої форми мають відповідати тим, що встановлені для паперових документів. Якщо документ має реквізит «підпис», то такий документ в електронній формі повинен бути підписаний електронним цифровим підписом відповідної особи;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостилю) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

7) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений державною мовою з засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

8) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Перелік документів, необхідних для реєстрації підприємця (ст. 18 Закону про держреєстрацію):

1) заява про державну реєстрацію фізособи підприємцем. Форма такої заяви затверджена наказом Мін'юсту від 18.11.2016 р. №3268/5;

2) заява про обрання фізособою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість — за бажанням заявника;

3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновителів) або піклувальника чи органу опіки та піклування — для фізособи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

4) договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства — у разі державної реєстрації фізособи, яка самостійно або з членами сім'ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України «Про фермерське господарство».

А ще, хоча цього в переліку і не зазначено і вимагати додаткових документів суворо забороняється, як правило, фізособа подає і копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, тобто документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, отриманий у ДФС.

Звісно, якщо документи подаються через уповноважену особу, то до названих документів додається ще один: документ, що засвідчує повноваження такої уповноваженої особи (довіреність, доручення тощо).

Державна реєстрація на підставі поданих документів повинна бути проведена протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Реєстрація відбувається безкоштовно — адміністративний збір із заявника не стягується.

Звичайно, все це відбувається, якщо подані документи заповнені правильно і в повному обсязі.

Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації

Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є (ст. 27 Закону про держреєстрацію):

1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;

2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;

3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають позначку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону.

Зупинення розгляду документів здійснюється протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення. Документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду, повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. У разі подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, протягом установленого строку розгляд документів поновлюється. А от якщо 15 днів минуло, а недоліки не були усунуті, фізособа отримує відмову в державній реєстрації підприємця.

Відмова у державній реєстрації

Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи — підприємця (ст. 28 Закону про держреєстрацію):

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;

3) не усунуто підстав для зупинення розгляду документів протягом установленого строку;

4) наявні обмеження на заняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;

5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізособа вже зареєстрована як фізична особа — підприємець;

6) подані документи суперечать вимогам законів України.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також має бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Це корисно для тих, хто має право бути підприємцем і отримав відмову в державній реєстрації через недоліки або недостатність у поданих документах. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Зверніть увагу: відмова у державній реєстрації підприємця з підстав, яких немає серед зазначених вище, не допускається.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Внесення змін до реєстраційних даних

Протягом здійснення підприємницької діяльності відомості, які надавалися для державної реєстрації, можуть змінитися. Порядок внесення змін до цих даних аналогічний до порядку державної реєстрації. Але за державну реєстрацію змін доведеться заплатити.

Для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору — у випадках, передбачених цим Законом;

3) копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки — у разі внесення змін, пов'язаних зі зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;

4) копія першої сторінки паспорта та сторінки з позначкою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта — у разі внесення змін, пов'язаних зі зміною серії та номера паспорта, — для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають позначку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;

5) договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства — у разі створення фізичною особою — підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до Закону України «Про фермерське господарство»; договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції — у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

I ще треба пам'ятати, що внесення змін може бути оплатним. Згідно зі ст. 36 Закону про держреєстрацію адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2018 р. — 1762,00 грн), в якому подаються документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

З огляду на вищевикладене розміри адміністративного збору з 1 січня 2018 року становлять:

за державну реєстрацію змін до відомостей про прізвище, ім'я, по батькові або місцезнаходження фізособи-підприємця — 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (180 грн);

за державну реєстрацію змін до відомостей про фізособу-підприємця на підставі документів, поданих в електронній формі, — 75 відсотків адміністративного збору (140 грн);

за державну реєстрацію у скорочені терміни:

— протягом шести годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації змін, крім вихідних та святкових днів, — у подвійному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію (350 грн);

— протягом двох годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів, — у п'ятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію (900 грн).

За виправлення технічної помилки у відомостях про фізособу-підприємця, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору (50 грн).

Як дізнатися про державну реєстрацію підприємця

Iнформація про державну реєстрацію фізичних осіб — підприємців є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).

Згідно зі ст. 11 Закону про держреєстрацію, дізнатися про те, що певна фізособа зареєстрована підприємцем, і загальну інформацію про таку фізособу можна з відкритих джерел, зокрема на сайті Мін'юсту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Але, поряд з електронними сервісами, органи держреєстрації продовжують надавати й інші послуги. Зокрема, щодо видачі інформації з Єдиного державного реєстру в електронному та паперовому вигляді (у формі виписки або витягу). Такі документи, як отримані в електронній формі, так і на паперовому носії, мають однакову юридичну силу (за наявності всіх обов'язкових реквізитів). Різниця між ними лише у швидкості отримання. Паперові виписки та витяги повинні надаватися протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних та святкових днів. А ось в електронній формі вони надаються в режимі реального часу.

Але треба пам'ятати, що такі документи видаються за плату. Згідно зі ст. 36 Закону про держреєстрацію, адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2018 р. — 1762,00 грн), в якому подаються документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Враховуючи вищевикладене, розміри адміністративного збору з 1 січня 2018 року становлять:

— за надання витягу в паперовій формі — 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90 грн);

— за надання витягу в електронній формі — 75 відсотків плати за надання витягу в паперовій формі (70 грн);

— за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі, — 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (120 грн);

— за надання документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі, — 75 відсотків плати за надання відповідного документа в паперовій формі (90 грн).

Відкриття рахунку в банку

На відміну від юридичних осіб, фізичні особи — підприємці не зобов'язані відкривати рахунки в банках. Вони можуть усю готівкову виручку зберігати у себе і розраховуватися як із бюджетом, так і з контрагентами готівкою, оплачуючи через касу банку.

Але це не завжди зручно, тому практично кожен підприємець відкриває банківський рахунок. В якому банку відкрити рахунок, він також вирішує самостійно. До речі, чинне законодавство не містить обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можна відкрити для здійснення підприємницької діяльності. Тож наявність рахунку в одному банку не позбавляє підприємця права відкрити рахунок в іншому банку, якщо йому потрібні поточні рахунки в різних банках.

Порядок відкриття рахунків у банках та їх використання визначені Iнструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.

При відкритті рахунку та укладанні договору підприємець обов'язково проходить ідентифікацію та верифікацію. Зазвичай відкриваються одразу два рахунки: поточний (2600) — для безготівкових розрахунків і БПК (2605) — для використання готівкових коштів і розрахунків із використанням платіжної картки.

Усі підприємницькі рахунки підлягають обов'язковому взяттю на облік у фіскальних органах за місцем реєстрації підприємця. Це зумовлено тим, що в ст. 69 ПКУ визначено податкові вимоги до відкриття та закриття рахунків. Цими вимогами й обумовлено взяття на облік у фіскальних органах банківських рахунків. Відомості про відкриття та закриття рахунків надсилає банк. У день відкриття рахунку банк надсилає до податкової інспекції за місцем реєстрації підприємця повідомлення. Податковий орган зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку про відкриття рахунку надіслати до банку повідомлення про взяття рахунку на облік або про відмову у взятті рахунку на облік із зазначенням підстав для відмови. Банк надсилає повідомлення на відкриття всіх рахунків, які використовуються для підприємницької діяльності.

Зверніть увагу: до отримання банком відповіді про взяття рахунку на облік у ДФС підприємець не може повноцінно використовувати свій підприємницький рахунок. У цей період дозволено проводити операції лише готівкою. Водночас нормами п. 69.3 ПКУ передбачено застосування принципу мовчазної згоди. Якщо податківці своєчасно (протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення з банку) не надішлють повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається узятим на облік за мовчазною згодою — в момент і на дату отримання банком повідомлення (квитанції) податкового органу, що підтверджує факт прийняття до опрацювання повідомлення про відкриття рахунку.

Як ми вже зазначали, підприємець може мати будь-яку кількість рахунків у банку. Водночас у деяких звітних формах передбачено зазначати реквізити банківського рахунку підприємця. Який із рахунків буде основним і чи потрібно про це додатково інформувати податківців?

Усі обов'язкові реквізити, які необхідно наводити у податковій звітності, зазначено в п. 48.3 ПКУ. Серед них немає реквізитів підприємницького рахунку. Очевидно, тому, що, як було сказано раніше, підприємці не зобов'язані, але можуть відкривати банківські рахунки.

Передбачено зазначення реквізитів рахунку тільки в таблиці 1 додатка 4 звіту з ЄСВ, який щомісяця подають підприємці-роботодавці. Але особливих вимог щодо заповнення цього реквізиту Порядок №435 не містить.

Тобто при заповненні звітності підприємець може зазначити реквізити будь-якого свого рахунку. Повідомляти податківців про те, чому саме цей рахунок було обрано, додатково не потрібно. Усі відкриті підприємцем рахунки перебувають на обліку в ДФС та інформацію про них податківці вже мають. Тому те, який саме рахунок буде зазначено і чи є він у підприємця взагалі, ні на що не впливає.

Але зверніть увагу на таку інформацію від податківців1. Голова Офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов заявив, що з 1,9 млн самозайнятих осіб офіційні банківські рахунки відкрито лише у 964 тисяч (тобто у половини).

1 Ми про це писали тут: https://news.dtkt.ua/taxation/common/49398.

«Чи означає це, що друга половина не користується послугами банків? Досвід і здоровий глузд доводять, що це не так. Просто значна частина підприємців для отримання плати за послуги або товари користується рахунками, які вони відкрили на себе ж як на фізосіб. Податківці про це знають — зрештою, всі ми купуємо товари через Iнтернет, — але перевірити всіх ФОПів не маємо можливості», — зазначив очільник Офісу великих платників податків ДФС.

Щоб змінити ситуацію, податківцям потрібна інформація про банківські рахунки ФОПів, відкриті ними на фізосіб. У зв'язку з цим ДФС надіслала банкам вимогу надавати інформацію щодо всіх ФОПів, які мають рахунки як фізособи. За словами Є. Бамбізова, з цим масивом інформації у ДФС працюватимуть «задля залучення до адекватного оподаткування максимального кола ФОПів», а надалі планується налаштувати безперервний обмін інформацією з банками.

Взяття на облік у ДФС

Після внесення відомостей про реєстрацію фізособи-підприємця до Єдиного державного реєстру відповідні відомості передаються до ДФС України у день проведення реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону про держреєстрацію) для взяття на облік як платника податків та як страхувальника — платника ЄСВ.

Взаємодія між органами ДФС та ЄДР здійснюється відповідно до наказу Мін'юсту та Мінфіну України від 18.03.2016 р. №759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України».

Як повідомляють самі податківці1, на сьогодні інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами ДФС здійснюється у робочий час з інтервалом не більше ніж 2 години.

1 http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/300731.html.

Взяття на облік юридичних осіб та ФОПів як платників податків та як платників ЄСВ здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи та державну реєстрацію ФОПа у день отримання таких відомостей. Дані про взяття на облік юридичних осіб та ФОПів у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік.

Взяття на облік юридичних осіб та ФОПів як платників податків та як платників єдиного внеску в контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів Мін'юсту.

Також дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб та ФОПів та дані Реєстру страхувальників щоденно оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

Отже, після державної реєстрації підприємцю не потрібно додатково подавати документи до ДФС. Він стає на облік за податковою адресою автоматично.

Що таке податкова адреса підприємця? Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання. Саме за ним він береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Як правило, таке місце проживання підтверджується відомостями, внесеними до паспорта. Але за будь-яких обставин платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Саме тому, навіть якщо підприємець здійснює підприємницьку діяльність деінде, податки і звітність про неї він подає за місцем свого проживання (прописки).

Згідно зі ст. 66 ПКУ, у разі проведення державної реєстрації зміни місця проживання платника податків, унаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому платник податків перебуває на обліку, а також у разі зміни його податкової адреси контролюючі органи за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводять процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника.

Переведення платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця з дня отримання інформації про зміну місцезнаходження, і в такому випадку одночасно зі зняттям з обліку фізичної особи — підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік за неосновним місцем обліку без подання нею заяви.

До закінчення року такий платник обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, подає щодо таких податків податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Підприємець та електронний цифровий підпис

Оформити на себе електронний цифровий підпис нині може будь-яка фізособа. Це не дуже складно і можна досить швидко зробити. Але чи обов'язково потрібен такий ЕЦП підприємцю?

Так, якщо підприємець буде зареєстрований платником ПДВ. Адже і подавати декларацію з цього податку, і реєструвати податкові накладні та розрахунки до них нині платник ПДВ може виключно в електронному вигляді. Але щодо решти податків та ЄСВ досі подання звітності в електронній формі не є обов'язковим. З огляду на це, чи оформлювати ЕЦП, чи ні, вирішувати самому підприємцю.

Утім, треба розуміти, що відкриті ключі ЕЦП бувають різні і можуть мати різне призначення. Першою застосувала електронні підписи в Україні банківська система. Надаючи послуги через програмне забезпечення «Клієнт-Банк», уповноважені банки дозволили клієнтам підписувати платіжні доручення електронними цифровими підписами, ключі до яких самі ж і створювали. Це правило зберігається і тепер. Але створений далеко не кожним банком ЕЦП можна застосовувати в інших правочинах чи при підписанні звітності.

Для надання податкової звітності та звіту з ЄСВ в електронному вигляді ЕЦП створюють сертифікаційні центри, акредитовані в ДФСУ (див. табл).

Таблиця

Орієнтовний перелік АЦСК, ЕЦП яких можливо накладати на електронні звіти станом на 01.01.2018 р.


з/п
Назва організації
Можливість безкоштовного отримання ЕЦП
Адреса сайта
1.
Акредитований центр сертифікації ключів ПрАТ «Iнфраструктура відкритих ключів»
Тел.: (044) 599-26-67
Можливість отримання залежить від акцій, які проводяться АЦСК www.ivk.org.ua
2.
Акредитований центр сертифікації ключів «MASTERKEY»
Тел.: (044) 206-13-78
Можливість отримання залежить від акцій, які проводяться АЦСК www.masterkey.ua
3.
Акредитований центр сертифікації ключів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Тел.: (056) 716-56-81
Можливість отримання залежить від акцій, які проводяться АЦСК acsk.privatbank.ua
4.
Акредитований центр сертифікації ключів Iнформаційно-довідкового департаменту ДФС
Тел.: (044) 284-00-10
Факс: (044) 284-09-35
e-mail: inform@acskidd.gov.ua
Отримання ЕЦП для фізичних та юридичних осіб www.acskidd.gov.ua
5.
Акредитований центр сертифікації ключів товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЮЧОВI СИСТЕМИ»
Тел.: (044) 538-15-93
Можливість отримання залежить від акцій, які проводяться АЦСК ksystems.com.ua
6.
Акредитований центр сертифікації ключів «Україна»
Тел.: (044) 206-72-10
Можливість отримання залежить від акцій, які проводяться АЦСК www.uakey.com.ua
7.
Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України
Тел.: 0-800-50-85-84 (безкоштовно по Україні)
Отримання ЕЦП для юридичних та фізичних осіб залежить від акцій, які проводяться АЦСК ca.informjust.ua
8.
Акредитований центр сертифікації ключів державного підприємства Укрзалізниці
Тел.: (044) 465-39-03, 465-39-05
Можливості немає csk.uz.gov.ua
9.
Акредитований центр сертифікації ключів «УкрСиббанк»
Тел.: (044) 428-67-66,
e-mail: csk@ukrsibbank.com
Можливості немає csk.ukrsibbank.com
10.
Акредитований центр сертифікації ключів Міністерства внутрішніх справ України
Тел.: (044) 256-16-96
Отримання ЕЦП для фізичних та юридичних осіб ca.mvs.gov.ua
11.
Акредитований центр сертифікації ключів державного підприємства «Українські спеціальні системи» Тел.: (044) 481-49-63
e-mail: csk@uss.gov.ua
Можливості немає csk.uss.gov.ua

А ось перелік документів, що їх підприємцю треба буде надати для оформлення ЕЦП. Він визначений Акредитованим центром сертифікації ключів Iнформаційно-довідкового департаменту ДФС. Щодо приватних центрів сертифікації, то відповідний перелік можна отримати на їхніх сайтах. Утім, він буде аналогічний.

Документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП фізичною особою, фізичною особою — підприємцем:

— заповнена та підписана Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи — підприємця) встановленого зразка, у двох примірниках;

— копія паспорта підписувача (копії сторінок 1 — 2 (3 — 6 за наявності позначок) та сторінки із позначкою про реєстрацію місця проживання) або копія паспорта підписувача, виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання або копія Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

— копія посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчена підписом власника, або паспорт громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (для іноземних громадян);

— копія картки платника податків, засвідчена підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною позначкою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізособа відмовилася від реєстраційного номера облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорта з позначкою про таку відмову.

Документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП найманими працівниками фізичної особи — підприємця:

— заповнена та підписана з даними заявника (роботодавця) Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи — підприємця) встановленого зразка, у двох примірниках;

— додаток до розділу 2 Реєстраційної картки з даними підписувача (найманого працівника), у двох примірниках;

— копія трудового договору;

— копія паспорта підписувача — найманого працівника (копії 1 — 2 сторінок (3 — 6 за наявності позначок) або копія паспорта підписувача, виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з позначкою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

— копія паспорта заявника — роботодавця (копії 1 — 2 сторінок (3 — 6 за наявності позначок) та сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копія паспорта підписувача, виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання або копія Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з позначкою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

— копія посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання або паспорт громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (для іноземних громадян);

— копії карток платників податків1 заявника — роботодавця та підписувача — найманого працівника, засвідчені підписом власників. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною позначкою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізособа відмовилася від реєстраційного номера облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорта з позначкою про таку відмову.

1 У разі якщо через релігійні переконання фізособа відмовилася від реєстраційного номера облікової картки платника податків, копія картки платника податків не подається.

Завантажити весь пакет документів, потрібних для отримання таких послуг від ДФС, можна за цим посиланням: http://www.acskidd.gov.ua/fiz_osob.

Та отримати ЕЦП — лише перший крок. Далі такий електронний цифровий підпис можна застосовувати з різною метою, зокрема і для ведення документообігу в електронному вигляді (як власного, так і з контрагентами — за їхньої згоди). Порядок застосування електронних документів у господарській діяльності на сьогодні докладно описаний у Законі «Про електронні документи та електронний документообіг», у Законі «Про електронну комерцію» та, врешті-решт, у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Це не заборонено, і первинні документи, а також угоди підприємець і підприємство цілком можуть укладати в електронному вигляді. Електронні документи, засвідчені ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і паперові. До того ж бажаючі можуть і роздруковувати електронні документи та мати таким чином паперові копії. Проте слід пам'ятати, що така роздруківка, якщо вона не буде підписана фізособами, не матиме сили оригіналу. А підписана роздруківка вже буде дублікатом, а не копією — тобто ще одним документом, який матиме таку саму силу, що і його електронна версія.

Окремо спинимося на поданні звітності до ДФС в електронному вигляді. Адже тут однієї наявності ЕЦП недостатньо.

У зв'язку зі зміною на початку 2018 року порядку надання звітності в електронному вигляді (Наказ Мінфіну від 06.06.2017 р. №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з Контролюючим органами») укладення договору з ДФС про визнання електронних документів втратило силу. Тепер для подання звітів в електронному вигляді платник повинен надіслати «Заяву про приєднання до договору (F/J1392001)».

Розгляньмо процес заповнення форми «F/J1392001 — Заява про приєднання до договору» на прикладі «Електронного кабінету платника податків». В інших програмах порядок заповнення буде приблизно такий самий, але, можливо, в одних програмах автоматично заповнюватиметься більша кількість полів, а в інших — менша.

Для початку слід створити новий документ «F/J1392001 — Заява про приєднання до договору».

Частина полів може бути вже заповнена (залежно від ПЗ, яке використовується, і його версії), але про всяк випадок опишемо заповнення всіх полів.

Шапка заяви:

— дата та порядковий номер Заяви — поточна дата і порядковий номер Заяви (з №1 і так далі);

— дата та номер договору — дата і номер договору, який уже підписаний та опублікований на сайті ДПI. Якщо ці поля не заповнені автоматично, то треба подивитися в публічній частині «Електронного кабінету»: Меню: «Головна» — «Договір про Визнання Електрон документів».

Жовтим позначено частину заяви, в якій містяться дані підприємця:

— номер облікової картки платника податків;

— прізвище, ім'я та по батькові підприємця;

— на підставі якого документа діє керівник — у цьому разі можна зазначити «Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», а далі пишете серію та номер своєї виписки. Або витягу, який надавався при реєстрації підприємця.

Частина заяви, в якій міститься інформація про ДПI:

— код ЄДРПОУ та назва вашої податкової інспекції — якщо не заповнюється, див. у тексті договору (як зазначено вище);

— адреса субсайта (слід зазначити адресу, визначену за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/contract);

— е-mail адреса автора — ваша адреса електронної пошти (е-mail). Можна зазначити ваш е-mail, який ви використовуєте для електронної звітності, а можна — й іншу адресу, яку використовуєте особисто ви.

На цьому заповнення Заяви завершено. Тепер слід її підписати та надіслати до ДФС. Після отримання квитанції №2 про прийняття Заяви можна надсилати звіти. Теоретично на це дається один робочий день (від дати Квитанції №1), хоча, звісно, на практиці остання квитанція може надійти і пізніше.

Отримання дозволів і ліцензій

Перш ніж розпочинати підприємницьку діяльність, треба впевнитися в тому, що обрані види діяльності не потребують додаткового отримання державного дозволу або ліцензії. I, в разі потреби, їх слід отримати.

На сьогодні є небагато видів діяльності, які б підприємець не міг здійснювати, крім прямо заборонених законом. Але при виборі системи оподаткування, на якій перебуватиме майбутній підприємець, треба бути обережним — для платників єдиного податку ПКУ суворо обмежує ті види діяльності, які може здійснювати «спрощенець». Утім, про це ми поговоримо в окремому розділі цієї книги. А тепер мова піде саме про дозволи і ліцензії.

З 28.06.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», яким спрощено порядок отримання ліцензій та зменшено кількість видів діяльності, яка потребує ліцензування.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, наведено у ст. 7 цього Закону. А саме:

1) банківська діяльність, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

2) надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів);

3) професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;

4) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

5) діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», і діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;

6) освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти;

7) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

8) будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, — з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про архітектурну діяльність»;

9) виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) — з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про лікарські засоби»;

10) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозогінної та подразнювальної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж;

11) виробництво вибухових матеріалів промислового призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

12) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

13) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, поводження з небезпечними відходами. Не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб'єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами;

14) медична практика;

15) діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України;

16) ветеринарна практика;

17) випуск та проведення лотерей;

18) туроператорська діяльність;

19) посередництво у працевлаштуванні за кордоном;

20) промисловий вилов водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

21) культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, — з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»;

22) діяльність, пов'язана з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (критерії належності та перелік технічних засобів негласного отримання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України);

23) перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

24) зовнішньоекономічна діяльність відповідно до статті 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

25) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом;

26) діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок природного газу»;

27) централізоване водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом;

28) виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом;

29) охоронна діяльність;

30) перероблення побутових відходів;

31) захоронення побутових відходів;

32) виробництво ветеринарних препаратів.

Як бачимо з наведеного переліку, далеко не всі види діяльності, які потребують ліцензій, можуть здійснюватися підприємцем. А ті з них, які підприємець може здійснювати, потребують окремого вивчення. Адже порядок отримання ліцензії та її вартість (так, за право здійснювати певні види діяльності треба заплатити) у кожному випадку різні.

Наприклад, якщо підприємець бажає надавати послуги з перевезення, то ліцензія йому потрібна лише у разі перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів. Отже, звичайні, тобто безпечні вантажі, такий підприємець може перевозити і без отримання ліцензії. Порядок видачі ліцензії на такі перевезення затверджено постановою КМУ від 02.12.2015 р. №1001. Наразі її вартість становить розмір однієї мінімальної зарплати (тобто у 2018 році — 3723 грн) і термін дії такої ліцензії необмежений. Але так щастить не кожному — адже за право на певні види діяльності доведеться заплатити значно дорожче, і термін дії ліцензії може вимірюватися чітко визначеними роками.

Офіційна думка

Роз'яснення Державної податкової служби України від 19.08.2013 р.

ЧИ МОЖЕ ФО, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (АДВОКАТ, НОТАРІУС ТА ІН.), ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ФОПОМ?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Проте законом можуть бути встановлені обмеження на заняття підприємницькою діяльністю.

Так, відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями і які здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання в порядку, встановленому цим Порядком для фізосіб-підприємців.

Своєю чергою, пп. 6.7.4 п. 6.7 розд. VI Порядку визначено, що, якщо фізособа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізособа обліковується в контролюючих органах як фізособа-підприємець.

У такому випадку фізособа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за ф. №5-ОПП із позначкою «Зміни» і копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у пп. 6.7.1 п. 6.7 розд. VI Порядку.

Тобто фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть зареєструватися фізособами-підприємцями за відсутності обмежень на заняття підприємницькою діяльністю, встановлених законом.

Слід зазначити, що Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не заборонено займатися адвокатською діяльністю фізособі, зареєстрованій як фізособа-підприємець. Однак нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю (ст. 3 Закону «Про нотаріат»).

Лист Державної фіскальної служби України від 11.04.2017 р. №7470/6/99-99-08-02-01-15
ПРО НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення і повідомляє.

Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах установлено статтею 69 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Відповідно до пунктів 69.2 та 69.3 статті 69 Кодексу банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків — юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.

Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунку зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунку на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 р. №721 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 р. за №1058/27503.

Статтею 118 Кодексу встановлено відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків до відповідного контролюючого органу.

Обов'язок фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений пунктом 69.7 статті 69 Кодексу.

Відповідно до статті 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Враховуючи наведене, повідомляємо, що у разі встановлення статусу клієнта як платника податків фінансова установа у разі відкриття/закриття рахунків клієнта надсилає повідомлення про відкриття або закриття всіх рахунків платника податків — самозайнятої особи до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, відповідно до положень статті 69 Кодексу.

Перший заступник голови С. БІЛАН

Роз'яснення ДФСУ від 09.07.2015 р.
ЩОДО ПРИЙНЯТТЯ Й ОБРОБКИ ДФС УКРАЇНИ ПОВІДОМЛЕНЬ БАНКІВ ПРО ВІДКРИТТЯ/ЗАКРИТТЯ РАХУНКІВ

Згідно зі статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків — юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.

Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Iнформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файла повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.

Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файла повідомлень до оброблення або її відхилення.

Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файла повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.

На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.

Iнформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формується автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів-відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмови у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.

Повідомлення ГУ ДФС у Черкаській області від 09.12.2015 р.
ЧИННИЙ ПОРЯДОК ПОДАННЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ВІДКРИТТЯ/ЗАКРИТТЯ РАХУНКІВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ У БАНКАХ ТА ІНШИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ

Нагадуємо, що 25 листопада 2015 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 18.08.2015 р. №721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 р. за №1058/27503.

Зазначений Порядок розроблено з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 квітня 2015 року №344-VIII «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та забезпечення реалізації норм статті 69 розділу II Податкового кодексу України.

Порядок визначає послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків — юридичних осіб, у тому числі відкритих через їхні відокремлені підрозділи, та самозайнятих фізичних осіб до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, та відкриття або закриття банками власних кореспондентських рахунків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік.

Форму та зміст електронних повідомлень наведено у додатку 1 до Порядку.

У разі неможливості подання з технічних причин повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку таке повідомлення може бути надано або надіслано поштою з повідомленням про вручення в паперовому вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку у день відкриття/закриття рахунку до контролюючого органу, в якому платник податків обліковується як платник податків і зборів. У такому разі повідомлення надається або надсилається разом із супровідним листом, в якому зазначається причина неможливості подання повідомлення в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

У разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків подає голова ліквідаційної комісії або ліквідатор чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Щодо дій контролюючого органу. Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення в електронному вигляді зобов'язаний надіслати до фінансової установи засобами телекомунікаційного зв'язку електронне повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до Порядку. У разі відмови у взятті рахунку на облік повідомлення-відповідь повинно містити підставу для відмови.

Якщо контролюючий орган протягом вищезазначеного строку (тобто не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення) не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку на облік, такий рахунок вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою — у час та дату отримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі надходження від фінансової установи повідомлення про відкриття рахунку платника податків у паперовому вигляді контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний надати або надіслати поштою з повідомленням про вручення до фінансової установи, в якій відкрито рахунок платника податків, корінець повідомлення (додаток 2) з відміткою про взяття рахунку на облік або повідомлення контролюючого органу про відмову в узятті на облік рахунку платника податків за формою №п2, наведеною в додатку 3 до Порядку, із зазначенням причини відмови.

Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що настала першою: отримання фінансовою установою повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.

До змісту номеру