З якої дати слід застосовувати нову форму податкової накладної?

З якої дати слід застосовувати нову форму податкової накладної?

Мінфін наказом від 23.02.2017 р. №276 (зареєстрований у Мін'юсті 28.02.2017 р. за №269/30137) затвердив у новій редакції податкову накладну, додатки до неї та порядок її заповнення.

Наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Опублікований він був в «Урядовому кур'єрі» №39 28.02.2017 р.

Отже, нові форми набирали чинності з 1 березня 2017 р.

Якщо виходити з норм порядку заповнення податкової накладної, вона повинна реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) за тією формою, яка діяла на момент реєстрації. Це правило у звичайному випадку диктує й форму складання податкової накладної (та додатків до неї).

З цього правила виходило, що починаючи з 01.03.2017 р. слід було складати податкові накладні/розрахунки вже за новою формою. Мало того — якщо у платника податку залишалися незареєстрованими податкові накладні/розрахунки коригування, датовані до 01.03.2017 р., то після 01.03.2017 р. він повинен був складати ці документи вже за новою формою — бо цього вимагали правила їх реєстрації в ЄРПН.

Але на практиці вийшло не так!

У листі від 10.03.2017 р. №5953/7/99-99-15-03-02-17 ДФСУ зазначила:

«З метою недопущення порушення прав платників податку, створення комфортних умов для платників на додану вартість, реєстрація в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно) податкових накладних / розрахунків коригування за формою, яка була діючою до внесення змін наказом №276, не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною. Такі податкові накладні / розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених в них сум податку до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту)».

Отже, фактично реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування за новою формою почалася з 16.03.2017 р.

У якому порядку зазначається код УКТЗЕД для товарів та код ДКПП для послуг в податковій накладній та розрахунку коригування за новою формою?

Для зазначення цих кодів у податковій накладній призначена графа 3, яка має назву «Код» та містить три графи:

3.1 (код товару згідно УКТ ЗЕД),

3.2 (ознака імпортованого товару),

3.3 (код послуг згідно з ДКПП).

Оновлений Порядок №1307 заповнення ПН описує заповнення цих граф так:

— графи 3.1 або 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг;

— у випадку постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;

— у випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Деталізовано, що така позначка має бути зазначена на всіх етапах постачання імпортних товарів;

— у випадку постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.

Зверніть увагу: п. 16 Порядку №1307 визначає, що код товару згідно з УКТ ЗЕД в податковій накладній потрібно зазначати суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). А ось щодо послуг відповідної норми в Порядку №1307 немає. Тож формально виходить, що зазначати код за ДКПП треба так, як він наводиться в цьому державному класифікаторі (а він там зазначається із розділовим знаком — крапкою). Втім, остаточне рішення щодо цього прийматимуть податківці, адже саме вони розробляють електронний шаблон податкової накладної на підставі норм Порядку №1307.

Крім того, платники ПДВ (за винятком постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

Зміни в розрахунку коригування є аналогічними до змін у податковій накладній.

Так, у новій формі РК графи 4.1, 4.2 та 4.3 відповідають новим графам 3.1, 3.2, 3.3 ПН. Отже, у разі коригування сум податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів/послуг у графі 4.1 РК буде вказуватися код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, або у графі 4.3 — код таких послуг згідно з ДКПП.

Зверніть увагу: оскільки Порядок №1307 не містить перехідних положень, це правило працює й у випадку, якщо в податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування, код товарів або послуг не зазначався. Тобто РК, які реєструються починаючи з 16.03.2017 р. навіть до ПН, складених і зареєстрованих до 16.03.2017 р. (тобто за старою формою), мають містити ці коди обов'язково!

У яких податкових накладних та розрахунках коригування коди товарів та послуг не зазначаються?

Без кодів товарів та послуг складаються ПН з типами причин:

04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

08 — Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

13 — Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності);

15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Чи потрібно зазначати коди товарів та послуг у податкових накладних, складених за щоденними підсумками операцій?

Спочатку наведемо роз'яснення, розміщене в ЗІР (підкатегорія консультації 101.17):

«У верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000».

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, та графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює».

Тобто, що пропонують податківці: коди зазначати потрібно, але для зменшення кількості рядків реалізовані товари/послуги можна згрупувати, якщо вони мають однаковий код (при цьому їх одиницю вимір, кількість та ціну можна не зазначати).

Однак зверніть увагу, що подібних норм в оновленому Порядку №1307 немає. А консультація, розміщена в ЗІР, не має сили нормативного документа. Тож тим платникам ПДВ, які бажають застосовувати ці рекомендації, радимо отримати індивідуальну податкову консультацію в порядку, встановленому ст. 52 ПКУ — це, згідно норм ст. 53 ПКУ, допоможе уникнути відповідальності при податковій перевірці.

Втім, на 2017 рік питання відповідальності за неправильне зазначення в податковій накладній/розрахунку коригування коду УКТЗЕД чи коду за ДКПП для постачальників не актуальне (див. відповідь нижче). А до наступного року, можливо, такий порядок складання ПН/РК з'явиться і в самому Порядку №1307.

Але визначитися з тим, як, на думку податківців, складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій правильно, постачальнику потрібно: адже такі податкові накладні реєструються в ЄРПН.

Нагадаємо, що в минулих роках податківці дозволяли зазначити в таких податкових накладних так звані «Товари/послуги в асортименті». Але оскільки і тоді товари поділялися на імпортні, підакцизні та інші, зазначення товарів у такій податковій накладній мало свої особливості. Податківці роз'яснювали, що обсяги операцій з постачання товарів (у тому числі підакцизних та імпортованих) у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, у разі постачання за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) відображаються таким чином:

окремим рядком показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;

окремим рядком показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за вирахуванням обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому у такому випадку у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної вказується вираз «Товари/послуги в асортименті»; графи 4, 5, 6 та 7 не заповнюються.

Але з 16.03.2017 р., коли застосовувати стару форму податкової накладної вже не можна, а нова форма вимагає зазначення кодів за всіма товарами/послугами, застосовувати це роз'яснення неможливо. Слід діяти або за Порядком №1307, або за роз'ясненнями податківців, зазначеними на початку відповіді. І про таку номенклатуру, як «Товари/послуги в асортименті», поки що слід забути. Адже її немає ані в УКТЗЕД, ані в ДКПП.

Зазначимо, що за оновленим п. 16 Порядку №1307 ДФСУ має право визначати умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та оприлюднювати їх на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних. Тобто, формально, податківці можуть затвердити умовний код принаймні для товарів в асортименті. Це, звісно, добре, та потрібно зважати на таке:

— наразі такого умовного коду УКТЗЕД немає. Податківці тільки розпочали роботу із затвердження умовних кодів УКТЗЕД для товарів (ми про це писали тут);

— плану або графіка, коли будуть затверджені усі потрібні платникам податків умовні коди товарів, не існує. Тож податківці затверджуватимуть умовні коди УКТЗЕД тоді, коли вважатимуть це за потрібне;

— умовних кодів для послуг податківці затверджувати права не мають.

Платник податку складає податкову накладну на послуги, отримані від нерезидента. Чи потрібно зазначати в ній код послуг згідно із ДКПП у графі 3.3?

Так, потрібно, адже ані п. 201.1 ПКУ, ані Порядок №1307 винятків для цієї ситуації не містять.

Єдині особливості, які для складання таких податкових накладних встановлює оновлений Порядок №1307, такі:

— у лівому верхньому куті ПН зазначається її тип 14 «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента»;

— у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;

— у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент);

— у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

Як визначити код УКТ ЗЕД у разі переробки товарів?

Статтею 36 МКУ визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданій переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ.

Зазначимо, що згідно зі ст. 40 МКУ, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки.

Критеріями достатньої переробки є:

• виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
• зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або додаткової вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
• виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається КМУ.

Податківці також відповіли на запитання: «Що робити з товаром, щодо якого такі критерії достатньої переробки не встановлено?» У такому разі застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

На підставі зазначеного вище податківці запропонували такий порядок визначення кодів УКТ ЗЕД.

Якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції, але такі товари не були піддані достатній обробці/переробці на митній території України та класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків залишився незмінним, то вироблені оброблені/перероблені товари вважаються товарами імпортного походження.

Тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній не міняється, комплектуючі зібраного товару вказуються поелементно.

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 01.01.2017 чи після цієї дати).

Тож виходить, якщо товар піддано достатньої переробці за вищенаведеними правилами та код УКТ ЗЕД змінено на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, у такому разі у ПН при постачанні такого переробленого товару слід зазначати новий код УКТ ЗЕД. Але це тільки висновок, який зроблено нами на підставі роз'яснення. Податківці прямо про це у листі не вказують.

Зверніть увагу: з наведених вище норм МКУ створення комплекту товарів не відповідає критеріям достатньої переробки, тому код УКТ ЗЕД у ПН не змінюється.

Як визначити код УКТ ЗЕД, якщо постачається комплект товарів?

ДФСУ у підкатегорії 101.17 ЗІР роз'яснила, що при здійсненні платниками податку починаючи з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків, для інших товарів — не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

У випадку складання податкової накладної при постачанні товарів в наборі (комплекті):

• в графі 2 розділу Б такої податкової накладної необхідно зазначити номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту);
• у графі 3.1 вказати код УКТ ЗЕД для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків, для інших товарів — не менше 4 знаків.

Підприємство продає майнові права на нежитлове приміщення. Який код за умовними кодами УКТ ЗЕД буде використано для реєстрації податкової накладної — 00115 «Нежитлове приміщення», чи все-таки 00120 «Інше»? Адже продаються майнові права на нежитлове приміщення, а не саме нежитлове приміщення!

Перша порада щодо цього запитання — це звернутися за індивідуальною податковою консультацією до органу ДФС. Адже ціна питання велика, а чинним законодавством воно чітко не врегульоване. Від себе ми можемо зазначити лише власну точку зору, але захистити під час податкової перевірки платника ПДВ зможе саме індивідуальна податкова консультація (якщо він діяв за нею).

Згідно з листом ДФСУ від 21.03.2016 р. №6091/6/99-99-19-03-02-15 «операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об'єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об'єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Кодексу».

Тобто центральний податковий орган вважає, що хоча постачальник зазначає в податковій накладній в номенклатурі товару не житло, а майнові права, насправді йдеться про перше постачання саме житла — звідси й особливий порядок оподаткування цієї та наступних операцій з таким житлом.

Тому, на нашу думку, зазначати слід все ж таки умовний код 00115 (а думка податківців з цього приводу, на жаль, досі не відома).

Як орендодавцю заповнити податкову накладну на відшкодування комунальних послуг (код послуги, одиниця виміру)? Що робити з компенсацією інших витрат, наприклад, земельного податку?

Одразу зазначимо, що це дуже болюче і поширене на сьогодні запитання, і ми взялися його розглядати тільки з цієї причини. Адже чітких рекомендацій від податківців наразі немає, а окремі норми в Порядку №1307 для таких податкових накладних не встановлені. Тому далі буде радше короткий аналіз сучасного стану цієї проблеми, висновки за яким доведеться робити кожному платнику ПДВ самостійно.

Проблема перша: оподатковувати ПДВ чи ні? Податківці змінюють точку зору з цього приводу із завидною регулярністю.

До березня 2016 року позиція ДФСУ була такою: якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно, земельний податок, комунальні платежі орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, є складовою частиною операції з постачання послуг (незалежно від того, що зазначено у договорі), а тому є об'єктом оподаткування ПДВ. Це зазначено, наприклад, у листах ДФС від 09.09.2014 р. №3120/6/99-99-19-02-02-15, від 21.10.2015 р. №22216/6/99-99-19-03-02-15, від 02.10.2015 р. №15108/10/26-15-15-01-09, а також у відповідях на запитання в ЗІР.

Але у березні 2016 року позиція ДФСУ змінилася — оподаткування ПДВ суми такої компенсації залежить від того, як вона оформлена:

— якщо компенсацію включено до складу орендної плати, то вона вважається складовою вартості орендних послуг, а отже, оподатковується ПДВ. Тому орендар отримує за нею право на ПК з ПДВ;

— якщо компенсація сплачується як окрема сума, а сума орендної плати за договором у собі її не містить, то така компенсація не входить до вартості наданих послуг, а отже, ПДВ не оподатковується. Відповідно, в орендаря права на ПК з ПДВ у зв'язку із її оплатою немає.

Але потім Громадська рада при ДФСУ у листі від 02.06.2016 р. №187 просила відкликати відповідні листи ДФС на цю тему, оскільки вони свідчать про неоднозначне тлумачення ДФСУ норм ПКУ, про маніпулювання нормами чинного законодавства через кардинальну зміну своєї офіційної позиції.

У листі від 04.08.2016 р. №26595/7/99-99-15-03-02-17 з'явилось нове роз'яснення від ДФСУ. І судячи з нього, сторонам договору оренди запропоновано третій, інший підхід до оподаткування таких операцій. На думку податківців, яку наведено у цьому листі, порядок оподаткування ПДВ залежатиме від того, включено пункт щодо компенсації в умови договору оренди або укладено окремий договір щодо відшкодування.

Тобто якщо орендодавець та орендар домовилися про таку компенсацію в договорі оренди (навіть як окрему суму, яка не входить до орендної плати), то податківці вважатимуть таку компенсацію складовою орендної плати!

А якщо орендодавець та орендар укладуть окремий договір про таку компенсацію, ось тоді вона не буде оподатковуватися ПДВ, оскільки у складі орендної плати не розглядатиметься. Про це ми писали тут.

Ви гадаєте, на цьому все закінчилося? Аж ніяк. Маємо свіжіші роз'яснення:

— отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ (позиція ГУ ДФС у Рівненській області, наведена у листі від 12.08.2016 р. №1975/10/17-00-12-01-07);

— операції з відшкодування (компенсації) орендарем витрат за спожиті комунальні послуги та енергоносії, передбачені договором оренди, є об'єктом оподаткування ПДВ, і відповідно кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) зазначених послуг, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду нерухомого майна (позиція ДФСУ, наведена в листі від 06.01.2017 р. №200/Р/99-99-13-01-02-14);

— у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно чи транспортний податок. Разом з тим у випадку, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті (відшкодуванню, компенсації), то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання послуг та розглядаються як окремий об'єкт оподаткування (позиція ГУ ДФС в м. Києві, наведена в листі 31.01.2017 р. №696/9/26-15-12-01-18).

І досвід показує, що й ці роз'яснення не останні.

Отже, на сьогодні узагальнена позиція податківців така:

— оподатковується ПДВ сума компенсації тільки у випадку, якщо вона передбачена договором оренди. З тієї підстави, що (навіть якщо така компенсація визначається та сплачується окремо) податківці вважають таку компенсацію складовою орендної плати;

— якщо така компенсація передбачена окремим договором між орендарем та орендодавцем, вона не оподатковується ПДВ.

Причина тут проста — якщо орендну плату податківці вже досить давно дорівнюють до плати за надання послуг (хоч це і суперечить ЦКУ), і послуги, надані на митній території України, оподатковуються ПДВ, то такого об'єкта оподаткування ПДВ, як «компенсація витрат», в п. 185.1 ПКУ немає.

Але з цього виникає друга проблема: яку номенклатуру ставити за такою компенсацією в податковій накладній? Її ми докладно розглядали в цій аналітиці, тож зараз зупинімося на головних моментах.

Номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг. Також можна сказати, що назва товару у податковій накладній є середньою ланкою між назвою товару у первинних документах та кодом УКТ ЗЕД/ДКПП.

Але ж за компенсацією, наприклад, комунальних послуг такий первинний документ, як акт, між орендодавцем та орендарем не складається. Про компенсацію земельного податку і говорити не треба.

Тому на практиці номенклатуру такої компенсації орендодавці зазначають по-різному. Хто за назвою послуг та інших витрат, які компенсуються, хто (якщо договір це дозволяє) як орендну плату, а інші — саме як компенсацію певних понесених витрат. В ЄРПН наразі реєструються усі варіанти, і заперечень від податківців поки що з цього приводу не надходило.

Але якщо на номенклатуру податківці і закриють очі, із кодом послуги за ДКПП так не вийде — його зазначають не для того, щоб податківці не контролювали зареєстровані за ним ПН/РК. І ось тут і стає очевидним зв'язок номенклатури зі значенням графи 3 «Код» податкової накладної!

І виникає проблема третя: який код зазначити в податковій накладній?

Адже ті орендодавці, які зазначають суму компенсації під назвою «орендна плата», можуть зазначити код за ДКПП: 68.20 «Послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лізинг нерухомості».

Ті орендодавці, які зазначають суму компенсації комунальних послуг під їх власною назвою, можуть зазначити код за ДКПП:

35.12 «Передавання електричної енергії»

36.00 «Вода природна; послуги щодо обробляння та постачання води»

37.00 «Послуги каналізаційні»

38.11 «Відходи безпечні; послуги щодо збирання безпечних відходів» тощо.

А ось що робити тим, хто в номенклатурі податкової накладної зазначає «компенсація певних витрат»? Адже такого ані товару, ані послуги в Законі про Митний тариф та в ДКПП немає!

Звісно, що податківці можуть спробувати встановити для такої номенклатури умовний код УКТЗЕД (право на це вони мають, про що ми писали раніше, ось тільки чи зважаться податківці назвати «компенсацію витрат» товаром?). Але зараз і цього немає.

А оподаткування ПДВ таких «компенсацій» зустрічається доволі часто. Що ж робити?

На нашу думку, слід виходити з того, чому така компенсація оподатковується ПДВ. Якщо вона передбачена договором оренди та, як зазначалося вище, вважається податківцями складовою орендної плати, то й код в неї повинен бути таким самим, як для орендної плати (незважаючи на різну назву номенклатури). Чи погодяться із цим податківці, ви можете дізнатися в своєму територіальному відділенні ДФС.

Проблема четверта, пов'язана з попередніми двома: яку одиницю виміру зазначати в податковій накладній?

З одного боку, відповідь на це є в п. 16 Порядку №1307: графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Тобто головним чинником є одиниця вимірювання послуг, яка використовується для обліку та відображається у первинних документах.

Щодо орендної плати це питання вирішується просто:

визначили ціну в метрах квадратних — зазначили в акті та в податковій накладній як одиницю виміру метр квадратний;

визначили ціну в твердій грошовій сумі за певне приміщення (не прив'язуючись до його площі) — зазначили в акті та в податковій накладній як одиницю виміру гривню (ця одиниця виміру має свої проблеми, тому краще її уникати) або послугу.

А що робити з компенсацією витрат? На нашу думку, якщо тільки орендодавець не зазначає номенклатуру витрат відповідно до документів від комунальників (де зазначена одиниця виміру), а зазначає таку компенсацію як складову орендної плати, варто використовувати як одиницю виміру гривню або, краще, послугу. Звісно, що саме таку одиницю виміру потрібно зазначити і в інших документах, які надаються орендарю (зокрема, в рахунку на оплату).

Що робити, якщо код для товару/послуги знайти в державних класифікаторах важко, або їх там взагалі немає?

ПКУ та Порядок №1307 покладають обов'язок визначення коду товару за УКТЗЕД та послуг за ДКПП на постачальника. Тож навіть якщо такий постачальник має проблеми з визначенням кодів за власними товарами/послугами через відсутність в нього відповідних знань або фахівців серед найманих працівників, якщо навіть таких кодів в державних класифікаторах немає, формально винним за порушення порядку складання ПН/РК буде постачальник!

Можливо, платникам ПДВ стане в пригоді наш аналітичний матеріал з цього приводу.

Свої послуги з визначення таких кодів запропонувала Торгово-промислова палата (ТПП). Але такі послуги, звісно, надаватимуться за плату, та чи допоможуть вони захистити інтереси платника ПДВ?

Справа в тому, що отримання такої послуги від ТПП, згідно з ПКУ, не звільняє постачальника від відповідальності за неправильно складену ПН/РК.

Це, звісно, добре, що у 2017 році податкове законодавство звільняє постачальника від відповідальності за помилки у зазначенні кодів в податковій накладній (про це — нижче).

Тобто постачальнику, щоб уникнути відповідальності в 2017 році, ця послуга не потрібна — про це подбали законодавці. А покупцю така послуга від ТПП захистити податковий кредит з ПДВ, на жаль, не допоможе. Тому, звичайно, добре, що ТПП відгукнулася на попит платників податку, але використовувати інформацію, отриману від них, можна виключно як рекомендацію, і аж ніяк не як панацею.

У цій ситуації найкраще отримати індивідуальну податкову консультацію від органу ДФС з цього питання (звісно, якщо податківці скажуть у своїй відповіді щось конкретне та корисне, а не просто процитують норми закону).

За змінами, внесеними до п. 16 Порядку №1307, на ДФС покладені повноваження визначення умовних кодів товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечення їх оприлюднення на її власному офіційному веб-порталі. Тож для тих товарів, яких не має в УКТ ЗЕД, коди повинні будуть визначити податківці!

Першу спробу вони вже зробили — ми про це писали тут.

Постачальник помилився, коли зазначав у податковій накладній/розрахунку коригування (або взагалі не зазначив) код УКТ ЗЕД для товару або код за ДКПП для послуг. Які наслідки це матиме для постачальника та покупця?

Наслідки для постачальника

Зазначення коду УКТ ЗЕД підакцизного товару або імпортного товару не повністю, його незазначення, або неправильне його визначення є помилкою.

Водночас постачальників до кінця 2017 року звільнено від відповідальності за помилки у кодах УКТ ЗЕД. Так, за п. 35-1 підрозд. ІІ розд. ХХ ПКУ встановлено, що до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Але ніхто не відміняв адмінштраф за порушення ведення податкового обліку. Частиною 1 статті 163-1 КпАП встановлено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 грн до 170 грн). Повторні дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 н. м. д. г. (від 170 до 255 грн).

Наслідки для покупця

А от у покупців за ПН з помилками в УКТ ЗЕД не може формуватися податкового кредиту, оскільки помилка в коді УКТ ЗЕД не дає право на формування податкового кредиту за такими ПН. Про це нещодавно вказувала й ДФС у Чернігівській області у листі від 20.02.2017 р. №621/10/25-01-12-01-09.

З ПН з помилкою у коді послуг дещо інша справа. Прямої заборони на формування податкового кредиту за такими ПН не встановлено. Але якщо за такою ПН не можна ідентифікувати проведену операцію, то за такою ПН покупець не має права на податковий кредит.

Якщо постачальник відмовляється від виправлення помилки або від зазначення коду УКТ ЗЕД у ПН, то покупець може подати скаргу на такого постачальника шляхом додання до податкової декларації за звітний період заяви зі скаргою на такого продавця/покупця.

Актуальним таке подання буде для всіх покупців товарів, які мають намір поставляти далі придбаний товар платникам ПДВ. Адже код УКТ ЗЕД має бути зазначено на всіх етапах його подальшого постачання.

Зверніть увагу! Таке право зберігається за покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період допущення помилки в УКТ ЗЕД.

Як і раніше, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, ДФС зобов'язана провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. А це вже є негативним наслідком для постачальника.

У податковій накладній були зазначені коди товарів за УКТЗЕД, а в розрахунку коригування до неї — ні. Які наслідки?

Перш за все зазначимо, що з 16.03.2017 р. така ситуація стала практично неможливою — в розрахунку коригування, як ми зазначали вище, код товарів за УКТЗЕД стає обов'язковим реквізитом і зареєструвати такий РК без кодів товарів (крім виключень, які ми також зазначали вище) не вдасться.

Але до 16.03.2017 р. така ситуація могла виникнути (стара форма РК це дозволяла), хоча і тоді це вважалося помилкою при складанні РК. Отже, постачальник повинен цю помилку виправити — шляхом складання нового РК (в якому як причина складання має бути зазначено «Виправлення помилки»).

Тоді податківці радили таке: «код УКТЗЕД — це обов'язковий реквізит податкової накладної. Якщо тут допущено помилку, покупець не зможе відобразити на підставі такої податкової накладної податковий кредит. Помилкою вважається як відсутність коду, так і неправильно вказаний». Якщо це роз'яснення застосувати до РК, то відсутність коду УКТЗЕД в ньому не дасть можливості скористатися ним, зокрема, для зменшення податкового зобов'язання з ПДВ постачальнику.

Як же ж виправити цю помилку? Податківці роз'яснювали: «Зміна коду УКТЗЕД фактично є зміною номенклатури. Тому виправляється така помилка так само, як і помилка в номенклатурі. Її будемо виправляти шляхом складання розрахунку коригування, де в графі 7 «Зміна кількості, обсягу» вказується в одному рядку — неправильна номенклатура зі знаком «-», а в другому рядку — правильна номенклатура зі знаком «+».

Тобто у випадку, зазначеному в запитанні, в РК слід було зазначити рядки з товарами, які були наведені в попередньому РК без коду УКТЗЕД, із кількістю зі знаком «-», а далі слід було повторити ці рядки вже із зазначенням коду УКТЗЕД і кількістю зі знаком «+».

Які особливості має складання податкових накладних за новою формою для сільгосптоваровиробників?

У другій частині (після знака дробу) номера ПН код «2» потрібно зазначати тільки тим платникам ПДВ, яких включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених в статті 16-1 Закону про держпідтримку сільського господарства.

Саме такі сільгосптоваровиробники заповнюють й нову графу 11 розділу Б ПН. У ній буде зазначатися код їх виду діяльності, в результаті якої виготовлено товар, що постачається, у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716 у разі виготовлення товару в результаті видів діяльності, визначеної підпунктами 16-1.3.1, 16-1.3.2, 16-1.3.3, 16-1.3.4, 16-1.3.5, 16-1.3.6, 16-1.3.7, 16-1.3.8, 16-1.3.9, 16-1.3.10, 16-1.3.11, 16-1.3.12, 16-1.3.13, 16-1.3.14, 16-1.3.15, 16-1.3.16 Закону про держпідтримку сільського господарства відповідно.

Ті платники ПДВ, які працюють в сільському господарстві, але цих дотацій не отримують (не внесені до зазначеного Реєстру), мають складати ПН за загальними правилами, без коду у порядковому номері і без заповнення графи 11.

Наше підприємство отримало коди УКТ ЗЕД для нашої продукції в Торгово-Промисловій палаті, тому що продукція йде на експорт. Один із наших постачальників, який постачає нам схожий товар, отримав також в ТПП зовсім інший код. Який код у такій ситуації потрібно проставляти в податковій накладній?

На жаль, питання визначення, який код товару чи послуги є правильним для складання податкової накладної, є на сьогодні найбільш болючим і складним.

Воно має кілька аспектів.

Де брати ці коди?

За оновленим п. 16 Порядку №1307 код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону про Митний тариф. А код послуг — за Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП).

Ані ПКУ, ані Порядок №1307 не містять норм, за якими платник податку має зазначати такі коди на підставі даних, отриманих з інших джерел.

А це означає, що за законом ані дані митних декларацій, ані інформація з податкових накладних, отриманих від постачальників, ані послуги від ТПП вже не захистять платника податку, якщо код буде зазначено неправильний. Звісно, постачальник у 2017 році за такі помилки штрафу за ПКУ не платить, а ось покупець ризикує власним податковим кредитом (див. нижче). Тож перевіряти ці коди стає необхідністю для кожного покупця.

Чи повинні коди, зазначені в податковій накладній постачальника, відповідати кодам в податковій накладній, яка складається при наступному постачанні товару/послуги?

З зазначеного вище зрозуміло, що якщо йти за законом, то ні. Такого обов'язку жоден нормативний документ не встановлює.

Якщо, наприклад, на дату постачання товару код у Законі про Митний тариф змінився, то постачальник повинен зазначати в податковій накладній той код, який діє на дату складання/реєстрації податкової накладної. І в такому випадку можлива різниця між кодами в податкових накладних на один і той самий придбаний та проданий товар.

Якщо ж різниця виникає через те, що на думку платника податку його постачальник зазначив код невірно, це питання потрібно вирішувати. Тому що така різниця між кодами може мати негативні наслідки і при податковій перевірці (у платника податку можуть зняти податковий кредит), і, починаючи з 01.07.2017 р. при реєстрації податкової накладної. Тож постачальникам та покупцям, щоб уникнути негативних наслідків, потрібно не тільки ретельно перевіряти коди в податкових накладних, а й домовлятися таким чином, щоб уникати розбіжностей у кодах (якщо тільки така розбіжність не спричинена змінами у законодавстві).

А який код є правильним?

Здавалося, все просто — є державні класифікатори, і правильним є код, який зазначено для певного товару/послуги в них. Але на практиці такий код і знайти в класифікаторі — це досить клопітка праця. А вже довести, що він був визначений правильно, — це взагалі завдання, яке чинним законодавством не врегульоване. А помилки були і будуть — якщо вже офіційні органи, як зазначено в запитанні, до схожих або навіть аналогічних товарів визначають різні коди, що говорити про звичайних платників податків?

Якщо виник спір із постачальником або покупцем, як довести правильність визначення коду? А якщо такий спір виникне під час податкової перевірки? Відповіді на це запитання на сьогодні, на жаль, немає.

Зареєстрували податкову накладну за старою формою, а покупець наполягає на наданні йому податкової накладної за новою формою (яка діє з 01.03.2017 р.). Як це тепер зробити?

У такому випадку слід:

— анулювати раніше складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну. Для цього складається розрахунок коригування (причина складання «Виправлення помилки»), у якому наводяться дані такої податкової накладної, але кількість товарів/послуг зазначається із знаком «-». У результаті підсумки за таким РК будуть від'ємними і дорівнюватимуть підсумкам такої ПН, але зі знаком «-». Зверніть увагу: оскільки покупець є платником ПДВ і РК складається на зменшення суми ПДВ, скласти такий РК має постачальник, а ось зареєструвати в ЄРПН — покупець (про що робиться відповідна помітка в лівому верхньому куті РК);

— скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за новою формою. При цьому дата такої ПН має відповідати даті виникнення ПЗ з ПДВ у постачальника (а не даті виправлення помилки).

Яку одиницю виміру зазначати в податковій накладній?

Відповідно до п. 16 Порядку №1307, до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Зверніть увагу: до графи 6 вносяться дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

Як оподатковується ПДВ постачання товарів за ціною нижчою від ціни придбання?

Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання :

— товарів/послуг не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг,

— самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою від звичайних цін,

— необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Тож виходить, що у постачальника — платника ПДВ при постачанні нижче ціни придбання виникає обов'язок нарахувати ПДВ на рівні ціни їх придбання, а у разі такого постачання самостійно виготовленої продукції — на рівні звичайної ціни. Також не слід забувати, що при безоплатному постачанні потрібно складати дві податкові накладні:

• одну — на фактичну вартість постачання;
• другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання (звичайної ціни) над фактичною ціною.

З 1 березня 2017 року введено єдиний тип причини для ПН, складених на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання. Такий тип причини має назву «15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».

ПН з типом причини «15», за бажанням платника, можна складати й один раз на місяць у вигляді зведеної ПН, з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг. При цьому:

— у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані;

— у графі 2 розділу Б потрібно буде зазначати загальну назву номенклатури: «Перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання»;

— графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 розділу Б у ПН з типом 15 не потрібно заповнювати.

Чи може складатися податкова накладна з типом «15», у якій код ставки ПДВ 903?

Тип податкової накладної «15» має назву «Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».

А код ставки ПДВ 903 зазначається в графі 8 податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

При цьому статті 188 та 189 ПКУ визначають базу оподаткування, а не об'єкт оподаткування, ставку оподаткування чи податкові пільги з ПДВ. Тому платники податку можуть спробувати скласти таку податкову накладну (яка, звісно, залишиться в них).

На сьогодні є лист ДФСУ від 22.02.2017 р. №3668/6/99-99-15-03-02-15, який, хоча і присвячений іншій проблемі, чітко зазначає: застосування різних ставок оподаткування ПДВ до окремих складових частин бази оподаткування чи різних режимів оподаткування ПДВ до однієї операції з постачання товарів/послуг чинним податковим законодавством не передбачено.

Отже, виходить, що якщо поставка товару/послуги звільнена від оподаткування ПДВ, то таке звільнення має поширюватися на всю базу оподаткування за такою операцією.

Як скласти податкову накладну в разі використання товарів не в господарської діяльності?

Якщо підприємство використовує товари у негосподарській діяльності, то на нього чекає нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ на суму раніше визнаного податкового кредиту при придбанні таких товарів. Це відбувається у зв'язку із неможливістю використання таких товарів у межах госпдіяльності платника ПДВ.

Тож у такому разі не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається списання, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання.

На суму таких податкових зобов'язань платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну з типом причини 13.

У таких ПН потрібно у рядку «Індивідуальний податковий номер» зазначати умовний ІПН 600000000000, а в рядку «Отримувач (покупець)» своє найменування.

У графі 2 розділу Б платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими складаються ПН з типом причини 13.

У графі 4 розділу потрібно зазначати «грн».

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 розділу Б у ПН не заповнюються.

Приклад ПН з типом причини 13 за новою формою розглянуто в аналітиці.

При цьому база для нарахування ПЗ з ПДВ визначається згідно п. 189.1 ПКУ для товарів на рівні ціни придбання.

Щодо списання власної продукції п. 189.1 ПКУ не містить відповідної бази, але на неї спираються податківці у листі. Хоча як нараховувати ПЗ з ПДВ виробникам у такому разі, так й не надано чітких роз'яснень з цього приводу.

Тож щоб не мати проблем в разі податкових перевірок, радимо виробникам — платникам ПДВ звернутися з цим запитанням до ДПІ за місцем обліку з проханням надати індивідуальну податкову консультацію, поки є така можливість (згідно зі ст. 52 — 53 ПКУ).

Про облік товарів неналежної якості та про податкові наслідки у разі списання таких товарів читайте тут.

Чи нарахування податкового зобов'язання за п. 198.5 ПКУ проводиться тільки у випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит?

На жаль, ПКУ робить такий виняток лише для товарів/послуг/необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р. У решті випадків встановлено обов'язок визнати ПЗ з ПДВ незалежно від того, скористався платник податку правом на податковий кредит чи ні.

І якщо наприкінці 2015 року податківці давали лояльні до платників податку роз'яснення (ствердні до запитання, що ми зараз розглядаємо), то зараз вони змінили свою точку зору.

На жаль, позиція податківців, зазначена у листі від 12.01.2017 р. №408/6/99-99-15-03-02-15, є однозначною і досить жорсткою:

«Обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за виключенням товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року)»!

Докладніше про це читайте тут.

У яких випадках у податкових накладних зазначається умовний ІПН «600000000000»?

Однакові правила складання нової форми ПН треба застосовувати у разі:

— здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання;

— використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;

— використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності;

— визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Тобто у таких ПН потрібно у рядку «Індивідуальний податковий номер» зазначати умовний ІПН 600000000000, а в рядку «Отримувач (покупець)» — своє найменування.

Які на сьогодні встановлені граничні строки для своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у ЄРПН?

З 01.01.2017 р. реєстрація у ЄРПН має бути здійснена:

• для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
• для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця, — до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані несвоєчасно. Яка відповідальність за це передбачена?

З 01.01.2017 р. порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

• 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації до 15 к.д.;
• 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — від 16 до 30 к.дн.;
• 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — від 31 до 60 к.дн.;
• 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК- від 61 до 365 к.дн.

І якщо раніше ці штрафи застосовувалися виключно щодо ПН, які підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ, та РК до таких ПН, то з 01.01.2017 р. вони не поширюються на ПН та РК, які «не надаються отримувачу (покупцю), складені на звільнені операції від оподаткування ПДВ і на операції з оподаткуванням ПДВ за нульовою ставкою».

Ця норма викликала багато сумнівів у бухгалтерів, адже трактувати її можна по-різному. Якщо читати її буквально і вважати, що фраза «складені на звільнені операції від оподаткування ПДВ і на операції з оподаткуванням ПДВ за нульовою ставкою» стосується саме ПН та РК, які не надаються отримувачу (покупцю), то виходить, що коло випадків, в яких ці штрафи не застосовуватимуться, звужено. І ПН та РК, які не надаватимуться покупцям, у яких зазначено операції, оподатковані за ставками 20% та 7%, під цей штраф потрапляють!

Проте, на нашу думку, законодавці мали на увазі відсутність штрафу за три різні випадки порушення строків реєстрації ПН та РК — це:

• ПН та РК, які не надаються покупцю;
• ПН та РК, які складені на операції, звільнені від оподаткування ПДВ;
• ПН та РК, які складені на операції, які оподатковуються нульовою ставкою ПДВ.

За таких умов випадки застосування вищезазначених штрафів, порівняно з минулим роком, не зміняться (адже у двох останніх випадках відсутня база для їх застосування).

Остаточну крапку, як цю норму розуміти, має поставити ДФСУ. Але вона своєї думки з цього приводу ще не висловила. Тож щоб не наразитися на штрафи, радимо до появи роз'яснень ДФС не зволікати з реєстрацією ПН та РК «які не дають нікому податкового кредиту», крім тих, у яких сума ПДВ дорівнює нулю.

Згідно з останнім абзацом нової редакції п. 120-1.1 ПКУ, у разі реєстрації ПН та/або РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120-1.2 ПКУ, не застосовуються.

А от відсутність реєстрації протягом граничного строку ПН та РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, вже тягне за собою накладення штрафу.

За п. 120-1.2 ПКУ його розмір становить 50% суми ПЗ з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, тягне за собою накладення на платника податку штрафу 50% суми ПЗ з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

Зверніть увагу: і в п. 120-1.1 ПКУ, і в п. 120-1.2 ПКУ зазначається, що штрафні санкції не застосовуються на період зупинення реєстрації ПН/РК до прийняття рішення щодо відновлення такої реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ! Хоча на практиці ця норма запрацює разом із процедурою зупинення реєстрації податківцями лише з 01.07.2017 р.

Пунктом 120-1.3 ПКУ передбачено відповідальність за допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів ПН, зазначених у п. 201.1 ПКУ, якщо такі помилки виявлені податківцями за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця. Таке порушення тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов'язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення з попередженням про необхідність виправлення платником податків-продавцем допущених помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, тягне за собою накладення на такого платника ПДВ штрафу в розмірі:

• 10% суми ПДВ, зазначеної в такій ПН, — у разі невиправлення помилок протягом 15 к.д.;
• 20% суми ПДВ — від 16 до 30 к.д.;
• 30% суми ПДВ — від 31 до 60 к.д.;
• 40% суми ПДВ — від 61 до 90 к.д.
• 50% суми ПДВ — від 91 до 120 к.д.;
• 60% суми ПДВ — від 121 до 150 к.д.;
• 70% суми ПДВ — від 151 до 180 к.д.;
• 100% суми ПДВ — після спливу 181 к.д.

Негативні наслідки будуть і в покупця, який має підтвердити право на ПК з ПДВ такою податковою накладною.

До липня 2017 року податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

А з 01.07.2017 р. цю норму п. 201.10 ПКУ замінять на іншу, яка, на нашу думку, є менш зрозумілою і потребує додаткового роз'яснення податківців: помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Втім, в обох випадках законодавці зробили виключення для помилки в коді товару згідно із УКТ ЗЕД. А отже, ПН із такою помилкою протягом усього 2017 року не можуть бути підтвердженням права на ПК з ПДВ. Це враховуючи, що з 01.01.2017 р. постачання всіх товарів платником ПДВ призводить до обов'язку вказувати коди УКТ ЗЕД, вимагає дуже ретельної перевірки правильності зазначення таких кодів в ПН і, в разі потреби, термінового виправлення такої помилки (зокрема, і шляхом змушення постачальника її виправити через скаргу, подану на нього покупцем за п. 201.10 ПКУ).

Зверніть увагу! Пунктом 35-1 підрозд. ІІ розд. ХХ ПКУ встановлено, що до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ПКУ, за помилки, допущені в ПН під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Як буде проходити зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН?

Законом №1797 вводиться зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в ЄРПН у разі їх відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, встановлених п. 74.2 ПКУ. Пункт 74.2 ПКУ, своєю чергою, говорить, що такі критерії має встановити Мінфін (і, звісно, їх ще немає). А як же бути зараз?

Порядок зупинення міститься у новому п. 201.16 ПКУ. Але звертаємо увагу: ця норма (а отже, сама процедура зупинення) набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому п. 57 підрозд. ІІ розд. ХХ ПКУ встановлюється, що період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура блокування реєстрації ПН та РК у ЄРПН здійснюється без фактичного зупинення реєстрації ПН та РК у ЄРПН. Що це означатиме?

Що реєстрація ПН та РК відбуватиметься, але (щоправда, поки що у невідомих випадках) із попередженням платників ПДВ про зупинення реєстрації цих документів. По суті, без фактичного зупинення такої реєстрації отримання такого попередження буде, на нашу думку, сигналом для платника про ризик невизнання збільшення податкового кредиту або зменшення податкового зобов'язання при наступних перевірках.

Так, з 01.04.2017 р. у разі зупинення реєстрації платнику податку протягом операційного дня податковий орган в автоматичному режимі надсилатиме відповідну квитанцію. У квитанції про зупинення реєстрації зазначатимуться:

• порядковий номер та дата складення ПН/РК;
• визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації;
• пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за виключним переліком) достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК у ЄРПН.

Зазначимо, що виключний перелік таких документів теж має бути визначено Мінфіном. І протягом січня-червня 2017 р. подавати їх в ДПІ буде не обов'язково. А ось з 01.07.2017 р. — так. І зробити це можна буде лише протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК. Інакше — зареєструвати таку ПН чи РК стане неможливо. А це означатиме і відповідальність за непроведену реєстрацію для винної особи, і неможливість скористатися ПК або зменшити ПЗ за такими документами. При цьому обов'язок продавця своєчасно визнати ПЗ навіть при зупиненні реєстрації ПН — ніхто не відміняв, його потрібно відобразити в декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

За пп. 201.16.3 ПКУ, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ, розглядаються податковою комісією. Порядок роботи комісії визначатиметься Мінфіном, а підстави для прийняття нею рішень — КМУ (на що у нього є ще 3 місяці).

Зазначена комісія приймає рішення про:

• реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
• відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Таке рішення надсилатиметься платнику ПДВ протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів. І таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

На сьогодні у проекті наказу Мінфіну до Порядку електронного адміністрування ПДВ міститься норма щодо змін у показнику ∑ НаклВид. Для платників податку, яким зупинено реєстрацію ПН/РК до такої податкової накладної в Реєстрі згідно з пунктом 201.16 ПКУ, показник ∑ НаклВид розраховується з урахуванням суми податку, зазначеної в такій ПН/РК до такої ПН на період зупинення їх реєстрації.

Товар отримано від нерезидента безоплатно і ввезено в режимі імпорту. Як оподатковується його подальше постачання на території України?

За ПКУ в цій ситуації маємо подвійне оподаткування — два податкові зобов'язання і тільки один податковий кредит. І ось чому.

Для визначення ПЗ є аж дві підстави:

• поставка безоплатно отриманих товарів або зразків;
• їх використання не в господарській діяльності.

Щодо господарської діяльності зазначимо, що вона має бути спрямована на отримання доходу. Хоча б за рахунок понесених витрат, якщо вони призведуть до зростання економічних вигід у майбутньому, зокрема, через рекламу себе та своїх товарів.

Але при безоплатній роздачі безоплатно отриманого імпортного товару (зразки), навіть за наявності наказу та інших документів про таку роздачу, ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ за такими товарами слід все одно визначити, оскільки такі зразки рекламують нерезидента, який їх надав, а не підприємство, яке їх розповсюджує.

При цьому за визначенням постачання, наведеним у пп. 14.1.191 ПКУ, безоплатне розповсюдження товару відноситься до постачання. Ось вам і друга підстава для визнання податкового зобов'язання. Й тому у підприємства виникає обов'язок нарахувати ПЗ з ПДВ на дату такого безоплатного передання товару за п. 185.1 ПКУ та п. 187.1 ПКУ.

Що рятує від такого подвійного оподаткування, це те, що в обох зазначених випадках базою для визнання ПЗ є ціна придбання, або договірна вартість не нижче від ціни придбання (п. 189.1 ПКУ, п. 188.1 ПКУ). А в обох цих випадках і ціна придбання, і ціна розповсюдження дорівнює нулю. Митна вартість до уваги не береться! Звичайна ціна при цьому не застосовується!

Щоб виконати обов'язок щодо нарахування ПДВ, підприємству доведеться скласти дві «нульові» податкові накладні (одну на ім'я покупця, якщо він є платником ПДВ, або на неплатника, другу — на самого себе з типом причини «13») та зареєструвати їх в ЄРПН.

У ПН на ім'я покупця у графі 3 потрібно заповнити графи 3.1 (код товару згідно УКТ ЗЕД) та 3.2 (ознака імпортованого товару). У графі 3.2 проставляється позначка «Х». А у ПН з типом причини 13 графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 розділу Б не заповнюються.

У декларації з ПДВ такі ПН не відображатимуться.

Як можна включити в податковий кредит суму ПДВ за минулі звітні періоди?

Право на ПК протягом 365 к.д. зберігається за покупцем-платником не тільки з дати складання ПН, а й з дати складання розрахунку коригування до такої податкової накладної. Тобто з 01.01.2017 р. складання РК до ПН фактично подовжує строк, протягом якого покупець може користуватися правом на ПК за такою ПН.

Суми ПДВ за несвоєчасно зареєстрованими ПН/РК включаються до ПК за той звітний податковий період, в якому відбулася їх реєстрація, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складання!

При цьому в обох випадках робиться зауваження щодо нової процедури, яка може відбутися щодо ПН та РК — це зупинення їх реєстрації «в ручному режимі» контролюючим органом. В періоді такого зупинення «строки давності» на користування ПК за цими податковими накладними не діють: перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

Якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Постачальник помилився при складанні податкової накладної. Як покупцю зберегти право на податковий кредит з ПДВ?

Якщо постачальник відмовляється від виправлення помилки у ПН або від своєчасної реєстрації ПН та РК у ЄРПН, то покупець може подати скаргу на такого постачальника шляхом додання до податкової декларації за звітний період заяви зі скаргою на такого продавця/покупця.

Зверніть увагу! Таке право зберігається за покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний період допущення помилки в УКТ ЗЕД.

Як і раніше, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В умовах СЕА ПДВ жодного права на ПК (або зменшення ПЗ) на підставі скарги на постачальника або покупця не буде.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, ДФС зобов'язана провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. А це вже є негативним наслідком для постачальника.

За результатами такої перевірки контролюючий орган приймає рішення про донарахування суми ПЗ з ПДВ та/або про необхідність складення та реєстрації податкової накладної в ЄРПН або виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів ПН. Про це такому платнику буде вручатися податкове повідомлення-рішення.

Платник податку протягом 10 к.д. з дня узгодження податкового повідомлення-рішення повинен:

• скласти відповідну ПН та зареєструвати в ЄРПН, а у разі виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів ПН, скласти РК до такої ПН та надати його платнику податку-покупцю для реєстрації в ЄРПН;
• скласти відповідну ПН та зареєструвати її в ЄРПН.

Отже, скарга на контрагента-порушника не тільки призведе до перевірки і штрафів для нього, а й до права на ПК (або зменшення ПЗ) у того, хто таку скаргу подав. Щоправда, не напряму, а після виконання порушником приписів від перевіряючих.

Як отримати дотацію з бюджету сільгосптоваровиробнику — платнику ПДВ?

Статтею 16-1 Закону про держпідтримку сільського господарства передбачено бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції.

Для отримання дотації юрособа або ФОП повинні:

• бути платником ПДВ;
• мати питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (визначення дається у п. 2.15 Закону про держпідтримку сільського господарства) у загальній реалізації — не менше 75% за попередні 12 місяців;
• здійснювати види діяльності, визначені пунктом 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства;
• для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника питома вага сільськогосподарських товарів розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду.

Сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (чи для зняття з реєстрації як одержувача бюджетної дотації) повинен подати заяву до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ.

Форми заяв затверджені наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №275, а саме:

• №1-РОБД «Про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації»;
• №2-РОБД «Про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як одержувача бюджетної дотації».

Заява про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подається безпосередньо керівником або представником сільськогосподарського товаровиробника з обов'язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.

Заяви за ф. №1-РОБД, ф. №2-РОБД заповнюються та подаються в електронному вигляді або безпосередньо до контролюючого органу керівником або представником сільськогосподарського товаровиробника.

У заяві за ф. №1-РОБД зазначаються підстави для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а саме:

• перелік видів діяльності відповідно до пункту 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства з посиланням на підпункт зазначеного пункту і КВЕД, а також визначенням основного виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника;
• суми вартості реалізованої сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції та її питома вага у сукупній вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

З метою мінімізації кількості запитань з боку сільськогосподарських товаровиробників під час заповнення заяви за ф. №1-РОБД на її другій сторінці викладено відповідні пояснення.

Підставами для подання платником заяви за ф. №2-РОБД є виключно підстави, зазначені у пункті 16-1.1 Закону про держпідтримку сільського господарства, а саме:

• зняття з реєстрації як отримувача бюджетної дотації;
• недотримання вимоги щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів у вартості всіх поставлених товарів;
• прийняття рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації;
• анулювання реєстрації платником ПДВ.

Коли вперше треба буде подавати декларацію з ПДВ за новою формою?

Нагадаємо, що 1 березня 2017 року набрала чинності не тільки нова податкова накладна, а й зміни до декларації з ПДВ (наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. №276).

За правилами, встановленими п. 46.6 ПКУ, подавати декларацію за новою формою потрібно буде за березень у квітні 2017 року. А ось «квартальників», швидше за все, змусять подавати цю декларацію вже за I квартал 2017 року.

Податківці ще не надавали «рекомендацій», за який звітний період вперше вони бажають отримувати декларацію з ПДВ за новою формою. Але як тільки з'являться роз'яснення з цього приводу, ми про це обов'язково повідомимо.

Від себе додамо лише, що виправляти помилки минулих звітних періодів вже з 01.03.2017 р. потрібно за новою формою уточнюючого розрахунку — відповідно до норм п. 50.1 ПКУ.

Які особливості слід врахувати при складанні декларації з ПДВ сільгосптоваровиробникам?

З декларації з ПДВ, додатків до неї та уточнюючого розрахунку зникли згадки про спецрежим у зв'язку з припиненням дії ст. 209 ПКУ. Тобто більше жодних кодів 0110 — 0130 для зазначення типу декларації.

Колишні рядки 13 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» та 14 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121-0123))» з декларації зникли — зі зрозумілих причин.

Зникла необхідність перерахування коштів на спецрахунок. Тому в рядку 18 (позитивне значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету) зникли службові рядки. Саме у рядку 18 декларації тепер зазначається та сума ПДВ, яку платнику податку самостійно визначає як таку, яку він зобов'язаний сплатити до бюджету!

Прибрали у рядках 18 та 19 згадку про заповнення додатку Д10 (якого вже немає).

Наприкінці декларації прибрали дані про подання до декларації спецрежимних декларацій та відкриті платнику податку спецрежимні рахунки (оскільки їх вже немає).

Натомість у вступній частині декларації з'явився новий рядок 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації». У ньому проставляється цифра:

«1» — у разі подання декларації платником податку — сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства, та внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до цього Закону;

«2» — у разі подання декларації платником податку — сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства, та лише претендує на внесення до зазначеного Реєстру.

Також у додатках 1 та 5 з'явилися графи, в яких довідково відображається інформація про здійснення сільськогосподарських операцій, у випадку здійснення операцій, визначених ст. 16-1 Закону про держпідтримку сільського господарства платниками податку, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, або які претендують на внесення до такого Реєстру.

А також з'явилася нова редакція додатка 9, який, як і раніше, заповнюють лише сільгоспвиробники. Але не всі, а лише ті, які отримують або претендують на отримання дотацій з бюджету. Тепер цей додаток носить назву «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» і викладений в новій редакції.

Додаток 9 додається до декларації, в якій у полі «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації» наявна позначка «1» або «2» (про неї ми говорили вище, коли розглядали зміни до форми самої декларації).

Додаток 9 складається з двох таблиць:

у таблиці 1 платнику слід зазначити ПЗ та ПК за сільськогосподарськими операціями і визначити позитивне значення різниці між ними (від'ємне значення з ПДВ при розподілі дотацій до уваги не береться!);

у таблиці 2 платник визначає питому вагу вартості сільськогосподарських товарів. Зверніть увагу, що при цьому не враховуються обсяги постачання ОЗ, що перебували у складі ОЗ платника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо таке постачання не було постійним і не становило окремої підприємницької діяльності.

Якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються у видах діяльності, передбачених п. 16-1.3 Закону про держпідтримку сільського господарства, а частково — ні, в рядку «Сума податкового кредиту» таблиці 1 ДС9 буде відображатися сума податкового кредиту виходячи з частки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, розрахованої відповідно до графи 4 таблиці 2 (ДС9).

Які зміни відбулися в бланку декларації з ПДВ?

Як і раніше, декларація складається з трьох розділів. Вони мають звичний вигляд та назви, не змінилася навіть кількість рядків. І це незважаючи на те, що деякі рядки з декларації прибрали. На їх місце поставили ті рядки, які раніше мали службовий характер або входили до загального значення інших рядків.

Так, розділ І майже не зазнав змін: у рядках 4.1 та 4.2, у яких відображається компенсуюче податкове зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, та у рядку 6, у якому відображається податкове зобов'язання з ПДВ за послугами, отриманими від нерезидентів, з'явилася позначка про необхідність заповнення додатку Д1.

А ось у розділі ІІ змін більше:

— погашені податкові векселі (за підрозділом 3 розділу XX ПКУ) тепер відображатимуться не в службовому рядку 11.3 до рядка 11, а у окремому однойменному рядку 12;

— ПК з ПДВ за послугами від нерезидентів тепер відображатиметься не в службовому рядку 11.4 до рядка 11, а в окремому рядку 13, який отримав назву «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» і нагадування про необхідність заповнення додатку Д1 (за потреби);

— відповідно, колишній рядок 12 «Коригування податкового кредиту» отримав номер 14;

— колишні рядки 13 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» та 14 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121 — 0123))» з декларації зникли — зі зрозумілих причин.

Завдяки внесеним змінам нумерація результуючих рядків декларації 9 «Усього податкових зобов'язань» та 17 «Усього податкового кредиту» не змінилася, і, як і раніше, розділ ІІІ починається з різниці між значеннями цих рядків (додатної або від'ємної).

Втім, у зв'язку зі скасуванням сільськогосподарського спецрежиму, у розділі ІІІ:

— зникла необхідність перерахування коштів на спецрахунок. Отже, в рядку 18 (додатне значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету) зникли службові рядки. Саме у рядку 18 декларації тепер зазначається та сума ПДВ, яку платник податку самостійно визначає як таку, яку він зобов'язаний сплатити до бюджету;

— прибрали у рядках 18 та 19 згадку про заповнення додатку Д10 (якого вже немає).

Зверніть увагу: наприкінці декларації прибрали дані про подання до декларації спецрежимних декларацій та відкриті платнику податку спецрежимні рахунки (оскільки їх вже немає). Але замість них наприкінці декларації тепер обов'язково треба навести відомості (поставити позначку «х») про ті додатки (Д1 — Д9), які подаються разом із декларацією!

Крім цього, там з'явився рядок про подання разом з декларацією повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (за формою додатка 2 до Порядку №21).

Докладніше про зміни у додатках до декларації з ПДВ ми розглянули тут, прочитайте це обов'язково!