За якою формою складається фінансова звітність за 2017 рік?

За якою формою складається фінансова звітність за 2017 рік?

Правила складання фінансової звітності підприємств ми докладно розглядали у окремому випуску за грудень 2015 року. З того часу мало що змінилося, тож ви зможете скористатися інформацією з нього.

А зараз нагадаємо загальні правила.

Національні чи міжнародні стандарти?

Складати фінансову звітність можна як за національними, так і за міжнародними стандартами. Докладніше про те, хто має складати фінансову звітність за МСФЗ зараз і на кого такий обов'язок поширюватиметься у 2018 році, читайте тут.

Форма фінансової звітності

Основним документом, що регламентує підготовку фінансової звітності, є НП(С)БО 1. Саме його додаток 1 містить усі основні форми фінансової звітності. Додаток 2 до НП(С)БО 1 містить аналогічні форми для консолідованої фінансової звітності.

Форми фінансової звітності суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлені П(С)БО 25. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ):

1) для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва:

• суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, які визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які складають Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва);
• представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності;

2) для складання Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва:

• суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
• суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Зверніть увагу: Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності затверджено наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433. Також у пригоді стануть Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476.

У які строки подається фінансова звітність за 2017 рік?

За приписами п. 5 Порядку №419 граничний строк для подання річних фінансових звітів органам державної статистики — 28 лютого наступного за звітним року.

Щодо подання фінзвітності до територіальних податкових органів, то вона, як і раніше, подається у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток (абз. 2 п. 5 Порядку №419, п. 46.2 ПКУ). Як і раніше, вимога подання фінзвітності до податкової стосується лише платників податку на прибуток. Підприємства — платники єдиного податку не зобов'язані подавати фінансову звітність до податкових органів.

Як подавати фінзвітність до органів ДФС?

Оскільки форма декларації містить обов'язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до декларації додатків — форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ПКУ), то декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття. Про це тут.

Нагадаємо, що наразі фінзвітність є додатком ФЗ до декларації з податку на прибуток. При цьому в інформації «Наявність додатків» проставляється позначка «+». Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації. Тому при заповненні поля «Додатки на __ арк.» Декларації в загальній кількості аркушів враховується, зокрема, кількість аркушів по формах фінансової звітності.

Як отримання поворотної фіндопомоги буде відображатися у фінзвітності?

Визначення терміна «поворотна фінансова допомога» трапляється тільки в податковому законодавстві (пп. 14.1.257 ПКУ). У цивільному законодавстві воно відповідає терміну «безпроцентна грошова позика» (ст. 1048 ЦКУ).

Для відображення позик, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки:

— 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);

— 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);

— 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув).

Надана поворотна допомога, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).

Якщо строк давності за поворотною фіндопомогою мине або зобов'язання повернути її буде анульоване позикодавцем, то сума дебіторської заборгованості має потрапити в обліку позикодавця до складу інших витрат за проведенням Д-т 944 К-т 377. У цьому випадку у Звіті про фінрезультати витрати зі списання безнадійної дебіторської заборгованості буде відображено у рядку 2180.

Але якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів (про порядок його створення читайте тут), то витрати визнавалися ще при його створенні, проведенням Д-т 944 К-т 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням Д-т 38 К-т 377, без повторного визнання витрат. Втім, сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Д-т 944 К-т 377.

У бухобліку в позичальника анульована позикодавцем або така, за якою сплинув строк давності, позика має бути включена до складу доходу звітного періоду на підставі п. 5 П(С)БО 11 (за кредитом субрахунку 717 або 719). І тоді така сума неповернутої допомоги буде відображена у Звіті про фінрезультати у рядку 2120.

Про складання фінзвітності ми детально писали тут.

Чи подавати разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток фінансову звітність?

ДФСУ у підкатегорії 102.23.02 ЗІР зазначила, що у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації з податку на прибуток (у тому числі за 2014 — 2016 роки) платник податку може не подавати фінансову звітність повторно за умови, що показники фінансової звітності, що була подана з декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню.

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності (у тому числі за 2014 — 2016 роки), яка є додатком ФЗ до декларації, платник податку повинен подати разом з уточнюючою декларацією виправлену фінансову звітність.

При поданні уточнюючої декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до органу ДФС. Оскільки форма декларації містить обов'язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до декларації додатків — форм фінансової звітності, то декларація подається після подання фінансової звітності.

Виправлену фінансову звітність платник податків може подати у паперовій формі до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Як звітувати «неприбутківцю» у разі переходу на загальну або спрощену систему оподаткування?

ДФСУ у підкатегорії 102.04 ЗІР зазначила, що у разі виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та переходу на загальну/спрощену систему оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку наступну звітність з податку на прибуток/єдиного податку:

— за період перебування у Реєстрі:

• Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі;
• фінансову звітність за рік — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 1 березня 2018 року);

— за період перебування на загальній системі оподаткування:

• декларацію з податку на прибуток за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування;
• фінансову звітність за рік — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 1 березня 2018 року);

— за період перебування на спрощеній системі оподаткування (зокрема, на III групі спрощеної системи оподаткування):

• декларацію платника податку третьої групи (юридичні особи) за базовий звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на спрощеній системі оподаткування — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Докладно про порядок подання звітності організаціями, які виключені з Реєстру неприбуткових, ми писали тут.

Як заповнювати інформацію про фінансову звітність у Звіті про використання доходів неприбуткових організацій?

У новій формі Звіту у блоці «Наявність додатків⁴» відображається інформація про обов'язкові додатки у вигляді фінзвітності та проставляється позначка в полі «ФЗ-6».

А у блоці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності⁶» потрібно проставляти позначки залежно від того, за якою формою неприбуткова організація складає фінзвітність.

Зокрема, суб'єкти малого підприємництва та суб'єкти мікропідприємництва мають подавати разом зі Звітом скорочену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати й будуть проставляти відповідні відмітки у графі «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» та графі «Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Про це говорили й податківці у листі від 19.07.2017 р. №19001/7/99-99-15-02-01-17.

З алгоритмом складання Звіту за новою формою можна ознайомитися у нашому коментарі.

За якою формою слід подавати декларацію з податку на прибуток за 2017 рік?

9 червня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі — Наказ №467). Саме за цією формою доведеться звітувати з податку на прибуток за 2017 рік.

Чим оновлена форма декларації відрізняється від попередньої, ДФСУ роз'яснювала у листі від 30.06.2017 р. №16989/7/99-99-15-02-01-17.

Зокрема, з форми декларації виключено розділи «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств» та «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», у яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Також у розділах «Виправлення помилок» змінено нумерацію рядків 27 — 31 на 26 — 30.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ¹²», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності¹²» розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (ряд. 1.1.3, ряд. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (ряд. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (ряд. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (ряд. 3.1.10, ряд. 3.1.11 та ряд. 3.1.12).

4. Інші різниці.

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків викладено в новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені підпунктами 141.1.3 та п. 141.1.4 ПКУ, а саме: які збільшують фінансовий результат (ряд. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (ряд. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ПКУ, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (ряд. 4.1.3 ЦП, ряд. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом І Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (ряд. 4.1.16, ряд. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (ряд. 4.2.15, ряд. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації

Із виключенням з п. 137.6 ПКУ норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктами 9, 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації

У складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об'єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний (і) податковий(і) (звітний (і)) рік (роки), за результатами якого (их) виплачуються дивіденди, додатне значення (сума додатних значень) (сума виплачених дивідендів — (ряд. 04 + ряд. 07 - ряд. 07.2 + ряд. 09 + ряд. 11 + ряд. 13 - ряд. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

• рядок 24 — проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ (за ставкою 5% згідно з ПКУ);
• рядок 25 — проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» пп. 141.4.11 ПКУ (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);
• рядок 26 — проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 ПКУ (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Додаток ТЦ до декларації

З урахуванням положень пп. 39.5.4 ПКУ щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

У зв'язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

• рядок 4.1.3 РІ — загальний результат переоцінки цінних паперів (ряд. 4.1.3.1 — ряд. 4.1.3.2) (+, -) — показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від'ємного значення;
• рядок 4.1.3.1 — загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;
• рядок 4.1.3.2 — загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;
• рядок 04 — від'ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;
• рядок 4.1.4 РІ — фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (ряд. 01 - ряд. 02 - ряд. 03 - ряд. 04) (+, -) — показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі додатного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнюється новим рядком А.4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, показники рядка А.4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 — А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 — 29, 31 — 33 декларації

Додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність до показників оновленої форми декларації.

Як звітувати тим платникам податку на прибуток, які застосовують нульову ставку цього податку?

ДФСУ у листі від 04.09.2017 р. №23407/7/99-99-15-02-01-17 нагадувала, що 15 серпня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р. №592, якою затверджено:

• Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку;
• форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
• Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації. Докладніше про це читайте тут.

Показники декларації

В основній частині декларації відображаються такі показники:

• дохід від будь-якої діяльності підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку — у ряд. 01;
• фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних НП(С)БО або МСФЗ — у ряд. 02;
• різниці, які виникають відповідно до ПКУ — у ряд. 03, з них:
• різниці, на які збільшується фінансовий результат — у ряд. 04;
• різниці, на які зменшується фінансовий результат — у ряд. 05, у тому числі у ряд. 05.1 відображається сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, на яку зменшується фінансовий результат, з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до п. 140.4.2 ПКУ;
• об'єкт оподаткування за всіма видами діяльності — у ряд. 06.

У заключній частині передбачено таблицю, у якій платники проставляють позначки щодо наявності поданих з декларацією форм фінансової звітності.

Крім цього, у цій частині таблиці декларації відображається інформація про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у разі використання платником податку права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років) відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Подання спрощеної податкової декларації

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, у якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою Постановою №592.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки платники подають податкову декларацію з податку на прибуток за основною формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. №467).

Як визначати річний обсяг доходу для обов'язкового застосування податкових різниць?

Якщо платник податку прийняв рішення про незастосування різниць, вперше їх застосувати він зможе тільки в тому році, у якому річний дохід такого платника перевищить 20 млн грн.

У такому випадку застосування податкових різниць буде вже обов'язком платника податку, й він визначатиме об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, встановлені ПКУ (в разі виникнення операцій, які згадуються в нормах, що ці різниці встановлюють).

Для цього згідно з даними бухгалтерського обліку визначається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Цей обсяг доходу зазначається у рядку 1 декларації з податку на прибуток і є сумою відповідних рядків гр. 3 Звіту про фінансові результати (ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240).

Як звітувати «єдиннику»-юрособі у разі виплати у 2017 році доходів нерезиденту-юрособі та дивідендів засновнику-юрособі?

У разі виплати доходу нерезиденту юрособа — платник єдиного податку за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому здійснені такі виплати (рік), подає до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток із заповненими рядками 23 — 25 та додатком (додатками) ПН до Декларації у строки, встановлені для річного звітного періоду.

При виплаті дивідендів юридичною особою — платником єдиного податку на користь юридичних осіб сплачується авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до положень п. 57.1-1 ПКУ.

За підсумками звітного періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), у якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків з податку на прибуток, юридичні особи — платники єдиного податку подають декларацію з податку на прибуток та додаток АВ до неї з відповідними заповненими рядками щодо сплати авансового внеску.

Інші рядки Декларації, які використовуються для обчислення податку на прибуток, не заповнюються.

Зарахувати суму сплачених при виплаті дивідендів авансових внесків з податку на прибуток платники єдиного податку не можуть як в рахунок сплати єдиного податку, так і в рахунок зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі переходу на загальну систему оподаткування. Про це податківцями зазначалося тут.

Про податкові наслідки виплати дивідендів дивіться також тут і тут.

Як звітувати «єдиннику» у разі виплати доходів нерезиденту-фізособі та дивідендів засновнику-фізособі?

Доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів відображаються у ф. №1ДФ під ознакою доходу «109» незалежно від того, є засновник нерезидентом чи резидентом. Але для відображення у ф. №1ДФ нерезидент має отримати ідентифікаційний код та надати його підприємству. Про це тут.

Про правила оподаткування дивіться тут.

Окремих ознак доходу для відображення доходів нерезидентів (крім спадщини та подарунку нерухомості) не встановлено. Тож залежно від виду доходів потрібно буде обирати відповідну ознаку за Порядком №4. Про правила оподаткування доходів нерезидента-фізособи дивіться тут

За якою формою звітувати платникам єдиного податку за 2017 рік?

5 травня 2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 17.03.2017 р. №369, яким внесено зміни до форм, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578:

— податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця;

— податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи);

— податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Керуючись нормами п. 46.6 ПКУ та з огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої, другої і четвертої груп — календарний рік, оновлена форма декларації мала використовуватися платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності вже за 9 місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017 р.

Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказані форми декларацій застосовуються з 01.10.2017 р.

І всі зазначені групи платників єдиного податку мають застосовувати ці оновлені форми декларацій за 2017 рік. Про це ми писали тут.

Строки подання річних декларацій «єдинниками» ви можете переглянути тут.

Як відображати у декларації фізособам І та ІІ груп єдиного податку сплачені аванси з податку?

Розділ ІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку першої групи» і розділ ІІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку другої групи» складаються з двох таблиць і заповнюються за одним принципом. Підприємець заповнює таблицю, яка відповідає групі ЄП.

У першій таблиці слід зазначати загальну суму щомісячних авансових платежів з єдиного податку за кожен квартал, незалежно від того, чи були вони фактично сплачені за звітний період (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.08). У другу таблицю слід вносити дані про отриманий за звітний період дохід.

Які документи потрібно подати для підтвердження статусу «єдинника» ІV групи на 2018 рік?

Для щорічного підтвердження у 2018 році статусу платника єдиного податку четвертої групи слід подати не пізніше 20 лютого 2018 року:

— загальну декларацію з єдиного податку на 2018 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — за місцем перебування на податковому обліку;

— звітну декларацію з єдиного податку на 2018 рік окремо щодо кожної земельної ділянки — за місцем розташування такої земельної ділянки;

— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою;

— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. №772. Детально про алгоритм розрахунку частки дивіться в аналітиці дивись тут.

Нагадуємо, що декларацію з єдиного податку IV групи в 2018 році ми вже будемо подавати за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.03.2017 р. №369.

Як відобразити відкоригований дохід у декларації «єдиннику» ІІІ групи?

Наразі у податківців є дві різні думки з цього приводу. У ІПК ДФСУ від 06.09.2017 р. №1826/6/99-99-12-02-03-15/ІПК надано такі поради з коригування:

1) якщо юрособа внаслідок розірвання договору повертає кошти, отримані у минулих податкових періодах, то вона має право на врахування цієї операції при визначенні оподатковуваного доходу у податковому періоді, у якому таке повернення відбулося;

2) № декларації за звітний період повернення коштів юрособа-«єдинник» зазначає дохід з урахуванням поверненої суми. Тож відповідно й сума єдиного податку, що підлягає сплаті за звітний період, буде визначатися з коригованого доходу.

А у роз'ясненні у підкатегорії 108.01.05 ЗІР зазначено інший алгоритм відображення коригування доходу у разі повернення авансу у декларації «єдинника». А саме:

• якщо зарахування та повернення авансу відбулися в одному звітному періоді, то за умови розірвання договору такі кошти не включаються до доходу «єдинника» та не підлягають відображенню у декларації;
• якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок авансом, відбулося в іншому податковому періоді, «єдинник» повинен включити такий аванс до доходу у звітному періоді його отримання та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.

Тобто у ЗІР податківці пропонують не просто зазначити у декларації за звітний період, у якому відбулося повернення авансу, суму отриманого доходу за мінусом суми такого повернення, а зробити уточнення показників декларації за звітний період, у якому аванс було отримано. Або шляхом подання уточнюючого розрахунку за такий минулий звітний період, або шляхом заповнення розділу ІV декларації (як виправлення самостійно знайдених помилок). Така позиція податківців не є новою (див., наприклад, тут).

А от рекомендацією за згаданою індивідуальною податковою консультацією зможе скористатися тільки «єдинник», який отримав відповідь на своє запитання. Щоб скористатися такою позицією податківців (які наводять інший алгоритм, ніж зазначений у ЗІР), іншим «єдинникам» слід звертатися до свого податкового органу й отримувати індивідуальну податкову консультацію для себе. Або діяти на свій розсуд і самостійно обирати, яке з роз'яснень податківців застосовувати.

За якою формою звітувати підприємцю на загальній системі оподаткування за 2017 рік?

Перш за все нагадаємо, що в «Офіційному віснику України» від 25.07.2017 р. №58 було опубліковано наказ Мінфіну від 06.06.2017 р. №556 (далі — Наказ №556).

Наказом №556 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. №859, та до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (Інструкція №859), які використовувалися для звітування за 2016 рік. Про це читайте тут >>>.

Наразі історія повторюється: сам Наказ №859 набирав чинності з 31.12.2016 р., а застосовувався вже з 01.01.2017 р. Наказ №556 набирає чинності з 31.12.2017 р., тож очікується, що він буде застосовуватися для звітування за 2017 рік.

Зокрема, нововведення стосуються Розрахунку податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до декларації). Розділ І додатка Ф2 доповнено окремою графою для відображення амортизаційних відрахувань. Також до додатка Ф2 внесли окремий розділ «Інформація щодо нарахованої амортизації».

Нагадаємо, що з 01.01.2017 р. підприємці на загальний системі оподаткування можуть включати до складу підтверджених витрат, пов'язаних із госпдіяльністю, амортизаційні відрахування. Докладніше про це читайте тут і тут.

Окрім того, розділ ІІІ додатка Ф2 доповнено окремими рядками для відображення сум ПДФО та військового збору, нарахованих платником податку за результатами останнього звітного періоду у разі припинення підприємницької діяльності.

Чи потрібно подавати фізособі-підприємцю на загальній системі декларацію про майновий стан, якщо діяльності у 2017 році не було?

Фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування все одно має заповнювати та подавати додаток Ф2 разом з податковою декларацією, незалежно від результатів здійснення підприємницької діяльності.

Якщо протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та податкової декларації прокреслюються.

Таке роз'яснення надано податківцями у підкатегорії 104.09 ЗІР.

Як підприємцям на єдиному податку заповнити таблицю 2 річного звіту з ЄСВ за 2017 рік?

Цей звіт до податкового органу слід подати за місцем обліку до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Таким чином, останнім днем подання звіту за 2017 рік буде 09.02.2018 р.

Фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають самі за себе Звіт із заповненими титульним аркушем та таблицею 2 додатка 5.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту на паперовому носії через відсутність операції такий рядок прокреслюють, в електронній форми такі рядки залишаються порожніми.

Грошові суми у таблиці 2 Звіту проставляють у гривнях із копійками.

У таблиці 2 слід вказати рік, за який подаєте звіт, а також своє прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (якщо немає — серію та номер паспорта).

Також слід зазначити тип форми звіту — «початкова».

У таблиці наводяться дані зі сплати ЄСВ у розрізі місяців року, за який подається звіт.

У графі 2 «Самостійно визначена сума, на яку нараховується ЄСВ» вкажіть суму, з якої сплачували внесок у звітному періоді. Якщо вона змінювалась, зазначте це. Ця сума не може бути меншою за мінімальну зарплату (у 2017 році — 3200 грн) і не може перевищувати суми 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Графа 3 «Розмір єдиного внеску» — це ставка ЄСВ, за якою підприємець сплачує ЄСВ (22%). Графа 4 «Усього до сплати» — сума ЄСВ, нарахована до сплати за місяць (графа 2, помножена на графу 3).

Приклад заповнення у розрізі місяців:

• у графі 2 суму 3200,00 грн. Це буде базою для нарахування ЄСВ;
• у графі 3 ставку ЄСВ 22% (знак «%» не зазначається);
• у графі 4 суму ЄСВ 704,00 грн.

Також слід зазначити загальні суми у графі 2 та 4. Далі їх слід зазначити і у рядку «У тому числі нараховано у розмірі (сума нарахувань у розрізі розмірів відповідає сумі графи 5)».

Далі слід поставити підпис і дату заповнення звіту.

Звертаємо увагу! Для «єдинників» І групи у 2017 році діють пільги зі сплати ЄСВ на рівні 0,5 мінімального страхового внеску. Рекомендацій щодо заповнення звіту у такому разі податківці ще не надавали. Але оскільки окремих правил заповнення таблиці 2 додатка 5 немає, то її слід заповнювати виходячи з бази нарахування 1600 грн.

Як підприємцям-«загальникам» заповнити таблицю 1 річного звіту з ЄСВ за 2017 рік?

Цей звіт до податкового органу слід подати за місцем обліку до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Таким чином, останнім днем подання звіту за 2017 рік буде 09.02.2018 р.

Фізособи-підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, формують та подають самі за себе Звіт із заповненими титульним аркушем та таблицею 1 додатка 5.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту на паперовому носії через відсутність операції такий рядок прокреслюють, у електронній форми такі рядки залишаються порожніми.

Грошові суми в таблиці 1 Звіту проставляють у гривнях із копійками.

У таблиці 1 слід вказати рік, за який подаєте звіт, а також своє прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (якщо немає — серію та номер паспорта).

Також слід зазначити тип форми звіту — «початкова».

У графі 2 таблиці 1 Звіту показують суми чистого оподатковуваного доходу щодо кожного місяця. Якщо чистого доходу в якомусь місяці не було або був збиток, то у графі 2 слід зазначати самостійну базу для нарахування ЄСВ, але не менше 3200 грн. Тому загальна річна сума чистого оподатковуваного доходу, наведена в графі 2 у рядку «Усього» таблиці 1 Звіту, не буде дорівнювати показнику, наведеному у графі 8 рядка «Усього» розділу I додатка Ф2 до декларації.

У графі 3 таблиці 1 Звіту зазначають суму доходу, на яку нараховується ЄСВ, з урахуванням максимальної величини, а також з урахуванням мінімальної заробітної плати на місяць. Якщо графа 2 містить більшу місячну суму доходу (наприклад, за грудень графа 2 — 80000 грн), ніж максимальна величина бази нарахування для ЄСВ, графа 3 міститиме суму, яка дорівнює максимальній базі, тобто 44050 грн.

У графі 4 показують розмір ЄСВ — 22%. У графі 5 — суму нарахованого ЄСВ (ця сума дублюється у рядку під таблицею 1).

Яка максимальна та мінімальна сума ЄСВ може бути зазначена у звіті з ЄСВ за 2017 рік підприємцем?

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ для фізосіб-підприємців у 2017 році становить:

• з 01.01.2017 р. — 40000 грн (1600 грн х 25);
• з 01.05.2017 р. — 42100 грн (1684 грн х 25);
• з 01.12.2017 р. — 44050 грн (1762 грн х 25).

Отже, фізособі-підприємцю за 2017 рік необхідно буде сплатити таку максимальну суму ЄСВ:

• з 01.01.2017 р. — 8800 грн (40000 грн х 22%);
• з 01.05.2017 р. — 9262грн (42100 грн х 22%);
• з 01.12.2017 р. — 9691 грн (44050 грн х 22%).

При цьому слід пам'ятати, що сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Тому мінімальна сума ЄСВ на 2017 рік становить з 01.01.2017 р. — 704 грн (3200 грн х 22%).

Але ФОП-«спрощенці», віднесені до першої групи платників єдиного податку, з 01.01.2017 р. мають право сплачувати ЄСВ у сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску з зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу. Отже, для них мінімальна сума ЄСВ у 2017 році складе з 01.01.2017 р. — 352 грн (3200 грн х 0,5 х 22%).

Як звітувати з ЄСВ у разі, якщо підприємець у 2017 році змінював систему оподаткування?

Якщо фізичні особи — підприємці протягом звітного року змінювали систему оподаткування, то такі особи формують та подають до ДФС один звіт з титульним аркушем, що включає дві таблиці: таблиці 1 і 2 додатка 5 до Порядку №435.

Докладніше про заповнення цих таблиць дивіться у попередніх відповідях.

Якщо підприємця мобілізовано або викликано на військові навчальні збори, що робити із звітністю з ЄСВ?

Пільги з ЄСВ для мобілізованих підприємців, які не є роботодавцями

Під час АТО платники ЄСВ, визначені ст. 4 Закону про ЄСВ, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ. Але ця пільга діє для підприємців, які не є роботодавцями. Вона дозволяє під час мобілізації не подавати звітність щодо ЄСВ, не сплачувати ЄСВ, не проходити перевірки щодо ЄСВ тощо.

Відповідні норми є і в п. 7 розділу VI Інструкції №449. При цьому підприємці звільняються від виконання обов'язків платника ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, у якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).

Підставою для такого звільнення є заява підприємця за формою додатка 1 до Інструкції №449 та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Ці документи подаються до податкового органу протягом 10 днів після демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації).

Правила сплати ЄСВ мобілізованими підприємцями-роботодавцями

Такі підприємці є як страхувальниками, так і застрахованими особами (коли сплачують ЄСВ за себе) та одночасно — страхувальниками для найманих працівників. І для них Інструкція №449 встановлює інші правила.

У пп. 8 п. 3 розділу VI Інструкції №449 для чіткого розуміння норм законодавства детальніше розписано норми щодо мобілізованих осіб із числа фізосіб — підприємців, які є роботодавцями, чи наймають людей для роботи за цивільно-правовими договорами (крім випадку укладання цивільно-правового договору з фізособами-підприємцями).

Зазначені роботодавці під час АТО, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби не звільняються від виконання своїх обов'язків платників ЄСВ.

Однак сплата ЄСВ має бути здійснена демобілізованою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Роботодавці на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів.

Протягом 10 днів після демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації) роботодавці подають до органів ДФС заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наслідки з ЄСВ при призові підприємця на навчальні збори

З аналізу вищезазначених пільг стає зрозуміло — ці пільги стосуються випадків, коли підприємців мобілізовано. Під час участі підприємців у навчальних зборах ці пільги не діють. Про це зазначили й податківці в ІПК від 07.12.2017 р. №2869/Я/99-99-13-02-01-14/ІПК.

Тобто зазначені особи мають виконувати обов'язки з нарахування, обчислення і сплати ЄСВ на загальних підставах, без жодних пільг і перенесення строків.

Нагадаємо, що за ч. 7 ст. 29 Закону про військовий обов'язок, загальний строк виконання обов'язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.

Тож може виникнути ситуація, що підприємець не встигатиме сплатити ЄСВ своєчасно чи відзвітувати за нього. У такому разі виходом є: або завчасна сплата ЄСВ та звітування з нього до дати початку навчальних зборів, або призначення уповноваженої особи для цих функцій на час навчальних зборів.

Як відобразити у формі №1ДФ наслідки річного перерахунку ПДФО?

Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначено п. 169.4 ПКУ.

Згідно з пп. 169.4.2 ПКУ, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, зокрема, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у податковому розрахунку за формою №1ДФ.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а у разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми — зменшується сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4 (далі — Порядок №4).

Розділом III Порядку №4 передбачено, що податковий розрахунок за ф. №1ДФ заповнюється таким чином:

— у рядках 3 та 3а проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період з врахуванням донарахованої суми;

— у рядках 4 та 4а проставляється сума податку на доходи фізичних осіб з врахуванням суми недоплати/переплати.

Результати проведеного у грудні 2017 року річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг необхідно відобразити у податковому розрахунку за формою №1ДФ за IV квартал звітного року.

Яка податкова звітність подається у 2018 році за майно, що належить платнику податків?

Згідно із ст. 265 ПКУ, податок на майно складається з:

— податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ);

— транспортного податку (ст. 267 ПКУ);

— плати за землю (ст. 269 — 289 ПКУ).

Отже, платники цього податку подають за наявності в них відповідного майна:

— Податкову декларацію з транспортного податку. Вона у 2018 році подаватиметься за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 27.06.2017 р. №595;

— Податкову декларацію з плати за землю. Її форму також було оновлено наказом Мінфіну від 23.01.2017 р. №9 і вперше за нею звітувати треба саме у 2018 році (за грудень 2017 року декларація подається за старою формою);

— Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408. Зверніть увагу: при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі;

— Відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості — додаток до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Нагадуємо, що фізособи зазначеної звітності не подають (для них, за потреби, суму податку обчислюють податківці, про що надсилають відповідне повідомлення-рішення). Юрособи подають річні форми зазначених декларацій до 20 лютого 2018 року.

Які зміни відбулися у декларації з транспортного податку?

Докладно ці зміни ми аналізували тут.

Нагадаємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Тож якщо розмір мінімальної зарплати станом на 01.01.2018 р. становитиме 3 723 грн, то об'єктом оподаткування у 2018 році будуть легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн (у 2017 році транспортний податок сплачувався за авто вартістю понад 1 200 000 грн).

Суттєво змінилися й правила обрахунку середньоринкової вартості авто. Наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке є відповідальним за визначення середньоринкової вартості авто за методикою, встановленою Кабміном, до уваги братимуться лише марка авто, його модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. Тип коробки перемикання передач та пробіг легкового автомобіля, які фігурували у попередніх параметрах, відтепер не враховуватимуться.

Для цього у оновленій формі декларації для марки та моделі транспортного засобу тепер у декларації відведено окремі колонки — 3 та 4 (раніше вони відображалися у одній колонці під номером 3). Інформація щодо року випуску транспортного засобу буде відображатися у колонці 5. Згідно з виноскою 8 до цієї колонки, в ній потрібно зазначати дату виготовлення транспортного засобу згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб. У разі відсутності в цих документах календарної дати виготовлення транспортного засобу такою датою вважається 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на транспортний засіб.

Також слід буде наводити дату реєстрації, перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу (колонка 8). Кількість місяців володіння транспортним засобом буде відображатися у колонці 9 (раніше — у колонці 7).

Крім цього, у табличній частині декларації введено колонку 6 для відображення типу пального, який використовується для роботи задекларованого транспортного засобу. Відображатиметься цей тип за умовним кодом, а саме:

1 — бензин;

2 — дизельне пальне;

3 — електрика;

4 — бензин/електрика;

5 — газ;

6 — дизельне пальне/електрика;

7 — бензин/газ;

8 — дизельне пальне/газ.

Зміни законодавства також впроваджують конкретний термін інформування платників щодо об'єктів оподаткування транспортним податком. Відтепер перелік легкових автомобілів, які є об'єктом для нарахування транспортного податку, має щорічно розміщуватися на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у термін до 1 лютого звітного року.

Розмір ставки податку за кожен легковий автомобіль залишився без змін — 25000 гривень, так само як й обов'язок юридичних осіб — власників авто, які будуть вказані у зазначеному переліку, до 20 лютого 2018 р. подати до податкової інспекції за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Які зміни відбулися у декларації з плати за землю?

З 21 березня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 23.01.2017 р. №9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (далі — Наказ №9), який вніс зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі — декларація), затвердженої наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560.

Наказом №9 передбачено відображення в декларації:

— не лише місяця і року, а й дати державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;

— площі земельної ділянки не лише в га, а також і у кв. м;

— нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, при уточненні податкових зобов'язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов'язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Чи подається декларація з плати за землю за земельними ділянками, які знаходяться у зоні АТО?

Відповідно до пп. 38.7 підр. 10 розділу XX ПКУ, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, у якому завершено АТО, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Зверніть увагу на те, що пільга поширюється на період з 14.04.2014 р. А з'явилася вона в ПКУ завдяки Закону №1797 і набрала чинності з 01.01.2017 р. Отже, у 2014 — 2016 рр. за такою платою мала подаватися декларація і таку плату треба було платити. Про долю такої переплати ми писали тут.

Чи можуть відокремлені підрозділи подавати декларацію зі плати за землю?

Ні, не можуть. Декларації з плати за землю до податкових органів за місцем знаходження земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю — юридичні особи. А згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Чи відображати у звітності з податку на нерухомість об'єкти, які звільнено від сплати?

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов'язку подання декларацій за об'єкти житлової/нежитлової нерухомості, з яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплачується через застосування податкових пільг.

Тому юрособи, які згідно з рішенням місцевої влади мають право на пільги у вигляді звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображають у Декларації такі об'єкти нерухомості на загальних підставах.

При цьому в табличній частині Декларації колонки з 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» по 11 «IV квартал» не заповнюються та прокреслюються.

Подавати декларацію щодо податку на нерухоме майно потрібно буде на 2018 рік за формою, затвердженою Наказом №408.

Як заповнювати графу 5 «Дата реєстрації транспортного засобу» декларації з транспортного податку?

За роз'ясненням ДФС, до змін у декларації у графі 5 «Дата реєстрації транспортного засобу» рекомендовано вказувати вартість об'єкта оподаткування, яка визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

За новою редакцією декларації у графі 5 слід проставити дату виготовлення транспортного засобу згідно з реєстраційними і технічними документами. За відсутності у документах календарної дати виготовлення транспортного засобу такою датою вважається 1 січня року, зазначеного в документах.

Про всі новації нової редакції декларації читайте тут та тут (з прикладами складання).

Як заповнювати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів?

До рядка 01 записують середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік. При цьому працевлаштованих інвалідів також включають для розрахунку цього показника.

У рядок 02 записують середньооблікову кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (тобто інвалідів, які працюють на підприємстві). Ці два показники визначають згідно з Інструкцією №286. При цьому пам'ятайте:

• зовнішніх сумісників та працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором, включаючи тих, хто усиновив дитину безпосередньо з пологового будинку, при обчисленні середньооблікової кількості не враховують (пп. 2.6.1 та пп. 3.2.2 Інструкції №286);
• штатних працівників, включно й інвалідів, які працюють на умовах неповного робочого часу (на 0,5, 0,25 ставки), до розрахунку включають як цілу одиницю.

У рядку 03 фіксують річний норматив із працевлаштування інвалідів для підприємства (підприємця). Роботодавці з кількістю працюючих від 8 до 25 осіб записують «1». А підприємства, де, наприклад, 53 особи, множать інформацію з рядка 01 на 4%. Результат — 2,12 особи — округляється до цілого та записується в рядок 03 цифра «2».

Далі порівнюють показник рядка 02 і 03, тобто фактичну кількість працевлаштованих інвалідів і норматив. Якщо значення рядка 03 більше рядка 02, то норму не виконано і необхідно самостійно обчислити й сплатити адміністративно-господарську санкцію.

Штраф за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів за звітний рік потрібно перерахувати Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня наступного за звітним.

Розмір стягнення залежить від кількості працюючих на підприємстві й становить для роботодавців із середньообліковою чисельністю штатних працівників:

• від 8 до 14 осіб — половину середньорічної заробітної плати на підприємстві;
• 15 і більше осіб — середньорічну заробітну плату на підприємстві за кожне місце, не зайняте інвалідом (ч.1 ст. 20 Закону про захист інвалідів).

Тобто для розрахунку штрафу потрібно знайти середньорічну зарплату (рядок 05). Для цього слід суму фонду оплати праці (яка фіксується в тисячах грн у рядку 04 на підставі даних бухгалтерського обліку про нараховану заробітну плату працівників із рядка 01) поділити на значення рядка 01 і помножити на 1000 грн. Далі ті, у кого в рядку 01 вказано 15 осіб або більше, множать суму з рядка 05 на кількість непрацевлаштованих інвалідів (рядок 03 «-» рядок 02) і вписують цю суму до рядка 06. Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік менше 15, до рядка 06 записують половину значення рядка 05.

Про це читайте тут.