Порядок складання податкової накладної
Нещодавно було оприлюднено нову форму податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників. З якої дати її слід застосовувати? Чим нові форми відрізняються від попередніх щодо складання і реєстрації в ЄРПН?
Наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307 затверджено нову форму ПН та Порядок її заповнення.
Наказ набирає чинності з 1 числа другого місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Тобто нова форма ПН буде застосовуватися з 1 квітня 2016 року. Відповідно, з цієї ж дати втратить чинність попередня форма ПН, затверджена наказом Мінфіну від 22.09.14 р. №957, яку ще слід використовувати для складання ПН за січень-березень 2016 р.
Серед основних змін — виключення із заголовної частини ПН та РК таких вже не обов'язкових реквізитів, як місцезнаходження покупця/продавця, номер телефону, вид цивільно-правового договору, форма проведених розрахунків. Тобто реквізити ПН та РК привели у відповідність до обов'язкових реквізитів, встановлених п. 201.1 ПКУ.
Крім того, зовнішній вигляд нової ПН суттєво відрізняється. Звична таблиця з розділами I, II, IІI, IV перетворюється в таблицю зовсім іншої структури з розділом А та Б.
Таблична частина податкової накладної тепер складається з розділів А і Б.
У розділ А ПН (рядки І — Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН (див. таблицю).
Таблиця
Особливості заповнення розділу А ПН
| Рядки | Заповнення |
| Рядок І | Сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ |
| Рядки ІІ — IV | Суми ПДВ (за основною ставкою та за ставкою 7%), нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VІ |
| Рядки V — IX | Загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини ПН |
| Рядок X | Дані щодо зворотної (заставної) тари |
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
- до графи 2 — номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
- до графи 3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- до граф 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг;
- до графи 6 — кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
- до графи 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
- до графи 8 — код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються;
- до графи 9 — код пільги;
- до графи 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
Важлива відмінність — порядок складання ПН, які не підлягають наданню отримувачу з відповідними типами причин. Хоча кількість типів причин1 не змінилась (залишилось 17), але сам перелік типів причин зазнав змін. Крім того, зазнав змін і порядок проставляння умовного ІПН (наприклад, з'явився новий ІПН «600000000000»).
1 Визначені п. 8 Порядку №1307.
Не зареєстрували січневу ПН, але така ПН була виписана на неплатника ПДВ. За січень звітність з ПДВ уже подана. Наскільки я розумію, штраф за нереєстрацію ПН ми не платимо, бо в цьому разі наш контрагент — неплатник ПДВ. Які наші подальші дії?
Так, правильно, штраф за відсутність реєстрації ПН, якщо мова йде про штрафи згідно з п. 120-1 ПКУ, у платника ПДВ не виникає. Але якщо звернутись до КУпАП, то згідно зі ст. 163-1 керівник та інші посадові особи підприємства несуть адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку у вигляді штрафу від 85 до 170 грн. Причому протоколи за такими правопорушеннями складають податкові органи, а штраф застосовує вже суд.
Крім того, слід звернути увагу на інші наслідки, які виникають у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією ПН. Якщо платник податку своєчасно не зареєстрував січневу ПН в ЄРПН та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в такій ПН, то після подання декларації з ПДВ за січень реєстраційна сума платника ПДВ зменшиться на суму ПДВ, зазначену у такій несвоєчасно зареєстрованій ПН.
Відповідно до п. 200-1.3 ПКУ, показник ∑ Перевищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та (або) розрахунки коригування (реєстраційна сума). ∑ Перевищ — це загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. У нашому випадку між цими показниками буде різниця саме на таку несвоєчасно зареєстровану ПН.
Зазначимо, що після реєстрації такої ПН в ЄРПН в СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑ Перевищ та розрахункової суми (Накл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у такій ПН.
Яким чином оформити ПН на послуги? У гривнях чи якихось інших одиницях виміру?
Відповідно до пп. 4 п. 15 Порядку №957, у підпунктах 5.1 та 5.2 ПН вказуються одиниці виміру товарів (послуг) (умовне позначення і код) згідно з Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинним на дату складання ПН. До речі, оновлений Порядок №1307 має аналогічну норму — пп. 3 п. 16.
Згідно з п. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Отже, одиницю виміру та вартість послуги потрібно визначати, перш за все, базуючись на зазначених одиницях обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку.
Зазначимо, що якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється. Принаймні таку думку висловили податківці в ЗІР на сайті ДФСУ (підкатегорія 101.19) у відповіді на запитання: «Як починаючи з 01.01.2015 заповнюються графи 5.1, 5.2 та 6 податкової накладної у разі постачання послуг, у т. ч. у разі часткового постачання послуг або оплати частини вартості послуги?» та в листі від 28.01.2015 р. №2394/7/99-99-19-03-02-17.
Якщо підприємство зазначає в ПН та РК як одиницю обліку «послуга», то при складанні ПН на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, в графі 6 фіксується «1», а на суму попередньої оплати частини вартості послуги — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, при постачанні частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного в договорі, або при отриманні суми передоплати в розмірі половини договірної вартості послуги в графі 6 (з 01.04.2016 р. — в графі 4) ставиться «0,5».
Яким типом причини скористатися: 08 «Постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ» чи 09 «Постачання для операцій, які звільнені від ПДВ», при складанні ПН, якщо ми експортуємо послуги з консалтингу поза територією України резиденту? Чи можна виписати зведену накладну «на себе» одразу на всі поставки (від різних контрагентів) товарів та послуг, які використовувалися для надання цих консалтингових послуг?
Надання послуг нерезидентам саме по собі не призводить до потреби нарахування умовних ПЗ за нормами п. 198.5 ПКУ, у разі якщо такі операції пов'язані з госпдіяльністю і є оподатковуваними ПДВ операціями. Щоб визначити, чи оподатковуються такі послуги ПДВ, слід визначити місце їх постачання (надання). Адже, відповідно до п. 185.1 ПКУ, оподатковуються ПДВ лише послуги, надані на митній території України, а місце надання послуг визначається за нормами ст. 186 ПКУ.
Так, місцем поставки послуг консалтингу за пп. «в» п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Отже, місцем постачання послуг з консалтингу резиденту, навіть фактично наданих поза межами території України, з метою оподаткування ПДВ буде територія України. А отже, така операція є об'єктом оподаткування ПДВ.
Нагадаємо, відповідно до п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати умовні ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ, та операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В цьому разі ми маємо справу з оподатковуваною операцією в межах госпдіяльності, місце постачання консалтингових послуг розташоване, згідно зі ст. 186 ПКУ, на митній території України, а отже виписувати зведену ПН і донараховувати умовні ПЗ на її підставі потреби немає.
Наше підприємство виписує ПН за щоденними підсумками операцій продажу неплатникам ПДВ через РРО (на підставі щоденного Z-звіту). Виписування здійснюється щодня і протягом наступних 15 к. д. реєструється в ЄРПН. Чи може наше підприємство виписати одну податкову накладну на щоденні операції за місяць в останній день місяця?
Складання як зведених, так і ПН за щоденними підсумками є правом, а не обов'язком платника податку, за умови що за фактом поставки або передоплати товарів/послуг постачальник не склав окремої звичайної ПН. Але складання однієї ПН за всі операції за місяць можна реалізувати тільки через зведену податкову накладну.
За приписами п. 201.4 ПКУ, підприємства-платники ПДВ мають можливість скласти на неплатників ПДВ такі види ПН:
— зведену ПН — не пізніше останнього дня місяця на весь місячний обсяг поставок на неплатників ПДВ, поставка товарів/послуг яким має безперервний або ритмічний характер;
— ПН за щоденними підсумками — на кінець дня на весь обсяг денної виручки у разі поставок кінцевому споживачу, коли розрахунки проводяться через касу, РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника.
У цій ситуації, якщо реалізація відбувається за готівку, без ідентифікації кожного неплатника ПДВ та без можливості довести, що поставок такому неплатнику було дві або більше за місяць, у продавця немає можливості скласти одну зведену ПН на всі такі поставки неплатникам ПДВ за місяць, тому він мусить виписувати ПН за щоденними підсумками операцій.