До листа Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. №33787/7/99-99-22-02-01-17
Нереальні операції на давальницьких умовах
ДФСУ розробила та розіслала рекомендації з формування доказової бази щодо нереальних госпоперацій на давальницьких умовах готової (побічної (супутньої)) продукції та її реалізації (лист від 11.09.2015 р. №33787/7/99-99-22-02-01-17 див. «ДК» №41/2016). Розгляньмо їх.
За аналогією з будь-якою нереальною госпдіяльністю в межах легалізації сировини невідомого походження при виробництві готової продукції на давальницьких умовах податківці перевірятимуть усіх учасників ланцюга. Насамперед шукатимуть вигодоформувальних та вигодотранспортувальних СГ. Під час оперативно-розшукових заходів контролери намагатимуться довести відсутність справжнього джерела первинного походження такої сировини і, як наслідок, відсутність факту володіння та розпоряджання таким активом конкретного СГ, у тому числі через відсутність у нього технічної (ресурсної) і технологічної можливості виробляти (на першій ланці), перевозити (навантажувати, розвантажувати), тимчасово зберігати такі обсяги товару (його фізичний рух) в обмежені проміжки часу. Особливо уважно будуть відстежуватися факти створення таких СГ зовсім незадовго до здійснення таких операцій, їх одноразовий або неритмічний характер. Усі ці речі як доказова база у матеріалах контрольно-перевірочної роботи мають бути належним чином обґрунтовані та доведені саме фіскальними органами (у т. ч. митними органами та податковою міліцією).
У разі доведення нереальності госпоперації податківці зможуть легко довести неправомірне оформлення первинних документів та перенесення інформації з неправомірно складених первинних документів до регістрів обліку, а далі — до фінзвітності та незабезпечення її достовірності. Як наслідок, доводитимуть факти неправомірного визначення показників податкової звітності з ПДВ щодо ПК (у частині придбання сировини) та ПЗ (у частині постачання (продажу) сировини).
Для замовника за договором на переробку давальницької сировини, укладеним із виробником, доказова база буде формуватися за тим самим принципом і тими самими орієнтирами. Кінцевою метою податківців є доведення факту неправомірного визначення показників податкової звітності з ПДВ з ПК (у частині придбання сировини та приймання підрядних робіт із переробки конкретної давальницької сировини) і факту неоформлення насправді вчиненої госпоперації з безоплатного одержання від виробника готової (побічної (супутньої)) продукції. Податківці наполягатимуть на тому, що така продукція справді одержана, але не на виконання договору на переробку давальницької сировини, що не міг бути виконаний через його удаваність, тобто це правочин з метою приховати інший, який вони насправді вчинили (ст. 235 ЦКУ).
Ті саме перевірочні орієнтири чекають і на виробника готової продукції. Податківці намагатимуться довести нереальність госпоперацій із виконання та передачі результатів підрядних робіт з переробки саме цієї сировини і теж повинні будуть довести, що такі правочини мають ознаки удаваних. Податківці не будуть обмежуватися документами на перевезення (навантаження, розвантаження) сировини, зокрема, власними засобами виробника, бо сам факт наявності цих документів не може спростовувати нереальність одержання цієї сировини на переробку саме від замовника. Для доведення цих обставини має бути використаний весь масив доказової бази щодо вигодоформувальних, вигодотранспортувальних суб'єктів та замовників (фактично йдеться про наявні у ДФС інформаційні бази). Кінцевою метою перевірки виробника має стати доведення фактів невизначення реального джерела походження сировини та непроведення її оцінки, неоприбуткування на балансі сировини та одержаної з її переробки готової (побічної (супутньої)) продукції та нездійснення документального оформлення насправді вчиненої госпоперації з безоплатного надання і, як наслідок, ненарахування ПЗ з ПДВ при передачі замовнику готової (побічної (супутньої)) продукції, виходячи зі звичайної ціни на аналогічні товари.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор