Досить часто торговельні об'єкти наших магазинів перевіряє поліція щодо дотримання правил торгівлі алкоголем і тютюном. Досить часто виявляє порушення і складає на продавців адмінпротоколи за ч. 2 ст. 156 КпАП. Адмінкомісії виносять постанови, і продавців штрафують. Чи можуть ці протоколи і постанови на продавців мати негативні наслідки для підприємства, на яке видано ліцензію, наприклад накладення штрафів податківцями за переданою податковою міліцією інформацією?
Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 156 Кодексу про адмінправопорушення до працівників підприємства (осіб, які безпосередньо здійснюють відпуск товарів споживачу) може бути застосований штраф у розмірі від 510 грн до 1700 грн за порушення таким підприємством (організацією) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме:
— торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях чи на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена;
— торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами;
— продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).
Протоколи про адміністративні правопорушення за наведених вище порушень мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (п. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП). Постанови про притягнення до адмінвідповідальності за складеними протоколами виносять адмінкомісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП).
При цьому слід зважати на те, що позбавити ліцензії у такому випадку такого госпсуб'єкта неможливо — відповідна санкція не передбачена чинним законодавством.
Натомість матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій1, перелік яких наведено у ст. 17 Закону №4812.
1 Пункт 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою КМУ від 02.06.2003 р. №790.
2 Закон України від 19.12.95 р. №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За порушення, наведені у ч. 2 ст. 156 КУпАП, до підприємства може бути застосована фінансова санкція у розмірі 6800 грн (вищенаведені порушення перелічені у ст. 15-3 Закону №481, а фінансова санкція передбачена абзацом восьмим ч. 2 ст. 17 цього самого Закону). Зазначену штрафну санкцію застосовує орган ДФС, який видав ліцензію.
Щодо можливих негативних наслідків під час податкових перевірок, то отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, є однією з підстав для проведення фактичної перевірки (пп. 80.2.2 ПКУ).
А оскільки фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), то всі інші виявлені порушення під час такої перевірки не обов'язково будуть пов'язані зі складеними протоколами за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Податкова інформація щодо складених протоколів (тобто фактично порушень правил торгівлі підакцизними товарами) є лише податковою інформацією, яка має бути перевірена на предмет порушення таким платником податків вимог податкового й іншого законодавства, пов'язаного з торгівлею підакцизними товарами. Зокрема, йдеться про порушення, пов'язані з розрахунковими операціями, веденням касових операцій, наявністю первинних документів — тобто про всі питання, які входять до кола повноважень фіскального органу за місцем обліку.
Тож самим лише штрафом у 6800 грн, який буде застосований департаментом ДФС, що видав ліцензію, може не обійтися — далі можлива відповідальність за порушення Закону про РРО, ПКУ тощо шляхом прийняття рішень про нарахування грошових зобов'язань у порядку, встановленому ПКУ.
Також зверніть увагу, що прямої вказівки на передачу інформації про складені протоколи адмінкомісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад чинним законодавством не передбачено, як не передбачено й порядку обміну такої інформацією. Тож така інформація надається або за потреби, або з метою притягнення до відповідальності платника податку, якому належить магазин, щодо працівників якого були складені адмінпротоколи.
Судова практика вже містить рішення, в яких суди звертають увагу на інформацію, що отримується фіскальними органами від адмінкомісій. Причому є випадки, коли застосування фінсанкції у 6800 грн визнається протиправним, скажімо, через недоліки протоколу1. Тож важливо намагатись оскаржувати як постанови адмінкомісій, так і застосування фінсанкції в судах — принаймні під час оскарження постанови про накладення адмінстягнення (до винесення рішення суду, яке набере законної сили) перевірок не може бути призначено.
1 Див., наприклад, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 р. у справі №806/1138/16, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58921979.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»