Затверджено перелік товарів, що мають біржове котирування
! Суб'єктам ЗЕД
Кабмін затвердив перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Перелік товарів, які мають біржове котирування, та світових товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Тому відповідною постановою визначено перелік товарів, що мають біржове котирування (відповідно до коду УКТЗЕД), та світових товарних бірж для кожної групи товарів для отримання інформації щодо результатів біржових торгів.
До групи товарів, які мають біржове котирування, зокрема, потрапили:
1) велика рогата худоба, жива, інші;
2) пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
3) кукурудза, інша;
4) цукор із цукрової тростини або з цукрових буряків і хімічно чиста цукроза, у твердому стані;
5) газ природний;
6) етилен тощо.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. №616 чинна з16.09.2016 р.
Нацбанк пом'якшив деякі обмеження на валютному ринку
! СГД
НБУ затвердив постанову, яка сприяє врегулюванню ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України.
Зокрема, встановлено, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 250000 грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
Компанії-резиденти, які отримали від нерезидентів кредити або позики, зможуть купувати іноземну валюту для погашення такої заборгованості навіть за наявності на їх рахунках власних коштів в іноземній валюті на суму понад 25 тис. доларів. Це буде можливим, лише якщо як придбані, так і наявні кошти використовуватимуться для погашення таких зобов'язань.
Також банкам заборонено перераховувати з інвестиційного рахунку кошти в гривнях з метою купівлі іноземним інвестором державних облігацій України. Зазначене обмеження не поширюється на операції з придбання іноземним інвестором державних облігацій України, що здійснюються виключно за рахунок коштів, отриманих ним від продажу іноземної валюти за гривні, та/або коштів, отриманих за операціями з продажу таких облігацій, виплати за ними доходу та їх погашення.
Крім того, фізичним особам заборонено здійснювати операції в готівковій формі на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.
Постанова Національного банку України від 14.09.2016 р. №386 чинна з 15.09.2016 р.
Розмір ділянки перевищує норми безоплатної передачі: що з ПДФО
! Фізособам
Податківці розглянули питання щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, розмір якої перевищує норми безоплатної передачі, та повідомили.
У разі продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що перебуває у власності фізичної особи понад 3 роки і розмір якої перевищує норму безоплатної передачі, дохід, отриманий у частині такого перевищення, оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
Лист ДФСУ від 08.09.2016 р. №9480/П/99-99-13-02-03-14
ПДВ при безоплатному постачанні товарів: порядок нарахування
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба зазначила: у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, такий платник зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Крім того, він повинен скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.
Господарською діяльністю є діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Згідно з ГКУ, закони, якими регулюється оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування.
Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг у межах господарської діяльності податкові зобов'язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ПКУ та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Лист ДФСУ від 13.09.2016 р. №19830/6/99-95-42-01-15
Як «спрощенцям» заповнити Книгу обліку
! Платникам ЄП I, II та III групи
Регіональні податківці нагадали, що платники єдиного податку I, II та III групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
При отриманні протягом дня доходу у готівковій та безготівковій формі кожен такий вид доходу відображається в Книзі окремо (окремим рядком) підсумково за день.
Відомості до Книги платник заносить у такому порядку:
1) у графі 1 зазначається дата запису;
2) у графах 2 — 6 щоденно відображається дохід від провадження госпдіяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі;
3) у графі 3 зазначається сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передоплати;
4) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передоплати та розраховується як різниця граф 2 і 3;
5) у графі 5 зазначається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
6) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5;
7) у графах 7 і 8 відображаються вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15% відповідно до підпунктів 1 — 5 п. 293.4 ПКУ.
Суми повернутих коштів відображаються в графі 3 Книги та, відповідно, зменшують загальну суму отриманого доходу, що підлягає декларуванню.
Лист ДФС у м. Києві від 15.09.2016 р. №6004/П/26-15-13-02-15
Юрособа змінила місцезнаходження: куди сплачувати податки
! Юрособам
ДФСУ нагадує, що на сьогодні спрощено процес укладання договорів про визнання електронних документів із територіальними органами ДФС, а саме: платник податків укладає один договір із територіальним органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.
Юридичні особи — платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платниками податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно нього здійснює адміністрування таких податків.
Водночас у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Лист ДФСУ від 07.09.2016 р. №19336/6/99-99-08-02-01-15
За непроведення коригування зарплати — штраф
! Роботодавцям
Мінсоцполітики вважає, що непроведення коригування середньої зарплати є порушенням законодавства про працю, за що встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. №1143/13/84-16
Документальні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю
! Товариствам з обмеженою відповідальністю
ДФСУ роз'яснила: акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів).
Разом з тим ПКУ не передбачена можливість перенесення законодавчо встановлених термінів складення, реєстрації та вручення платнику податків у встановленому порядку акта перевірки, визнання недійсним або заборони щодо його підписання у зв'язку з порушенням цих термінів.
Щодо питань проведення документальної перевірки поза термінами, визначеними в наказі керівника, складання акта перевірки на 13-й день після кінцевої дати перевірки та права посадової особи підписувати такий акт ДФС зазначила таке.
Тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів, інших платників податків — 10 робочих днів.
Продовження строків проведення вищезазначених перевірок можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочі дні, інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.
Лист ДФСУ від 09.09.2016 р. №9501/С/99-99-14-03-03-14
Витрати, понесені фізособою, не можуть включатися до обліку
! Фізособам-підприємцям на загальній системі
ДФС у Полтавській області розглянула питання щодо формування сум витрат на будівництво фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування та особливостей формування ПДВ за цими витратами і повідомила.
Будь-які операції з продажу об'єктів рухомого і нерухомого майна оподатковуються як доходи фізосіб, а не фізосіб-підприємців на підставі права власності на такі об'єкти майна.
Отже, якщо право власності на майно згідно з чинним законодавством не належить фізичній особі — підприємцю та доходи від продажу такого майна не є доходами від підприємницької діяльності, такі платники не можуть включати до складу витрат витрати, пов'язані з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів, а також до складу податкового кредиту з ПДВ — суми ПДВ, сплачені у зв'язку з таким придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.
Лист ДФСУ від 29.08.2016 р. №867/.../16-31-13-01-26
Перерахування підприємцем коштів в інвалюті з одного власного рахунку на інший
! СПД-ФО
Нацбанк повідомив, що під час проведення операцій з перерахування суб'єктами господарювання коштів в іноземній валюті з одного власного рахунку на інший таке перерахування фізичні особи — підприємці резиденти здійснюють з рахунку в іноземній валюті, відкритого для проведення підприємницької діяльності, на інший власний рахунок, відкритий також для здійснення підприємницької діяльності, тобто згідно з режимом рахунку юридичної особи.
За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, у разі наявності на рахунку фізичної особи — підприємця-резидента коштів в іноземній валюті така особа може здійснити їх продаж за гривні та після сплати податків і зборів перерахувати кошти доходу в гривнях на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.
Лист НБУ від 14.09.2016 р. №57-0002/76798
Багатозмінний режим роботи: нюанси
! Роботодавцям та працівникам
Мінсоцполітики роз'яснило, що багатозмінний режим роботи — це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної з них не повинна бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.
Законом про оплату праці визначено, що договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному, галузевому, територіальному та локальному рівні відповідно до законів.
Підприємства самостійно встановлюють в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими і територіальними угодами.
Генеральною угодою про регулювання основних засад і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки встановлено доплату в розмірі 20% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи у вечірній час з 18 до 22 години (при багатозмінному режимі роботи).
Для підприємств, які перебувають у сфері дії генеральної, галузевої, територіальної угод, встановлення цієї доплати у розмірі, не нижчому за визначені угодами в колективному договорі, є обов'язковим.
Надання відпусток за роботу у вечірню і нічну зміни чинним законодавством не передбачено.
Лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. №493/13/84-16
ПДФО сплачується за місцезнаходженням найманих працівників
! Юрособам
ДФС у м. Києві повідомила, що ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у тих регіонах України, в яких працюють наймані працівники суб'єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб'єкта відокремлених структурних підрозділів.
Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа. Розрахунок подається до контролюючого органу за місцезнаходженням юрособи, а також надсилається копія такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
Лист ДФС у м. Києві від 06.09.2016 р. №19848/10/26-15-13-01-12
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»