До постанови КМУ від 13.07.2016 р. №439
Контроль за перевищенням доходу платника ЄП
Законом №5691 Кабміну було доручено розробити порядок здійснення податківцями контролю за досягненням обсягу доходу платниками ЄП 2-ї і 3-ї груп (фізособи). Кабмін майже з річною затримкою впорався із завданням та постановою від 13.07.2016 р. №439 затвердив такий Порядок2. Та от наскільки він якісний?
На нашу думку, Порядок №439, враховуючи, скільки минулого року було галасу з боку законотворців та податківців про те, як їм украй важливо контролювати «єдиннників» щодо отриманого ними доходу, аж надто слабко опрацьований та не враховує специфіки ведення обліку їх доходів. Так, для контролю за досягненням обсягу доходу передбачається використовувати податкову інформацію, яка зібрана та/або отримана контролюючими органами у межах дії ст. 72 та 73 ПКУ. Для отримання такої інформації податківці надсилатимуть на адресу госпсуб'єктів запити (як передбачається, за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 73.3 ПКУ). Мало того, в межах приписів п. 73.5 ПКУ податківці будуть проводити зустрічні звірки, а за наявності підстав з пп. 78.1.1 — 78.1.18 ПКУ — документальну позапланову перевірку або в межах пп. 80.2.1 — 80.2.7 ПКУ — фактичну перевірку.
1 Закон України від 01.07.2015 р. №569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».
2 Набере чинності з дня опублікування; див. «ДК» №30/2016.
Враховуючи, що запити мають, як правило, ретроспективний характер (аналізуватиметься інформація, вже відома контролюючому органу), та обов'язок застосування РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення протягом року суми виручки понад 1 млн грн, постає запитання: яким чином навіть ретроспективно (за підсумками кварталу, року) можна проаналізувати окрему запитувану інформацію й одночасно виконати вимогу щодо застосування РРО з цього нового періоду?! Вочевидь повертаємося до старого звичного вивчення сум податкової звітності.
До речі, яскравий приклад опрацювання податкової інформації юросіб-«єдиноподатників» становлять останні запити червня 2016 року з надання пояснень та їх документальних підтверджень «розбіжності» між сумою доходів платників ЄП, зазначених у податковій декларації, та доходів із фінзвітності. Обуренню платників ЄП не було меж! Адже формально: не надав відповідь — отримав наказ на перевірку.
По суті, Кабмін Порядком №439 дав можливість податківцям бомбардувати малий бізнес численними запитами (відповісти на які часом не до снаги навіть досвідченим аудиторам, юристам та консультантам), керуватися інформацією, отриманою від контрагентів, — та взагалі будь-якою інформацією, навіть не перевіривши її достовірність. На нашу думку, ці речі більше орієнтовані на психологічний тиск на конкретного підприємця, аніж на реальне обчислення обсягу його доходу, хай навіть непрямими методами.
Фактично маємо порядок контролю доходу в 1 млн грн, розписаний на 7 пунктів (частина з яких — посилання на прямі норми ПКУ!), який, однак, не містить жодної процедури, жодного алгоритму! Тільки абстрактні джерела інформації для висновків податківців, які розв'язують їм руки для численних перевірок малого бізнесу. В остаточному підсумку такі розпливчасті формулювання призведуть до численних зустрічних звірянь, документальних та фактичних перевірок ФОП — платників ЄП 2-ї та 3-ї груп. Порядок №439 виглядає просто як чергова спроба Кабміну «прогнути» все і всіх під свої бажання, ще й дуже слабко замаскована. По суті, законодавець дав «єдиноподатникам» 2-ї та 3-ї груп надію, що за виконання певної умови вони зможуть не застосовувати РРО, — натомість Кабмін дав повну волю податківцям на місцях, даючи змогу застосовувати непрямі методи обчислення граничного обсягу доходу. Обмежені вони будуть лише власною фантазією.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор