До наказу Мінфіну від 16.01.2016 р. №6
Новий порядок повернення переплати ЄСВ
Наказом Мінфіну від 16.01.2016 р. №6 (див. «ДК» №11/2016) затверджено новий Порядок, що визначає процедури зарахування переплат або помилково сплачених сум ЄСВ у рахунок майбутніх платежів або їх повернення. З дня офіційного опублікування цього документа (в «ОВУ» від 26.02.2016 р.) скасовано попередній, що був затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №450. Зважаючи на те що документ містить в основному норми технічного характеру, особливих змін у процедурах, порівняно з чинними донині, не відбулося.
Якщо має місце надмірна сплата ЄСВ на правильний рахунок (з першими цифрами 3719), то відповідні суми, як і раніше, зараховуються податківцями в рахунок майбутніх платежів у порядку календарної черговості, без заяви платника. Тобто за платником рахуватиметься переплата аж доти, доки відповідні нарахування не будуть здійснені на підставі звіту або внаслідок перевірки.
Щодо помилково сплачених коштів, то новий Порядок тепер регулює дещо більше варіантів помилкових оплат, зокрема випадки сплати з рахунку неналежного платника та випадки перерахування передбачених ПКУ податків на рахунок ЄСВ, або навпаки: сплати ЄСВ на рахунок обліку доходів бюджету (наприклад, податків).
Щоправда, для двох останніх випадків у п. 6 Порядку уточнено: повернення здійснюється в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ. Згідно зі ст. 43 ПКУ, повернення грошових зобов'язань здійснюється, але крім випадків наявності у платника податкового боргу. Тож за наявності податкового боргу суми ЄСВ, помилково сплачені на рахунки обліку податків, не можуть бути повернуті.
Проте Порядок для цього випадку містить і не зовсім коректне (на наш погляд) посилання на п. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ. У цій статті немає пункту 12, а є частина 12, яка передбачає, що зобов'язання з ЄСВ мають вищий пріоритет, ніж зобов'язання зі сплати податків. Тому вбачається, що за наявності податкового боргу і заборгованості з ЄСВ помилково сплачені на рахунки сплати податків суми ЄСВ можуть бути спрямовані в рахунок сплати ЄСВ (щоправда, цього в Порядку прямо не зазначено).
Звертатись із заявою про повернення коштів треба до органу, в якому такі кошти обліковуються. Якщо кошти сплачено на рахунок, наприклад, не свого району, то заяву слід подавати до того органу, який контролює відповідний рахунок, на який потрапили коштів. Наприклад, підприємство, зареєстроване в Дніпровському районі м. Києва, помилково сплатило кошти на рахунок сплати ЄСВ у Печерському району м. Києва. Тож за поверненням коштів треба звертатися до ДПІ в Печерському районі.
Порядком визначено форму заяви, яку подає платник ЄСВ до ДПІ для повернення надміру перерахованих коштів, форма затверджена додатком 1 (до набрання чинності коментованим Порядком така заява мала подаватися в довільній формі). Щоправда, сама заява є досить простою — містить прохання перерахувати надміру або помилково сплачені суми, номери рахунків та вказівку на причину. Зверніть увагу: разом із заявою слід подавати оригінали або засвідчені платником копії документів, які підтверджують сплату таких коштів (платіжного доручення, квитанції тощо).
Порядок передбачає, що в разі помилкового перерахування сум ЄСВ на рахунок з обліку доходів бюджету заява подається в довільній формі. На нашу думку, в цьому випадку буде діяти й інший нормативний документ — Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. №787.
Важливо наголосити, що додання оригіналу або засвідченої платником копії документа про сплату тепер передбачено пунктом 6 Порядку лише для платників ЄСВ, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Щоправда, затверджена Порядком форма заяви, як зазначено вище, передбачає додання такого документа або його копії — тому без цього, здається, не обійтися.
Для повернення коштів законодавством не передбачено обов'язкового проведення перевірки платника ЄСВ. Порядок передбачає тільки перевірку викладеної в заяві інформації.
У пункті 7 Порядку конкретизовано випадки, коли заява залишається без задоволення:
— невідповідність заяви встановленій формі;
— недостовірність викладеної у заяві платника інформації;
— подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
— наявність у платника заборгованості зі сплати ЄСВ та/або фінансових санкцій.
У разі відмови платнику в задоволенні заяви йому надсилається повідомлення із зазначенням причин відмови. Строк первинного опрацювання заяви у підрозділі ДПІ, відповідальному за адміністрування ЄСВ, збільшено вдвічі — з 5 до 10 робочих днів.
У разі задоволення заяви на повернення помилково або надміру сплаченого ЄСВ Порядком установлено термін, що в сумі становить до 17 робочих днів: 10 днів на первинне опрацювання заяви, 4 дні на складання та надсилання відповідного висновку, 2 — 3 дні на оформлення розрахункового документа на повернення коштів і надсилання його Казначейству (п. 7 — 9 Порядку). Щоправда, затримка може бути у разі недостатності поточних надходжень коштів на рахунку та необхідності підкріплення його коштами (для чого встановлено окрему процедуру та строки). А також якщо дата повернення коштів припадає на два останні дні місяця — у такому разі перерахування коштів відбудеться у перший робочий день наступного місяця (п. 10 Порядку).
Решта змін є, по суті, технічними. Вони передбачають порядок дій кожного з підрозділів ДФС, а також порядок їх взаємодії з органом Казначейства при поверненні коштів.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор