До листа Державної фіскальної служби України від 20.10.2015 р. №22129/6/99-99-17-03-03-15
Допомога на лікування: роз'яснює ДФСУ
ДФСУ в листі від 20.10.2015 р. № 22129/6/99/99-17-03-03-15 (див. «ДК» №45/2015) повідомила: з метою оподаткування доходи, отримані платниками податку у вигляді допомоги на лікування за рахунок коштів благодійної організації (у тому числі на придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, що не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ) відповідно до пп. 165.1.19 та пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Благодійні організації, а також роботодавці часто надають фізособам допомогу на лікування. Це може бути і вартість медичних послуг, і фінансування придбання фізособою необхідних ліків або медичних засобів та пристосувань.
Приводом для такої допомоги можуть стати різні події — від участі в АТО до лікування більш «мирних», але серйозних проблем зі здоров'ям людини. Але, звісно, надати таку допомогу бажано так, щоби справді вирішити фінансові проблеми, а не примусити людину ще й сплачувати податки. З одного боку, держава встановлює пільги з оподаткування такої допомоги, з іншого — тим, хто хоче уникнути оподаткування, слід суворо дотримувати правил.
Ось норми, про які говорять податківці у коментованому листі:
— пп. 165.1.19 ПКУ зазначає, що до оподатковуваного доходу фізособи не належать кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів;
— пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ говорить, що не оподатковується податком на доходи фізосіб цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане із медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ.
Обидві пільги не встановлюють граничного розміру суми, на яку може надаватися така допомога (з метою звільнення її від оподаткування податком на доходи фізосіб).
Але перша з цих норм вимагає наявності у благодійника документів, які підтверджують понесені витрати. Як роз'яснює ДФСУ в коментованому листі, ними можуть бути документи, що підтверджують потребу фізособи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Зверніть увагу на те, що ця норма не вимагає обов'язкової сплати коштів постачальнику таких медичних послуг та медичних виробів. Неоподатковувана допомога може надаватися й у формі компенсації таких витрат, понесених самою фізособою. Але застосування пільги вимагає наявності в благодійника документів про понесені витрати (копії яких, як правило, додає фізособа до заяви з проханням надати таку допомогу).
А от друга пільга вимагає перерахування коштів безпосередньо тому закладу охорони здоров'я, який лікуватиме фізособу. І зверніть увагу: відповідно до ст. 3 Закону України від 19.11.92 р. №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я», заклад охорони здоров'я — це юрособа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Якщо попередня пільга не встановлювала переліку видів лікування та медичних засобів, які може оплачувати благодійник, то друга пільга їх суворо обмежує. Зокрема, не підпадає під цю пільгу вартість ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, що затверджується КМУ. Але його наразі немає, натомість є Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення1. Часто на практиці податкові агенти використовують саме його, застосовуючи норми пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ. Начебто податківці проти цього не заперечують, тому і згадують про чинний перелік у коментованому листі. Але слід пам'ятати, що до ПКУ відповідні зміни не було внесено, і за буквою закону ці переліки один одного не замінюють. Тож практика практикою, а наскільки лояльно податківці ставитимуться до такої заміни, невідомо.
Отже, якщо роботодавець надає допомогу на лікування безпосередньо працівнику, вона відображається у звіті за формою №1ДФ2 з ознакою доходу 143. З тією самою ознакою доходу відображаються витрати роботодавця на медичне обслуговування працівників, зокрема на їх вакцинацію від грипу. Хоча загалом пп. 165.1.19 ПКУ дозволяє відображати з такою ознакою допомогу на лікування працівника і в тому разі, якщо вона перерахована безпосередньо лікувальному закладу (як вартість майна, тобто медичних виробів та послуг, тобто безпосередньо лікувальних заходів), на практиці у цій ситуації працедавці нечасто таким правом користуються.
1 Затверджений Постановою КМУ від 25.03.2009 р. №333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».
Адже якщо безпосередньо закладу охорони здоров'я перераховується оплата за лікування особи, навіть тої, що не є працівником, і, зокрема, на придбання медичних виробів, то такий дохід відображається роботодавцем у формі №1ДФ як благодійна допомога з ознакою доходу 169.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»