До листа Державної фіскальної служби України від 20.10.2015 р. №22128/6/99-99-17-03-03-14
Послуги, які надають ломбарди, добре відомі населенню. Ломбард надає фінансовий кредит під заставу, що її надає фізособа (зазвичай вартість застави більша за суму кредиту), а фізособа зобов'язана повернути кредит та сплатити ломбарду проценти згідно з умовами договору.
Але трапляються випадки, коли людина не може повернути кредит, тобто порушує умови договору. Тоді, як правило, ломбард продає об'єкт застави, погашає з виручки борг, а різницю, яка залишається, повертає клієнту. У такому разі одразу виникає запитання: чи має такий клієнт-фізособа дохід, а якщо і має, то в якій сумі він обраховується і хто сплачує податки з такого доходу?
Податківці пояснюють: дохід у фізособи виникає у двох видах.
По-перше, у вигляді неповерненого кредиту (в його сумі). Тобто на момент отримання кредиту фізособа доходу не визнає (відповідно до пп. 165.1.29 ПКУ). Але коли ломбард приймає рішення, відповідно до кредитного договору, продати об'єкт застави та погашає за рахунок виручки від такого продажу суму кредиту, про його повернення вже не йдеться, і, на думку податківців, норми пп. 165.1.29 ПКУ застосовувати щодо такого кредиту вже не можна.
По-друге, у сумі залишку виручки від продажу об'єкта застави, після погашення за рахунок неї боргу за кредитом.
На думку автора, така позиція податківців є трохи дивною. Оскільки кредит погашено за рахунок коштів, що належать позичальнику, то говорити про дохід у вигляді неповерненого кредиту не можна.
Зрозуміло, що, за таким трактуванням норм ПКУ, до оподатковуваного доходу потрапить уся сума виручки. Проте незрозуміло, як має оподатковуватися та частина доходу, яку податківці розглядають як «неповернений кредит». Адже ПКУ не встановлює спеціальних норм щодо оподаткування такого доходу в ситуації із ломбардом. Використовувати норми щодо заборгованості, за якою минули строки давності або яка була анульована кредитором, в цьому разі не можна.
Логічніше було б розглядати цю ситуацію як продаж рухомого майна фізособи (правила оподаткування якого встановлені ст. 173 ПКУ) за дорученням, точніше, дозволом такої фізособи, й утримання з виручки після оподаткування суми боргу.
Зокрема, пп. 165.1.16 ПКУ щодо подібної ситуації з реалізацією заставленого майна, але такого, яке було придбане за рахунок одержаного кредиту, говорить не про непогашений кредит, а саме про дохід від реалізації предмета застави.
У такому разі ломбард як суб'єкт господарювання, який отримує за фізособу дохід у вигляді виручки від продажу заставленого рухомого майна, сплачує у разі необхідності ПДФО та військовий збір і спрямовує дохід після його оподаткування на погашення боргу такої фізособи, а залишок виплачує фізособі. Ломбард має, на думку автора, відобразити таку виручку у формі №1ДФ з ознакою доходу 105.
Але виходячи з роз'яснень податківців ломбардам доведеться виконувати не спеціальні норми ст. 173 ПКУ, які, до речі, в певних випадках дозволяють і не сплачувати ПДФО, а загальні правила оподаткування доходів, зазначених вище. Тобто застосувати ставки 15% — 20% ПДФО до всієї суми доходу, відповідно до п. 167.1 ПКУ, і 1,5% військового збору. При цьому виникає запитання і щодо того, хто має сплатити такі ПДФО та військовий збір і відобразити їх у податковій звітності. Стосовно залишку, який виплачується фізособі, можна здогадатися — утримуватиме та сплачуватиме податковий агент, яким є ломбард (і тут ознака доходу у формі №1ДФ, складеної ломбардом, буде також 105). А от правил щодо «непогашеного кредиту» (який насправді погашається) ПКУ не встановлює, а податківці в коментованому листі про це не згадують.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»