• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Головного управління ДФС у Полтавській області від 17.09.2015 р. №544/Р/16-31-22-04-27

5 ситуацій з РРО

Якщо розрахункова операція здійснюється у готівковій формі або через платіжний термінал, у більшості випадків виникає обов'язок застосування РРО. Проте є операції з готівкою або з платіжними картками, коли РРО не використовується.

Інтернет-торгівля

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО1, при здійсненні розрахункової операції (в т. ч. оплати за допомогою платіжної картки тощо) одержувач готівкових коштів зобов'язаний видавати особі, яка отримує товар (послугу), включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет2, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Проте це не завжди означає, що видається саме фіскальний чек. Вимога стосується розрахункового документа, приміром товарного чека, квитанції тощо. Використання РРО прямо залежить від форми розрахунків. ДФС у Дніпропетровській області слушно повідомляє3:

1) якщо в точці видачі інтернет-магазин приймає оплату готівкою або платіжною карткою через POS-термінал, видача фіскального чека є обов'язковою;

2) якщо здійснюється доставка товару кур'єром і саме кур'єр приймає готівку, операція проводиться через РРО кур'єра з видачею фіскального чека. Від себе додамо: якщо кур'єр є представником сторонньої організації, то РРО повинен бути зареєстрований на такого кур'єра;

3) якщо розрахунок здійснюється за допомогою платіжних карток через Інтернет, це є безготівковим розрахунком. А отже, через РРО операція не проводиться. Зверніть увагу: податківці наголошують саме на оплаті послуг. Але у разі оплати товарів важливим є й місце проведення розрахунків, і якщо воно не визначено або в місці отримання товарів операції з оплати за них не здійснюються, РРО не застосовується;

4) якщо розрахунки здійснюються через автомат самообслуговування, видачу розрахункового документа ніхто не скасовує. Але за визначенням ст. 2 Закону про РРО, у програмно-технічному комплексі, як правило, реалізовано фіскальні функції і він призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) або операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Тому програмно-технічний комплекс сам по собі вже є РРО, і він видає розрахунковий документ належної форми платнику (покупцю).

Розрахунки через POS-термінал

Під час продажу товару (послуги) через POS-термінал продавець зобов'язаний видати покупцю касовий чек — цей документ підтверджує факт продажу. А підтвердженням здійснення розрахункової операції через POS-термінал є сліп. У листі ГУ ДФС у Полтавській обл. від 17.09.2015 р. №544/Р/16-31-22-04-27 (див. «ДК» №44/2015) повідомляється: якщо покупець розрахувався за покупку з двох різних карток (на одній картці бракує коштів), касовий чек може друкуватися окремо на кожну суму розрахунку, чи може бути один розрахунковий документ на загальну суму продажу.

Повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу), якщо оплата здійснювалася через POS-термінал, відбувається у безготівковій формі через установу банку на рахунок покупця.

А от якщо під час проведення платежів було помилкове зняття з платіжної картки покупця, кошти можуть бути повернені готівкою з каси продавця (див. лист ГУ ДФС у Київській області від 18.09.2015 р. №2505/10/10-36-22-05-16 і наш коментар у «ДК» №41/2015).

Повернення коштів через РРО залежить від технічних особливостей такого РРО (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО4):

— реєстрація від'ємної суми у фіскальній пам'яті РРО;

1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2 Також ч. 11 ст. 11 Закону України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».

3 http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/64505.html.

4 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.

— повернення коштів за допомогою операції «Службова видача».

Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО).

Приймання від населення макулатури

Стаття 10 Закону про РРО зазначає, що у разі здійснення готівкової операції відповідно до Переліку №13361 операція не проводиться через РРО, проте застосовується розрахункова книжка (далі — РК).

Відповідно до п. 19 Переліку №1336, без застосування РРО, але з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) приймають від населення вторинну сировину (крім металобрухту). Тож приймання (закупівля) в населення макулатури здійснюється без РРО, але з використанням РК та КОРО. На місці проведення розрахунків, за виданими покупцям сумами, операція проводиться через розрахункову книжку і покупцю видається відривна частина розрахункової квитанції. Дніпропетровські податківці також нагадують встановлені законодавством правила оформлення такої РК та КОРО2.

Порядок реєстрації та ведення РК та КОРО також затверджено наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417. На кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання РК.

Під час проведення розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина РК3, при цьому зазначені в корінці та у відривній частині суми розрахунків мають бути ідентичними. У разі здійснення операції видачі коштів відривна частина видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти.

Як сказано у п. 8 гл. 2 розділу ІІІ Порядку реєстрації та ведення РК та КОРО, не дозволяється використовувати РК повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з РК корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження РК чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині зробити помітку «Анульовано», яку засвідчити підписом особи, яка здійснює розрахунки.

Торгівля пивом у платника ЄП

Відповідно до п. 296.10 ПКУ, РРО не застосовуються платниками ЄП 1-ї групи, а 2-ї та 3-ї груп (фізособи) — якщо річний обсяг доходу не перевищує 1 млн грн.

Проте згідно з пп. 14.1.5 ПКУ з 1 липня 2015 р. пиво належить до алкогольних напоїв. Відповідно до законодавства4 торгівля таким товаром потребує ліцензії. Ліцензія видається на кожний РРО або кожну КОРО, розміщені у місці торгівлі.

Отже, з 01.07.2015 р. роздрібна торгівля пивом потребує ліцензії і від платників ЄП. При цьому, якщо річний обсяг доходу не перевищує 1 млн грн, застосовують РК та КОРО. У разі перевищення граничної межі платник ЄП 2-ї або 3-ї групи зобов'язаний проводити операцію через РРО5.

Визначення обсягу доходу для платника ЄП

ГУ ДФС у Сумській області зауважує6, що у разі зміни підприємцем системи оподаткування протягом року за нормами п. 296.10 ПКУ, зокрема у визначенні граничного розміру в 1 млн грн, не враховуються суми, отримані на загальній системі оподаткування.

1 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.

2 http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/64504.html.

3 За винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом.

4 Роздрібна торгівля алкогольними напоями відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

5 http://if.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/64506.html.

6 http://sumy.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/64480.html.

Якщо платник ЄП 3-ї групи протягом року перевищує суму в 1 млн грн, з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, виникає обов'язок застосовувати РРО, який продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника ЄП. І з огляду на те що норма п. 296.10 ПКУ чинна з 23.07.2015 р., при перевищенні граничної суми у III кварталі платник ЄП 3-ї групи з 01.10.2015 р. повинен готівкові розрахунки проводити через РРО.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру