До листа Державної фіскальної служби від 07.09.2015 р. №8481/Б/99-99-17-03-03-14
Питання валютних кредитів стоїть в Україні, як і раніше, гостро. І стосується воно насамперед фізосіб-позичальників, які взяли валютні іпотечні кредити, а також банків, які ці кредити видали, а тепер, з огляду на зростання курсу валют, переважно втратили надію повернути ці кредити і в окремих випадках списують частину боргу за ними.
Держава, як свідчить практика, не може на законодавчому рівні врегулювати проблему неплатежів і реструктуризації (переведення в гривню) за такими кредитами. Кожен із запропонованих законопроектів викликав бурхливе несхвалення то в однієї, то в іншої сторони кредитних відносин. А тому на сьогодні цю проблему позичальники та банки вирішують між собою самі, у деяких випадках, як зазначено вище, зменшуючи борг за кредитом його списанням.
І ось тут держава приходить на допомогу обом сторонам, затверджуючи законодавство так, щоб боржник, який часто змушений продати предмет іпотеки, щоб погасити хоча б частину боргу за нею, не був зобов'язаний сплачувати ПДФО (на сьогодні, нагадаю, за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, тобто 15% — 20%) і військовий збір (1,5%) з суми боргу, що залишився непогашеним і анульований за рішенням банку. І це слушно, а у багатьох випадках і доцільно, адже боржник часто не має коштів для сплати такого податку.
Ще торік законодавство вимагало або від боржника, або від кредитора сплати ПДФО з суми прощеного боргу (за правилами, встановленими пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). І ця вимога тоді поширювалася і на суми заборгованості за іпотечними кредитними договорами. Аналогічна вимога міститься в цьому підпункті і в 2015 р., незважаючи на те що з 01.01.2015 р. його викладено у новій редакції1.
1 Завдяки змінам, унесеним Законом України від 28.12.2014 р. №71-VIII.
Проте з 07.05.2015 р. у боржника з'явилася можливість уникнути сплати ПДФО і військового збору з суми анульованої заборгованості за іпотечним кредитом. Для цього треба відповідати зазначеним у п. 8 підр. 1 р. ХХ ПКУ критеріям. Систематизуймо їх:
— кредит був не погашений до 01.01.2014 р. і списаний (хоча б частково) після 01.01.2015 р.;
— рішення про списання боргу було прийняте банком самостійно, до закінчення строків давності, і не пов'язане з процедурою його ліквідації внаслідок банкрутства;
— валюта зобов'язання за таким кредитом повинна бути змінена з іноземної валюти на національну (гривню);
— не оподатковується ПДФО (і, відповідно, військовим збором) анульована заборгованість за основною сумою кредиту (його «тілом») у розмірі різниці між основною сумою боргу (перерахована за курсом НБУ на дату переведення боргу в гривню) і сумою такого боргу за курсом НБУ станом на 01.01.2014 р., а також без обмеження суми — відсотки, пеня і всілякі штрафні санкції.
Наприклад, якщо фізособа має борг 63000 $ («тіло» кредиту) і 7000 $ (нараховані, але не сплачені відсотки за ним), 50% із загальної суми якого анулюються банком унаслідок реструктуризації кредиту (його переведення в гривню) 25.09.2015 р., то податкові наслідки анулювання будуть такими.
Курс НБУ на дату прощення боргу — 2146,4469 грн за 100 $, курс НБУ на 01.01.2014 р. — 799,3000 грн за 100 $.
За основною частиною («тілом») кредиту сума різниці, що утворилася за рахунок зростання курсу долара США, становить: 63000 $ х (2146,4469 - 799,30) : 100 = 848702,55 грн.
Сума анульованого боргу становила 35000 $, що на час списання дорівнювало 751256,42 грн. З них 3500 $ — відсотки за кредитом, списання яких не оподатковується ПДФО і військовим збором повністю. А також 31500 $ (676130,77 грн) — сума списаного «тіла» кредиту. Оскільки 676130,77 грн менше від суми розрахованої нами різниці (848702,55 грн), то вся сума анульованого боргу не оподатковується ні ПДФО, ні військовим збором.
І якщо оподатковуваного доходу внаслідок такого списання не утворилось, обов'язку подавати річну декларацію про майновий стан і доходи за операцією з такого списання фізособа-позичальник не має (згідно зі ст. 179 ПКУ).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»