До постанови Правління Національного банку України від 15.04.2015 р. №257
Норми п. 32 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ регламентують нові правила безспірного списання податкового боргу. Отже, якщо борг виник унаслідок несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, для безспірного стягнення боргу податківцям навіть до суду не доведеться звертатися, достатньо лише рішення керівника контролюючого органу. Але це тільки якщо податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та немає зобов'язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У разі якщо, зокрема, сума боргу менша за 5 млн грн, стягнення боргу здійснюється за старою процедурою за рішенням суду.
НБУ в листі від 27.01.2015 р. №2-110/4833 роз'яснює певні нюанси нової процедури (без звернення до суду):
— інкасове доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу має бути оформлене органом ДФСУ на підставі рішення керівника органу;
— у реквізиті «Призначення платежу» такого інкасового доручення (розпорядження) мають зазначатися дата видачі та номер рішення керівника органу державної фіскальної служби. Причому у постанові НБУ від 15.04.2015 р. №257 (див. «ДК» №21/2015) сказано, що у реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає, крім цих двох реквізитів, і назву рішення. А саме рішення керівника органу державної фіскальної служби, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.
У листі від 16.01.2015 р. №712/5/99-99-23-01-16 податківці ініціювали зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки від 21.01.2004 р. №22. Але, судячи з висновку коментованого листа НБУ від 06.03.2015 р. №53-01003/15049 (див. «ДК» №21/2015), Нацбанк на цю пропозицію не пристав. Це підтверджується й аналізом норм Постанови НБУ №257, появу якої слід розуміти як відмову Нацбанку розширювати свої та ДФСУ права та можливості щодо безспірного списання коштів суб'єктів господарювання.
Окремої уваги заслуговують Методичні вказівки щодо взаємодії структурних підрозділів органів ДФСУ при здійсненні заходів з погашення податкового боргу платників податків за судовими рішеннями, затверджені наказом ДФСУ від 20.02.2015 р. №106 (див. «ДК» №21/2015). Цей нормативний акт регламентує процедуру примусового погашення податкового боргу. Якщо коротко та тезово, то вона полягає в такому:
— до 1 липня 2015 року примусове стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за підсумками податкової декларації або уточнюючого розрахунку, за умови що такий податковий борг перевищує 5 млн грн та немає зобов'язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, проводиться за рішенням керівника ДПІ без звернення до суду;
— наявність податкового боргу і здійснення заходів з його погашення через процедуру примусового погашення податкового боргу із призначенням податкового керуючого;
— саме він готує документи для звернення ДПІ до суду щодо стягнення коштів платника податків (на 61-й день з дати надіслання платнику податків податкової вимоги);
— у разі якщо стягнення відбувається за інкасовим дорученням на підставі рішення керівника контролюючого органу (без участі судового органу), на 61-й день з дати надіслання платнику податків податкової вимоги відбувається стягнення за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з його рахунків у банках;
— якщо стягнутих з боржника коштів виявилося недостатньо для повного погашення суми податкового боргу, податковий керуючий звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій та здійснює опис майна платника податків у податкову заставу, за рахунок якого здійснюватиметься погашення податкового боргу;
— якщо податковий борг платника податків за результатами реалізації майна повністю погашено, податковий керуючий готує матеріали щодо зняття податкової застави та вилучення її з відповідних держреєстрів;
— у разі якщо після всіх етапів примусового стягнення податковий борг є непогашеним, керуючий ініціює процес визнання такого платника податків банкрутом.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор